Постанова

від 19.08.2021 по справі 280/6374/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 280/6374/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Макарової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2020 (головуючий суддя Кисіль Р.В.) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

14.09.2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з адміністративним позовом до Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області, в якому просили:

визнати протиправним та скасувати рішення Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області від 27.03.2020 №36 Про перейменування смт. Більмак Більмацького району Запорізької області на смт. Кам`янка ;

визнати дії Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області стосовно ініціювання питання та перейменування селища міського типу Більмак протиправними та зобов`язати утриматись від вчинення дій, пов`язаних з ініціюванням питання щодо перейменування селища міського типу Більмак.

В обґрунтування вимог позивачі зазначають, що оскаржуване рішення є протиправним внаслідок його необґрунтованості, невмотивованості та невідповідності нормам чинного законодавства. Позивачі зазначають, що найменування Кам`янка не є історичною назвою, що підтверджується архівними довідками, експертними висновками науковців. Відповідач не є органом державної влади та не наділений повноваженнями щодо ініціювання перейменування населеного пункту, а зокрема, є представницькими органами влади, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов`язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад, перелік яких, визначено у Конституції України і законах.

Позивачі вважають, що будь-яке повторне перейменування селища Більмак є неможливим, у зв`язку із відсутністю нормативного акту з питань місцевого референдуму. Результати громадського обговорення з питань найменування населеного пункту, на думку позивачів, не повинні враховуватися відповідачем, оскільки позивачі є постійними мешканцями смт. Більмак, а отже перейменування населеного пункту спричинить значні фінансові витрати. Крім того, позивачі зазначають, що незважаючи на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 у справі № 319/308/17(2-а/319/8/2017), Більмацька селищна рада під час прийняття рішення від 27.03.2020 № 36, знову керувалась тими результатами громадських слухань, які відбулися в селищі 24.06.2016, які є не лише протиправними, а й не актуальними, зважаючи на майже чотирьох річний термін їх давності.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просять скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач не має права приймати рішення про найменування та перенайменування населених пунктів і районів, оскільки такі повноваження надані лише Верховній Раді України відповідно до п. 29 ст. 85 Конституції України, не жителям місцевості, в даному випадку, сільської місцевості на підставі рішення селищної ради. Також позивачі наголошують на тому, що в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді вже розглядалась справа по аналогічному питанню, при цьому, постановою від 06.12.2017 визнано протиправним та скасовано рішення Більмацької (Куйбишевської) селищної ради Більмацького району Запорізької області від 07.07.2016 №2 Про пропозицію щодо перейменування смт. Більмак Більмацького району Запорізької області на селище міського типу Кам`янка . Зазначена постанова апеляційного суду не була оскаржена до касаційної інстанції.

Позивачі наполягають, що до відання органів місцевого самоврядування не віднесено повноважень стосовно ініціювання питання перейменування селища міського типу Більмак на селище міського типу Кам`янка , що є порушенням абзацу 1 ст. 143 Конституції України. До того ж, підставою прийняття відповідачем оскаржуваного рішення стало звернення ініціативної групи жителів, а не ініціатива членів територіальної громади, що є порушенням ч. 1 ст. 9 закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

У судовому засіданні позивач та представник позивачів вказану позицію підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представники відповідача у судовому засіданні просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін.

У поданих поясненнях відповідача (09.07.2021) та їх уточнень (20.07.2021) щодо процедури прийняття оскаржуваного рішення від 27.03.2020 № 36, останній зазначає, що слід врахувати, що зазначене рішення селищної ради не є остаточною підставою для перейменування населеного пункту, а є лише волевиявленням жителів цього населеного пункту та має метою зверненням до Запорізької обласної ради та Верховної ради України. Відповідач вважає рішення суду, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог позивачів, законним, позивачі необґрунтовано заперечують право жителів Більмацької територіальної громади, в особі Більмацької селищної ради на ініціювання питання перед Верховною радою України щодо пере найменування населеного пункту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що постановою Верховної Ради України від 12.05.2016 №1353-VІІ, відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 8 статті 7 Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки , враховуючи пропозиції, подані органами місцевого самоврядування, та рекомендації Українського інституту національної пам`яті, було, крім інших, перейменовано селище міського типу Куйбишеве Куйбишевського району на селище міського типу Більмак, Куйбишевський район на Більмацький район.

