Постанова

від 02.12.2024 по справі 910/5449/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2024 р. Справа№ 910/5449/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

при секретарі судового засідання Рижій А.В.,

за участю представників:

від позивача - представник не прибув,

від відповідача - Зорін О.В., Угленко О.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 про призначення комплексної судової експертизи та про зупинення провадження у справі №910/5449/24 (суддя Карабань Я.А., повний текст складено - 19.09.2024) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" про стягнення 7 958 590,76 грн.

встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 7 958 590,76 грн, з яких: 7 882 046, 76 грн ринкова вартість частки та 76 544,00 грн належна частина прибутку отриманого товариством.

Ухвалою Господарського міста Києва від 17.09.2024 у справі №910/5449/24 клопотання позивача про призначення комплексної судової експертизи та про витребування доказів задоволено; призначено у справі №910/5449/24 комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, місто Київ, Солом`янський район, вулиця Бродських Сім`ї, будинок 6), на вирішення якої поставлено наступні питання:

яка дійсна ринкова вартість усього майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 9, ідентифікаційний код 35712122), в тому числі основних засобів, оборотних активів, з урахуванням майнових зобов`язань товариства, станом на дату виходу ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес", а саме станом на 09 січня 2023 року?

2) Яка вартість частини майна пропорційна частці ОСОБА_1 в розмірі 26% в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 9, ідентифікаційний код 35712122) станом на 09 січня 2023 року, з урахуванням дійсної (ринкової) вартості всіх необоротних і оборотних активів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес", його зобов`язань та прибутку, що підлягає виплаті ОСОБА_1 станом на дату виходу її з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес", а саме станом на 09 січня 2023 року?

3) Яким є розмір прибутку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 9, ідентифікаційний код 35712122), пропорційний частці ОСОБА_1 в статутному капіталі в розмірі 26%, що отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" в 2021-2022 роках?

3. У порядку ст.81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у відповідача:

- належним чином завірені копії правовстановлюючих документів на нерухоме та рухоме майно, документи стосовно обліку основних засобів, оборотних активів, з урахуванням майнових зобов`язань товариства.

Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, приймаючи до уваги правову позицію обох сторін та незгоду позивача з висновком відповідача, з метою встановлення дійсної ринкової вартості частки позивача в статутному капіталі відповідача станом на дату виходу позивача, судом призначено судову комплексну експертизу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до непогодження скаржника із висновками суду щодо наявності підстав для призначення судової експертизи у даній справі.

В судовому засіданні представники апелянта - відповідача у справі підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Позивач правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу (ухвали суду від 05.11.2024 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 02.12.2024) до електронного кабінету представника позивача.

Одночасно, Судом враховується, що позиція позивача є викладеною у запереченні на апеляційну скаргу.

Враховуючи належне повідомлення позивача, а також з урахуванням того, що неявка його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Згідно зі ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно з ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Таким чином, необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані яких потребують спеціальних знань.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі №908/2261/17.

Визначення, чи потребує вирішення спірного питання застосування спеціальних знань експерта, чи ні, віднесено до компетенції суду. У разі, коли суд потребує висновків фахівця з питань, що відносяться до предмета доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, він вправі призначити експертизу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача ринкової вартості частки та належної частини прибутку отриманого товариством.

Стосовно необхідності призначення у даній справі судової експертизи, а також заперечень скаржника проти наведеного, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтями 116 Цивільного кодексу України та статтею 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено право учасника товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Відповідно до частин п`ятої - дванадцятої статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.

Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Вартість частки учасника визначається, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства, пропорційно до розміру частки такого учасника.

До предмета доказування в цій справі входить визначення вартості частки позивача

При цьому, сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 Господарський процесуальний кодекс України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Зі змісту ст.ст. 2, 236 ГПК України вбачається, що з метою забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави на суд покладено обов`язок повно і всебічно з`ясувати і дослідити обставини справи в їх сукупності, що мають значення для її вирішення по суті.

Отже, розглядаючи справу, суд повинен вжити заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

Для з`ясування обставин, що мають значення для справи, має місце необхідність залучення спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, тобто призначення судової експертизи є необхідним.

З урахуванням змісту позовних вимог, зважаючи на наявність спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості частки, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо необхідності призначення у даній справі судової експертизи.

Стосовно посилань скаржника на те, що суд першої інстанції самостійно сформував третє питання, без винесення його на обговорення учасниками справи, колегія суддів вказує, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч. 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, визначення питань, які ставляться на вирішення експерта належить до дискреційних повноважень суду.

Оцінка висновку експерта надається судом перед винесенням рішення. При цьому, сторони наділені правом надати свої міркування щодо відповідей експерта у висновку.

Щодо доводів про подання відповідачем висновку експертів №1-07/2024 від 02.09.2024 за результатами проведення комплексної оціночно-будівельної, оціночно-земельної, товарознавчої, автотоварознавчої та економічної експертизи, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Так, місцевим господарським судом були враховані заперечення позивача щодо вказаного висновку, мотивовані заниженням вартості майна, яке підлягало оцінці.

Отже, враховуючи все викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

У зв`язку з призначенням у даній справі судової експертизи матеріали справи підлягають направленню до експертної установи, а відсутність матеріалів справи у суді унеможливлює подальший розгляд справи, тому суд першої інстанції правомірно зупинив провадження у справі на час проведення експертизи.

Зупинення провадження у справі обумовлене наявністю обставин, які є підставою для такого зупинення в силу вимог процесуального закону, та які мають істотне значення для правильного вирішення спору, тому зупинення провадження у цій справі на час проведення експертизи є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим не може вважатись затягуванням розгляду справи та не свідчить про порушення судом частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є законною, обґрунтованою, та підстав для її зміни чи скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на її заявника - відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ Експрес" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 про призначення комплексної судової експертизи та про зупинення провадження у справі №910/5449/24 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено: 18.12.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Барсук