Ухвала

від 19.12.2024 по справі 332/3809/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 332/3809/23

Провадження № 4-с/317/25/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Качана А.В.

за участі:

секретаря судового засідання Герман В.В.

представника скаржника Лисенка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з представником скаржника скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ КРЕДИТ» на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мельникова Олега Андрійовича, боржник ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ КРЕДИТ» звернулося до Запорізького районного суду Запорізької області зі скаргою на дії старшого державного виконавця Мельникова Олега Андрійовича відділу примусового виконання рішення управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

В обгрунтування скарги заявник зазначає, що 17 червня 2024 року рішенням Запорізького районного суду Запорізької області позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ КРЕДИТ» прострочену заборгованість за кредитним договором у розмірі 79506 гривень 49 копійок, в рахунок погашення заборгованості звернено стягнення на предмет застави, а саме - транспортний засіб, та стягнено судові витрати в розмірі 5368 гривень 00 коп.

Зазначає, що після набрання законної сили рішенням суду ТОВ «ЛАКІ КРЕДИТ» отримало виконавчий лист та пред`явило його до виконання.

Старшим державним виконавцем Мельниковим О.А. відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заявнику направлено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.

Вважає, що орган державної виконавчої служби безпідставно повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, безпідставно мотивуючи таке повернення необхідністю надати три виконавчих документ по кожній вимозі.

Заявник просить суд визнати протиправним та скасувати повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа без виконання та зобов`язати уповноважену особу відділу примусового виконання рішення управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрити виконавче провадження згідно заяви про відкриття виконавчого провадження № 15/10-Ю від 15 жовтня 2024 року на виконання рішення Запорізького районного суду Запорізької області у справі № 332/3809/23.

15.12.024 року до суду від Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява у якій викладені заперечення на подану скаргу та прохання розглядати скаргу за відсутності представника відділу.

У судовому засіданні у режимі відеоконференції прийняв участь представник скаржника Лисенко Д.В. Скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити, судові витрати просив не стягувати.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи заяву, подану представником скаржника та заперечення старшого державного виконавця Мельникова Олега Андрійовича відділу примусового виконання рішення управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), враховуючи належне та своєчасне повідомлення учасників справи про день та час розгляду скарги, що підтверджується матеріалами справи, зважаючи на те, що за приписами статті 450 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду скарги, суд ухвалив проводити розгляд скарги за відсутності осіб, які не з`явились.

Суд, вивчивши доводи скарги та докази додані до неї, заперечення приходить до такого висновку.

Під час розгляду скарги встановлено, що рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 17.06.2024 по справі № 332/3809/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакі Кредит» до ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ КРЕДИТ» прострочену заборгованість за кредитним договором у розмірі 79506 гривень 49 копійок, в рахунок погашення заборгованості звернено стягнення на предмет застави, а саме - транспортний засіб, та стягнено судові витрати в розмірі 5368 гривень 00 коп.

На виконання рішення Запорізьким районним судом Запорізької області видано виконавчий лист № 332/3809/23, який ТОВ «ЛАКІ КРЕДИТ» листом № 15/10-Ю від 15.10.2024 пред`явило до виконання.

Старшим державний виконавець Мельников О.А. відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомленням від 29.10.2024 повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, оскільки такий не відповідає вимогам статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до резолютивної частини виконавчого листа Запорізького районного суду запорізької області передбачено вчинення трьох дій, які повинні бути виконані боржником, тобто стягувачу необхідно пред`явити до виконання 3 виконавчих документа, в кожному з яких буде зазначено в якій частині необхідно виконати таке рішення суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 3 цього Закону передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У виконавчому листі Запорізького районного суду Запорізької області по справі № 332/3809/23 зазначено аналогічного змісту резолютивну частину рішення суду, тобто з дотриманням вимог пункту 5 частини першої статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження». Також виконані і вимоги частини другої статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

За кожним рішенням суд, який його постановив, видає один виконавчий лист. Декілька виконавчих листів видаються на вимогу стягувача для виконання рішення в різних місцях, а також за кожним окремим присудженням чи коли рішення постановлене на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів. У кожному виконавчому листі точно зазначається, яку частину рішення згаданим листом треба виконати.

Відповідно до приписів ЦПК України дублікат виконавчого листа може бути виданий у разі втрати оригіналу виконавчого листа.

Як вбачається із доводів скарги та як зазначив у судовому засіданні представник скаржника оригінал виконавчого листа, виданого Запорізьким районним судом Запорізької області по справі № 332/3809/23 не втрачено та він пред`являється до виконання стягувачем.

Державний виконавець, зазначаючи у запереченнях про те, необхідно видати 3 окремі виконавчі листи, не вказує, чому наявність одного виконавчого листа, в якому чітко та зрозуміло викладено, які дії необхідно зробити унеможливлює фактичне виконання судового рішення та в чому саме створюються перешкоди для його належного виконання.

На думку суду, надмірний формалізм, який у даному випадку застосовується державним виконавцем, порушує законні права стягувача та його правомірні очікування на належне, своєчасне та повне виконання судового рішення, яке набрало чинності та є обов`язковим для виконання на території України, з урахуванням не виконання такого судового рішення боржником у добровільному порядку (відомості про інше суду не надано).

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, зокрема.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що виконавчий лист повністю відповідає вимогам, передбаченим частині першій статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у ньому чітко вказано ті дії, які боржник зобов`язаний вчинити та спосіб їх виконання.

Крім того суд звертає увагу на те, що державний виконавець у резолютивній частині повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання безпідставно посилається на резолютивну частину виконавчого листа Запорізького районного суду Запорізької області № 332/25970/21 від 11.09.2024 в той час, як до виконання подавався виконавчий лист Запорізького районного суду Запорізької області від 11.09.2024 по справі 332/3809/23.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Уразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що дії старшого державного виконавця Мельникова Олега Андрійовича відділу примусового виконання рішення управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо повернення виконавчого листа стягувачу без виконання, з підстав, викладених у такому повідомленні, є незаконними.

Як наслідок, є протиправним та підлягає скасуванню повідомлення від 29.10.2024 старшого державного виконавця Мельникова Олега Андрійовича відділу примусового виконання рішення управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Поряд з цим, не підлягає задоволенню вимога скаржника про зобов`язання уповноваженої особи відділу примусового виконання рішення управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрити виконавче провадження згідно заяви про відкриття виконавчого провадження № 15/10-Ю від 15.10.2024 на виконання рішення Запорізького районного суду Запорізької області по справі № 332/3809/23.

Вирішення питання щодо відкриття виконавчого провадження віднесено до компетенції виконавця. Отже, в даному випадку на державного виконавця можливо лише покласти обов`язок вирішити питання про прийняття виконавчого документа до виконання.

Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки представник скаржника у судовому засіданні зазначив, що наразі не пред`являють до стягнення судових витрат.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 450, 451 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКІ КРЕДИТ» на дії старшого державного виконавця Мельникова Олега Андрійовича відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання задовольнити частково.

Визнати дії старшого державного виконавця Мельникова Олега Андрійовича відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), що полягають у винесенні повідомлення від 19 жовтня 2024 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання - неправомірними.

Скасувати повідомлення від 29.10.2024 старшого державного виконавця Мельникова Олега Андрійовича відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) вирішити питання про відкриття виконавчого провадження згідно заяви про відкриття виконавчого провадження № 15/10-Ю від 15.10.2024 на виконання рішення Запорізького районного суду Запорізької області у справі № 332/3809/23.

В іншій частині скарги - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 19.12.2024.

Суддя А.В. Качан