ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
09.12.2024справа №910/9795/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/9795/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український енергетичний розвиток» (вул. Гагаріна, буд. 1в, с. Лопатичі, Олевський р-н, Житомирська обл., 11034; ідентифікаційний код 35099787)
про стягнення 1 565 248,32 грн,
за участю представників:
позивача - Нечая О.Д. (наказ (розпорядження) від 27.09.2019 №12-К; в режимі відеоконференції з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом»);
відповідача - Прохорова Ю.Г. (довіреність від 29.12.2023 №172-Д).
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Український енергетичний розвиток» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - Підприємство): 1 555 895,49 грн основного боргу, що утворився у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу електричної енергії від 28.05.2010 №6123/02 (далі - Договір; в редакції додаткової угоди від 23.04.2020 №1214/01/20 до Договору; далі - Додаткова угода); 132 436,97 грн втрат від інфляції та 51 288,74 грн 3% річних, а всього 1 739 621,20 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 28.05.2010 Товариством і Державним підприємством «Енергоринок» (далі - ДП «Енергоринок») укладено Договір;
- 30.06.2019 ДП «Енергоринок», Товариством (виробник за «зеленим» тарифом) і Підприємством укладено додаткову угоду №120/01 до Договору, якою сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова «Державне підприємство «Енергоринок» (далі - ДПЕ), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 №579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах» замінити на слова «державне підприємство «Гарантований покупець» (далі - гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця», викласти умови Договору у новій редакції;
- 23.04.2020 Товариством (продавець за «зеленим» тарифом) і Підприємством укладено Додаткову угоду, якою сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова «виробник за «зеленим» тарифом» замінити словами «продавець за «зеленим» тарифом»; викладено умови Договору у новій редакції; продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а Підприємство зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі відповідно до Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок №641, в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин; пункт 1.1 Додаткової угоди);
- в рамках виконання Договору, в редакції Додаткової угоди, позивачем поставлено відповідачу електричну енергію у жовтні 2021 року та у період з лютого по липень 2022 року, грудень 2022 року, лютий - жовтень 2023 року, що супроводжувалося підписанням щомісячних актів купівлі-продажу електроенергії;
- обсяги поставленої Товариством Підприємству електричної енергії, що підтверджуються актами купівлі-продажу електричної енергії (з урахуванням актів коригування до актів купівлі-продажу) становить 721 476,000 кВт*год на загальну суму 7 220 416,91 грн;
- відповідач з жовтня 2021 року почав порушувати строки виконання зобов`язання за Договором; станом на 07.08.2024 (дата підписання позову) заборгованість Підприємства складає 1 555 895,49 грн;
- враховуючи прострочення оплати відповідачем отриманої електричної енергії позивачем нараховано 132 436,97 грн втрат від інфляції та 51 288,74 грн 3% річних.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Підприємство 03.09.2024 подало суду відзив на позовну заяву, в якому вказало таке:
- обов`язок відповідача з оплати 100% вартості відпущеної продавцям за «зеленим» тарифом електричної енергії відносно кожного попереднього розрахункового періоду можливий лише після настання останньої з таких обставин: отримання Підприємством підписаного продавцем акта купівлі-продажу електроенергії; оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги, наданої відповідачем у розрахунковому місяці;
- позивачем не враховано, що зобов`язання сторін в заявлений період виникли під час дії воєнного стану;
- існують правові підстави для застосування до спірних правовідносин наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» (далі - Наказ №140) та від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» (далі - Наказ №206) при вирішенні питання розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію у спірний період;
- поточний обсяг розрахунків Підприємства перед Товариством за спірний період станом на 29.08.2024 (дата підписання відзиву) перевищує мінімально допустимий рівень відповідно до Наказів №140 і №206;
- невірною є визначена позивачем несплачена сума за липень 2023 року, за перерахунком відповідача вона складає 1 105,95 грн;
- відсутність прострочення Підприємства є підставою для відмови у позові в цілому як за вимогами про стягнення заборгованості, так і за вимогами про стягнення 3% річних та нарахування втрат від інфляції на суму боргу, оскільки відсутність порушення зобов`язання в частині прострочення грошового зобов`язання унеможливлює застосування відповідальності за це;
- розрахунок Товариства 3% річних і втрат від інфляції є необґрунтованим та арифметично неправильним;
- у випадку задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних, просив суд зменшити розмір річних процентів на 99%.
3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив
Товариство 10.09.2024 подало суду відповідь на відзив, в якій зазначило, що: відповідач жодним чином не заперечує факт наявності основної заборгованості у сумі 1 555 895,49 грн за Договором, яка підтверджується підписаними актами купівлі-продажу електричної енергії, а виключно вказує, що не визнає її через наявність спеціального нормативно-правового регулювання; в тексті Наказів №140 і №206 жодним чином не зазначено, що покупець електричної енергії має право виконувати свої зобов`язання частково, не сплачувати документально підтверджений залишок заборгованості або не визнавати його; вказані накази, які є підзаконними нормативно-правовими актами, не узгоджуються з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України, тобто законами, які мають вищу юридичну силу; відповідач посилаючись на положення Наказу №140 як на підставу для невиконання зобов`язань, не надав жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що на момент виникнення боргу за кожним з актів у Підприємства на рахунку дійсно була нестача коштів і воно мало змогу сплачувати лише частково, в обсягах передбачених наказами; на думку позивача, у даному випадку єдиним належним і допустимим доказом є виписка з рахунків за період спірних правовідносин.
4. Стислий виклад заперечень відповідача на відповідь на відзив
Підприємство 17.09.2024 подало суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначило, що: нарахування 3% річних і втрат від інфляції має здійснюватись на обсяг порушеного відповідачем зобов`язання, виходячи з розміру коштів, які б мали бути сплачені Підприємством в порядку виконання Наказів №140 і №206, а тому база нарахування 3% річних і втрат від інфляції в обсязі 100% грошової суми, яка була застосована позивачем, суперечить Наказам №140 і №206 та постанові Верховного Суду від 21.06.2024 у справі №910/4439/23; в разі якщо суд дійде висновку про задоволення позовних вимог, є всі підстави для зменшення 3% річних.
5. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.09.2024.
Відповідач 04.09.2024 подав суду заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення з Підприємства 923,45 грн оплати за жовтень 2021 року у зв`язку з оплатою вказаної суми, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.08.2024 №394856.
Позивач 10.09.2024 подав суду додаткові пояснення, в яких зазначив щодо наявності у останнього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позову.
16.09.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.10.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 закрито провадження у справі в частині стягнення 173 449,43 грн основного боргу за Договором; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 923,45 грн основного боргу; відкладено розгляд справи по суті на 09.12.2024.
Відповідач 05.12.2024 подав суду заяву/клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення 64 570,04 грн основної заборгованості, яка була сплачена платіжними інструкціями від 30.10.2024 №415795 на суму 18 671,67 і від 14.11.2024 №419987 на суму 45 898,37 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні 09.12.2024 підтримав вказану заяву/клопотання та просив її задовольнити.
Представник позивача не заперечив проти задоволення заяви/клопотання відповідача.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарським судом міста Києва встановлено, що відповідачем було частково погашено заборгованість у сумі 64 570,04 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 30.10.2024 №415795 на суму 18 671,67 і від 14.11.2024 №419987 на суму 45 898,37 грн.
Враховуючи викладене, Господарський суд міста Києва вважає за можливе закрити провадження у справі в частині стягнення з Підприємства 64 570,04 грн основної суми заборгованості у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Представник позивача у судовому засіданні 09.12.2024 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 09.12.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
28.05.2010 Товариством (ВАД) і ДП «Енергоринок» (ДПЕ) було укладено Договір, за умовами пункту 1.1 якого Товариство зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену Товариством, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.
30.06.2019 Товариством (виробник за «зеленим» тарифом), Підприємством (гарантований покупець) і ДП «Енергоринок» (ДПЕ) було укладено додаткову угоду №120/01 до Договору, якою статті 1 - 10 Договору замінено статтями 1 - 8 в новій редакції.
23.04.2020 Товариством (продавець за «зеленим» тарифом) і Підприємством (гарантований покупець) було укладено Додаткову угоду, якою статті 1 - 7 Договору викладено в новій редакції, зокрема:
- за Договором продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату згідно з умовами Договору та законодавства України, у тому числі Порядку №641 або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 [далі - Порядок №2804] (пункт 1.1);
- сторони визнають свої зобов`язання відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», Закону України «Про альтернативні джерела енергії», Порядку №641, Порядку №2804, Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні Договору (пункт 2.1);
- продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу (пункт 2.3);
- продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію згідно з Порядком №641, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядком №2804, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України (пункт 2.4);
- вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку №641 або глави 6 Порядку №2804 на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці (пункт 2.5);
- обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається згідно з положеннями глави 8 Порядку №641 або глави 3 Порядку №2804 на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку №641 або глави 4 Порядку №2804 (пункт 3.1);
- розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (пункт 3.2);
- оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі- продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються згідно з положеннями глави 10 Порядку №641 або глави 6 Порядку №2804 (пункт 3.3);
- продавець за «зеленим» тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 Договору (пункт 4.1);
- гарантований покупець зобов`язаний, зокрема: купувати у продавця за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію (пункт 4.5).
Так, на виконання умов Договору сторонами було підписано та скріплено печатками акти купівлі-продажу електроенергії (з урахуванням актів коригування) на загальну суму 7 220 416,91 грн, а саме: від 31.10.2021 (за жовтень 2021 року) на суму 163 339,54 грн, від 28.02.2022 (за лютий 2022 року) на суму 398 918,90 грн, від 31.03.2022 (за березень 2022 року) на суму 346 701,10 грн, від 30.04.2022 (за квітень 2022 року) на суму 499 591,53 грн, від 31.05.2022 (за травень 2022 року) на суму 398 149,99 грн, від 30.06.2022 (за червень 2022 року) на суму 136 330,73 грн, від 31.07.2022 (за липень 2022 року) на суму 60 347,84 грн, від 31.08.2022 (за серпень 2022 року) на суму 79 869,98 грн, від 30.09.2022 (за вересень 2022 року) на суму 86 792,44 грн, від 30.11.2022 (за листопад 2022 року) на суму 407 792,61 грн, від 31.12.2022 (за грудень 2022 року) на суму 725 004,66 грн, від 28.02.2023 (за лютий 2023 року) на суму 789 850,86 грн, від 31.03.2023 (за березень 2023 року) на суму 891 210,30 грн, від 30.04.2023 (за квітень 2023 року) на суму 1 032 890,85 грн, від 31.05.2023 (за травень 2023 року) на суму 706 070,46 грн, від 30.06.2023 (за червень 2023 року) на суму 190 003,86 грн, від 31.07.2023 (за липень 2023 року) на суму 185 107,85 грн, від 30.09.2023 (за вересень 2023 року) на суму 36 593,02 грн і від 31.10.2023 (за жовтень 2023 року) на суму 85 850,39 грн.
Відповідачем отриману електроенергію оплачено частково у сумі 5 838 894,31 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 13.10.2021 №165000 на суму 26 557,38 грн, від 25.10.2021 №166972 на суму 33 983,02 грн, від 29.10.2021 №175470 на суму 6 509,13 грн, від 29.10.2021 №172702 на суму 18 740,55 грн, від 12.11.2021 №186277 на суму 14 912,16 грн, від 15.02.2022 №207491 на суму 107 429,65 грн, від 24.02.2022 №212148 на суму 145 862,77 грн, від 29.03.2022 №216125 на суму 72 102,67 грн, від 07.04.2022 №217837 на суму 69 485,27 грн, від 15.04.2022 №218777 на суму 61 194,54 грн, від 25.04.2022 №219673 на суму 67 387,16 грн, від 06.05.2022 №221401 на суму 75 444,57 грн, від 16.05.2022 №222479 на суму 78 879,44 грн, від 25.05.2022 №223639 на суму 53 382,74 грн, від 07.06.2022 №225725 на суму 30 336,78 грн, від 08.06.2022 №226134 на суму 117 162,33 грн, від 15.06.2022 №227241 на суму 24 516,06 грн, від 27.06.2022 №229101 на суму 16 683,20 грн, від 30.06.2022 №229991 на суму 6 976,77 грн, від 07.07.2022 №230912 на суму 3 084,49 грн, від 14.07.2022 №233499 на суму 11 085,76 грн, від 25.07.2022 №234549 на суму 12 344,08 грн, від 29.07.2022 №237600 на суму 13 753,32 грн, від 29.07.2022 №236652 на суму 10 088,70 грн, від 15.08.2022 №240585 на суму 7 513,08 грн, від 25.08.2022 №242499 на суму 6 041,75 грн, від 25.08.2022 №241571 на суму 38 703,71 грн, від 31.08.2022 №243619 на суму 25 833,98 грн, від 15.09.2022 №247465 на суму 2 573,09 грн, від 26.09.2022 №258348 на суму 24 223,11 грн, від 28.09.2022 №259305 на суму 22 091,37 грн, від 30.09.2022 №260214 на суму 36 869,49 грн, від 18.10.2022 №262586 на суму 24 148,77 грн, від 15.11.2022 №265611 на суму 111 705,02 грн, від 25.11.2022 №267125 на суму 121 531,67 грн, від 30.11.2022 №267855 на суму 114 170,57 грн, від 15.12.2022 №269742 на суму 179 801,52 грн, від 26.12.2022 №271166 на суму 251 291,93 грн, від 30.12.2022 №273274 на суму 182 206,17 грн, від 15.02.2023 №279223 на суму 282 190,90 грн, від 24.02.2023 №280447 на суму 210 501,45 грн, від 28.02.2023 №281318 на суму 182 031,46 грн, від 15.03.2023 №283050 на суму 222 727,22 грн, від 24.03.2023 №285027 на суму 225 325,46 грн, від 31.03.2023 №285961 на суму 253 505,28 грн, від 14.04.2023 №288283 на суму 270 524,60 грн, від 25.04.2023 №290066 на суму 373 261,38 грн, від 28.04.2023 №291849 на суму 231 488,69 грн, від 15.05.2023 №293425 на суму 220 179,75 грн, від 25.05.2023 №295271 на суму 241 736,67 грн, від 31.05.2023 №296548 на суму 110 234,34 грн, від 06.06.2023 №299163 на суму 42 599,65 грн, від 15.06.2023 №300218 на суму 23 779,20 грн, від 26.06.2023 №301062 на суму 72 038,11 грн, від 30.06.2023 №301996 на суму 72 674,68 грн, від 17.07.2023 №303107 на суму 45 276,93 грн, від 25.07.2023 №304046 на суму 57 799,04 грн, від 31.07.2023 №305043 на суму 49 974,83 грн, від 15.09.2023 №310180 на суму 6 643,08 грн, від 25.09.2023 №311278 на суму 6 631,98 грн, від 10.10.2023 №313350 на суму 14 320,47 грн, від 16.10.2023 №314894 на суму 17 857,32 грн, від 18.10.2023 №317127 на суму 78,51 грн, від 20.10.2023 №318066 на суму 32,91 грн, від 25.10.2023 №319009 на суму 22 419,18 грн, від 26.10.2023 №319992 на суму 119,10 грн, від 07.11.2023 №321534 на суму 39 520,93 грн, від 30.11.2023 №326712 на суму 105,97 грн, від 28.12.2023 №333078 на суму 180,95 грн, від 31.01.2024 №340688 на суму 617,09 грн, від 21.02.2024 №348775 на суму 534,10 грн, від 06.05.2024 №365122 на суму 7 218,06 грн, від 06.05.2024 №363406 на суму 30 951,10 грн, від 06.05.2024 №362425 на суму 75 155,28 грн, від 11.07.2024 №379950 на суму 19 025,69 грн, від 30.07.2024 №387820 на суму 8 652,30 грн, від 28.08.2024 №394856 на суму 923,45 грн, від 27.09.2024 №402583 на суму 6 997,15 грн, від 07.10.2024 №406882 на суму 166 452,28 грн, від 30.10.2024 №415795 на суму 18 671,67 і від 14.11.2024 №419987 на суму 45 898,37 грн
Таким чином, на день прийняття рішення у даній справі сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 1 316 952,56 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Слід зазначити, що за загальним правилом покупець зобов?язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Водночас, закон містить застереження, що договором або актом цивільного законодавства може бути встановлений інший строк оплати (частина перша статті 692 ЦК України).
Так, Закон України «Про ринок електричної енергії», наділяючи виробника електричної енергії правом на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію (пункт 2 частини третьої статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії»), водночас містить припис, що порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за «зеленим» тарифом, порядок визначення вартості та сплати послуги за механізмом ринкової премії, що надається гарантованому покупцю суб?єктами господарювання, яким встановлено «зелений» тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку, визначається порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором (частина шоста статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до пункту 10.1 Порядку №641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.
Згідно з пунктом 10.4 Порядку №641 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
Джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК «Укренерго») сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць. Зазначений механізм розрахунку відображений в главі 12 Порядку №641.
Пунктом 12.5 Порядку №641 передбачено, що ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.
Тобто, за загальним правилом, гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи, попередньо отримавши кошти від ОСП (НЕК «Укренерго»):
- до 15 числа розрахункового місяця (абзац перший пункту 10.1 Порядку №641);
- до 25 числа розрахункового місяця (абзац другий пункту 10.1 Порядку №641);
- протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (пункту 10.4 Порядку №641).
Згідно з пунктом 2.5 вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку №641 або глави 6 Порядку №2804 на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП) з посиланням на главу 10 Порядку №641 або главу 6 Порядку №2804.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, в рамках виконання Договору мало місце постачання позивачем електричної енергії відповідачу у жовтні 2021 року, лютому - грудні 2022 року, лютому - липні та вересні - жовтні 2023 року, яке супроводжувалось підписанням щомісячних актів купівлі-продажу електроенергії.
Постановою НКРЕКП від 09.09.2022 №1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року.
Постановою НКРЕКП від 20.09.2022 №1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у липні 2022 року.
Постановою НКРЕКП від 14.03.2023 №473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у серпні 2022 року.
Постановою НКРЕКП від 30.04.2024 №858 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні, лютому та липні - вересні 2023 року.
Постановою НКРЕКП від 08.05.2024 №896 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року та у листопаді та грудні 2023 року.
Постановою НКРЕКП від 15.05.2024 №946 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у вересні - листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року.
Відтак, відповідач був зобов?язаний провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії
у жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року у строк до 14.09.2022 (включно);
у липні 2022 року у строк до 23.09.2022 (включно);
у серпні 2022 року у строку до 17.03.2023 (включно);
у січні, лютому та липні - вересні 2023 року у строку до 03.05.2024 (включно);
у грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року та у листопаді та грудні 2023 року у строку до 13.05.2024 (включно);
у вересні - листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року у строку до 20.05.2024 (включно).
Частиною восьмою статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що у разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі є Міністерство енергетики України (пункт 1 Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №507 [далі - Положення №507]).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною другою статті 11 Закону України «Про функціонування паливно енергетичного комплексу в особливий період» передбачено, що забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу, в особливий період покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та станом на момент розгляду даної справи діє воєнний стан.
У зв?язку із введенням воєнного стану в Україні, з урахуванням вимог частини восьмої статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», Міністерством енергетики України в межах повноважень, передбачених пунктом 8 Положення №507, видано Накази №140 (був чинний до 05.07.2022; втратив чинність на підставі наказу від 05.07.2022 №221) і №206 (втратив чинність на підставі наказу від 01.04.2024 №136). Накази №140 і №206 зареєстровані в Міністерстві юстиції України і є нормативно-правовими актами.
Як вбачається з нормативно-правового регулювання, яким керується гарантований покупець при розрахунках, в тому числі, з позивачем, враховуючи пункт 8 Положення №507, Накази №140 і №206 є обов?язковими для виконання.
Окрім того, позивач та відповідач при укладенні Договору погодили, що гарантований покупець зобов?язаний здійснювати оплату електричної енергії відповідно до умов Договору та законодавства України (пункт 1.1 Договору), а також що сторони керуються положеннями законодавства при виконанні Договору (пункт 2.1 Договору).
Наказом №140 Підприємство з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечує перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з Підприємства, із дотриманням Порядку №641, та з урахуванням таких положень:
- за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Підприємства станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників: сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік (підпункт 1.1.1 пункту 1.1 Наказу №140);
- у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктом 1.1.1 - 1.1.5, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1.1.1 - 1.1.5 (пункт 1.2 Наказу №140);
- за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Підприємства станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків передбачених підпунктами 1.1.1 - 1.1.5 (пункт 1.3 Наказу №140).
Аналогічний механізм розподілу коштів після втрати чинності Наказу №140 запроваджено Наказом №206 (діяв протягом періоду з 24.06.2022 до 16.04.2024).
Наказом №206 Підприємство на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з Підприємством, із дотриманням вимог Порядку №641, та з урахуванням положень, викладених у пункті 2 наказу:
- установити, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Підприємства станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників:
- сума, що дорівнює значенню 18 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік (підпункт 1 пункту 2);
- у випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1 - 5 цього пункту 2, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам пропорційно розміру нарахувань для відповідного виробника, здійснених з урахуванням підпунктів 1 - 5 цього пункту, але не більше вартості товарної продукції розрахункового періоду, розрахованої за «зеленим» тарифом для такого виробника (підпункт 6 пункту 2);
- у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1 - 5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 2 (підпункти 7 пункту 2);
- установити, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Підприємства станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього наказу.
У випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1 - 5 пункту 2 Наказу №206, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам відповідно до підпункту 6 пункту 2 цього наказу (пункт 3).
Правомірність Наказу №206 була предметом дослідження Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №640/10894/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар-Груп» до Міністерства енергетики України про визнання протиправним та скасування Наказу №206.
Рішенням адміністративного суду від 06.12.2022 зі справи №640/10894/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2023, у задоволенні позову відмовлено.
Адміністративні суди дійшли висновку про наявність повноважень та компетенції у Міністерства енергетики України щодо прийняття Наказу №206. Суди зазначили, що:
- Міненерго здійснює нормативно-правове регулювання відносин у електроенергетичному комплексі в особливий період шляхом видання наказів, які мають відповідати вимогам Конституції та законів України, а електроенергетичні підприємства у своїй діяльності в особливий період повинні керуватись прийнятими актами Міненерго;
- Наказ №206 прийнятий в межах повноважень та з метою забезпечення розрахунків за електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії;
- державна реєстрація Наказ №206у відбулась відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 12.04.2005 №34/5;
- згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №172 «Про внесення зміни до пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади» у невідкладних випадках, пов?язаних із введенням в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення, суб?єкт нормотворення може видати відповідний нормативно-правовий акт без узгодження із суб?єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами;
- приймаючи Наказ №206 Міненерго реалізувало передбачену компетенцію з регулювання сталого функціонування підприємства паливо-енергетичного комплексу (Підприємства) в особливий період, а саме: під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64;
- регулювання порядку здійснення Підприємством протягом періоду дії воєнного стану в Україні перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з Підприємством, не відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України щодо управління Підприємством, а тому підстави стверджувати про те, що видання оскаржуваного наказу є перевищенням повноважень Міненерго, є необґрунтованими.
Оцінюючи зміст Наказу №206 адміністративні суди констатували, що оскаржуваний наказ:
- був виданий для стабілізації ситуації в енергетичному секторі країни в період дії воєнного стану та з метою збереження можливості для всіх без винятку генерацій здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел в умовах значного дефіциту коштів на ринку електричної енергії;
- не надає необґрунтованих переваг іншим виробникам електричної енергії, реалізація якої здійснюється за «зеленим» тарифом та не передбачає поводження з особами у різний спосіб у відносно схожих ситуаціях, отже прояви дискримінації відсутні.
Надаючи правову оцінку змісту Наказів №140 і №206 об?єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 зі cправи №910/4439/23 дійшла висновку, що Наказ №206, як і попередній Наказ №140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов?язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.
Разом з цим об?єднана палата наголосила на тому, що у відносинах між гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, які виникли у період до введення воєнного стану в України та до прийняття Наказів №140 та №206, а також у правовідносинах, які виникли під час дії воєнного стану в Україні (особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії») строк виконання грошового зобов?язання гарантованого покупця у розмірі 100% оплати за поставлену електричну енергію за «зеленим» тарифом визначається виключно згідно з умовами двостороннього договору та Порядку №641, при цьому розмір коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію, має обраховуватися з урахуванням положень, викладених у Наказах №140 та №206.
Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і має гарантувати стабільність правопорядку, об?єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування судами різних підходів до тлумачення законодавства у подібних правовідносинах, навпаки, призводить до стану юридичної невизначеності, суперечливого застосування закону.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
ВИСНОВКИ
Отже, оскільки Товариством було належним чином виконано умови Договору в частині поставки Підприємству електроенергії, проте відповідачем умови Договору в частині оплати електроенергії у повному обсязі не виконано, то позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства 1 316 952,56 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 132 436,97 грн втрат від інфляції та 51 288,74 грн 3% річних.
Судом перевірено розрахунок сум втрат від інфляції та 3% річних і періодів їх нарахування, та встановлено, що вони правильні.
Відтак стягненню з Підприємства підлягає 132 436,97 грн втрат від інфляції та 51 288,74 грн 3% річних.
Що ж до прохання Підприємства зменшити розмір річних процентів на 99%, з огляду на те, що відповідач зобов`язаний діяти, в тому числі, відповідно до нормативно-правових актів Міністерства енергетики України, якими, зокрема, є Накази №140 і №206, то як було зазначено об?єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 зі cправи №910/4439/23, положення Наказів №140 і №206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за Договором, укладеним з виробником електричної енергії за «зеленим» тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100% оплати за поставлену електричну енергію виробника за «зеленим» тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності/відсутності на рахунках Підприємства коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку №641.
Також позивач просить стягнути з відповідача 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Частинами першою і третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої і частини п`ятої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
09.09.2024 Товариством (клієнт) і адвокатом Нечаєм Олександром Дмитровичем укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого клієнт в порядку та на умовах, визначених даним договором, дає завдання-доручення, а адвокат зобов`язується відповідно до завдання-доручення клієнта надати йому за плату, зокрема, такі юридичні послуги: послуги адвоката щодо здійснення представництва (правової допомоги) прав та інтересів клієнта в судах України будь-якої інстанції; представництво інтересів клієнта в будь-якому судовому провадженні, судовій справі в судах України (в порядку цивільного, господарського, адміністративного судочинства та будь-яких інших видів проваджень).
Товариством і адвокатом 10.09.2024 підписано додаток №1 до договору від 09.09.2024, згідно з яким сторони погодили, що за послуги, передбачені договором, клієнт сплачує адвокату винагороду у сумі 20 000 грн (складання та подання до суду процесуальних документів у справі №910/9795/24 - 10 000 грн; участь у судових засіданнях у справі №910/9795/24 - 10 000 грн).
Платіжною інструкцією від 10.09.2024 №1793 Товариство оплатило послуги адвоката у сумі 20 000 грн.
Враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, прийняття судом рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що стягненню з Підприємства підлягає 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Закрити провадження у справі №910/9795/24 в частині стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український енергетичний розвиток» (вул. Гагаріна, буд. 1в, с. Лопатичі, Олевський р-н, Житомирська обл., 11034; ідентифікаційний код 35099787) 64 570,04 грн основної заборгованості.
2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Український енергетичний розвиток» (вул. Гагаріна, буд. 1в, с. Лопатичі, Олевський р-н, Житомирська обл., 11034; ідентифікаційний код 35099787) до Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) про стягнення 1 565 248,32 грн задовольнити частково.
3. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український енергетичний розвиток» (вул. Гагаріна, буд. 1в, с. Лопатичі, Олевський р-н, Житомирська обл., 11034; ідентифікаційний код 35099787): 1 316 952 (один мільйон триста шістнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) грн 56 коп. основного боргу; 132 436 (сто тридцять дві тисячі чотириста тридцять шість) грн 97 коп. втрат від інфляції; 51 288 (п`ятдесят одну тисячу двісті вісімдесят вісім) грн 74 коп. 3% річних; 22 510 (двадцять дві тисяч п`ятсот десять) грн 17 коп. судового збору і 20 000 (двадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18.12.2024.
Суддя Оксана Марченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2024 |
Оприлюднено | 20.12.2024 |
Номер документу | 123872582 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Марченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні