Ухвала

від 25.11.2024 по справі 910/15939/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"25" листопада 2024 р. Справа№ 910/15939/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Рижій А.В.,

за участю представників:

від позивача - Шевченко І.Л.,

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою Громадської спілки "Асоціація сонячної енергетики України" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/15939/23 (суддя - Головіна К.І., повний текст складено - 11.06.2024) за позовом Громадської спілки "Асоціація сонячної енергетики України" до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

ВСТАНОВИВ наступне.

До Господарського суду м. Києва з позовом звернулась Громадська спілка "Асоціація сонячної енергетики України" (далі - ГС "АСЕУ", позивач) до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як керівник ГС "АСЕУ", здійснював поточне управління майном та фінансовими ресурсами асоціації, однак, після звільнення його з посади керівника ГС "АСЕУ", не повернув позивачу майно, яке було в його управлінні.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі №910/15939/23 у задоволенні позову відмовлено, враховуючи недоведеність факту вибуття майна з володіння позивача та наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача.

Після ухвалення судового рішення у справі від ОСОБА_1 до Господарського суду міста Києва надійшли докази до заяви відповідача, зробленої під час розгляду справи, про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 73 270,44 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/15939/23 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з Громадської спілки "Асоціація Сонячної Енергетики України" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп.; у решті вимог - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане додаткове рішення суду, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 апеляційну скаргу Громадської спілки "Асоціація сонячної енергетики України" залишено без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/15939/23 - без змін.

До Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/15939/23, в якій заявник просить покласти на позивача, понесені ОСОБА_1 витрати правничої допомоги в розмірі 12 311,44 грн. при апеляційному перегляді додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі №910/15939/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 розгляд вказаної заяви призначено на 25.11.2024 року о 13:40 год.

В судове засідання 25.11.2024 року прибув представник позивача, відповідач, в свою чергу, правом на участь представника в даному судовому засіданні не скористався, проте надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути заяву за відсутності його представника.

Розглянувши дану заяву колегія суддів дійшла висновку про відмову у її задоволенні з наступних підстав.

Норми статті 244 ГПК України вказують на те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Тобто є актом правосуддя, яким вирішуються окремі процесуальні питання, що не були вирішені судом під час ухвалення судового рішення за результатами вирішення спору по суті.

Таке рішення не вирішує/змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті (наведена правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20, від 22.10.2019 у справі №922/2665/17, від 12.01.2021 у справі № 1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі № 522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі № 640/15192/19).

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яка згідно з частиною першою статті 244 ГПК України полягає у такому: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Водночас судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом справи та вирішенням по суті, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (висновок, викладений у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц та у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №907/418/21).

Положення статті 129 ГПК України визначають порядок розподілу судових витрат за результатами вирішення спору.

Колегія суддів у цьому контексті звертає увагу, що загальні положення щодо розгляду справи по суті наведено у параграфі 1 глави 6 розділу ІІІ ГПК України. Зокрема, у статті 194 ГПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Разом з тим положення частини третьої статті 233 ГПК України визначають, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Отже, положеннями статті 233 ГПК України обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні ухваленням рішення за результатами розгляду справи по суті (подібний за змістом висновок міститься у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №914/201/19, від 27.03.2023 у справі № 910/25118/15 та в ухвалі Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 903/834/20).

Крім того, зміст статей 221 і 244 ГПК України також свідчить про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі, зокрема, про судові витрати саме після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог (після розгляду по суті), якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати (частина перша статті 244 ГПК України).

Колегія суддів звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21, відповідно до якого термін "ухвалення" додаткового судового рішення, а не термін "розгляд" законодавцем застосовано з метою, щоб підкреслити необхідність буквального тлумачення такого поняття відповідно до статті 233 ГПК України). Таке тлумачення є релевантним для з`ясування змісту положення другого речення частини третьої статті 244 ГПК України, коли йдеться про усунення неповноти судового рішення, тобто відсутності у резолютивній частині рішення висновків щодо результатів розгляду справи. Водночас презюмується, що позовні вимоги та заперечення, докази, подані на їх обґрунтування, судом розглянуті згідно з вимогами статей 201 - 221 ГПК України, а розгляд справи належним чином відображений в описовій та мотивувальній частинах рішення. У протилежному випадку неповнота судового рішення може бути усунута шляхом його перегляду в апеляційному (касаційному) порядку, а не через ухвалення додаткового рішення.

Тобто, оскаржуване в апеляційному порядку додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/15939/23 не є судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду справи по суті, оскільки не вирішує / змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті, що є підставою для розподілу судових витрат у справі на підставі положень статей 129 ГПК України.

Отже, оскарження додаткового судового рішення не є окремим судовим розглядом спору по суті, а прямо залежить від розгляду основної справи, а тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення ("розподіл витрат на правничу допомогу за участь у розгляді питання про розподіл витрат на правничу допомогу"), яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим та не відповідає змісту процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат.

Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №905/1260/23, від 17.04.2024 у справі № 915/436/23, в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №910/9714/22, в ухвалах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №925/790/17 (925/580/20), від 12.04.2023 у справі №876/30/22.

Оскільки в апеляційному провадженні щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/15939/23 спір по суті не вирішувався, у тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення в порядку статті 244 ГПК України про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 при перегляді додаткового рішення в апеляційному порядку.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/15939/23.

Керуючись ст. ст. 16, 123, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України , Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою Громадської спілки "Асоціація сонячної енергетики України" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2024 у справі №910/15939/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст ухвали складено: 17.12.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Руденко