Рішення

від 05.12.2024 по справі 529/439/24

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/439/24

Провадження № 2/529/273/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кириченко О.С.,

за участі секретаря судового засідання - Бурлиги Н.Л.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Мухи А.І.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Берзінь С.Л.

представника третіх осіб Органу опіки та піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради і Служби у справах дітей Диканської селищної ради - Кудінової І.М.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Диканька Полтавської області у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради, Служби у справах дітей Диканської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, а також позиції учасників справи щодо позову.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про позбавлення її матері ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неї, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що протягом півтори року вона проживає у сім`ї своєї тітки ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 . Тітка ОСОБА_3 повністю її утримує та займається її вихованням, відвідує батьківські збори в школі, цікавиться її навчанням та життям в цілому. Натомість, її мати ОСОБА_2 не займається її вихованням, не цікавиться її навчанням та життям, не утримує її матеріально, спільно з нею не проживає. Наразі їй навіть достеменно не відомо, де саме фактично проживає її мати, імовірно у м. Краматорськ Донецької області. Позивачка зазначає, що на її неодноразові намагання поспілкуватися з матір`ю по телефону, остання відповідає грубо, вживає стосовно неї нецензурну лексику та говорить, що вона їй не потрібна і вона не буде їй жодним чином допомагати.

Посилаючись на зазначені обставини, те, що протягом тривалого часу мати ОСОБА_2 не цікавиться її життям, інтересами, станом здоров`я, навчанням, не утримувала її матеріально, не піклувалася про її фізичний та духовний розвиток, навчання, тобто систематично не виконує свої батьківські обов`язки, позивачка ОСОБА_1 просить позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_2 стосовно неї, ОСОБА_1 .

