Ухвала

від 18.12.2024 по справі 380/21512/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 грудня 2024 року

м. Київ

справа №380/21512/23

адміністративне провадження №К/990/46738/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Уханенка С.А.,

суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, державного реєстратора Сектору реєстрації відділу адміністративних послуг Бориславської міської ради Поясник Марії Остапівни, Міністерства юстиції України про визнання протиправними і скасування наказів, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач-1), державного реєстратора Сектору реєстрації відділу адміністративних послуг Бориславської міської ради Поясник Марії Остапівни (далі - відповідач-2), Міністерства юстиції України (далі - відповідач-3), у якому, з урахуванням зміни предмета позову, просила:

- визнати протиправними та скасувати накази відповідача-1 від 26.07.2023 №2745/03 "Про звільнення ОСОБА_1 " та від 01.08.2023 №2833/03 "Про внесення змін до наказу від 26.07.2023 №2745/03 "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- зобов`язати відповідача-1 поновити її на посаді Начальника Трускавецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

- стягнути з відповідача-1 на її користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу;

- скасувати наказ відповідача-3 №2823/5 від 07.08.2023 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 27.02.2023 №769/5";

- визнати протиправними дії відповідача-2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису №1 004 181 1200 18000282 від 11.08.2023 про припинення Трускавецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в результаті реорганізації;

- зобов`язати відповідача-2 скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційний запис про припинення юридичної особи в результаті реорганізації №1 004 181 1200 18000282 від 11.08.2023;

- стягнути з відповідача-1 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 3251 (три тисячі двісті п`ятдесят одну) грн та моральну шкоду у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині її поновлення на посаді начальника Трускавецького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2024 (повний текст складено 21.10.2024) у задоволенні позову відмовлено.

За допомогою підсистеми "Електронний суд" позивачка 09.11.2024 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2024 касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала, з підстав незазначення передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підстав касаційного оскарження.

За допомогою підсистеми "Електронний суд" позивачка повторно надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу 04.12.2024, тобто з пропуском строку касаційного оскарження судових рішень.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на касаційне скарження судових рішень, обґрунтоване тим, що позивачка звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій намагалася усунути ті недоліки, на які вказав Верховний Суд в ухвалі про повернення первинно поданої касаційної скарги, а тому наявні поважні причини для поновлення процесуальних строків для подання касаційної скарги.

Відповідно до частини другої та третьої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд вважає, що зважаючи на те, що після повернення вперше поданої касаційної скарги позивачка повторно звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою без зайвих зволікань, а також зважаючи на недопущенням судом надмірного формалізму та забезпечення права позивачки на оскарження судових рішень, наявні підстави для визнання поважними причин пропуску строку касаційного оскарження та його поновлення.

Предметом спору в цій справі є правомірність звільнення ОСОБА_1 з державної служби.

Розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень позивачка зазначила пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 та пункт 1 частини другої статті 353 КАС України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказала, що суди попередніх інстанцій прийняли оскаржені судові рішення без урахування висновків Верховного Суду в постановах від 05.04.2023 у справі №640/12871/21, від 12.04.2023 у справі №340/1791/22 щодо застосування частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» у взаємозв`язку з пунктом 1 частини першої цієї ж статті.

На переконання позивачки, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги положення постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку» №1042 від 11.12.2019 (далі - постанова №1042) та не надали оцінку акту від 16.05.2023 як неналежному доказу.

Позивачка звернула увагу, що суди обох інстанцій проігнорували докази, якими підтверджується, що 16.05.2023 (коли було складено акт) ОСОБА_1 перебувала на лікарняному і фізично не могла отримати жодного попередження про звільнення

Також позивачка наголосила, що протокол, складений у відповідності до постанови №1042, був поданий відповідачем-1 лише після відповіді на відзив ОСОБА_1 (в якому й було акцентовано увагу суду на відсутності цього протоколу) з порушенням строків, встановлених ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2023. Позивачка зверталася з клопотанням про залишення заперечення без розгляду з підстав пропуску строку, однак зазначене клопотання не було вирішене судом та не знайшло свого відображення в судових рішеннях.

Крім того, позивачка стверджує, що допит свідків в судовому засіданні суду першої інстанції 12.03.2024 відбувався без її присутності, незважаючи на клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи з підстав її тимчасової непрацездатності, що унеможливило задати запитання свідкам.

До того ж, залучення свідків до справи відбулося після закриття підготовчого провадження у справі, що є грубим порушенням статті 92 КАС України.

Наведені скаржником аргументи та обґрунтування є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.

Водночас суд касаційної інстанції не бере до уваги покликання позивачки на висновки Верховного Суду у справах №807/3588/14, №357/13937/19, №808/2741/16, №452/2056/18, №537/1621/17 з огляду на те, що постанови в зазначених справах не містять висновків щодо застосування статті 87 Закону України «Про державну службу», правильність застосування якої є ключовим у вирішенні цієї справи.

Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2024.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, державного реєстратора Сектору реєстрації відділу адміністративних послуг Бориславської міської ради Поясник Марії Остапівни, Міністерства юстиції України про визнання протиправними і скасування наказів, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду справу №380/21512/23.

Встановити десятиденний строк для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.Р. Радишевська

В.М. Соколов