Ухвала

від 24.10.2024 по справі 910/12143/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у скасуванні ухвали про стягнення штрафу

м. Київ

24.10.2024 Справа №910/12143/24

За клопотаннямОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ"проскасування ухвали про застосування заходів процесуального примусу у виді штрафу в частинів межах розгляду заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ"провідвід судді Бойка Р.В.та в межах розгляду заявиТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Контадор"прозабезпечення позову до подання позовної заяви Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники учасників судового процесу:від ОСББ "Грінвіль Парк Київ":ОСОБА_2., ОСОБА_1.Від ТОВ "КУА "Контадор":не з`явився

В С Т А Н О В И В:

1. 02.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Контадор" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до подання позову, в якій просило суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви, а саме: до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва в справі за позовом ТОВ "АН "Грінвіль Парк" до ОСББ "Грінвіль Парк Київ" про визнання недійсними рішень, прийнятих на засіданні правління ОСББ "Грінвіль Парк Київ", щодо відкликання управителя будинку та припинення з ним договору:

- заборонити ОСББ "Грінвіль Парк Київ", в особі Загальних зборів об`єднання співвласників, приймати рішення з питань передбачених абз. 11 ч. 9 ст. 10 ЗУ "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", абз. 10 п. 3.3. Статуту ОСББ "Грінвіль Парк Київ", а саме щодо обрання та відкликання управителя, затвердження та зміни умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку;

- заборонити ОСББ "Грінвіль Парк Київ", в особі Загальних зборів об`єднання співвласників, приймати рішення з питань передбачених пунктом 3 порядку денного призначених на 05.10.2024 Загальних зборів ОСББ "Грінвіль Парк Київ", а саме щодо: вирішення питання про відкликання управителя - ТОВ "Грінвіль-Сервіс" з 24 грудня 2024 року; здійснення з 25 грудня 2024 року управління багатоквартирним будинком безпосередньо об`єднанням через власні органи управління;

- заборонити ОСББ "Грінвіль Парк Київ" в особі Загальних зборів об`єднання співвласників приймати рішення з питань передбачених пунктом 4 порядку денного призначених на 05.10.2024 Загальних зборів ОСББ "Грінвіль Парк Київ", а саме щодо: вирішення питання про відмову від продовження договору з управителем - ТОВ "Грінвіль-Сервіс"; уповноваження голови правління об`єднання на надсилання ТОВ "Грінвіль-Сервіс" повідомлення про відмову від продовження договору та вжиття будь-яких інших дій, необхідних для припинення відносин з ТОВ "Грінвіль-Сервіс".

2. 03.10.2024 о 09:47:19 в програмі "Діловодство спеціалізованого суду" було зареєстровано заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" про відвід судді Бойка Р.В. Заява про відвід була підписана адвокатом ОСОБА_2.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі 910/12143/24 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" про відвід судді Бойка Р.В. залишено без розгляду. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Контадор" про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної залишено без розгляду. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Контадор" про забезпечення позову до подання позовної заяви залишено без розгляду. Застосовано до адвоката ОСОБА_3 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 30 280,00 грн. Застосовано до адвоката ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 15 140,00 грн.

4. 17.10.2024 до суду звернулося ОСББ "Грінвіль Парк Київ" із клопотання про скасування ухвали від 07.10.2024 в частині визнання дій адвоката ОСОБА_2 зловживанням процесуальними правами та накладення на нього штрафу.

5. Клопотання мотивоване з посиланням на частину 6 статті 135 Господарського процесуального кодексу України наступним:

5.1. У заяві про відвід зазначено підстави та обґрунтування;

5.2. Судом визнано факт порушення порядку розподілу справи №910/12143/24, що виключає кваліфікацію відводу як безпідставного, оскільки саме така підстава для відводу встановлена законом як така, що є правомірною;

5.3. Незгода суду з обґрунтуваннями заявника за наявності законної підстави, має своїм наслідком рішення про відмову у задоволенні заяви про відвід як необґрунтованого, однак не рішення про залишення заяви без розгляду та накладення санкції за реалізацію законного права на відвід;