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Берзінь С.Л. надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та вирішити питання щодо розподілу судових витрат у справі відповідно до статтей 141-142 ЦПК України. В обґрунтування відзиву вказано, що позов є безпідставним та необґрунтованим. Частиною 1 статті 164 СК України визначено виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав. Натомість, у позовній заяві відсутнє посилання на відповідний пункт ч. 1 ст. 164 СК України як на підставу звернення до суду із цим позовом. Відповідач ОСОБА_2 проживала увесь час із сестрою ОСОБА_3 та своїми дітьми ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в с. Водяна Балка Полтавського району Полтавської області, у будинку своїх батьків - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Вони сім`єю користувалися коштами від оренди земельних ділянок (паїв). Мати ОСОБА_7 склала заповіт на все майно (зокрема на земельну ділянку) лише на сестру ОСОБА_3 за усної умови, що остання не вижене ОСОБА_2 з дітьми з дому та що всі кошти ділитимуться на всю сім`ю. ОСОБА_2 працювала, оплачувала комунальні послуги за житло, забезпечувала всю сім`ю. Майже два роки тому ОСОБА_2 познайомилась в інтернеті з чоловіком, нині з яким проживає разом без реєстрації шлюбу однією сім`єю. Коли він приїхав до неї у с. Водяна Балка на декілька днів, щоб познайомитись із її сім`єю, то його зустріли неприязно. Потім сестра ОСОБА_3 зовсім вигнала його ночувати на вулицю, стверджуючи, що будинок її. ОСОБА_2 хотіла домовитись, щоб жити в будинку разом. Сестра була проти. Обіцяла визвати поліцейських, якщо вони там залишаться. ОСОБА_2 довелося виїхати в м. Краматорськ до чоловіка. Зі старшою донькою (позивачем ОСОБА_1 ) ОСОБА_2 поговорила про це, спочатку донька реагувала нормально, сказала що їхати з нею поки що не буде, так як їй треба ходити до місцевої школи. У м. Краматорську всі школи працюють дистанційно (онлайн заняття), тому вирішили, що донька ОСОБА_8 залишиться у с. Водяна Балка. До того ж донька сказала що боїться їхати в Донецьку область, де умовно ближче лінія бойових дій. Її тітка ( ОСОБА_3 ) була не проти такої домовленості. ОСОБА_2 обіцяла доньці переводити гроші з дитячих виплат як одинокій матері, так як вона поки що не працює і стоїть на обліку в центрі зайнятості безоплатно. Доньці ОСОБА_9 для цього зробила в ПриватБанку картку юніора. Відповідачка перераховувала кошти доньці саме на цю картку. Спочатку все було нормально, потім сестра ОСОБА_3 (тітка ОСОБА_9 ) стала намовляти ОСОБА_1 , що вона відповідачка її покинула та недостатньо фінансово утримує. Після цього ОСОБА_1 стала писати ОСОБА_2 , що вона погана мати й хоче відмовитись від неї, для чого тітка організує позов до суду. ОСОБА_8 часто не брала слухавку, коли ОСОБА_2 телефонувала, або писала їй, що вона їй більше не мати. Тітка ОСОБА_3 почала намовляти ОСОБА_9 про те, що мати її покинула. Позивач є неповнолітньою особою, на час подання позову до суду їй було повних 15 років, а тому в силу свого віку остання ще не може повною мірою усвідомлювати вплив на себе з боку інших дорослих людей, особливо родичів, якою і є зокрема її тітка ОСОБА_3 (сестра відповідачки ОСОБА_2 ). Подання цього позову не відповідає дійсній волі самої дитини, а фактично є волею іншої особи - ОСОБА_3 , яка наразі проживає з дитиною, а тому має безпосередній вплив на останню як авторитет. Відповідачка ОСОБА_2 любить свою дитину ОСОБА_1 та ніколи не відмовлялась від неї, подання цього відзиву на позов підтверджує її бажання зберегти сім`ю та сімейні відносини з донькою, оскільки даний позов є явною помилкою у складному житті підлітка. Письмові пояснення свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є неналежними і недопустимими доказами, оскільки свідки допитуються в порядку ст. 230 ЦПК України безпосередньо судом під присягою і встановленням їх осіб. При цьому, позивач не заявляла про виклик і допит свідків в порядку ст. 91 ЦПК України. Рішення виконавчого комітету Диканської селищної ради від 13.06.2024 № 221 та затверджений ним висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 є неналежними і недопустимими доказами, оскільки в порушення положень ч. 5 ст. 19 СК України органом опіки та піклування здійснено обстеження умов проживання лише за місцем проживання дитини. Обстеження місця проживання ОСОБА_2 як матері не здійснювалось. Тобто цей висновок органу опіки та піклування є передчасним. Інших наявних в матеріалах справи доказів недостатньо для доведення заявлених позовних вимог, а тому ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків з боку ОСОБА_2 не доведено поза розумним сумнівом. Вказані обставини у сукупності є підставами для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач орієнтовно очікує понести судові витрати у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Муха А.І. надав суду відповідь на відзив, у якій просив задовольнити позов у повному обсязі. У цій відповіді вказано, що висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав є належним та допустимим доказом, оскільки ґрунтується на вимогах закону, є обґрунтованим, вмотивованим, переконливим та не викликає сумнівів у суду щодо викладених у ньому обставин, а також бере до уваги свідоме нехтування відповідачкою батьківськими обов`язками, враховує всі докази в сукупності. У відзиві на позов відповідачка фактично визнає факт відсутності власного житла, у якому можливе проживання позивачки та відсутність джерел для утримання доньки ОСОБА_1 , визнає факт окремого проживання її, відповідачки, та позивачки, факт відсутності утримання нею позивачки та її забезпечення. Докази у справі у їх сукупності підтверджують те, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по догляду, вихованню, утриманню своєї доньки, не піклується про неї, не проявляє до неї щонайменшої материнської турботи, зацікавленості у її долі, що свідчить про те, що відповідачка свідомо самоусунулася від виконання батьківських обов`язків та не бажає їх виконувати в подальшому. Даний позов направлений на захист нинішніх прав позивачки та захист від майбутніх обов`язків, що можуть виникнути стосовно матері, яка наразі не бажає приймати участь у їх виконанні стосовно позивачки. Зазначення у відзиві на позов судових витрат, які підлягають стягненню з позивачки на користь відповідачки, яка є матір`ю позивачки, є аморальним з огляду на доводи позовної заяви та підстави звернення до суду із цим позовом.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позов та просила його задовольнити у повному обсязі з підстав, вказаних у позові та в судовому засіданні. Позивачка вказала, що її мати ОСОБА_2 півтора року не проживає з нею. Нині їй виповнилось 16 років і вона проживає з тіткою ОСОБА_3 . Її мати ОСОБА_2 разом з її молодшим братом півтора роки тому у квітні виїхала в м. Краматорськ Донецької області до свого нового чоловіка. Під час окремого проживання мати не з`являлася до неї в школу, хоча в неї були проблеми. Мати не підтримувала її ні морально, ні матеріально. Ще з дитинства мати мало нею цікавилася, у зв`язку з чим вона часто залишалася з тіткою ОСОБА_3 . Позивачка зазначила, що нині вона проживає в с. Водяна Балка у будинку тітки, яка її забезпечує грошовими коштами і необхідними речами та харчуванням. Вона відвідує школу. Тітка купляє їй все необхідне для навчання. Позивачка вказала, що раніше вона отримувала на свою картку "юніор" перераховані матір`ю соціальні виплати по півтори тисячі грн щомісячно, так як мати мала статус малозабезпеченої, однак останні пів року мати вже коштів не надсилає. Мати привозила до них свого чоловіка, вони разом вживали спиртне. Був випадок коли він намагався вдертися до них в будинок і вимагав його особисті речі. Вона виставила його речі, але він ображав і кидався бити, а тоді пізніше вона почала отримувати від нього листи з погрозами. У цій ситуації мати сказала, що саме вона повинна вибачитися перед її чоловіком, бо вона менша. Позивачка вказала, що коли вона запитала у матері за що їй вибачатися, мати сказала, що винна вона і повинна вибачитися, бо якщо цього не зробить, то не буде давати отриману від держави соціальну допомогу. ОСОБА_1 зазначила, що матір не цікавить її життя. Вони з нею переписувалися раз в місяць, перед тим, як отримати кошти. Якщо вона не вибачалася, то мати затримувала їй пересилання грошей. Коли мати привезла до них нового чоловіка, то вони посварилися і після цього мати поїхала до нього. Вона просила забрати її з собою, однак мати сказала, що вона вже доросла і заважає їй жити. Ще до того моменту, як у матері з`явився новий співмешканець, у них також були напружені стосунки, раніше в матері теж було багато чоловіків. Позивачка вказала, що вона живе з тіткою з самого народження. Мати інколи зловживава спиртним. Раніше мати забезпечувала її матеріально, але її вихованням не займалася. Зазвичай саме тітка залишалась з нею та її братом. Брата мати забрала з собою в м. Краматорськ, бо він був малий. Позивачка зазначила, що після переписки у Фейсбуці та перегляду коментарів до неї мати почала телефонувати до неї, до вчителів. Мати телефонувала їй також вночі, і під час уроків, вона звинувачувала її в тому, що робили інші люди і до чого вона не причетна. Позивачка вказала, що якби мати залишила свого чоловіка, стала проживати разом з нею та належним чином виконувати батьківські обов`язки, то у них би налагодилися відносин, однак мати на це не погодилася. ОСОБА_1 вказала, що їй відомо, що її батько помер. Позивачка вказала, що це саме вона подавала заяву до органу опіки та піклування і ініціювала подання позову до суду. Зазначила, що вона хоче, щоб тітка ОСОБА_3 була її опікуном і мала відповідні права.