Рішенням Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області від 27.03.2020 №36 Про перейменування смт. Більмак Більмацького району Запорізької області на смт. Кам`янка (Т.1 а.с. 9) вирішено:

дати згоду на перейменування селища міського типу Більмак Більмацького району Запорізької області на селище міського типу Кам`янка;

звернутися з клопотанням до Запорізької обласної ради та Верховної Ради України про надання згоди на перейменування селища міського типу Більмак Більмацького району Запорізької області на селище міського типу Кам`янка;

доручено селищному голові ОСОБА_4 направити це рішення до Запорізької обласної ради та Верховної Ради України;

контроль за виконанням цього рішення покладено на заступника селищного голови з гуманітарних питань та соціальної політики Кириченко Л.В. та постійну депутатську комісію селищної ради з питань депутатської етики, гуманітарних та соціально-культурних питань.

Під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач керувався:

п. 41 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Законом України Про географічні назви ;

положенням про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженим указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.03.1981 №1654-Х;

результатами громадських слухань від 24.06.2016 та звернення представників ініціативної групи від 16.10.2019 та від 23.10.2019, відповіді голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради України від 10.12.2019 №04-23/11-1581 на лист відповідача від 04.11.2019 №02-29/1173 Щодо перейменування смт. Більмак Більмацького району Запорізької області , рекомендації постійної комісії відповідача згідно до протоколу від 20.12.2019 №6.

Не погодившись з рішенням Більмацької селищної ради Більмацького району Запорізької області від 27.03.2020 №36 Про перейменування смт. Більмак Більмацького району Запорізької області на смт. Кам`янка , позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення не виходить за межі його повноважень, визначених Конституцією та іншими актами законодавства України, спрямоване на реалізацію місцевої ініціативи, жодним чином не зачіпає прав позивачів, оскільки не має жодних правових наслідків для них. Крім того, прийняття відповідачем оскаржуваного рішення є передумовою для прийняття відповідного рішення Запорізькою обласною радою та, в подальшому, Верховною Радою України за наявності позитивних висновків експертів. При цьому, лише рішення Верховної Ради України щодо перейменування населеного пункту, матиме правові наслідки для всіх суб`єктів, в тому числі позивачів та відповідача.

Суд також зазначив, що прийняте відповідачем оскаржуване рішення не є обов`язковим ані для Запорізької обласної ради, ані для Верховної Ради України, є за своєю правовою природою лише пропозицією для цих органів розглянути питання щодо перейменування смт. Більмак, тобто така пропозиція може бути відхилена зазначеними органами.

Що стосується твердження позивачів про те, що перейменування смт. Більмак матиме негативні фінансові наслідки, оскільки доведеться здійснити значні видатки на такі дії, суд зазначив, що в будь-якому випадку, видатки на зміну адміністративно-територіального устрою матимуть місце незалежно від наявності оскаржуваного рішення відповідача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно з вимогами статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ч.2 ст. 5).

В Основному Законі України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ч.1 ст. 140).

Виходячи з цих конституційних положень у системному зв`язку з положеннями статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26 березня 2002 року визначив політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов`язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такі ж положення закріплені у ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ч.1 ст.144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (ч.1 ст.59).

Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.

До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування №280/97-ВР від 21.05.1997 року (далі-Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Стаття 25 Закону №280/97-ВР передбачає, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 41 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР визначено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.

Закон України Про географічні назви від 31.05.2005 №2604-IV (далі Закон №2604) визначає правові основи регулювання відносин та діяльності, пов`язаних із встановленням назв географічних об`єктів, а також унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв.

Статтею 5 Закону № 2604 визначено, що встановлення географічних назв включає виявлення існуючих або відомих у минулому історичних географічних назв, найменування та перейменування географічних об`єктів.

Географічні назви виявляються документами відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також картографічними, статистичними, архівними, енциклопедичними, довідковими та історичними джерелами.

Виявлення географічних назв, не зафіксованих у документах чи історичних джерелах, здійснюється шляхом опитування, у тому числі за допомогою засобів масової інформації, населення, яке проживає на даній території, краєзнавців, географів, істориків та інших фахівців, під час картографування території або проведення топонімічних досліджень.

Назви адміністративно-територіальних одиниць, як правило, повинні бути похідними від найменування тих адміністративних одиниць, які є їх адміністративними центрами, або географічного чи історичного найменування тієї частини території, де розташовані ці адміністративно-територіальні одиниці.

