Ухвала

від 06.12.2024 по справі 2-615/11

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2-615/11

провадження № 6/492/95/24

УХВАЛА

Іменем України

06 грудня 2024 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Гусєвої Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Заявниця звернулась до суду із заявою про визнання виконавчого листа № 2-615/11 від 09 серпня 2011 року таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якої зазначила, що заочним рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 09 серпня 2011 року з заявниці та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (далі за текстом ПАТ «Марфін Банк») стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором на загальну суму 659553,70 грн. (еквівалент за курсом НБУ станом на 09 серпня 2011 року, виходячи з розрахунку 797,1 грн. за 100 доларів США, складає 82744,16 доларів США), та видано виконавчий лист № 2-615/11 від 09 серпня 2011 року, строк пред`явлення якого до виконання закінчився 30 серпня 2012 року. Відповідно до відміток на зворотному боці зазначеного виконавчого листа вбачається, що Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» (далі за текстом ПАТ «МТБ Банк»), який є правонаступником ПАТ «Марфін Банк», починаючи з 2017 по 2024 року, неодноразово пред`являв вказаний виконавчий лист до виконання, який було повернуто протягом зазначеного періоду з різних підстав, в тому числі у зв`язку з пред`явленням виконавчого листа після закінчення строку для пред`явлення до виконання. 27 березня 2024 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа. Заявниця вважає, що пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку для пред`явлення такого листа до виконання є процесуальною підставою для визнання вказаного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим звернулась до суду із зазначеною заявою.

До суду від представниці стягувача надійшли заперечення на заяву, у яких просила суд відмовити у задоволенні вимог вказаної заяви, посилаючись на те, твердження представниці заявниці є необґрунтованими та не відповідають матеріалам справи, зазначивши, що строк пред`явлення вищевказаного виконавчого листа до виконання жодного разу не було пропущено стягувачем при пред`явленні його для примусового виконання як до відділів державної виконавчої служби, так і до приватного виконавця, оскільки неодноразове повернення виконавчого листа стягувачу лише переривало строк для пред`явлення його до примусового виконання, та відповідно до набранням чинності Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, законодавцем було збільшено зазначений строк до трьох років, в тому числі і відносно виконавчих листів, які були видані на виконання судових рішень, прийнятих до набрання чинності вказаним Законом, та строк пред`явлення яких до виконання не сплинув станом на 05 жовтня 2016 року.

Заявниця та її представниця, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явились, клопотання про розгляд заяви за їх відсутності до суду не подали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили, однак, відповідно до вимог частини 3 статті 432 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Представниця стягувача, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явилась, але до суду від неї надійшла заява, в якій просила суд про розгляд заяви за її відсутності, у задоволенні вимог заяви просила відмовити.

Боржник ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, клопотання про розгляд заяви за його відсутності до суду не подав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, однак, відповідно до вимог частини 3 статті 432 ЦПК України, його неявка не є перешкодою для розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Суд, розглянувши заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, дослідивши матеріали справи, надані докази, дійшов наступного висновку1.

Заочним рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 09 серпня 2011 року з ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 43-44, 45, 91-92, 93, т. 2 а. с. 91-92), заявниці у справі, яка є боржницею у виконавчому провадженні, ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 46-47, 48) на користь ПАТ «Марфін Банк» (т. 1 а. с. 55-56, 57-60) стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором на загальну суму 659553,70 грн. (еквівалент за курсом НБУ станом на 09 серпня 2011 року, виходячи з розрахунку 797,1 грн. за 100 доларів США, складає 82744,16 доларів США). (т. 1 а. с. 83-84).

З виконавчого листа № 2-615/11 від 09 серпня 2011 року, виданого на виконання вищезазначеного заочного рішення суду вбачається, що строк його пред`явлення до виконання спливає 30 серпня 2012 року (т. 1 а. с. 98, 130, 181, 209, т. 2 а. с. 37-38, 57, 63).

Згідно з інформацією, отриманою з автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі за текстом АСВП), 30 серпня 2012 року, на підставі заяви представника ПАТ «Марфін Банк» Шаповала В.А., Малиновським відділом державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі за текстом Малиновський ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області) відкрито виконавче провадження № 34196409 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа (т. 1 а. с. 24, 24 зворотна сторона).

Постановою головного державного виконавця Малиновський ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Заліпаєва Ю.В. від 14 березня 2017 року виконавчий лист № 2-615/11 від 09 серпня 2011 року повернуто стягувачу на підставі пунктів 3, 7 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 17 лютого 2017 року), та роз`яснено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 зазначеного закону (т. 2 а. с. 31-32).

Відповідно до постанови про відкриття провадження від 24 березня 2017 року, винесеної головним державним виконавцем Малиновського ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Татару Д.Д. на підставі заяви представника ПАТ «Марфін Банк» Погорілого В.С., відкрито виконавче провадження № 53632940 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа (т. 2 а. с. 34-35, 39-40).

Згідно з постановою головного державного виконавця Першого Малиновського ВДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області Бодрягової Л.В. від 31 серпня 2018 року виконавчий лист № 2-615/11 від 09 серпня 2011 року повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 31 серпня 2018 року), та роз`яснено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею зазначеного закону (т. 2 а. с. 51-52).

Відповідно до статутів ПАТ «МТБ Банк» № 16 від 15 березня 2019 року, № 74 від 26 квітня 2024 року, рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів (протокол № 56 від 28 грудня 2017 року) назву ПАТ «Марфін Банк» змінено на ПАТ «МТБ Банк» (т. 1 а. с. 147-149, 150-155, 183-186, т.2 а. с. 93-94, 95-102).

Як вбачається з повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 10 квітня 2019 року, надісланого старшим державним виконавцем Арцизького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі за текстом Арцизький РВДВС ГТУЮ в Одеській області) Колтуклу С.С. на адресу ПАТ «МТБ Банк» в результаті розгляду заяви стягувача ПАТ «МТБ Банк» про відкриття виконавчого провадження від 02 квітня 2019 року, вищезазначений виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на 19 січня 2019 року), та його було повернуто без прийняття до виконання (т. 2 а. с. 54-55, 59-60).

Згідно з постановою про відкриття провадження від 25 травня 2020 року, винесеною державним виконавцем Арцизького РВДВС ГТУЮ в Одеській області Дімітровим Д.Ю., відкрито виконавче провадження № 62137082 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа, що також підтверджується інформацією з АСВП (т. 2 а. с. 71-72, 82).

Відповідно до постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 07 березня 2024 року, винесеної начальником відділу Арцизького РВДВС ГТУЮ в Одеській області Райновою В.Л., виконавчий лист № 2-615/11 від 09 серпня 2011 року, було повернуто стягувачу ПАТ «МТБ Банк» на підставі його заяви за вх. № 00/1228-0/62 від 28 лютого 2024 року, що також підтверджується інформацією з АСВП (т. 2 а. с. 78, 79-80, 83-87).

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження № 74572333 від 27 березня 2024 року, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А., на підставі заяви представника ПАТ «МТБ Банк» Орловського М.В., відкрито виконавче провадження № 74572333 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа (т. 1 а. с. 179, 180, т. 2 а. с. 88-89, 90).

Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка підлягає застосуванню згідно з частиною 4 статті 10 ЦПК України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню; суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого лист.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц (провадження № 61-43447св18), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21), від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001 (провадження № 61-1762ав22).

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за таким виконавчим документом.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 39Закону України«Про виконавчепровадження» є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII).

Виконавчі документи, видані до набрання чинності вказаного закону, пред`являються до виконання у строки, встановлені вказаним законом (пункт 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 124 ЦПК України строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку.

Згідно з частиною 5 статті 124 ЦПК України останній день строку триває до 24 години.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Приписи щодо переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання наведені у статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV та у частинах 4, 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.

Так, частина 1 статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV передбачала, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина 2 статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Аналогічні положення містяться у частинах 4, 5 статті 12 Закону від 02 червня 2016 року № 1404-VIII).

Підстави повернення виконавчого документа стягувачеві визначені у частині 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 вказаного закону (частина 5 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII у редакції, чинній до 5 серпня 2021 року).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з пред`явленням цього документа до виконання перебіг такого строку починається заново з наступного дня після повернення виконавчого документа. Час, що минув до переривання цього строку, до нового строку не зараховується/

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 2-175/2010.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц звернула увагу на те, що приписи законодавства для ефективності їхнього застосування слід тлумачити з урахуванням вимоги розумності (розсудливості). У випадку повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання можливість переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання зазначеній вимозі не відповідає. Вочевидь, нерозумно застосовувати інститут переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, коли виконавчий документ був повернутий стягувачеві без прийняття до виконання, зокрема, коли виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 Закону № 1404-VIII (пункт 6 частини четвертої цієї статті).

Отже, приписи частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання не передбачають можливості застосування приписів статті 12 цього Закону стосовно переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Судом встановлено, що строк пред`явлення виконавчого листа № 2-615/11 від 09 серпня 2011 року до виконання сплинув 30 серпня 2012 року, а стягувач ПАТ «Марфін Банк» у той же день звернувся до Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

Із набранням чинності Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання збільшено до трьох років.

Вказаний виконавчий лист неодноразово було повернуто стягувачу з різних підстав, однак стягувача ПАТ «МТБ Банк» не було позбавлено його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, чим він скористався, та матеріали справи не містять доказів щодо жодного порушення стягувачем строків пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що процесуально-правові підстави для визнання виконавчого листа № 2-615/11 від 09 серпня 2011 року, виданого Арцизьким районним судом Одеської області, таким, що не підлягає виконанню, відсутні, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити.

На підставі статей 12, 37 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись статтями 211, 223, 247, 258-260, 432 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Гусєва Н.Д.