Постанова

від 17.12.2024 по справі 910/12143/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"17" грудня 2024 р. Справа№ 910/12143/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання Невмержицькій О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 17.12.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги ОСОБА_1 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк Київ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024

у справі №910/12143/24 (суддя Бойко Р.В.)

за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк Київ»

про відвід судді

та заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор»

про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

02.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор» звернулося до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» із заявою про забезпечення позову, в якій просило суд до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі за позовом ТОВ «КУА «Контадор» до ОСББ «Грінвіль Парк Київ» про визнання недійсним рішень прийнятих на засіданні Правління ОСББ «Грінвіль Парк Київ» щодо відкликання управителя будинку та припинення з ним договору, заборонити ОСББ «Грінвіль Парк Київ» в особі Загальних зборів об`єднання співвласників приймати рішення з питань передбачених абзацом 11 частини 9 статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а саме щодо обрання та відкликання управителя, затвердження та зміни умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку;

- до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі за позовом ТОВ «КУА «Контадор» до ОСББ «Грінвіль Парк Київ» про визнання недійсним рішень прийнятих на засіданні Правління ОСББ «Грінвіль Парк Київ» щодо відкликання управителя будинку та припинення з ним договору, заборонити ОСББ «Грінвіль Парк Київ» в особі Загальних зборів об`єднання співвласників приймати рішення з питань передбачених пунктом 3 порядку денного, призначених на 05.10.2024 Загальних зборів ОСББ «Грінвіль Парк Київ», а саме щодо вирішення питання про відкликання управителя ТОВ «Грінвіль Сервіс» з 24.12.2024, здійснення з 25.12.2024 управління багатоквартирним будинком безпосередньо об`єднанням через власні органи управління;

- до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі за позовом ТОВ «КУА «Контадор» до ОСББ «Грінвіль Парк Київ» про визнання недійсним рішень прийнятих на засіданні Правління ОСББ «Грінвіль Парк Київ» щодо відкликання управителя будинку та припинення з ним договору, заборонити ОСББ «Грінвіль Парк Київ» в особі Загальних зборів об`єднання співвласників приймати рішення з питань передбачених пунктом 4 порядку денного, призначених на 05.10.2024 Загальних зборів ОСББ «Грінвіль Парк Київ», а саме щодо вирішення питання про відмову від продовження договору з управителем - ТОВ «Грінвіль Сервіс», уповноваження голови правління об`єднання на надсилання ТОВ «Грінвіль Сервіс» повідомлення про відмову від продовження договору та вжиття будь-яких інших дій з припинення відносин з ТОВ «Грінвіль Сервіс».

Заяву ТОВ «КУА «Контадор» про забезпечення позову згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2024 передано судді Бойко Р.М.

03.10.2024 ОСББ «Грінвіль Парк Київ» подало до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами ТОВ «КУА «Контадор», які виявилися у подані декількох (двох) заяв про забезпечення позову до подачі позову до одного і того самого відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями та залишити без розгляду заяву ТОВ «КУА «Контадор» про забезпечення позову до подачі позову до ОСББ «Грінвіль Парк Київ» про заборону проведення Загальних зборів співвласників.

03.10.2024 ОСББ «Грінвіль Парк Київ» подало до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» заяву про відвід судді Бойка Р.В.

04.10.2024 ТОВ «КУА «Контадор» подало до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» клопотання про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 заяву ОСББ «Грінвіль Парк Київ» про відвід судді Бойка Р.В. залишив без розгляду; клопотання ТОВ «КУА «Контадор» про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви залишив без розгляду; заяву ТОВ «КУА «Контадор» про забезпечення позову до подання позовної заяви залишив без розгляду; застосував до адвоката ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу; стягнув з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 30 280,00 грн; застосував до адвоката ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу; стягнув з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 15 140,00 грн.