Представник позивачки - адвокат Муха А.І. в судовому засіданні вказав, що підтримує позов та просив його задовольнити. Зазначив, що відповідачка обрала для себе особисте життя, іншу дитину, а позивачку покинула, не займається її вихованням та утриманням, не цікавиться її життям. Сторона відповідача стверджує, що у всьому винна тітка позивачки. Однак тітка не повинна виконувати батьківські обов`язки стосовно позивачки. Відповідачка сама залишила дитину, надавши тітці права доглядальниці її дитини. Дитина має право на усиновлення і тітка також може бути усиновлювачем. Відповідачка залишила доньку заради нового чоловіка, який ще до того ж погрожував її доньці. Поодинокі дзвінки по телефону не є належним виконанням батьківських обов`язків. При судовому розгляді справи встановлено всі обставини, які підтверджують необхідність позбавлення відповідачки батьківських прав. Судом було надано строк для укладення між сторонами у справі мирової угоди, однак відповідачка поспілкувалася з донькою протягом 10 хвилин біля приміщення суду і на тому все закінчилося, мирову угоду відповідачка не забажала укласти. Представник позивачки просив задовольнити позов. Вказав, що заяву із відповідними доказами понесення позивачкою судових витрат у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу буде подано у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала, що не визнає позов, просила відмовити у його задоволенні у повному обсязі, бо любить свою доньку і буде намагатися належним чином виконувати свої батьківські обов`язки. Відповідачка вказала, що доньці було 14 років і вона, переїжджаючи в м. Краматорськ лише із меншим сином, вважала, що ОСОБА_8 її зрозуміє. Дочка побоялася їхати з нею, бо там близько лінія фронту. Відповідачка зазначила, що вона не розділяє своїх дітей, вона їх любить обох. Доньці ОСОБА_1 вона допомагала матеріально, коли мала таку змогу. Нині вона ніде не працює, не має з ким залишити молодшого сина, щоб працевлаштуватися, і тому вона може заробити лише декілька сотень гривень на тиждень. Відповідачка вказала, що після її переїзду до м. Краматорська її сестра, що є тіткою ОСОБА_9 , - ОСОБА_3 почала намовляти ОСОБА_1 проти неї, говорити, що вона не потрібна матері. Відповідачка вказала, що вона періодично приїжджала до ОСОБА_9 , але постійно проживає у м. Краматорськ. У м. Краматорськ школа працює в режимі онлайн, тоді як в с. Водяна Балка, де проживає ОСОБА_8 , діти навчаються очно, що краще для доньки. Відповідачка вказала, що нині у неї з сестрою неприязні стосунки. Раніше, коли вона проживала разом з сестрою та дітьми, у неї була непогана зарплата, вона за свої кошти утримувала будинок, купувала харчі, сплачувала комунальні послуги. Через війну почалися скорочення і вона не змогла оплатити всю комуналку. Вона з чоловіком планували, що приїдуть жити в с. Водяна Балка, будуть тут працювати. Її чоловік приїжджав в с. Водяна Балка, але її сестра та донька не впустили його. Відповідачка вказала, що для неї переважне значення в житті мають саме діти. Її син нині полюбив її чоловіка, називає його батьком. Був випадок, коли її чоловік написав ОСОБА_9 листа, однак остання написала йому погані коментарі. Вона попрохала, щоб ОСОБА_1 вибачилась, бо вона менша. Відповідачка вказала, що вона намагається виконувати всі обов`язки матері. Наразі її сестра займається вихованням її доньки ОСОБА_9 . Можливо це пов`язано з тим, що сестра хоче отримувати на ОСОБА_1 якісь кошти. Відповідачка вказала, що вона не зловживає спиртним. Розмір коштів, які вона надсилала доньці був різним. Інколи соціальна допомога виплачувалась їй із затримкою, суми складали півтори тисячі гривень, а потім 1 600,00 грн. Раніше вона збирала доньку в школу, тобто витрачала на це свої кошти, до квітня чи до травня вона давала їй кошти. Десь раз в тиждень вона писала дочці, але остання їх не читала. Донька писала їй лише тоді, коли надходи час для перерахування їй коштів від соціальної допомоги. Відповідачка вказала, що її сестра ОСОБА_3 має значний вплив на її дочку, оскільки живе разом з нею та проводить з нею багато часу. Сестра купила ОСОБА_9 ноутбок, телефон, дарує подарунки. Сестра має краще фінансове становище, ніж вона. Відповідачка зазначила, що на її думку, це саме сестра ОСОБА_3 налаштовує її доньку проти неї. Вона вважає себе гарною матір`ю. Вона виконує всі обов`язки матері. Вона не ігнорувала телефонних дзвінків доньки, але не завжди могла їй відповісти через поганий зв`язок. У неї з ОСОБА_15 була домовленість, що вона невдовзі після переїзду та влаштування у м. Краматорськ забере її до себе. Однак дочка образила її чоловіка, коли той приїхав в с. Водяна Балка, щоб познайомитися з її сім`єю. Скоріше всього це сталося через вплив ОСОБА_3 . За півтора року окремого проживання вона приїздила до дочки близько 5 разів. Грошей у неї не було, тому вона не могла допомагати дочці матеріально. Вона мала можливість лише надсилати дочці по півтори тисячі гривень щомісячно, що виплачувалося їй як соціальна допомога. Вона купувала доньці одяг та взуття, зокрема, зимові речі. За останні півтора-два роки нею було придбано для дочки чобітки, весняну та осінню куртки. Відповідачка вказала, що вона не проживає разом з донькою, оскільки сестра фактично вигнала її з будинку. Нині вона проживає в м. Краматорськ у будинку, який вона отримала у спадщину від чужої бабусі, яку вона доглядала. ОСОБА_2 зазначила, що класний керівник надсилав їй табель успішності дочки, її характеристику. Тому, вона знає, що ОСОБА_1 відповідальна, успішно навчається. Вона підтримує відносини з класним керівником дочки. Також вона перебуває у батьківському шкільному чаті, тому обізнана про шкільне життя дочки. Вона з травня 2024 року не надсилає дочці грошей, бо їй припинили виплату соціальної допомоги, оскільки дочка з нею не проживає. Їй не відомо, за рахунок яких саме коштів дочка весь цей час утримується. Скоріше за все, кошти для придбання речей та шкільного приладдя дочці дала ОСОБА_3 . Відповідачка вказала, що після подачі позову до суду вона просила доньку забрати з суду позов. Намагалася з нею домовитися, щоб налагодити стосунки. Після першого судового засідання у справі вона також намагалася примиритися з дочкою, налагодити відносини, однак ОСОБА_8 ображена на неї через те, що вона поїхала у м. Краматорськ та проживає окремо від неї, донька не хоче з нею розмовляти.

