Постанова

від 09.12.2024 по справі 907/55/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р. Справа №907/55/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіО.І. Матущак

І.Ю. Панова,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвуд 2005»</a> б/н від 30.07.2024 року (вх. № 01-05/2180/24 від 30.07.2024 року)

на рішення господарського суду Закарпатської області від 11.07.2024 року (суддя Л.В. Андрейчук; повний текст рішення складено 11.07.2024 року)

у справі № 907/55/24

за позовом: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії Ужгородське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (надалі ДСГП «Ліси України»)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвуд 2005»</a> (надалі ТзОВ «Грінвуд 2005»)

про визнання стягнення 502 100,97 грн шкоди у порядку регресу,

за участю:

від позивача (в режимі відеоконференції): не з`явився;

від відповідача (в режимі відеоконференції): Шпуганич В.П. - адвокат (ордер серії АО №1134590 від 11.07.2024 року),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

25.01.2024 року ДСГП «Ліси України» звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТзОВ «Грінвуд 2005» про стягнення 502 100,97 грн шкоди у порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на лісових ділянках, які передані для здійснення заготівлі деревини ТзОВ «Грінвуд 2005», виявлено незаконні рубки.

Позивач покликається на те, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2022 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 року у справі №907/620/21, позов Ужгородської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» суму 502100,97 грн збитків за порушення лісового законодавства на користь Баранинської сільської територіальної громади. Зазначає, що Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28 жовтня 2021 року Nє 890 «Про припинення Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» припинено Державне підприємство «Ужгородське лісове господарство», ідентифікаційний код юридичної особи 22114655 шляхом реорганізації, а саме приєднання до державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», ідентифікаційний код юридичної особи 44768034. Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 17.01.2023 року №147 «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» затверджено передавальний акт.

Оскільки сума майнових стягнень сплачена Філією Ужгородське лісове господарство ДП Ліси України на користь Баранинської сільської територіальної громади, позивач вважає, що має право звернутись до суду з регресною вимогою щодо стягнення шкоди з ТзОВ «Грінвуд 2005».

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.07.2024 року у справі №907/55/24 задоволено позов ДСГП «Ліси України». Стягнуто з ТзОВ «Грінвуд 2005» на користь ДСГП «Ліси України» в особі філії Ужгородське лісове господарство ДСГП «Ліси України» 502100,97 грн шкоди у порядку регресу, а також 7531,52 грн судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що з огляду на встановлене актом перевірки Державної екологічної інспекції у Закарпатській області правопорушення; передбачену в п.7.2. договору № 19 від 31.03.2021 р., відповідальність відповідача за порушення (недотримання) чинного законодавства, в тому числі з охорони природи під час надання послуг (виконання робіт); факт відшкодування позивачем суми нарахованої шкоди, що підтверджено відповідними доказами; недоведення відповідачем відсутності своєї вини у вчиненні спірного правопорушення та відсутність у матеріалах справи доказів вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 502 100,97 грн шкоди у порядку регресу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Зазначає, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2022 року, залишеним в силі постановою Західного апеляційного господарського суду 04.04.2023 року у справі №907/620/21 заподіяння шкоди ТзОВ «Грінвуд 2005» не встановлено. Вказує на те, що за час розгляду справи № 907/620/21 виявлені Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області порушення правил використання лісових ресурсів, які допущені ДП «Ужгородське ЛГ» та зафіксовані в Акті перевірки, не заперечувались ДП «Ужгородське ЛГ». Відповідач заперечує преюдиційність справи № 907/620/21 для даної справи. Заявляє, що шкода була завдана ДП «Ужгородське ЛГ», позивачем у справі є ДСГП «Ліси України» в особі Філії «Ужгородське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», правонаступник ДП «Ужгородське ЛГ» внаслідок його приєднання, то у даному випадку відсутня будь-яка третя особа, а відтак у позивача відсутні підстави покладання на відповідача суми заявленої шкоди. Стверджує, що у матеріалах справи відсутній будь який документ, яким ТзОВ «Грінвуд 2005» визнано винним в порушенні умов договору від 31.03.2021 року № 19, а позивач вимог про вину ТзОВ «Грінвуд 2005» не ставив і вини останнього не доводив. Вважає, що за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на висновки перевірки Державної інспекції у Закарпатській області, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірними. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть вказувати на невиконання його стороною зобов`язань. Заявляє, що станом на дату звернення позивача до суду з позовом в даній справі у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстрація змін до відомостей, яка б свідчила про приєднання Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» до ДСГП «Ліси України» відсутня. Стверджує, що серед приєднаних до позивача осіб, правонаступником яких він є, запис про Державне підприємство «Ужгородське лісове господарство» відсутній. Просить рішення господарського суду Закарпатської області від 11.07.2024 року у справі №907/55/24 скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема, зазначає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 24.11.2022 року, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 року по справі №907/620/21, стосується тих ділянок лісового фонду, які розроблялися ТзОВ «Грінвуд 2005». Отже факти, встановлені зазначеним рішенням, мають преюдиційний характер та не потребують доказування під час розгляду справи. Звертає увагу суду на те, що умовами договору №19 про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних з лісівництвом від 31.03.2021 року встановлено обов`язок відповідача забезпечити дотримання чинного законодавства з охорони праці, пожежної безпеки, охорони природи та інших діючих нормативно - правових актів України під час виконання робіт як на лісосіці, так і за її межами та передбачено відповідальність виконавця за порушення чинного законодавства, в тому числі з охорони природи під час виконання робіт. Вказує на те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про правонаступника державного підприємства «Ужгородське лісове господарство», яким є ДСГП «Ліси України», а також інформація про те, що ДСГП «Ліси України» є правонаступником ряду державних лісогосподарських підприємств, які входили до сфери управління Держлісагентства, серед яких і ДП «Ужгородське лісове господарство». Просить рішення господарського суду Закарпатської області від 11.07.2024 року у справі №907/55/24 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розгляд клопотання

09.12.2024 року на електронну адресу Західного апеляційного господарського суду представник позивача адвокат Никитюк Н.О., яка діє на підставі ордеру серії АО №1142691 від 18.09.2024 року, подала клопотання (вх.№01-04/8535/24 від 09.12.2024 року) про відкладення судового засідання у зв`язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника через зайнятість у іншій судовій справі.

Колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, оскільки відповідно до положень ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників справи, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності позивача.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, зазначені в апеляційній скарзі.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, між Державним підприємством «Ужгородське лісове господарство» (Замовник) та ТзОВ «Грінвуд 2005» (Виконавець) укладено Договір № 19 від 31.03.2021 року.

Згідно п. 1.1. договору виконавець має право та зобов`язується на власний ризик, власними силами і силами найманих працівників, засобами та матеріалами надати послуги, пов`язані з лісівництвом (код 02.40.1 за ДК 016-2010) за завданням Замовника, який в свою чергу має право та зобов`язується прийняти і оплатити надані послуги.

Відповідно п. 1.2. договору склад, види та обсяги послуг, що надаються за цим договором, а також строки надання послуг визначаються сторонами у додатках, які є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 5.2.6. договору передбачено, що виконавець зобов`язаний керуватись чинним законодавством та нормативно-правовими актами, що діють в лісовому господарстві та лісовій промисловості.

Згідно п.5.2.7. договору виконавець зобов`язаний забезпечити дотримання чинного законодавства з охорони праці, пожежної безпеки, охорони природи та інших діючих нормативно-правових актів України під час виконання робіт як на лісосіці так і за її межами.

Пунктом 7.2. договору встановлено, що керуючись положеннями ст. 837 Цивільного кодексу України виконавець несе повну відповідальність за порушення (недотримання) чинного законодавства з охорони праці, пожежної безпеки, охорони природи та інших діючих нормативно-правових актів України під час надання послуг(виконання робіт) згідно цього договору.

Відповідно до п. 10.1. договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але у будь-якому випадку до 31.12.2021 року.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.11.2022 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 року у справі №907/620/21, позов Ужгородської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» суму 502100,97 грн збитків за порушення лісового законодавства на користь Баранинської сільської територіальної громади.

Зазначеним рішенням встановлено наступні обставини.

23.04.2021 року працівниками Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, в ході проведення планової перевірки додержання суб`єктом господарювання, - Державним підприємством «Ужгородське лісове господарство», вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів виявлено порушення, а саме ст.ст. 19, 64 Лісового кодексу України.

З Акту планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Відповідачем законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища №115/06 від 23.04.2021 вбачається факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів, що призвело до незаконного вирубування, пошкодження до ступеня припинення росту, пошкодження до ступеня неприпинення росту, знищення природного підросту та інших пошкоджень на підвідомчій відповідачу території, що зафіксовано у означеному Акті №115/06 від 23.04.2021 та не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку.

Так, виявлені Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області порушення правил використання лісових ресурсів, які допущені Відповідачем та зафіксовані в Акті перевірки, не заперечуються Відповідачем, а відтак, суд вважає доведеним порушення Відповідачем вимог природоохоронного законодавства (правил використання лісових ресурсів), що встановлені в означених пунктах Акту перевірки, як і правомірним є розмір нарахованої Позивачем шкоди за відповідні порушення.

Відповідно до Акту №115/06 від 23.04.2021, загальна сума збитків за порушення лісового законодавства становить 630 185,66 грн. Водночас, на адресу суду 02.08.2022 від позивача Державної екологічної інспекції у Закарпатській області надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення шкоди в розмірі 128 084,69 грн. Заявник повідомляє, що відповідачем частково відшкодована сума завданих збитків, у зв`язку з чим підстави для стягнення сказаної суми відсутні.

Як вбачається з доданих до клопотання платіжних доручень № 599 від 11.06.2021, №747 від 01.07.2021, № 856 від 02.08.2021, № 855 від 03.08.2021, № 875 від 06.08.2021, №876 від 09.08.2021, №892 від 16.08.2021, №980 від 08.09.2021 відповідач частково відшкодував суму завданих збитків позивачу, залишкова сума збитків складає 502 100,97 грн.

Водночас, судом встановлено те, що між відповідачем та ТзОВ «Грінвуд 2005» діє Договір №19 від 31.03.2021 року, відповідно до якого ТзОВ «Грінвуд 2005» прийняло для розробки лісосіку, яка знаходиться на території Ужгородського лісництва, а саме квартал 30, виділ 4, площа 0.4 га, виділ 3, площа 0.1 га (додаток №2 до договору акт приймання-передачі лісосіки для розробки).

Таким чином, лісові ділянки на яких виявлено незаконні рубки стягнення шкоди по яких є предметом даної справи, передані для здійснення заготівлі деревини ТзОВ "Грінвуд 2005", яке зобов`язалося забезпечити дотримання чинного законодавства під час виконання робіт як на лісосіці так і за її межами. Даний факт стверджує про те, що ДП «Ужгородське ЛГ» має право звернутись до суду з регресною вимогою щодо стягнення завданої шкоди з ТзОВ «Грінвуд 2005».

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 року у справі №907/620/21 рішення господарського суду Закарпатської області від 24.11.2022 року залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 27.04.2023 року у справі №907/620/21 частково задоволено заяву ДП «Ужгородське лісове господарство» про розстрочення виконання рішення суду від 21.12.2022 року. Розстрочене виконання рішення терміном на 7 місяців, шляхом сплати щомісячно по 71728,71 грн.

Вказана сума майнових стягнень сплачена Філією «Ужгородське лісове господарство ДП Ліси України» на користь Баранинської сільської територіальної громади відповідно до платіжним дорученням №452 від 17.05.2023 року на суму 71728,71 грн, №42 від 22.06.2023 року на суму 71728,71 грн, №1270 від 24.07.2023 року на суму 71728,71 грн, №142 23.08.2023 року на суму 71728,71 грн, №1996 від 21.09.2023 року на суму 71728,71 грн, №217 від 24.10.2023 року на суму 71728,71 грн, №321 від 24.11.2023 року на суму 71728,71 грн.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду в порядку регресу.

Відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтвердено, що ДП «Ужгородське лісове господарство» припинено шляхом реорганізації, а саме приєднано до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У цій справі суд встановив, що між Державним підприємством «Ужгородське лісове господарство» (правонаступником якого є позивач) та ТзОВ «Грінвуд 2005» укладено Договір № 19 від 31.03.2021 року.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором про надання послуг.

За змістом статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

У цій справі суд встановив, що за умовами п. 1.1. договору № 19 від 31.03.2021 року виконавець має право та зобов`язується на власний ризик, власними силами і силами найманих працівників, засобами та матеріалами надати послуги, пов`язані з лісівництвом (код 02.40.1 за ДК 016-2010) за завданням Замовника, який в свою чергу має право та зобов`язується прийняти і оплатити надані послуги.

Пунктом 7.2. договору встановлено, що керуючись положеннями ст. 837 Цивільного кодексу України виконавець несе повну відповідальність за порушення (недотримання) чинного законодавства з охорони праці, пожежної безпеки, охорони природи та інших діючих нормативно-правових актів України під час надання послуг(виконання робіт) згідно цього договору.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначено вище, рішенням господарського суд Закарпатської області від 24.11.2022 року у справі №907/620/21, яке набрало законної сили, задоволено позов Ужгородської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області. Стягнуто з Державного підприємства «Ужгородське лісове господарство» 502100,97 грн збитків за порушення лісового законодавства на користь Баранинської сільської територіальної громади.

У згаданій справі суд встановив, що 23.04.2021 року працівниками Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, в ході проведення планової перевірки додержання суб`єктом господарювання, - Державним підприємством «Ужгородське лісове господарство», вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів виявлено порушення ст.ст. 19, 64 Лісового кодексу України. З Акту планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Відповідачем законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища №115/06 від 23.04.2021 вбачається факт незабезпечення лісокористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріплених за ним лісів, що призвело до незаконного вирубування, пошкодження до ступеня припинення росту, пошкодження до ступеня неприпинення росту, знищення природного підросту та інших пошкоджень на підвідомчій відповідачу території. Відповідно до Акту №115/06 від 23.04.2021, загальна сума збитків за порушення лісового законодавства становить 630 185,66 грн., яка була частково відшкодована відповідачем в сумі 128 084,69 грн.

У справі №907/620/21 судом встановив, що між ДП «Ужгородське лісове господарство» та ТзОВ «Грінвуд 2005» діє Договір №19 від 31.03.2021 року, відповідно до якого ТзОВ «Грінвуд 2005» прийняло для розробки лісосіку, яка знаходиться на території Ужгородського лісництва, а саме квартал 30, виділ 4, площа 0.4 га, виділ 3, площа 0.1 га (додаток №2 до договору акт приймання-передачі лісосіки для розробки).

Таким чином, лісові ділянки, на яких виявлено незаконні рубки, стягнення шкоди по яких є предметом даної справи, передані для здійснення заготівлі деревини ТзОВ "Грінвуд 2005", яке зобов`язалося забезпечити дотримання чинного законодавства під час виконання робіт як на лісосіці так і за її межами.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 року у справі №907/620/21 рішення господарського суду Закарпатської області від 24.11.2022 року залишено без змін.

Отже, в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені судами у справі №907/620/21 не потребують доказування, оскільки мають преюдиційне значення для даної справи.

За змістом частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

За положеннями статті 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення лісового законодавства.

За приписами частини 1 статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно із частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДП «Ужгородське лісове господарство» припинено шляхом реорганізації, а саме приєднано до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Враховуючи вищеописані норми та встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що з огляду на встановлене актом перевірки Державної екологічної інспекції у Закарпатській області правопорушення; передбачену в п.7.2. договору № 19 від 31.03.2021 року, відповідальність відповідача за порушення чинного законодавства, в тому числі з охорони природи під час надання послуг (виконання робіт); факт відшкодування позивачем суми нарахованої шкоди, що підтверджено відповідними доказами; недоведення відповідачем відсутності своєї вини у вчиненні спірного правопорушення та відсутність у матеріалах справи доказів вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 502100,97 грн шкоди у порядку регресу є обґрунтованими та законними.

За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Закарпатської області від 11.07.2024 року у справі № 907/55/24.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвуд 2005»</a> б/н від 30.07.2024 року (вх. № 01-05/2180/24 від 30.07.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Закарпатської області від 11.07.2024 року у справі №907/55/24 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяО.І. Матущак

СуддяІ.Ю. Панова