Рішення

від 11.12.2024 по справі 331/372/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

РІШЕННЯ

іменем України

11.12.2024

Справа № 331/372/24

Провадження № 2/331/921/2024

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі судді Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості 1/2 частини автомобілю, який є об`єктом права спільної сумісної власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості 1/2 частини автомобілю, який є об`єктом права спільної сумісної власності.

Позовна заяваобгрунтована тим,що 18.01.2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. 29.04.2023 року шлюб між сторонами був розірваний. Під час перебування у шлюбі, а саме 17.10.2017 року, подружжям був придбаний легковий автомобіль марки BMW, моделі Х5, колір чорний, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , тому даний автомобіль належить сторонам на праві спільної сумісної власності. Зазначений автомобіль BMW Х5 був зареєстрований особисто за Відповідачем. Згідно до Звіту про незалежну вартості колісного транспортного засобу вих.№9002/04 від 04.01.2024 року ринкова вартість автомобіля BMW Х5 становить 477 967 гривень 35 коп. Факт перебування автомобіля BMW Х5 на праві спільної сумісної власності Позивача та Відповідача, останньою не заперечується. У грудні 2023 року Позивачу стало відомо, що Відповідач без його згоди відчужила автомобіль BMW Х5, який є спільною сумісною власністю подружжя, на користь ОСОБА_3 , а тому поділ вказаного автомобіля можливий шляхом стягнення з Відповідача 1/2 частки його вартості. Відповідачем до теперішнього часу частини вартості автомобіля BMW Х5 не була сплачена Позивачу та фактично була привласнена нею, чим Позивачу була заподіяна майнова шкода в сумі 238 983,67 грн., що становить частини його ринкової вартості, тому Позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом. Прохає суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ринкову вартість частини автомобіля марки BMW, моделі Х5, колір чорний, 2007 року випуску та судові витрати.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя 17.01.2024 року відкрито провадження по справі за правилами загального провадження.

Відзив від відповідача до суду не надійшов.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя 25.03.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 23.05.2024 року клопотання представника позивача задоволено про повернення до стадії підготовчого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 20.06.2024 року витребувано докази за клопотанням представника позивача.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 20.06.2024 року відмовлено представнику відповідача адвокату Уткіну О.Є. про відвід судді Фісун Н.В.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 18.09.2024 року витребувано докази за клопотанням представника позивача.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя 17.10..2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 20.06.2024 року витребувано оригінали доказів за клопотанням представника відповідача.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 10.12.2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача адвокату Уткіну О.Є. про залучення в якості третьої особи відмовлено.

У судовому засіданні позивач та представник позивача адвокат Бичківський О.О. підтримали позовну заяву прохали суд задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Уткін О.Є. заперечував проти задоволення позову, прохав суд відмовити у задоволенні позову , так як позивачем не надано доказів припинення права власності на автомобіль та перехід права власності на іншого власника, не надано доказів отримання відповідачкою грошових коштів за автомобіль, позивач не підписувала Договір комісії від 06.06.2023 року.

Суд заслухавши сторони по справі, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази надані сторонами та заперечення, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

18.01.2003 року Відділом реєстрації актів цивільного стану між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб про що у книзі реєстрації шлюбів зроблений запис №18, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб від 24.12.2013 року серії НОМЕР_2 , яке видане Комунарським відділом РАЦС м. Запоріжжі./.с.17/.

29.04.2023 року, шлюб між сторонами розірваний, про що Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції був складений відповідний актовий запис №54 та підтверджується копією Свідоцтва про розірвання шлюбу від 29.04.2023 року, серії НОМЕР_3 ./а.с.18/.

Під час перебування у шлюбі, а саме 17.10.2017 року, подружжям був придбаний легковий автомобіль марки BMW, моделі Х5, колір чорний, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , загальний легковий Універсал В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , повної маси 2350, маси без навантаження 1950, категорії В, об`єм двигуна 2996 см. куб., тип пального S (далі за текстом автомобіль BMW Х5), тому даний автомобіль належить сторонам на праві спільної сумісної власності. Зазначений автомобіль BMW Х5 був зареєстрований особисто за Відповідачем, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 , виданого 17.10.2017 року та Договором купівлі - продажу від транспортного засобу від 10.10.2017 року /а.с.19,125/.

Згідно до Звіту про незалежну вартість колісного транспортного засобу вих.№9002/04 від 04.01.2024 року ринкова вартість автомобіля BMW Х5 становить 477 967 гривень 35 коп./а.с.21-35/.

Представником Позивача направлений Адвокатський запит №24/01-01 від 02.01.2024 року Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, щодо реєстрації реєстру транспортного засобу автомобіля марки "BMW Х5", 2007 року випуску/а.с.38/.

Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях своїм Листом №31/29-12аз від 08.01.2024 р. повідомлено, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів автомобіль марки "BMW Х5", 2007 року випуску, об`єм двигуна 2996 см. куб., VIN код НОМЕР_4 , …, 09 червня 2023 року на підставі акту огляду та договору купівлі-продажу укладеному у СГ№613/23/001083 від 07 червня 2023 року, Перша філія ПП "КОРІНТІЯ", перереєстрований на нового власника ОСОБА_3 . /а.с.36-37/.

Відповідно до оригіналу Договору комісії від 06.06.2023 року між Першою філією ПП « Корінтія» та ОСОБА_2 комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені правочин щодо продажу транспортного засобу.

Згідно договору купівлі-продажу укладеному 07 червня 2023 року, Перша філія ПП "КОРІНТІЯ" (Продавець ) передала у власність Покупцю ОСОБА_3 автомобіль марки "BMW Х5", 2007 року випуску, об`єм двигуна 2996 см. куб., VIN код НОМЕР_4 , ціна транспортного засобу складає 381 020,00 грн./а.с.146/.

Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Згідно із статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тобто статтею 60 СК України встановлено презумцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі № 339/116/16-ц, провадження № 61-15462св18.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст.61 СК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч.4 ст.65 СК України).

Отже, закон передбачає презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яке набуте ними під час шлюбу. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена в Постанові Великої палати Верховного суду від 21.11.2018 по справі № 372/504/17 у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-843цс 17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2018 у справі № 235/9895/15-ц, від 05.04.2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

Згідно зі статтями 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Верховний Суд виходить з того, що у справах про поділ спільного майна подружжя необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Згідно з частиною третьою статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-486цс16.

Відповідно до частини третьої статті 65 СК України для укладення одним із подружжя договору стосовно цінного майна згода другого з подружжя має бути надана письмово.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Отже вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц зроблено висновок, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Факт використання коштів, отриманих від продажу спільного майна в інтересах сім`ї, повинен доводити той із подружжя, хто відчужив таке майно без згоди на це іншого подружжя.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 158/2229/16-ц (провадження № 61-19420св18) та від 10 червня 2022 року у справі № 544/856/20 (провадження № 61-21406св21).

Зважаючи на те, що автомобіль був відчужений відповідачем після розірвання шлюбу, при цьому, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка відчужила спірний автомобіль за згодою чоловіка, вартість такого згідно висновку експерта, який не спростований, а альтернативний не запропонований, повинна бути також врахована при поділі майна сторін та оцінці розмірукомпенсації, який підлягає стягненню на користь однієї із сторін.

У судовому засіданні представник відповідача вказував на те, що ОСОБА_2 не підписувала 06.06.2023 року Договір комісії з Першою Філією ПП « Корінтія», не отримувала кошти за продаж автомобіля.

Суд зазначає наступне , що відповідачем та представником відповідача не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_2 не підписувала договір комісії , не отримувала кошти за продаж автомобіля, що в силу положень статей12,81 ЦПК Україниє його процесуальним обов`язком. Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи представником відповідача не заявлялось. Представник позивача неодноразово у судовому засіданні наголошував на тому, що відповідач має право заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Встановивши, що автомобіль набутий у період шлюбу, доказів придбання спірного майна за особисті кошти відповідачка не надала, суд дійшов висновку, що спірне майно є об`єктом спільної сумісної власності, частки подружжя в якому є рівними. Відповідач та його представникненадали суду належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову позивача та, відповідно, у спростування позову позивача у цій справі.

Отже, суд встановив, що ОСОБА_2 відчужила спірний автомобіль, який є спільною власністю подружжя без письмової згоди позивача (чоловіка) та за відсутності доказів використання отриманих від продажу цього майна коштів в інтересах сім`ї, вважає стягнути з відповідача компенсацію позивачу 1/2 вартості проданого відповідачем автомобіля, з врахуванням звіту про оцінку автотранспорту від 04.01.2024 року.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2022 року у справі N 201/3828/21 (провадження N 61-8927св22), з посиланням напостанову Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі N 357/380/20(провадження N 14-20цс22), зазначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковійпостанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц(провадження N 14-382цс19).

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними впостанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі N 9901/350/18(провадження N 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі N 904/4507/18 (провадження N 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі N 908/299/18 (провадження N 12-136гс19) та постанові від 08 червня 2021 року у справі N 550/936/18 (провадження N 14-26цс)".

Представником позивачаадвокатом БичківськимО.О. поданадо судузаява простягнення витратна професійнуправничу допомогу,в якійвказано,що на підставі договору про надання правничої допомоги № 24/02-01 від 02.01.2024 р ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу адвоката Бичківського О.О. на загальну суму 23500,00грн. Розмір понесених витрат на правничу допомогу, підтверджується договором про надання правничої допомоги № 24/02-01 від 02.01.2024 р., Рахунку-фактура №24/02-01-2 від 21.05.2024 року; Рахунку-фактура №24/02-01-3 від 23.05.2024 року; Рахунку-фактура №24/02-01-4 від 11.06.2024 року; Рахунку-фактура №24/02-01-5 від 23.07.2024 року; Рахунку-фактура №24/02-01-6 від 10.09.2024 року; Рахунку-фактура №24/02-01-7 від 18.09.2024 року; Рахунку-фактура №24/02-01-8 від 10.10.2024 року на загальну суму 23.500,00 грн., детальним описом робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі вих.№24/02-01 від 10.10.2024 р. Факт оплати послуг Позивачем Адвокату підтверджується Актами приймання передачі наданих послуг №24/02-01 від 11.01.2024 року та №24/02-01-2 від 10.10.2024 року.

З огляду на зазначене, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Бичківським О.О. юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд доходить висновку, що,вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу на стадії розгляду у розмірі 23 500,00 грн підлягають задоволенню частково у розмірі 15 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.2ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13,14,82,223,259,263-265,268,352,354 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості 1/2 частини автомобілю, який є об`єктом права спільної сумісної власності - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) ринкову вартість частини автомобіля марки BMW, моделі Х5, колір чорний, 2007 року випуску(державний номер НОМЕР_1 , загальний легковий Універсал В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , повної маси 2350, маси без навантаження 1950, категорії В, об`єм двигуна 2996 см. куб., тип пального S) в розмірі 238 983 (двісті тридцять вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят три) гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 ,зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_7 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 2 389 (дві тисячі триста вісімдесят дев`ять) гривень 84 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_7 ) понесені ним витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_7 ) судові витрати на проведення незалежної оцінки колісного транспортного засобу в сумі 600 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 18.12.2024 року .

Суддя Н.В.Фісун