Не погодившись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 в частині пункту 6 резолютивної частини ухвали про застосування до адвоката ОСОБА_1 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу та пункту 7 резолютивної частини ухвали про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 15 140,10 грн. Також у прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 просить постановити відносно судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_3 окрему ухвалу.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції позбавив ОСББ «Грінвіль Парк Київ» права на розгляд заяви про відвід в порядку, визначеному статтею 39 ГПК України, суд першої інстанції безпідставно застосував положення статті 43 ГПК України до розгляду питання про відвід судді. Скаржник не погоджується із висновком суду про застосування до нього заходів процесуального примусу у вигляді штрафу та розміром штрафу, визначеного судом без обґрунтування.

Скаржник просить суд апеляційної інстанції постановити відносного судді Господарського суду міста Києва окрему ухвалу на підставі пункту 10 статті 246 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Андрієнко В.В., Євсіков О.О.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.10.2024 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали від 07.10.2024 у справі №910/12143/24; відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24.

Матеріали справи №910/12143/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 07.11.2024.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у зв`язку із перебуванням судді Андрієнко В.В. з 09.11.2024 по 14.11.2024, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2024 справу №910/12143/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Ходаківська І.П.

Також, не погодившись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, ОСББ «Грінвіль Парк Київ» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 в частині пункту 1 резолютивної частини ухвали про залишення без розгляду заяви про відвід судді Бойка Р.В. Також у прохальній частині апеляційної скарги ОСББ «Грінвіль Парк Київ» просить постановити відносно судді Господарського суду міста Києва Бойка Романа Володимировича окрему ухвалу.

Доводи апеляційної скарги ОСББ «Грінвіль Парк Київ» є ідентичними із апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 18.10.2024 апеляційну скаргу ОСББ «Грінвіль Парк Київ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Андрієнко В.В., Євсіков О.О.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.10.2024 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали від 07.10.2024 у справі №910/12143/24; відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСББ «Грінвіль Парк Київ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24.

ТОВ «КУА «Кондатор» також не погодилось із прийнятою ухвалою суду першої інстанції та подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 шляхом виключення з тексту ухвалу пункти 7.1; 7.2; 32 з підпунктами 32.1, 32.2, 32.4, 32.5, 32.6; 33 з підпунктами 33.1, 33.2, 33.3, 33.4, 33.5, 33.6; 36; 37; 40 з підпунктами 40.1, 40.2, 40.3, 40.4; 43; 48; 49; 50; 57 в частині речення: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор», з підпунктом 57.1; 58 з підпунктами 58.1, 58.2; 59. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 в частині застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу до адвоката ОСОБА_2 та стягнення з нього штрафу у розмірі 30 280,00 грн та виключити пункти 4 та 5 з резолютивної частини ухвали. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 залишити без змін.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ «КУА «Кондатор» посилається на те, що суд першої інстанції прийняв ухвалу від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 в частині застосування до адвоката ОСОБА_2 заходів процесуального примусу з не з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; з порушенням норм процесуального та матеріального права. Скаржник вважає, що дії його представника при подачі заяви про забезпечення позову не мали на меті перешкоджання господарському судочинству та/або порушенню процесуальних прав інших учасників справи, а тому застосування судом до представника заявника процесуального примусу (санкцій) є безпідставним та необґрунтованим.

При цьому ТОВ «КУА «Кондатор» вважає, що судом першої інстанції у мотивувальній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 зроблені помилкові висновки, які призвели до протиправного застосування до представника заходів процесуального примусу шляхом накладення штрафу.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 18.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Андрієнко В.В., Євсіков О.О.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.10.2024 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали від 07.10.2024 у справі №910/12143/24; відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24.

Матеріали справи №910/12143/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 07.11.2024.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у зв`язку із перебуванням судді Андрієнко В.В. з 09.11.2024 по 14.11.2024, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2024 справу №910/12143/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Євсіков О.О., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 14.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 залишив без руху, надавши скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 14.11.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24; розгляд апеляційної скарги призначив на 10.12.2024 о 13 год. 15 хв. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.11.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24; об`єднав апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «КУА «Контадор» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 до спільного провадження; розгляд апеляційних скарг призначив на 10.12.2024 о 13 год. 15 хв. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.11.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ «Грінвіль Парк Київ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24; об`єднав апеляційні скарги ОСББ «Грінвіль Парк Київ», ОСОБА_1 та ТОВ «КУА «Контадор» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 до спільного провадження; розгляд апеляційних скарг призначив на 10.12.2024 о 13 год. 15 хв. У судовому засіданні 10.12.2024 оголошено перерву у розгляді справи №910/12143/24 до 17.12.2024 до 13:20.

17.12.2024 представник ОСББ «Грінвіль Парк Київ» на зв`язок не вийшов.

За приписами частини 5 статті 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

17.12.2024 у судове засіданні представники ТОВ «КУА «Контадор» та ОСОБА_1 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у попередньому судовому засіданні.

Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 - 1. заяву ОСББ «Грінвіль Парк Київ» про відвід судді Бойка Р.В. залишив без розгляду; 2. клопотання ТОВ «КУА «Контадор» про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної залишив без розгляду; заяву ТОВ «КУА «Контадор» про забезпечення позову до подання позовної заяви залишив без розгляду; 4. застосував до адвоката ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу; 5. стягнув з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 30 280, 00 грн; 6. застосував до адвоката ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу; 7. стягнув з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 15 140,00 грн.

Частиною 1 статті 271 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За приписами частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

ОСОБА_1 , ОСББ «Грінвіль Парк Київ» та ТОВ «КУА «Контадор» оскаржують ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 в частині пунктів 1, 4-7 резолютивної частини та пунктів 7.1; 7.2; 32 з підпунктами 32.1, 32.2, 32.4, 32.5, 32.6; 33 з підпунктами 33.1, 33.2, 33.3, 33.4, 33.5, 33.6; 36; 37; 40 з підпунктами 40.1, 40.2, 40.3, 40.4; 43; 48; 49; 50; 57 в частині речення: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор», з підпунктом 57.1; 58 з підпунктами 58.1, 58.2; 59 мотивувальної частини.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із частиною 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Згідно із частиною 1 статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Водночас стаття 43 ГПК України визначає неприпустимість зловживання процесуальними правами.

За вказаною нормою учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (частина друга статті 43 ГПК України).

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи, що також впливає на права інших учасників судового процесу стосовно безперешкодного і своєчасного вирішення спору. Правова конструкція «зловживання правом» передбачає, насамперед, активні дії учасників процесу та їх представників, що знаходять свій прояв у здійсненні процесуальних дій чи поданні процесуальних документів (аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 905/945/18).

Для потреб кваліфікації дій осіб як зловживань процесуальними правами необхідно встановлювати такий елемент у складі правопорушення, як систематичність, коли судом чітко відслідковується певний алгоритм дій учасника справи (як правило, спрямований на затягування розгляду справи, створення перешкод для розгляду).

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).

Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №922/4278/21, від 27.07.2023 у справі №910/12713/22.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12.08.2019 у справі №905/945/18, від 16.10.2019 у справі №906/936/18 та від 06.05.2021 у справі №910/6116/20).

Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у статті 2 ГПК (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).

Верховний Суд зазначає, що доволі важко провести межу між правомірною реалізацією власних прав і зловживанням правами, оскільки зовні вони виглядають однаково (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Верховний Суд виснував, що сторони повинні утримуватись від використання прийомів, які пов`язанні із зволіканням у розгляді справи, та добросовісно і максимально ефективно використовувати всі процесуальні механізми для прискорення процедури слухання справи. Схожі висновки щодо наявності підстав вважати подання безпідставної заяви про відвід суддів зловживанням процесуальними правами також містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.08.2020 у справа №183/6913/16 (2-а/183/43/17) та від 07.05.2020 у справі №826/12191/18. Статтею 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частини 1 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (частина 2 статті 38 ГПК України).

Мотивуючи заяву про відвід судді Бойко Р.В. ОСББ «Грінвіль Парк Київ» посилався на наявність інших заяв про забезпечення позову у справах №910/11985/24, №910/11955/24, №910/11984/24, №910/11954/24, які подано афілійованими особами із ТОВ «КУА «Контадор». Такі заяви подані з метою маніпуляції автоматизованого розподілу судових справ, що є проявом втручання у правосуддя та зловживання процесуальними правами. Заява про забезпечення позову до подання позову є сфальцифіковою, оскільки містить неправдиву інформацію стосовно власності на нерухомість ТОВ «КУА «Контадор» у будинку, що свідчить про відсутність порушеного права останнього.

Отже, дії заявника за заявою про забезпечення позову до подання позову спрямовані на маніпуляції автоматизованого розподілу судових справ, що є проявом втручання у правосуддя порушує порядок визначення судді та викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Бойка Р.В.

Згідно із частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.

Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами ЄСПЛ. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) («Kyprianou проти Кіпру» [ВП], № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Відповідно, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності («Pullar проти Сполученого Королівства», рішення від 10 червня 1996 рок, п. 32, Reports 1996-III).

У цьому відношенні ЄСПЛ зазначає, що навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість («De Cubber проти Бельгії», рішення від 26 жовтня 1984 року, Series A, № 86).

Крім наведених, об`єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо («П`єрсак проти Бельгії»); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант («Прокол проти Люксембургу»); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі («Дактарас проти Литви»); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення («Макгоннелл проти Сполученого Королівства») тощо. Так, у справі «Деміколі проти Мальти» було визнано порушення об`єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.

Концепції незалежності та об`єктивної безсторонності суду тісно пов`язані між собою та, залежно від обставин, можуть вимагати спільного розгляду. Саме таким чином ЄСПЛ розглядав ці питання у справі «Олександр Волков проти України».

Відповідно до положень Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006р., схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

У пункті п. 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009р. у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

У рішенні у справі «Castillo Algaro v. Spain» (постанова від 28 жовтня 1998 року, збірник 1998-VIII, с. 3116, параграф 45) зазначено, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у людей.

Отже, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом.

Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об`єктивності.

Порядок розгляду заяви про відвід регламентовано статтею 39 ГПК України.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Господарський суд міста Києва за оспорюваною ухвалою визнав дії ОСББ «Грінвіль Парк Київ» зловживанням процесуальним правом на відвід судді з огляду на таке «проведення ОСББ «Грінвіль Парк Київ» зборів заплановано на 05.10.2024, а відтак подача 03.10.2024 заяви про відвід у зв`язку із специфікою і наслідками її розгляду приведе до неможливості вирішення судом заяви про забезпечення до цієї дати; подані заперечення у другій-четвертій заявах про забезпечення позову (на які посилається ОСББ «Грінвіль Парк Київ») є тотожними, з мотивуванням п`ятої. При цьому, у раніше ініційованих справах заява про відвід не подавалася, а нового мотивування - чим п`ята заява відрізняється від другої-четвертої, заява про відвід не містить. Як не містить заява про відвід жодного обґрунтування чим суддя Бойко Р.В. чи його поведінка відрізняється від суддів, яким було розподілено попередні заяви, і яким такий відвід не заявлявся.».

На переконання суду першої інстанції, заявлений відвід є безпідставним, єдиною метою якого є унеможливлення вирішення судом заяви про забезпечення позову до 05.10.2024, а тому вказані дії судом визнано зловживання процесуальними правами та, враховуючи приписи статті 43 ГПК України, суд першої інстанції залишив заяву ОСББ «Грінвіль Парк Київ» про відвід судді Бойка Р.В. без розгляду.

Суд апеляційної інстанції не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки наведені судом мотиви є припущенням суду першої інстанції.

30.09.2024 до Господарського суду міста Києва спрямовано 4 схожі заяви, розподілено між 3 суддями Господарського суду міста Києва: Васильченко Т.В., Мудрим С.М., Карабань Я.А.

Господарський суд ухвалою від 30.09.2024 у справі №910/11985/24 (суддя Карабань Я.А.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕНЦІЯ НЕРУХОМОСТІ «ГРІНВІЛЬ ПАРК» про забезпечення позову до його подання, особи, які можуть отримати статус учасника справи: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГЕНЦІЯ НЕРУХОМОСТІ «ГРІНВІЛЬ ПАРК», відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГРІНВІЛЬ ПАРК КИЇВ» у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовив.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.10.2024 у справі №910/11955/24 (суддя Васильченко Т.В.) за заявою ПрАТ «АБС-УКР» про забезпечення позову до подачі позову, особи, які можуть отримати статус учасника справи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк Київ», заяву ПрАТ «АБС-УКР» про забезпечення позову до подачі позову залишив без розгляду.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.10.2024 у справі №910/11984/24 (суддя Мудрий С.М.) за заявою ПрАТ «АБС-УКР» про забезпечення позову до його подачі, особи, які можуть отримати статус учасника справи: позивач: ПрАТ «АБС-УКР», відповідач: ОСББ «Грінвіль Парк Київ», заяву про забезпечення позову до подачі позову залишив без розгляду.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.10.2024 у справі №910/11954/24 (суддя Васильченко Т.В.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція нерухомості «Грінвіль Парк» про забезпечення позову до подачі позову, особи, які можуть отримати статус учасника справи ОСББ «Грінвіль Парк Київ», заяву про забезпечення позову до подачі позову залишив без розгляду.

Як вказує ОСББ «Грінвіль Парк Київ» на відміну від 4-х попередніх заяв, заява про забезпечення позову у справі № 910/12143/24 була подана вже після розгляду заяви у справі № 910/11985/24 та подання заяв про залишення без розгляду заяв у справах № 910/11955/24, № 910/11984/24, № 910/11954/24.

Після проведення автоматичного розподілу, заявник не подав заяви про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову у справі № 910/12143/24, а тому враховуючи попередні дії заявника з метою вплинути на автоматичного розподілу справ між суддям, у ОСББ «Грінвіль Парк Київ» виникло побоювання щодо того, що, у даному випадку, заява потрапила до судді, на якого розраховував заявник. На момент подання заяви про відвід суддя Бойко Р.М. був єдиним з 5 суддів, у якого на розгляді перебувала тотожна заява, щодо якої не було подано заяви про залишення її без розгляду, зазначене поставило під сумнів неупередженість та об`єктивність судді.

Окрім того, за вимогами статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Заява ТОВ «КУА «Контадор» про забезпечення позову до подання позову подана до Господарського суду міста Києва у середу - 02.10.2024, тоді як ухвала за результатами розгляду, у тому числі, вказаної заяви прийнята Господарським судом першої інстанції у понеділок - 07.10.2024. І, залишаючи заяву ОСББ «Грінвіль Парк Київ», подану у четвер 03.10.2024, про відвід судді без розгляду ухвалою від 07.10.2024 на підставі приписів статті 43 ГПК України, суд виходив з того, що така заява спрямована на унеможливлення вирішення судом заяви про забезпечення до 05.10.2024.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, не можуть свідчити про зловживання учасником процесу процесуальними правами.

Згідно положень пункту 1 частини 2 статті 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Твердження суду першої інстанції у пункті 28 оспорюваної ухвали про те, що: «наведене свідчить про подачу адвокатом ОСББ «Грінвіль Парк Київ» ОСОБА_1 завідомо безпідставного відводу, єдиною метою якого було унеможливити вирішення судом заяви про забезпечення позову до 05.10.2024, що визнається судом зловживанням процесуальними правами» є помилковим, оскільки питання про відвід згідно з пунктом 7 статті 39 ГПК України вирішується невідкладно, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (частина 1 статті 140 ГПК України), тобто мала бути розглянута судом першої інстанції 04.10.2024 (п`ятниця). Вказані обставини встановлені судом апеляційної інстанції спростовують висновки суду першої інстанції про те, що єдиною метою відводу було унеможливити вирішення судом заяви про забезпечення позову до 05.10.2024.

Слід зазначити, що у даній справі ОСББ «Грінвіль Парк Київ» заяву про відвід судді подало вперше.

