Постанова

від 13.10.2010 по справі 27/51

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2010 № 27/51

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів:

при секретарі:

За участю представникі в:

від позивача -не з' яви лись

від відповідача: Герус Ю.М. - дов. №06-5/20 від 04.01.2 010

від прокуратури: Ч ипова О.В. - посв. №27 від 10.11.2010

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Фізична особа - пі дприємець ОСОБА_3

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 05.07.2010

у справі № 27/51 ( .....)

за позовом Фізична особа - підпр иємець ОСОБА_3

до Комунальне підприєм ство "Київпастранс" в особі Ав тобусного парку № 8

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 528500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприє мець ОСОБА_3 (надалі - ФОП ОСОБА_3.) звернувся до господ арського суду м. Києва з позов ом про стягнення з Комунальн ого підприємства „Київпастр анс” в особі Автобусного пар ку №8 (надалі - КП „Київпастра нс”) збитків у розмірі 528500,00 грн. , в зв'язку з порушенням умов д оговору №30 від 01.07.2008.

В свою чергу КП „Київпастра нс” звернулося до господарсь кого суду м. Києва з зустрічни м позовом про визнання недій сним договору №30 від 01.07.2008, який б ув прийнятий для сумісного р озгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 05.07.2010 у спра ві №27/51 у первісному позові бул о відмовлено повністю, а зуст річний позов повністю задово лено.

Не погоджуючись із вказан им рішенням, ФОП ОСОБА_3 з вернувся до Київського апел яційного господарського су ду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ріш ення господарського суду м. К иєва у справі №27/51 від 05.07.2010 та при йняти нове рішення, яким повн істю задовольнити первісний позов, а у задоволенні зустрі чного позову відмовити..

Вимоги та доводи апеляційн ої скарги мотивовані тим, що с удом не повно були з'ясовані о бставини справи, у т.ч. суд не д ослідив, що у довіреності, на п ідставі якої діяв директор А втобусного парку №8 при уклад енні спірного договору відсу тні будь-які обмеження щодо у кладення такого виду договор ів.

Позивач в судові засідання двічі не з' являвся, хоча про час та місце проведення судо вого засідання був повідомле ний належним чином.

Представник КП „Київпастр анс” проти задоволення апеля ційної скарги заперечує, вва жає рішення суду законним та обґрунтованим і просить зал ишити його без змін.

Прокуратура Шевченківсько го району м. Києва також підтр имує позицію КП „Київпастран с”.

Розглянувши доводи апе ляційної скарги, перевір ивши матеріали справи, п роаналізувавши на підстав і встановлених фактичних обставин справи правильн ість застосування судом перш ої інстанції норм законодавс тва, колегія встановила наст упне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.07.2008| між поз ивачем та Автобусним парком №8 КП „Київпастранс” в особі д иректора Гончарука М.А., щ о діє на підставі доручення в ід 02.01.2008 №06/15 був укладений догов ір №30 про організацію миття тр анспортних засобів.

Згідно п. 1.1 договору сторони зобов'язалися організувати спільну діяльність, спрямова ну на миття транспортних зас обів і пов'язану з правом Авто бусного парку №8 здійснювати миття транспортних засобів, що знаходяться на його балан сі, і з правом ФОП ОСОБА_3 пр оводити самостійно миття тра нспортних засобів і отримува ти від миття інших транспорт них засобів результатів госп одарської діяльності.

За договором сторони не маю ть на меті отримання від спіл ьної діяльності прибутку (п. 1. 2 договору).

Для виконання умов даного д оговору сторони погодили, що Автобусний парк №8 надає спор уду автомийки, надає площу дл я автоматичного миття трансп ортних засобів, забезпечує ц ілодобовий проїзд транспорт них засобів до місця мийки, а Ф ОП встановлює власне автомат ичне миюче обладнання, сплач ує комунальні платежі та про водить мийку транспортних за собів Автобусного парку №8 пе ршочергово (п. 3.2 та 3.4 договору).

Для досягнення мети догов ору, сторони об'єднують лиш е трудову участь без.] об'єдн ання майна (вкладів. Автомати чне миюче обладнання, резул ьтати господарської діяльн ості по миттю транспортних з асобів, інше майно, належне Ав тобусному парку №8, у спільну власність сторін не перехо дить. В разі припинення чи розірвання договору Автоб усному парку №8 повертаються належні їй споруди, площі, а Ф ОП ОСОБА_3 - встановлене власне автоматичне миюче обл аднання. Поліпшення споруд, п лощ, зроблені ФОП ОСОБА_3, залишаються за ним в разі можливого технологічного їх відокремлення, в противно му випадку Автобусний парк № 8 відшкодовує їхню вартість (п . 4.1, 4.2 договору).

Відповідно до п. 7.1 договір ді є до 30.06.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, з листопада 2009 року ФОП ОСОБА_3 припинив свою дія льність, в зв'язку з тим, що дир ектор Автобусного парку №8 (на далі -Автопарк №8) почав чинити перешкоди у здійсненні пози вачем господарської діяльно сті, зокрема, директор Автопа рку №8 віддав розпорядження п ро закриття в'їздних воріт, пр ипинено постачання електрое нергії до автомийки, а також з аборонив водіям автобусів за їжджати на автомийку (акти пр отидії господарській діяльн ості в матеріалах справи).

Яв свідчить наявний в матер іалах справи лист №1480 від 20.11.2009, н аправлений на адресу ФОП ОС ОБА_3 директором Автопарку №8, останній вважає договір №30 від 01.07.2008 недійсним та таким, що суперечить Положенню про Ав тобусний парк №8 та інтересам підприємства. Також директо р Автопарку №8 запропонував п озивачу демонтувати та вивез ти з їх території належне йом у майно за умови належного до ведення на нього права 1 власн ості та приведення будівель та споруд у первісний стан, пр идатний до використання.

Доказів того, що позивач нал ежне йому майно демонтував т а вивіз з території Автопарк у №8 до матеріалів справи не на дано.

Звертаючись з позовом про в ідшкодування збитків в сумі 528500,00 грн., позивач посилається н а те, що майно й досі знаходить ся на території Автопарку №8, а також обґрунтовує дану суму звітом №140-2009 від 09.12.2009 про незале жну оцінку вартості майна - м атеріальних (прямих) збитк ів, завданих ФОП ОСОБА_3 внаслідок примусового при пинення господарської діяль ності.

Збитками згідно положень с т. 22 ЦК України, є втрати, яких о соба зазнала у зв'язку зі знищ енням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зро била або мусить зробити для в ідновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Для застосування такої мі ри відповідальності, як с тягнення збитків, необхідн а наявність всіх елементів складу цивільного правоп орушення, а саме: протипра вної І поведінки, збитків, при чинного зв'язку між протипра вною поведінкою боржника і з битками, вини.

Заперечуючи проти апеляці йної скарги, відповідач зазн ачає, що в його діях відсутня п ротиправна поведінка, оскі льки договір, укладений м іж позивачем та позивачем не відповідає Положенню пр о Автобусний парк№8, підписан ий директором Автопарку з пе ревищенням повноважень, і в р езультаті укладення вказано го договору, Автопарк №8 був по збавлений частини майна, яке забезпечувало його функціон ування та досягнення мети ді яльності, визначеної в полож енні Автобусного парку № 8, а т ому договір є таким, що підляг ає визнанню недійсним.

Відповідно до п. 5.2. Положення Автобусного парку №8 (надалі - Положення) майно Автопарку є комунальною власністю терит оріальної громади міста Києв а і закріплене за ним КП „Київ пастранс” на праві оперативн ого управління.

Згідно із п. 1.2 Положення Авто бусного парку № 8 автопарк є фі лією Комунального підприємс тва „Київпастранс”. Автопарк здійснює свою діяльність в м ежах прав, наданих йому підпр иємством відповідно до цього положення.

Відповідно до п. 5.4 Положення Автобусного парку №8 автопар к має право за попереднім пог одженням з підприємством: зд авати в оренду (в т.ч. погоджув ати орендарям проектно-кошто рисну документацію на роботи по ремонту, переобладнанню т а поліпшенню орендованого ма йна), надавати іншим організа ціям, підприємствам та устан овам безоплатно у тимчасове користування будинки, споруд и, нежилі приміщення, інвента р, устаткування та інші матер іальні цінності, а також спис увати їх з балансу в установл еному порядку.

Відповідно до п. 6.1.2 Положенн я, Автобусний парк № 8 має прав о укладати договори згідно з метою і предметом своєї діял ьності.

Пункт 3.1. Положення визначає , що метою діяльності парку є з дійснення заходів щодо реалі зації державної політики в д іяльності мобільного трансп орту та забезпечення потреб населення в автотранспортни х послугах. Предмет діяльнос ті Автобусного парку №8 визна чений в п. З.2. положення, відпов ідно до якого ведення спільн ої діяльності, надання в -орен ду приміщень не входять до пр едмету діяльності Автобусно го парку № 8.

Як встановлено судом першо ї інстанції та підтверджуєть ся матеріалами справи, Автоб усний парк №8 в особі Гончар ука М.А. не отримував попере днього погодження на укладан ня договору №30 від 01.07.2008 року та ( або) надання іншим організац іям, підприємствам та устано вам споруди механічної мийки (лист генерального директор а Комунального підприємства "Київпастранс" Хвостика В.П . №06-3/222 від 18.05.2010).

Тобто, ОСОБА_4 було вчине но правочин, який він не мав пр ава укладати на підставі Пол оження, та на укладення якого не уповноважувала його юрид ична особа - Комунальне підпр иємство „Київпастранс”, яка взагалі не знала про укладен ня такого правочину директор ом філії.

Частина 1 статті 207 ГК України визначає, що на вимогу однієї із сторін, або відповідного о ргану державної влади може б ути визнано судом недійсним повністю або в частині госпо дарське зобов'язання, що не ві дповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держав и і суспільства, або укладено учасниками господарських ві дносин з порушенням хоча б од ним з них господарської комп етенції (спеціальної правосу б'єктності).

У відповідності з частиною 1 статті 215 ЦК України підставо ю недійсності правочину є не дотримання в момент вчинення правочину стороною вимог, вс тановлених частиною першою - третьою, п'ятою та шостою стат ті 203 ЦК України.

Відповідно до частини 2 стат ті 203 ЦК України особа, яка вчин яє правочин, повинна мати нео бхідний обсяг цивільної дієз датності.

Абзац 2 частини 2 статті 207 ЦК У країни передбачає, що правоч ин, який вчинила юридична осо ба, підписується особами, упо вноваженими на це її установ чими документами, довіреніст ю, законом або іншими актами ц ивільного законодавства.

Згідно статті 204 ЦК України п равочин є правомірним, якщо й ого недійсність прямо не вст ановлена законом або якщо ві н не визнаний судом недійсни м.

Відповідно до ст. 241 ЦК Україн и правочин, вчинений предста вником з перевищенням повнов ажень, створює, змінює, припин яє цивільні права та обов'язк и особи, яку він представляє, л ише у разі наступного схвале ння правочину цією особою. Пр авочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, як у він представляє, вчинила ді ї, що свідчать про прийняття й ого до виконання. Наступне сх валення правочину особою, як у представляють, створює, змі нює і припиняє цивільні прав а та обов'язки з моменту вчине ння цього правочину.

В матеріалах справи відсут ні будь-які докази, які підтве рджували, що спірний договір був підписаний з боку Автобу сного парку №8 за попереднім п огодженням з КП „Київпастран с”, а також допустимі та належ ні його схвалення КП „Київпа странс”.

Посилання апелянта на те, що договір був схвалений КП „Ки ївпастранс” колегією суддів до уваги не приймаються, оскі льки з актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) 31.07.2008 рок у, 31.08.2008 року та 30.09.2008 року, останні зі сторони замовника підпис ав директором Автобусного па рку №8 Комунального підприєм ства "Київпастранс" Гончару к М.А., а не директором КП „Ки ївпастранс".

З огляду на наведене, колегі я суддів погоджується з висн овком суду першої інстанції, що договір № 30 про організаці ю миття транспортних засобів був підписаний особою, яка не мала для цього обхідний обся г цивільної дієздатності, а т ому підлягає визнанню недійс ним з моменту його укладення .

Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 216 ЦК Укра їни у разі недійсності право чину кожна із сторін зобов'яз ана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочин у, а в разі неможливості таког о повернення, зокрема тоді, ко ли одержане полягає у корист уванні майном, виконаній роб оті, наданій послузі, - відшкод увати вартість того, що одерж ано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, суд першої інстанції д ійшов вірного висновку, що у п озивача відсутні законні під стави для перебування на тер иторії відповідача за адресо ю: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 7/9, а тому Фізична особа - підприє мець ОСОБА_3 підлягає висе ленню.

Відповідно до абз. 1 ст. 216 ЦК Ук раїни недійсний правочин не створює юридичних наслідків , крім тих, що пов'язані з його н едійсністю.

Враховуючи той факт, що укла дений між сторонами договір №30 є недійсними моменту його укладення, колегія суддів в важає, що суд першої інстанц ії правомірні відмовив у зад оволенні первісних позовних вимогах щодо стягнення збит ків завданих внаслідок приму сового припинення господарс ької діяльності за договором №30 від 01.07.2008 року сумі 528 500, 00 грн. у п овному обсязі.

З огляду на вищенаведене, ко легія суддів прийшла до висн овку, що апеляційна скарга за доволенню не підлягає, а ріше ння господарського суду міст а Києва у справі №27/51 від 05.07.2010 має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господар ського процесуального кодек су України, державне мито за р озгляд апеляційної скарги по кладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Гос подарського процесуального кодексу України, Київський а пеляційний господарський су д, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фі зичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задово лення, а рішення господарськ ого суду м. Києва у справі №27/51 в ід 05.07.2010 без змін.

2. Матеріали справи №27/51 повер нути до господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законно ї сили з моменту її проголоше ння та може бути оскаржена до касаційного суду у встановл еному законом порядку.

Головуючий суддя

Судді