5.4. Закон, у контексті оцінки критерію "завідомо безпідставний відвід" визначає зловживанням подання заяви про відвід: 1) тому самому складу суду; 2) повторно; 3) з тих самих підстав; 4) стосовно яких що судом вже приймалося рішення. Жоден з чотирьох критеріїв у даному випадку - не присутній;

5.5. Подання безпідставних заяв про відвід, за умови визнання таких дій зловживанням процесуальними правами, має своїм негативним наслідком - залишення заяви без розгляду; застосування, додатково штрафної санкції [а у даному випадку, підстава відводу - наявна] не враховує легітимну мету правового регулювання, пропорційність та встановлений законом баланс між гарантуванням особі права на заявлення відводу та визначенням першої заяви про відвід суду зловживанням правами та фактично позбавлення права на розгляд таких заяв, що є порушенням права на справедливий суд всупереч Конституції України та міжнародних конвенцій, рішень ЄСПЛ;

5.6. Притягнення до відповідальності фактично за реалізацію процесуального права, яке було засноване на законній підставі, та яке вчинено як акт реагування саме на недобросовісні дії опонента, вчинення яких констатоване судом. Тобто, захищаючи право довірителя на безсторонній суд, не маючи права про це змовчати з точки зору адвокатської етики та маючи обов`язок вжити всіх заходів для забезпечення безсторонності розгляду [включно, через заявлення відводу і висловлення прохання щодо повторного розподілу, що відбудеться поза волею та впливом опонента] - адвоката ОСОБА_2., як і особу, яка свідомо вчиняла вплив на розподіл справи визнано порушником, а не захисником процесуального порядку;

5.7. Розмір штрафної санкції не має мотивування. Так, застосовуючи стягнення, не має розуміння чому суд не застосував у даному випадку санкцію у вигляді одного розміру прожиткового мінімуму у порядку ч. 1 ст. 135 ГПК.

6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 розгляд клопотання про скасування в частині ухвали від 07.10.2024 призначене у судовому засіданні із викликом зацікавлених осіб.

7. В судове засідання 24.10.2024 з`явилися адвокат ОСОБА_2. та адвокат ОСОБА_1., які подане клопотання підтримали і просили суд його задовольнити.

8. З приводу викладених у клопотання обставин суд зазначає наступне.

9. Теза заявника про те, що "судом визнано факт порушення порядку розподілу справи №910/12143/24" не відповідає дійсності та мотивам, які викладені в ухвалі від 07.10.2024.

10. Із посилання на статтю 43 Господарського процесуального кодексу України судом визнано неприпустимою спробу адвоката ТОВ "КУА "Контадор" ОСОБА_3. здійснити маніпуляцію з автоматизованою системою розподілу справ між суддями, у зв`язку з чим визнав подачу 02.10.2024 до Господарського суду міста Києва заяви про забезпечення позову, зловживанням процесуальними правами - вчиненням інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

11. Мотивування цього міститься в пунктах 25-50 ухвали суду від 07.10.2024.

12. Суд розмежовує поняття "спроба маніпулювання автоматизованим розподілом справ" та "порушення порядку автоматизованого розподілу справи".

13. "Спроба маніпулювання автоматизованим розподілом справ" віднесена процесуальним законом до різновиду зловживання процесуальними правами і саме на суд, в поле зору якого потрапили дії з спробою маніпулювання, зобов`язаний на це відреагувати, що передбачено частиною 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

14. "Порушення порядку автоматизованого розподілу справи" віднесено до іншої категорії явища, яке може охоплюватися як приписами статті 376-1 Кримінального кодексу України (незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду), або бути звичайною помилкою особи, яка здійснює розподіл (яка через неуважність помилилися із визначенням категорії справи чи допустила інші порушення).

15. В даному випадку в ухвалі від 07.10.2024 судом встановлено спробу маніпулювання автоматизованим розподілом справ, на яку відредаговано в порядку частини 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

16. Прикметно, що у клопотанні про визнання зловживання процесуальними правами, яке подано через "Електронний суд" 03.10.2024 представником ОСББ "Грінвіль Парк Київ" ОСОБА_1., останній вказує: "Очевидно подача 5 однакових за змістом заяв про забезпечення позову є ні що іншим, ніж спробою здійснення маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями." (абзац 2 аркуш 4 клопотання).

У вказаній заяві представник ОСББ "Грінвіль Парк Київ" ОСОБА_1. з посиланням на практику Верховного Суду просив саме суд у складі судді Бойка Р.В. визнати дії заявника зловживанням та повернути заяву про забезпечення позову без розгляду.

17. Наведене виключає різне розуміння учасниками справи, зокрема ОСББ "Грінвіль Парк Київ", позиції суду щодо визнання дій заявника саме спробою маніпулювання автоматизованим розподілом справ, а не визнання факту порушення порядку розподілу справи №910/12143/24.

18. Оскільки у судовому засіданні 24.10.2024 в учасників виник подив з приводу того, що суд не витребовував матеріали інших п`яти заяв, то суд вважає за необхідне пояснити порядок функціонування програми "Діловодство спеціалізованого суду".

18.1. Останнім часом всі позовні заяви та інші заяви клопотання, безвідносно до способу їх подачі до суду (через канцелярію чи за допомогою системи "Електронний суд"), розміщуються в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" в закладки "Додатки до справи" з забезпеченням можливості огляду їх всіма суддями суду (за виключенням справ, які містять державну таємницю).

18.2. Відтак після надходження клопотання ОСББ "Грінвіль Парк Київ" про визнання зловживання процесуальними правами із посиланням на подачу п`яти однакових справ, суд уважно дослідив зміст всіх цих заяв.

19 .Стосовно доводів, які пов`язані із відводом у справі №910/12167/24 від 03.10.2024, яка розподілена на суддю Смірнову Ю.М.

19.1. Перша теза щодо витребування пояснюється п. 18 цієї ухвали;

19.2. Щодо посилань представників ОСББ "Грінвіль Парк Київ" на те, що заява про відвід судді Смірнової Ю.М. не є схожою на заяву про відвід судді Бойка Р.В., оскільки заява про відвід судді Смірнової Ю.М. містила також посилання на те, що суддя Смірнова Ю.М. розглядала справу №910/17027/23 між тими самими сторонами та ухвалила рішення на користь опонента ОСББ "Грінвіль Парк Київ", то суд відзначає, що доповнення заяви про відвід додатковим аргументом не нівелює необхідність розгляду всіх інших доводів, що викладені у заяві про відвід. Таким чином, використовуючи твердження про аналогічність поданих заяв про відвід, суд виходив із того, що заява ОСББ "Грінвіль Парк Київ" про відвід судді Смірнової Ю.М. містила дві підстави для відводу та зміст "першої підстави відводу", який викладений на 5 аркушах за виключенням двох абзаців, є аналогічним заявленому судді Бойку Р.В. відводу. Наявність "другої підстави", яка викладена у двох абзацах заяви про відвід судді Смірнової Ю.М., не нівелює доводів "першої підстави", особливо в аспекті доводів, які викладені у п. 21.3 ухвали від 07.10.2024.

19.3. Прикметно, що як п`яту, так і шосту заяву про забезпечення позову було розподілено автоматизованою системою документообігу суду з дотриманням принципу вірогідності: у розподілі п`ятої та шостої заяви брало участь по 42 судді.

19.4. З огляду на кількість суддів, серед яких відбувавться розподіл заяви про забезпечення позову, суд вважає необґрунтованими та надуманими твердження ОСББ "Грінвіль Парк Київ" про те, що заявник заяви про забезпечення позову міг обрати склад суду на підставі своєї обізнаності про перебування тих чи інших суддів на лікарняних чи у відпустках, а твердження представників ОСББ "Грінвіль Парк Київ", що внаслідок такої обізнаності опонент може вплинути у такий спосіб на розподіл справи (між 42 суддями) є безпідставними.

20. Суд відзначає, що у судовому засіданні 24.10.2024 представник ОСББ "Грінвіль Парк Київ" визнав (запис засідання 10:40-11:05), що будь-якому судді, якому б не надійшла "п`ята" заява про забезпечення позову (очевидно за виключенням тих, які розглядали першу-четверту), був би заявлений відвід. За такою логікою представників ОСББ "Грінвіль Парк Київ", щодо кожного складу суду, якому надійшла б на розгляд заява про забезпечення позову, у стороннього спостерігача виникли б сумніви у безсторонності суду, проте це суперечить самій суті інституту відводу судді, який передбачає право на відвід судді з конкретних індивідуальних причин (поведінка судді, зміст винесеного рішення, усі процесуальні дії, що супроводжують його прийняття).

Прикметним є те, що хоча ОСББ "Грінвіль Парк Київ" і цитує Бангалорські принципи поведінки суддів, проте поза його увагою залишився зміст цих тез - об`єктивність судді проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Тобто саме персоніфікована поведінка суду (судді), прийняті ним судові рішення та їх зміст може слугувати підставою для виникнення у стороннього спостерігача сумнівів з приводу об`єктивності судді, а не поведінка інших учасників справи.

21. Повертаючись до поведінки адвокатів ОСББ "Грінвіль Парк Київ", як реакції на заяву про забезпечення позову:

21.1. 03.10.2024 представник ОСББ "Грінвіль Парк Київ" ОСОБА_1. подає клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" про визнання зловживання процесуальними правами. Зареєстровано в програмі "Діловодство спеціалізованого суду" 03.10.2024 о 10:37:48, дата корегування додатку - 03.10.2024 о 9:02:18.

21.2. Адвокат ОСББ "Грінвіль Парк Київ" ОСОБА_2. подає заяву про відвід судді Бойка Р.В. Зареєстровано в програмі "Діловодство спеціалізованого суду" 03.10.2024 о 09:47:19, дата корегування додатку - 03.10.2024 о 9:02:19.

21.3. Тобто клопотання про визнання зловживання процесуальними правами і заява про відвід подані до суду різними адвокатами ОСББ "Грінвіль Парк Київ" майже одномоментно. Адвокати не заперечували цього в судовому засіданні 24.10.2024.

21.4. Як клопотання, так і відвід в обґрунтування фактичних обставин містять посилання на те, що адвокат заявника подав п`яту заяву, що свідчить про спробу маніпулювання автоматизованою системою.

21.5. Разом із цим в одному клопотанні - про визнання зловживання процесуальними правами ОСОБА_1 кваліфікує такі дії, як зловживання та просить суд відреагувати, а в іншій заяві - адвокат ОСОБА_2. заявляє відвід складу суду.

21.6. Наведене є проявом як суперечливої поведінки, так і усвідомлення ОСББ "Грінвіль Парк Київ" того, що реакція на таку спробу маніпулювання знаходиться у компетенції саме судді Бойка Р.В. в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

21.7. Це переконало суд у тому, що поданий відвід є завідомо безпідставний, який переслідував описану в ухвалі від 07.10.2024 мету.

21.8. Саме клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами подавалися ОСББ "Грінвіль Парк Київ" у перших чотирьох справах за відсутності поданих заяв про відвід. Суд запевнюється у вірності свого попереднього висновку про те, що подача заяви про відвід була мотивована виключно наближенням дати зборів 05.10.2024 та простими словами зводилася до "перестраховування" на випадок, якщо суддя не відреагує в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

21.9. Представники ОСББ "Грінвіль Парк Київ" повідомили суд у судовому засіданні, що розуміють поведінку опонента, який завчасно сплатив судовий збір за заяви про забезпечення позову, проте подавав їх до суду в переддень призначених загальних зборів 05.10.2024, як дії, спрямовані на нівелювання можливості ОСББ "Грінвіль Парк Київ" у процесуальний спосіб зреагувати на вжиті заходи (у разі їх вжиття судом) за недостатністю часу. Хоча, зі слів представників, такий намір заявника вони виявили тільки на стадії подання заяви про скасування ухвали суду від 07.10.2024 в частині, проте суд не вбачає обставин, які б перешкоджали виявленню цього наміру раніше, а поведінка адвоката ОСОБА_2. у формі поданого відводу є підтвердженням того, що станом на дату заявлення відводу ОСББ "Грінвіль Парк Київ" та його представники розуміли, що у разі розгляду судом заяви про забезпечення позову по суті та його задоволення судом, вони за браком часу не змогли б нівелювати дію заходів забезпечення станом на дату проведення загальних зборів 05.10.2024. Наведене, на думку суду, підтверджує висновки суду з приводу дійсної мети подання представником ОСББ "Грінвіль Парк Київ" - адвокатом ОСОБА_2 відводу судді Бойку Р.В. - унеможливити розгляд заяви про забезпечення позову по суті у передбачений господарським процесуальним законом строк (який спливав 04.10.2024), тобто до 05.10.2024.

22. Заявник вказує, що "при цьому, після проведення авторозподілу, заявник не подав заяви про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову у справі №910/12143/24, з чим враховуючи попередні дії заявника з метою вплинути на авторозподіл справ між суддям, у нас виникло закономірне побоювання щодо того, що у даному випадку заява потрапила саме до того судді на якого розраховував заявник".

22.1. Наведений сумнів був і у суду (п.п. 18-19 ухвали від 07.10.2024), який суд розвіяв для себе обставинами, що викладені у п. 21.1. ухвали від 07.10.2024, а заявником клопотання про скасування ухвали про застосування заходів процесуального примусу не надано доводів щодо цього аргументу суду.

22.2. Як користувачі системи "Електронний суд" представники ОСББ "Грінвіль Парк Київ" не могли не бачити, що автоматизований розподіл заяви про забезпечення було здійснено о 17:27:42, тобто за 30 хвилин до завершення робочого дня. Суд не переконує аргумент, що подача заяви про відвід о 09:02:19 наступного дня, була реакцією на відсутність відкликання забезпечення позову заявником.

23. Стосовно тези клопотання про те, що "у стороннього спостерігача складається враження, що склад суду у даній справі є такий, який задовольняє опонента з тих чи інших недобросовісних мотивів", то фактичні обставини, які відображені у п.п. 19, 22 ухвали спростовують таке твердження.

23.1. Повертаючись до тези про аналогічність заяви про відвід, яка подана у шостій справі, суд звернув увагу на таку особливість: у заяві про відвід судді Бойку Р.В. не містилося посилань на його ухвали у інших справах щодо визнання подібних дій зловживаннями, а зроблено посилання на ухвалу у справі іншого суду (більш детально суд описав це у п. 12 ухвали від 07.10.2024).

23.2. В той же час, заява про відвід судді Смирновій Ю.М. у шостій заяві містить аналіз практики саме судді Смирнової Ю.М. у своїй судовій практиці в частині оцінки дій позивачів як зловживання процесуальними правами та застосовування відповідних наслідків, що вбачається з її судових рішень за посиланнями: https://reyestr.court.gov.ua/Review/80460784; https://reyestr.court.gov.ua/Review/79686964; https://reyestr.court.gov.ua/Review/76130838 (абз. 4 стор 5 заяви про відвід у справі №910/12167/24).

23.3. Тобто заявник, як досвідчений користувач реєстру судових рішень, віднайшов судові рішення судді Смирнової Ю.М. щодо визнання дій зловживаннями, а отже не міг не знати про практику судді Бойка Р.В. з цього питання (що, зокрема неодноразово висвітлювалося на сайті суду та на офіційній сторінці суду у мережі Facebook і відображено в п. 13 ухвали від 07.10.2024).

23.4. З огляду на наведене, ОСББ "Грінвіль Парк Київ" обгрунтовано могло оцікувати вирішення питання зловживання процесуальними правами в порядку статті 43 ГПК України.

23.5. Твердження щодо сумнівності поведінки судді Бойка Р.В. через відсутність його реакції чи відкликання заяви про забезпечення позову заявником через 40 робочих хвилин часу з моменту автоматизованого розподілу такої заяви не знайшло свого підтвердження.

23.6. Також красномовним спростуванням тверджень заявника про думку стороннього спостерігача з даного приводу є те, що із шести справ лише у одній - даній справі, судом визнано дії адвоката ОСОБА_3. щодо подачі тотожних заяв зловживанням процесуальними правами, про що просило ОСББ "Грінвіль Парк Київ" у кожній із шести справ.

24. Щодо посилання на реалізацію законного права щодо подачі відводу, то суд вкотре звертає увагу, що зловживати можна виключно процесуальними правами, тобто категорія зловживання не може бути застосована до непередбачених законом прав. Отже, завжди зловживають виключно законними права, а визначальним є мета та обставини за яких таке законне право реалізується.

25. Теза щодо можливості покарання "захисника процесуального порядку" розглядалася судом при постановленні ухвали від 07.10.2024.

25.1. Сутність положень частини 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначає лише суд, який розглядає справу, особою яка захищає право інших учасників справи від недобросовісної реалізації такого права іншим учасником справи.

25.2. Допомога суду у цьому була законно реалізована ОСББ "Грінвіль Парк Київ" шляхом подачі відповідного клопотання, в якому висвітлено питання зловживання заявником своїми процесуальними правами.

25.3. Приписи процесуального закону не надають учаснику справи право самостійно захищати процесуальний порядок, адже такий порядок забезпечується судом.

25.4. Заявою про відвід адвокат ОСББ "Грінвіль Парк Київ" ОСОБА_2. не захищав процесуальний порядок, а вживав дії, спрямовані на перешкоджання суду вирішити питання у визначений законом строк.

25.5. Таким чином, намір адвоката допомогти суду вирішити питання зловживання, не звільняє від кваліфікації таких дій як зловживання процесуальними правами.

26. Стосовно застосованого судом штрафу і доводів щодо відсутності мотивування цьому, то приписи ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України надають суду право у вказаних випадках застосувати штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

26.1. Наведене право є дискреційним, адже один із двох учасників справи в якій судом вжито відповідні заходи може поставити питання: "чому один, а не два і так далі?".

26.2. Вирішуючи це питання для себе, а особливо при застосуванні штрафу до обох учасників справи, суд у п. 58 ухвали від 07.10.2024 оцінив і кваліфікував порушення адвоката ОСОБА_3., як більш небезпечне, ніж зловживання адвоката ОСОБА_2.

26.3. Розуміючи, що адвокат ОСОБА_2., зловживаючи правами, переслідував необхідність захистити інтереси клієнта, суд застосував штраф у розмірі 50% від штрафу процесуального опонента. Зокрема суд звертає увагу адвоката ОСОБА_2., що захист прав клієнта має відбуватись у полі правомірної поведінки, а порушення опонентом приписів законодавства не наділяє іншу сторону правом також порушувати законодавство.

27. Відповідно до частини 6 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Зазвичай ця норма застосовується судом при наданні витребуваних доказів, за ненадання яких застосовувався штраф.

28. Сутність кваліфікованих в ухвалі від 07.10.2024 зловживань та нівелювання заяви шляхом повернення її без розгляду, виключає можливість усунення допущеного порушення шляхом вчинення тих чи інших процесуальних дій.

29. Разом із цим, оскільки однією із цілей припинення зловживання процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу є нівелювання їх у майбутньому (превентивна мета), то теоретично така ухвала в частині застосованого примусу може бути скасована за умови визнання порушником зловживання та запевнення щодо недопущення їх у майбутньому.

30. Сутність доводів розглянутого судом клопотання зводиться до твердження про незаконність ухвали від 07.10.2024, а її зміст майже тотожній апеляційній скарзі, яку також 17.10.2024 подав адвокат ОСОБА_2. на ухвалу суду від 07.10.2024 в цій частині.

31. Вказане виключає можливість скасування ухвали на підставі частини 6 статті 135 Господарського процесуального кодексу України.

32. Керуючись ст.ст. 43, 135 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" про часткове скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі 910/12143/24 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дати складання її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 28.10.2024.

Суддя Р.В. Бойко