Забороняється присвоювати географічним об`єктам назви, які є іменами або псевдонімами осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім випадків, пов`язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, а також назви, пов`язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам`ятників та пам`ятних знаків, пов`язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

Перейменування географічних об`єктів здійснюється з урахуванням думки більшості населення, яке проживає на території, де розташовані ці об`єкти, відповідно до закону про референдуми. Перейменування географічних об`єктів, пов`язане з необхідністю приведення назв таких географічних об`єктів у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

За приписами абзаців 1, 2, 7 ч. 1 ст. 7 Закону № 2604 найменування та перейменування географічних об`єктів у межах визначених законом повноважень та відповідно до вимог цього Закону здійснюють:

Верховна Рада України - щодо найменування та перейменування одиниць адміністративно-територіального устрою України (шляхом внесення змін до Конституції України, населених пунктів і районів, а також географічних об`єктів, створених за рішеннями Верховної Ради України;

сільські, селищні, міські ради - щодо географічних об`єктів, розташованих відповідно на території села, селища, міста.

Відповідно до ст. 8 Закону № 2604 пропозиції щодо найменування та перейменування географічного об`єкта з необхідним обґрунтуванням, картографічними матеріалами, розрахунками та кошторисами витрат, пов`язаних з таким найменуванням та перейменуванням, у межах, визначених законом, можуть вносити органи влади, підприємства, установи, організації та громадяни України.

Порядок найменування та перейменування географічних об`єктів, що складають систему адміністративно-територіального устрою України, визначається окремим законом.

Згідно із п. 12 Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР №1654-Х від 12.03.1981 (зі змінами внесеними згідно із Законом України Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій від 24.05.2012 № 4865-VI), що найменування і перейменування адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів - областей, районів, міст, районів у містах, селищ міського типу, сіл і селищ проводиться Президією Верховної Ради Української РСР за поданням виконавчих комітетів відповідних обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів, з врахуванням загальнодержавних інтересів, а також географічних, історичних, національних, побутових та інших місцевих умов, думки місцевого населення.

Подання про найменування або перейменування адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів вноситься виконавчим комітетом обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів лише при наявності рішень, прийнятих на сесіях відповідних нижчестоящих Рад народних депутатів.

При найменуванні і перейменуванні адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів не допускається присвоєння районам, містам, районам у містах таких найменувань, які є в республіці, а селищам міського типу, селам і селищам - які є в області.

Згідно із п. 1 Розділу XV Перехідні положення Конституції України Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Так, питання перейменування смт. Більмак є виключною компетенцією Верховної Ради України.

Перейменування смт. Більмак повинно бути здійснено відповідно до вимог Закону України Про географічні назви , оскільки селище міського типу є адміністративно-географічним об`єктом, та відповідно до вимог Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР №1654-Х від 12.03.1981 в частині, що не суперечить Конституції України.

Відповідно до ст. 25 Закону №280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п. 41 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.

Частиною ч. 1 ст. 59 Закону №280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

01.04.2020 Більмацькою селищною радою направлено клопотання до Більмацької районної ради про надання згоди на перейменування смт. Більмак на см. Кам`янка.

19.06.2020 Більмацькою районною радою прийнято рішення № 14, яким надано згоду на перейменування та дане рішення направлено до Запорізької обласної ради.

Поряд з цим, Більмацьким селищним головою направлено листи № 02-92/0300 від 01.04.2020 до Запорізької обласної ради та від 01.04.2020 № 02-29/0299 до Верховної ради України про ініціативу жителів селища та рішення від 27.03.20202 № 36 Більмацької селищної ради, якими висунуто клопотання про перейменування населеного пункту.

Запорізькою обласною радою направлено повідомлення Більмацькому селищному голові від 10.04.2020 № 1800/01-27 про винесення питання перейменування на розгляд постійних комісій обласної ради.

Відтак, порядок дій Більмацької селищної ради щодо перейменування відповідає Правовій позиції Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, в якій вказано, що для вирішення питань найменування і перейменування населених пунктів Верховною Радою АРК, обласними радами, Київською та Севастопольської міськими радами до Верховної Ради України подаються зазначені документи та матеріали.

Відповідач з урахуванням наведеного й того, що питання про перейменування адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів розглядається лише при наявності рішень, прийнятих на сесіях відповідних нижчестоящих Рад, та Закону України Про місцеве самоврядування , має певні повноваження в питаннях адміністративно-територіального устрою, зокрема надавати згоду на перейменування смт. Більмак.

Наслідком прийняття рішення селищною радою про надання згоди на перейменування селища не є його автоматичне перейменування. Надання згоди на перейменування є лише етапом в процесі перейменування населеного пункту.

В інший спосіб реалізація відповідачем місцевої ініціативи (звернення до відповідача більшої ніч 1/10 частини мешканців смт. Більмак), ніж прийняття оскаржуваного рішення неможлива.

Відповідач, в силу приписів Закону №280/97-ВР, не має права ігнорувати місцеву ініціативу.

Крім того, з листа голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради України від 10.12.2019 №04-23/11-1581 вбачається, що для реалізації місцевої ініціативи (розгляду Верховною Радою України питання про перейменування смт. Більмак) необхідно було прийняти оскаржуване рішення.

Отже, прийняття відповідачем оскаржуваного рішення не виходить за межі його повноважень, визначених Конституцією та іншими актами законодавства України, спрямоване на реалізацію місцевої ініціативи.

Крім того, з огляду на подані відповідачем до апеляційного суду пояснення вбачається, що селищним головою отримано дані про ініціативу жителів смт. Більмак провести перейменування селища на смт. Кам`янку, вимоги ст. 9 Закону №280/97-ВР щодо організації розгляду звернень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сесією Більмацької селищної ради. До матеріалів звернень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 додали для інформації також протокол громадських слухань мешканців територіальної громади від 24.06.2016, які проводились раніше та не стосувались предмету розгляду на сесії Більмацької селищної ради 27.03.2020.

Разом з цим, матеріали громадських слухань від 24.06.2016 не брались за основу та не використовувались при підготовці рішення від 27.03.2020 № 36, оскільки кінцевою метою їх проведення було з`ясування думки населення при зміні назви селища Куйбишева на іншу назву при декомунізації та не торкались процесу перейменування в загальному порядку.

З інформації, яка була предметом розгляду цих громадських слухань, взята лише назва Кам`янка , яку більшість населення селища забажала застосувати при визначенні назви селища на сесії 27.03.2020. Члени громади ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у своїх зверненнях до селищної ради та її голови згадували про громадські слухання, але не з метою застосування їх як необхідного процесуального документу для врахування на сесії селищної ради 27.03.2020. Підтвердженням того є відсутність обговорень результатів цих громадських слухань в процесі проведення сесії 27.03.2020, що зафіксовано в протоколі сесії. Крім того, громадські слухання від 24.06.2016 також не враховувались під час спільного засідання постійних комісій Більмацької селищної ради 27.03.2020 з питання підготовки до розгляду питання зміни назви селища. Отже, твердження позивачів, що селищною радою при підготовці та прийнятті рішення від 27.03.2020 № 36 були взяті за основу результати громадських слухань мешканців територіальної громади від 24.06.2016 є необгрутованим. Водночас, законодавством не заборонено отримання селищною радою інформації з різноманітних джерел для прийняття обґрунтованого та законного рішення.

Суд вважає, що в контексті питання правомірності або неправомірності оскаржуваного рішення питання історичності назви Кам`янка не має значення, оскільки перейменування населеного пункту є виключною компетенцією Верховної Ради України. Крім того, під час прийняття рішення про надання згоди на перейменування відповідач врахував рекомендації постійної комісії відповідача згідно протоколу від 20.12.2019 №6.

Оскаржуване рішення прийняте з врахуванням громадської думки, про що безпосередньо в ньому зазначено.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень може бути визнане протиправним, якщо воно порушує права, свободи та/або інтереси позивача. Тобто таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке матиме негативні правові наслідки для позивача.

При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

На переконання суду оскаржуване рішення жодним чином не зачіпає прав позивачів, оскільки не має жодних правових наслідків для них. А видатки в будь-якому випадку на зміну адміністративно-територіального устрою матимуть місце незалежно від наявності оскаржуваного рішення відповідача.

Натомість лише рішення Верховної Ради України, як єдиного конституційного органу повноважного приймати рішення обов`язкові для всіх, щодо перейменування населеного пункту матиме правові наслідки для всіх суб`єктів, в тому числі позивачів та відповідача.

Прийняття відповідачем оскаржуваного рішення не є обов`язковим ані для Запорізької обласної ради, ані для Верховної Ради України, є за своєю правовою природою лише пропозицією для цих органів розглянути питання щодо перейменування смт. Більмак.

Що стосується посилань позивачів в апеляційній скарзі на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 у справі №319/308/17(2-а/319/8/2017) по аналогічному питанню, суд відхиляє таке посилання, оскільки ключові аргументи апеляційної скарги у даній справі отримали достатню оцінку судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та дотримано норми процесуального законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко