Постанова

від 11.12.2024 по справі 911/3794/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3794/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Української міської ради ?Центр первинної медико-санітарної допомоги?

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 (колегія суддів: Сибіги О.М. - головуючий, Вовка І.В., Палія В.В.) та рішення Господарського суду Київської області від 19.03.2024 (суддя Черногуз А.Ф)

за позовом Обухівської міської ради Київської області

до: 1) Комунального некомерційного підприємства Української міської ради ?Центр первинної Медико-санітарної допомоги?,

2) Української міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Обухівської районної ради Київської області,

про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння,

за участю:

позивача: Підлісний С. Б. (самопредставництво)

відповідача: Тимченко Ю. О. (керівник), Форманчук О. В. (самопредставництво)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Обухівська міська рада Київської області (далі - Міськрада) звернулася з позовом до Комунального некомерційного підприємства Української міської ради ?Центр первинної Медико-санітарної допомоги? (далі - Комунальне підприємство) та Української міської ради про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння.

1.2 Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що спірне майно є спільною власністю Обухівської міської територіальної громади, на території якої воно знаходиться, що задовольняє потреби Обухівської міської територіальної громади і має важливе соціальне значення для забезпечення інтересів жителів сільської місцевості відповідної територіальної громади, однак, з порушенням чинного законодавства майно передано Комунальному підприємству на підставі рішення Обухівської районної ради Київської області від 28.12.2020 № 35.3.VIII.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Київської області від 19.03.2024, залишеним постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 без змін, позов задоволено повністю.

2.2 Суди дійшли висновку про те, що здійснення реєстрації права власності на новозбудовані приміщення амбулаторії первинної медичної допомоги за Комунальним підприємством є неправомірним у зв`язку з тим, що вони є спільною комунальною власністю громад району та повинні належати на праві комунальної власності районній раді. Під час розгляду справи суд першої інстанції встановив факт безпідставного перебування спірного майна у володінні Комунального підприємства та наявності у останнього обов`язку передати його позивачу.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі Комунальне підприємство просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права за виключним випадком, який передбачений пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3.3 У відзиві Міськрада просить залишити касаційну скаргу без задоволення та зазначає про те, що пункт 10 розділу 5 Прикінцеві та перехідні положення Закону України ?Про місцеве самоврядування в Україні? містить саме імперативний обов`язок районної ради передати до комунальної власності відповідної територіальної громади, яка звернулася з пропозицією, об`єкт спільної власності територіальних громад, який знаходиться на території громади, що звернулася і задовольняє колективні потреби виключно цієї територіальної громади. З огляду на ту обставину, що реалізувати це гарантоване позивачу право на отримання у комунальну власність спірного майна в порядку означеного закону вже не є можливим з підстав закінчення строку, до якого спірне майно Обухівська районна рада зобов`язана була передати у власність позивачу, Міськрада обрала такий спосіб захисту свого порушеного права у зв`язку з тим, що іншого способу реалізувати та захистити своє право на майно була позбавлена діями та бездіяльністю відповідачів та Обухівської районної ради Київської області.

3.4 26.11.2024 Міськрада подала клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 715-р ?Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області? визначено Обухівську міську територіальну громаду у складі громад (населених пунктів), території яких входять до складу території територіальної громади, Обухівська, Германівська, Григорівська, Дерев`янська, Деремезнянська, Долинська, Копачівська, Красненська Перша, Краснослобідська, Маловільшанська, Нещерівська, Перегонівська, Першотравенська, Семенівська з адміністративним центром у місті Обухів.

4.2 14.01.2021 Обухівським міським головою листом № 95 попередньо направлено до Обухівської районної ради Київської області прохання розглянути на черговій сесії районної ради питання щодо передачі майна, що має важливе соціальне значення для забезпечення інтересів Обухівської міської територіальної громади для надання послуг у сфері охорони здоров`я - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами амбулаторії у с. Григорівка на вул. Соборна, буд 2-Д.

4.3 28.01.2021 Міськрадою прийнято рішення ?Про ухвалення звернення Обухівської міської ради Київської області до Обухівської районної ради Київської області про невідкладну передачу майна закладів охорони здоров`я, надання соціальних послуг, культури та іншого, яке знаходиться (розташоване) у населених пунктах, що увійшли у сформовану Обухівську міську територіальну громаду і має значення для сталого економічного розвитку? № 696-4-VIII.

4.4 Вказаним рішенням Міськрада вимагала виконати вимоги чинного законодавства та невідкладно, у встановленому порядку прийняти відповідні рішення та забезпечити передачу майна закладів охорони здоров`я, надання соціальних послуг, культури та іншого, яке знаходиться (розташоване) у населених пунктах, що увійшли у сформовану Обухівську міську територіальну громаду і має значення для сталого економічного розвитку Обухівської міської територіальної громади, яка у свою чергу готова забезпечувати та фінансувати надання необхідних адміністративних, житлово-комунальних та соціальних послуг на приєднаних територіях, а також планувати власний перспективний розвиток.

4.5 Відповідей на лист та звернення депутатів до Міськради не надходило.

4.6 З державного реєстру речових прав (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав № 349013548 від 04.10.2023) вбачається, що 14.07.2020 проведено реєстрацію речових прав на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами амбулаторії первинної медичної допомоги, загальною площею 287,7 кв. м, що розташовані у с. Григорівка за Комунальним некомерційним підприємством Обухівської районної ради ?Обухівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги?, правонаступником якого є Комунальне підприємство.

4.7 Ця інформація підтверджена Обухівською районною радою Київської області листом від 25.10.2023 № 100/02-03/266, в якому вказано, що Обухівською районною радою своїм рішенням від 28.12.2020 № 35.3.VІII передано Комунальне підприємство, якому належала на праві власності спірна нерухомість, у власність Української міської ради, яка є його засновником. Крім того, передано до Української міської ради обладнання, речі та інші матеріали, які забезпечують роботу вказаного підприємства.

4.8 27.07.2023 Міськрадою вирішувалося питання про передачу спірного майна від Української міської ради Київської області, але майно позивачу у комунальну власність передано не було.

4.9 Також суди встановили, що рішенням Григорівської сільської ради від 20.09.2018 № 1011.39.VII "Про надання дозволу на укладення договору (суперфіцію)" уповноважено Григорівського сільського голову підписати договір про надання права забудови земельної ділянки (Суперфіцій), та акт прийому-передачі земельної ділянки загальною площею 0,0700 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Григорівка, вул. Соборна, кадастровий номер 3223182001:01:022:0019 для будівництва об`єкта містобудування "Амбулаторія первинної медичної допомоги по вул. Соборна с. Григорівка Обухівського району Київської області" та перебуває у комунальній власності Григорівської сільської ради.

4.10 Рішенням визначено суперфіціарія - Комунальне некомерційне підприємство Обухівської районної ради "Обухівський районний центр первинної медико санітарної допомоги".

4.11 У матеріалах справи міститься копія договору про надання права забудови земельної ділянки (суперфіцій) від 08.10.2018, за яким Григорівська сільська рада виступала суперфіціаром, а Комунальне некомерційне підприємство Обухівської районної ради "Обухівський районний центр первинної медико санітарної допомоги" суперфіціарієм.

4.12 Так, суперфіціар на підставі рішення Григорівської сільської ради від 20.09.2018 № 1011.39.VII "Про надання дозволу на укладання договору (Суперфіцію)" надає, а суперфіціарій приймає в строкове безоплатне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Григорівка, вул. Соборна, для будівництва об`єкту містобудування - "Амбулаторія первинної медичної допомоги по вул. Соборна в с. Григорівка Обухівського району Київської області". Земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, загальною площею 0,0700 гектара за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Григорівка, вул. Соборна, кадастровий номер: 3223182001:01:022:0019 для будівництва об`єкту містобудування "Амбулаторія первинної медичної допомоги". До договору складено акт приймання-передачі земельної ділянки.

4.13 Зі змісту договорів підряду від 19.03.2020 № 2020/03/01 та від 04.02.2019 № 2019/02/04 слідує, що будівництво амбулаторії первинної медичної допомоги в селі Григорівка на вул. Соборна, 2 Д на земельній ділянці 3223182001:01:022:0019 здійснювалося виключно за кошти Державного бюджету та місцевого бюджету (бюджету району). Вказане додатково підтверджуються рішенням Обухівської районної ради від 19.10.2018 № 857.33.VII та додатками до нього, зокрема додатками № 3 та № 6.

4.14 Рішенням від 10.07.2020 № 20 виконавчого комітету Григорівської сільської ради "Про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна" вирішено присвоїти амбулаторії первинної допомоги поштову адресу: село Григорівка, вул. Соборна, 2 Д, Обухівського району Київської області.

4.15 На підставі рішення Обухівської районної ради Київської області № 174.8.VIII від 13.10.2021 на баланс Обухівської районної ради прийнято майно, яке знаходилося на балансі Комунального підприємства в селі Григорівка, провулок Героїв Небесної Сотні, 14, приміщення амбулаторії, приміщення харчоблоку амбулаторії, приміщення гаража амбулаторії.

4.16 У матеріалах справи міститься акт приймання-передачі об`єктів нерухомого майна (приміщень амбулаторії, гаража та харчоблоку) від 29.10.2021, з якого вбачається, що спірне нерухоме майно, що знаходиться в селі Григорівка на вул. Соборна, 2 Д та розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 3223182001:01:022:0019, позивачу не передавлося.

4.17 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо клопотання Міськради про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

4.18 За положенням частини 5 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

4.19 Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень частини 5 статті 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 33/29 (914/2953/21)).

4.20 Міськрада обґрунтувала необхідність передачі справи тим, що за однакових обставин справ № 911/3793/23 і № 911/3794/23 судами першої та апеляційної інстанцій прийняті різні рішення, водночас висновки Верховного Суду щодо застосування абзацу 4 пункту 10 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України ?Про місцеве самоврядування в Україні? відсутні, а справи містять виключну правову проблему. Вважає, що висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.03.2019 у справі № 917/377/17, та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23.11.21 у справі № 359/3373/16-ц, не дають можливості Міськраді захистити своє право на об`єкти, які розташовані в Обухівській міській громаді, і відповідно до закону повинні були перейти у власність новоутвореної громади.

4.21 Однак колегія суддів зазначає, що наведені заявником обставини не свідчать про існування виключної правової проблеми в спірних правовідносинах та можуть бути вирішені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в межах оцінки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також з урахуванням сформованої практики Великої Палати Верховного Суду щодо способів захисту прав (інтересів). При цьому клопотання не містить викладення правової проблеми, яку містить ця справа саме у правозастосуванні, зокрема обґрунтування, в чому вбачається складність застосування відповідних положень законодавства у зазначеній правовій ситуації, невизначеність поставлених судом правових питань на нормативному рівні, неможливість подолання проблеми існуючими процесуальними механізмами.

4.22 Отже, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Щодо позовних вимог про визнання права власності

4.23 Задовольняючи позов повністю, суди зазначили, що Обухівська районна рада не здійснила юридично значимих дій, спрямованих на забезпечення реалізації вимог закону, які мали стати правовою підставою для реєстрації права комунальної власності на спірне майно за позивачем. Така бездіяльність та факт присвоєння права власності на спірне майно Комунальним підприємством, а також перехід спірного майна у володіння Української територіальної громади, порушили гарантоване законом право позивача на отримання у власність спірного майна та можливість реалізовувати повноваження власника щодо останнього, спрямовані на забезпечення потреб громади.

4.24 Однак колегія суддів зазначає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

4.25 Отже, пред`явлення позову про визнання права власності належить власнику такого майна.

4.26 Велика Палата Верховного Суду вже виснувала, що за змістом статті 392 ЦК України судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його (див. постанови від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 76) та від 23.06.2020 у справі № 909/337/19 (пункт 78).

4.27 Зі змісту статті 392 ЦК України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.

4.28 Положеннями абзаців 3 та 4 пункту 10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у співвідношенні з частиною 8 статті 60 цього Закону встановлено два випадки обов`язкової передачі районною чи обласною радою об`єктів спільної власності територіальних громад на користь конкретної територіальної громади району чи області незалежно від наявності згоди інших територіальних громад району чи області на передачу вказаних об`єктів.

4.29 У першому випадку (абзац 3 пункту 10 розділу V Закону), передачі до комунальної власності відповідних територіальних громад підлягає майно (що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст), яке знаходиться на території цих громад та задовольняє виключно їх потреби. Тобто, за заявницьким принципом (перший випадок) районна рада у прийнятті рішення про передачу об`єкта спільної власності району повинна керуватися наявністю двох обов`язкових критерієв: 1) об`єкт спільної власності територіальних громад знаходиться на території територіальної громади (сільської, селищної, міської, об`єднаної); 2) відповідний об`єкт задовольняє колективні потреби виключно тієї територіальної громади, на території якої він знаходиться.

4.30 У другому випадку (абзац 4 пункту 10 розділу V Закону), на виконання зобов`язання, покладеного законом на правонаступника районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, об`єкти спільної власності району передаються за такими двома обов`язковими критеріями: 1) об`єкти спільної власності територіальних громад знаходяться на території громади (сільської, селищної, міської, об`єднаної); 2) відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.

4.31 Отже, згідно наведених вимог закону спірне майно лише мало бути передано позивачу у комунальну власності, однак такий обов`язок виконаний не був.

4.32 Разом з тим слід зазначити, що право власності на спірне майно оформлено за Комунальним підприємством, відсутні правові підстави вважати, що позивач може набути право комунальної власності на спірне майно саме на підставі судового рішення за позовною вимогою про визнання права власності за ним на таке майно.

4.33 Отже, у судів попередніх інстанцій не було правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо витребування майна

4.34 Звертаючись з позовом, Міськрада посилалася на те, що спірне майно є спільною власністю Обухівської міської територіальної громади, на території якої воно знаходиться, задовольняє потреби Обухівської міської територіальної громади і має важливе соціальне значення для забезпечення інтересів жителів сільської місцевості відповідної територіальної громади, а тому Комунальне підприємство незаконно зареєструвало за собою право власності на спірне майно.

4.35 Колегія суддів зазначає, що 06.12.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" від 17.11.2020 № 1009-IX, яким пункт 10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" викладено в новій редакції, а саме:

"10. З набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов`язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об`єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України."

4.36 Також Бюджетним кодексом України (пункт 39 Розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення") визначено, що районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом.

4.37 Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 917/183/21 виснував про те, що з системного аналізу приписів пункту 10 розділу V названого Закону вбачається два випадки передачі об`єктів спільної власності територіальних громад району у комунальну власність територіальних громад:

1) за заявницьким принципом, тобто, за пропозицією сільських, селищних, міських рад рішенням, зокрема, районної ради (абзац 3 пункту 10 розділу V Закону);

2) на виконання зобов`язання, встановленого Законом, правонаступником районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року (абзац 4 пункту 10 розділу V Закону).

4.38 Верховний Суд вказав, що за своїм змістом приписи абзаців 3 та 4 пункту 10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" мають імперативний характер, позаяк у співвідношенні з частиною 8 статті 60 цього Закону встановлюють два випадки обов`язкової передачі районною чи обласною радою об`єктів спільної власності територіальних громад на користь конкретної територіальної громади району чи області незалежно від наявності згоди інших територіальних громад району чи області на передачу вказаних об`єктів (див пункти 4.29, 4.30 цієї постанови).

4.39 Суди встановили, що новозбудоване нерухоме майно фінансувалося виключно зі спільного бюджету територіальних громад району та за рахунок цільових субвенцій Державного бюджету спрямованих на створення комунальної інфраструктури району, а саме закладів охорони здоров`я для сіл Обухівського району Київської області, а тому є комунальним майном. Амбулаторія первинної медичної допомоги знаходиться в селі Григорівка, а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 715-р ?Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області? визначено Обухівську міську територіальну громаду у складі громад (населених пунктів), території яких входять до складу території територіальної громади, зокрема Григорівська, з адміністративним центром у місті Обухів. Натомість, спірна медична амбулаторія перебуває у власності та на балансі Комунального підприємства, яке як юридичну особу публічного права відповідно до рішення від 28.12.2020 № 35.3.VIII було передано до Української територіальної громади.

4.40 Колегія суддів зазначає, що приписами частини 2 статті 19, частин 1, 3 статті 140, частини 1 статті 144 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

4.41 Згідно частин 1, 2 статті 10, частини 8 статті 60 Закону України ?Про місцеве самоврядування в Україні? сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

4.42 Частиною 1 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

4.43 При цьому згідно з частиною 3 статті 78 Господарського кодексу України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

4.44 Встановивши, що районна рада у встановлений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" строк не передала у комунальну власність позивачу спірне майно, чим порушила абзац 4 пункту 10 розділу V Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а в силу цього положення тільки позивач є єдиною особою, яка після 1 липня 2021 року може володіти на праві комунальної власності спірним майном в аспекті закріпленого в законі принципу територіальної приналежності та того, що право власності зареєстроване за відповідачем - Комунальним підприємством, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність правової підстави для витребування майна з чужого незаконного володіння.

4.45 Верховний Суд зазначає, що скаржник, посилаючись на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, фактично просить не сформулювати висновок у спірних правовідносинах, який з урахуванням викладеного у цій постанові вже наявний, а намагається через незгоду з ухваленими у справі судовими рішеннями домогтися здійснення судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що не є можливим з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Висновки

4.46 Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина 1 статті 311 ГПК України).

4.47 Колегія суддів зазначає, що оскільки у позові про визнання права власності належало відмовити з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту, то судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові в цій частині. Оскільки доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків судів в частині витребування майна з чужого незаконного володіння не спростовують, підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.

4.48 За наведених обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

4.49 Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг покладаються на Комунальне підприємство, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 311, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Української міської ради ?Центр первинної медико-санітарної допомоги? у справі № 911/3794/23 задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 19.03.2024 в частині визнання права власності скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення - у позові відмовити, а в решті - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач