Постанова

від 18.12.2024 по справі 320/6348/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року

м. Київ

справа №320/6348/22

адміністративне провадження № К/990/3810/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фастів-Автотранс» до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби Україна з безпеки на транспорті на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2023 (суддя-доповідач Ключкович В.Ю., судді: Оксененко О.М., Мельничук В.П..),

УСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фастів-Автотранс» (далі - ТОВ «Фастів-Автотранс») звернулось до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відділ Укртрансбезпеки), в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №344043 від 28.06.2022 у розмірі 17 000, 00 грн.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 адміністративний позов ТОВ «Фастів-Автотранс» задоволено повністю.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Державна служба Україна з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2023 у задоволенні клопотання Укртрансбезпеки про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 3721,50 грн або відповідного клопотання з наведенням інших належних підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати.

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023 апеляційну скаргу Укртрансбезпеки на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №320/6348/22 повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

6. Укртрансбезпека 08.05.2023 через систему «Електронний суд» повторно звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2023.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням обставин, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.

8. До апеляційного суду від Укртрансбезпеки 23.11.2023 надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, обґрунтоване тим, що у зв`язку зі складним бюджетним процесом цього року, станом на 22.02.2023 та 08.05.2023 на рахунках Укртрансбезпеки не було коштів для здійснення оплати судового збору, що призвело до повернення первинно поданої апеляційної скарги. З урахуванням введення воєнного стану та визначення пріоритетності здійснення видатків з державного бюджету, Укртрансбезпека була позбавлена можливості здійснити вчасно сплату судового збору для подання апеляційної скарги у цій справі. Також до зазначеного клопотання додано платіжну інструкцію про сплату судового збору.

9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2023 у задоволенні клопотання Укртрансбезпеки про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Укртрансбезпеки на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №320/6348/22 відмовлено.

10. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, Укртрансбезпека звернулася з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2023, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

10.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскарженої ухвали не враховано доводи відповідача щодо поважності причин пропуску строку для подання апеляційної скарги, а висновки апеляційного суду про те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження без поважних причин є безпідставним та необґрунтованим.

10.2. Відповідач зазначив, що у зв`язку із складним бюджетним процесом цього року станом на 22.02.2023 та 08.05.2023 на рахунках Укртрансбезпеки не було коштів для здійснення оплати судового збору. З урахуванням введення воєнного стану та визначення пріоритетності здійснення видатків з державного бюджету, Укртрансбезпека була позбавлена можливості здійснити вчасно сплату судового збору для подання апеляційної скарги.

11. Ухвалою від 01.02.2024 Верховний Суд відкрив касаційне провадження з підстав правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження та витребував справу №320/6348/22 з Київського окружного адміністративного суду.

11.1. Станом на дату розгляду касаційної скарги справа №320/6348/22 в паперовому вигляді до суду касаційної інстанції не надійшла, а тому з метою дотримання принципу розумності строків розгляду Верховним Судом витребувано та отримано матеріали справи в електронному вигляді.

12. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

13. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.

14. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

15. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

16. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

17. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

18. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

19. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

20. Надаючи оцінку аргументам відповідача, зазначеним у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

20.1. Апеляційний суд не прийняв доводи Укртрансбезпеки щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки обставини стосовно неналежного фінансування пов`язані з внутрішньою організацією роботи органу державної влади, тобто мають суб`єктивний характер, і не свідчать про об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах установлених законом строків.

20.2. Ураховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження.

21. Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неповажності причин пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження з огляду на таке.

22. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання в суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

23. Статтею 44 КАС України закріплено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

24. Таким чином, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому останній повинен вчиняти всі необхідні дії для своєчасного звернення з належним чином оформленою апеляційною скаргою.

25. За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

26. Водночас поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

27. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень у кожній конкретній справі залежить від вказаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами.

28. Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин. При цьому суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.

29. Також варто згадати, що Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі №200/3692/21 сформував висновок, згідно з яким строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

30. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Верховний Суд зауважує, що первинно подана апеляційна скарга залишалась судом без руху з наданням відповідного строку на сплату судового збору, однак відповідач у встановлений судом строк недолік апеляційної скарги не усунув, що спричинило її повернення.

31. До повторно поданої апеляційної скарги (08.05.2023) відповідач також не долучив документ про сплату судового збору, хоча достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права, натомість надав відповідний платіжний документ до суду апеляційної інстанції лише 23.11.2023, що не свідчить про добросовісне ставлення відповідача до реалізації ним права на апеляційне оскарження.

32. У контексті зазначеного Суд зауважує, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

33. Усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

34. З-поміж іншого, суд касаційної інстанції зазначає, що в ситуації повторного звернення з апеляційною скаргою без надмірних зволікань та усунення недоліків апеляційної скарги, але вже за результатами її повторного залишення без руху питання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується на підставі тих доказів, які можуть об`єктивно свідчити про відсутність в апелянта можливості оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 296 КАС України у встановлені законом строки.

35. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення в будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

35.1. Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19.

36. Проте відповідачем не доведено, що повернення первинно поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції й не могли бути усунуті скаржником.

37. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

38. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

39. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанцій є законною і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, прийняв рішення у відповідності до норм процесуального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, висновки суду щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

40. Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду 25.12.2023 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

В.М. Соколов