Заявлений ОСББ «Грінвіль Парк Київ» відвід судді Смірновій Ю.Б. у справі №910/12167/24 за заявою ТОВ «Грінвіль Сервіс» про забезпечення позову до подання позовної заяви, особа, яка може отримати статус учасника справи: ОСББ «Грінвіль Парк Київ» мотивовано тим, що у провадженні Верховного Суду перебуває справа №910/17027/23 за касаційною скаргою ТОВ «Грінвіль Сервіс» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 у справі №910/17027/23, якою скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 у справі №910/17027/23, ухвалене суддею Смирновою Ю.М., та частково визнано недійсним договір, укладений між ТОВ «Грінвіль Сервіс» та ОСББ «Грінвіль Парк Київ», що зумовлює у ОСББ «Грінвіль Парк Київ» об`єктивні сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Смирнової Ю.М.

Таким чином, мотиви відводів у справах №910/12167/24 та №910/17027/23 є різними, і зазначене не може свідчити про зловживання процесуальним правом ОСББ «Грінвіль Парк Київ» на відвід судді Бойка Р.В. у справі №910/12143/24.

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що заява про відвід не містить жодного обґрунтування стосовно сумніву у неупередженості та об`єктивності судді, то за вимогами процесуального Закону, відвід судді з підстав наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, розглядається у порядку, визначеному статтею 39 ГПК України.

Термін «повноважний склад суду» слід сприймати як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов`язків: компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної ГПК України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судова практика свідчить про те, що вказана підстава для скасування судових рішень застосовується у випадку, коли оскаржуване судове рішення прийняте судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності) (статті 20-31 ГПК України) або з порушенням порядку визначення складу суду (статті 32, 36 ГПК України). До вирішення суддею заяви про відвід цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов`язаних із подальшим процесуальним рухом справи. За результатами розгляду заяви, поданої у строки, встановлені частиною 3 статті 39 ГПК України, суд може постановити ухвалу або про її задоволення, або про відмову у задоволенні. А у випадку подання такої заяви з порушенням процесуальних строків, або повторно з підстав заявлених раніше, вона має бути залишена без розгляду. Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №320/7112/21, від 08.07.2020 у справі №495/11830/18, від 27.05.2020 у справі №2-18/11.

Отже, суддя до вирішення заяви про відвід не відповідає вимогам «незалежного та неупередженого суду, встановленого законом» й, відповідно, не може вирішувати жодне процесуальне питання, крім вирішення заявленого відводу.

Враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права при залишені без розгляду заяви ОСББ «Грінвіль Парк Київ» про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/12143/24, ухвала Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 підлягає скасуванню з подальшою передачею до Господарського суду міста Києва для розгляду заяви ОСББ «Грінвіль Парк Київ» про відвід судді Бойка Р.В. від розгляду справи №910/12143/24, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор» про забезпечення позову до подання позову та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор» про залишення заяви без розгляду.

Відповідно до частин 4, 5 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги ОСОБА_1 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк Київ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 підлягають частковому задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 підлягає скасуванню, з направленням справи №910/12143/24 до Господарського суду міста Києва для розгляду заяви ОСББ «Грінвіль Парк Київ» про відвід судді Бойка Р.В., заяви ТОВ «КУА «Контадор» про забезпечення позову до подання позову та клопотання ТОВ «КУА «Контадор» про залишення заяви без розгляду.

Щодо застосування судом пункту 10 статті 246 ГПК України шляхом прийняття окремої ухвали стосовно судді Бойка Р.В., то відповідно до вказаної норми суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.

Окрема ухвала суду у розумінні положень статті 246 ГПК України є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов`язку яких відноситься усунення виявлених порушень.

Постановлення окремої ухвали є правом суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься у пункті 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 171/2124/18, у пункті 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 521/18287/15-ц, постанові Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 906/344/21).

Суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №750/3192/14 та в ухвалі Верховного Суду від 27.05.2024 у справі №917/65/23).

Суд апеляційної інстанції, з огляду на положення статті 246 ГПК України, не вбачає підстав для прийняття окремої ухвали відносно судді Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. керуючись своїми дискреційними повноваженнями.

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк Київ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/12143/24 скасувати.

3. Справу №910/12143/24 повернути до Господарського суду міста Києва для розгляду заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк Київ» про відвід судді Бойка Р.В., заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор» про забезпечення позову до подання позову та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Контадор» про залишення заяви без розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 18.12.2024.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

О.О. Євсіков