Представник відповідачки - адвокат Берзінь С.Л. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, вказаних у відзиві на позов та в судовому засіданні. Зазначив, що з показань позивачки та її тітки ОСОБА_3 вбачається, що справжньою метою позовної заяви є отримання державних опікунських коштів. Задоволення позову створює можливість отримання таких коштів. Позов є удаваним, бо його ціллю є не позбавлення відповідачки батьківських прав, а отримання дозволів, передбачених державою, отримання паспорта, відвідування школи. Але всі ці дозволи можна оформити шляхом видачі довіреності. Тому, відсутня необхідність вдаватися до найсуворішого вирішення цього питання у вигляді позбавлення відповідачки батьківських прав. Позивачка самостійно обрала проживати з тіткою, і відповідачка не вправі їй відмовляти. Дитина сама вирішила, де їй проживати. Зараз війна і безпечних місць в країні немає. Ініціатором подачі цього позову в суд є тітка ОСОБА_16 , а не сама ОСОБА_8 . Позивачка в силу свого віку не здатна самостійно вирішувати такі питання. Відповідачка телефонувала до дочки, але остання не хотіла її чути. Вказане свідчить, що відповідачка не була байдужою до життя своєї доньки. З досліджених доказів вбачається, що позивачка разом з тіткою проживають у батьківському будинку, який сестрі відповідачки дістався в спадщину. Відповідачка є малозабезпеченою, офіційно не працює. У зв`язку із цим, відповідачка не могла надавати матеріальну допомогу на утримання доньки. Підстави для задоволення позову відсутні. Представник відповідачки вказав, що сторона відповідача не бажає стягувати з позивачки на користь відповідачки понесені нею судові витрати у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу.

Представник третіх осіб Органу опіки та піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради та Служби у справах дітей Диканської селищної ради Кудінова І.М. в судовому засіданні вказала, що до Служби у справах дітей Диканської селищної ради звернулася тітка позивачки - ОСОБА_3 для отримання консультації щодо встановлення опіки над її племінницею ОСОБА_17 , яка з нею проживає окремо від матері. Як пояснила ОСОБА_3 , це потрібно для того, щоб вона, за відсутності матері дитини, могла у встановленому законом порядку підписувати якісь документи, стосовно племінниці, в тому числі й дозвільні. ОСОБА_3 було роз`яснено, що встановлення тимчасової опіки неможливе. Тому ОСОБА_3 та її племінниця ОСОБА_19 звернулися в бюро правової допомоги, де оформили позовну заяву про позбавлення батьківських прав матері дівчини. ОСОБА_20 вказала, що після закінчення попереднього судового засідання вона спілкувалася з ОСОБА_4 і запитувала у неї, на яких підставах вона могла б укласти мирову угоду з матір`ю. ОСОБА_8 вказала свої вимоги. Тоді до них підійшла відповідачка і знову з її боку почалися нападки на ОСОБА_1 , якісь звинувачення. ОСОБА_20 вказала, що воан намагалась закликати матір до спілкування. Її здивував той факт, що відповідачка хвилин 10 поспілкувалася з дочкою і поїхала в м. Полтаву. Говорила, що планує забрати доньку до себе в м. Краматорськ, де та буде вчитися в школі онлайн, оскільки через війну там школи не працюють. Також відповідачка говорила, що не має коштів на утримання доньки, хоча раніше пересилала їй гроші. Однак вона пересилала державні кошти, які їй виплачувались на дітей, а не свої, як матері. З травня відповідачка взагалі не утримує доньку. ОСОБА_8 розповідала, що мама заявила, що вона любить котлети, але вона їх не вживає через серйозні проблеми зі здоров`ям. Вказане свідчить, що мати практично нічого не знає про доньку. Відповідачку влаштовує, що її сестра утримує її доньку, а її це не дуже й цікавить. Позов обґрунтований, позбавлення батьківських прав відповідачки є доцільним та відповідатиме інтересам неповнолітньої ОСОБА_21 . Задоволення позову дозволить ОСОБА_3 оформити опіку над племінницею, щоб отримувати відповідні виплати на дитину.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, пояснення свідків, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження дитини /а.с. 17/.

Відомості про батька ОСОБА_1 було записано зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України /а.с. 14/.

З наявної у матеріалах справи копії Акта обстеження № 63 від 21.03.2024, складеного комісією у складі головного спеціаліста Служби у справах дітей Диканської селищної ради Горячун Л.В., директора Диканського селищного центру соціальних служб Півень Ю.В. та провідного фахівця з соціальної роботи цього центру Попадинець Є.В., вбачається, що при обстеженні умов проживання сім`ї ОСОБА_22 було встановлено, що сім`я проживає у будинку по АДРЕСА_1 . За вказаною адресою проживають тітка ОСОБА_3 , тимчасово не працююча, та її неповнолітня племінниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениця 10 класу Водянобалківської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Будинок складається з чотирьох кімнат, світло, газ, вода в наявності. Санітарно-гігієнічні умови проживання задовільні. У дитини є власна вмебльована кімната. Першочерговими речами (постільною білизною, одягом, взуттям, оргтехнікою) дитина забезпечена в мінімальній кількості. Матеріальне забезпечення сім`ї - близько 8 400,00 грн у місяць (37 000,00 грн, 37 000,00 грн, 27 000,00 грн) - дохід від здачі земельних паїв в оренду. Соціальних допомог не отримують. Харчування в сім`ї мінімальне. На час відвідування сім`ї тітка ОСОБА_3 сама виховує племінницю ОСОБА_23 . Мати дівчини ОСОБА_2 разом з молодшим сином ОСОБА_24 більше року проживає у м. Краматорськ Донецької області, вихованням доньки не займається, не утримує її, не цікавиться її життям. За висновками та пропозиціями комісії: Комісією рекомендовано ОСОБА_3 звернутися до суду із позовом про позбавлення матері батьківських прав стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_1 /а.с. 18/.

Відповідно до характеристики, наданої учениці 10 класу Водянобалківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області ОСОБА_1 , остання зарекомендувала себе як здібна учениця з достатнім та високим рівнем навчальних досягнень. Сумлінна, старанна, легко засвоює програмовий матеріал. На уроках уважна, активна, зібрана, дисциплінована. Уроків без поважних причин не пропускає. Шкідливих звичок не має. ОСОБА_8 неодноразово брала участь у мовно-літературному конкурсі ім. Т.Г. Шевченка, конкурсі ім. Петра Яцика, займала призові місця. Активно бере участь у шкільних та районних олімпіадах. ОСОБА_8 є активним учасником шкільного життя, є президентом учнівського самоврядування "РСіМ" закладу освіти з 2022 року, дуже відповідально ставиться до своїх обов`язків, ініціативна. До виконання доручень ставиться відповідально, користується авторитетом серед товаришів та вчителів. Мати з ОСОБА_4 не проживає. Вихованням дівчини займається тітка ОСОБА_3 . Вона приділяє значну увагу вихованню дитини та створенню належних житлово-побутових умов. Постійно підтримує зв`язок зі школою та класним керівником, систематично відвідує батьківські збори /а.с. 19/.

З наявного у матеріалах справи висновку Служби у справах дітей Диканської селищної ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Диканської селищної ради від 13.06.2024 № 221 /а.с. 33-34/, вбачається, що у березні 2024 року до Служби у справах дітей Диканської селищної ради звернулася ОСОБА_3 , яка повідомила, що на її утриманні близько року перебуває племінниця ОСОБА_1 , яка є дочкою її сестри ОСОБА_2 . Зі слів ОСОБА_3 стало відомо, що ОСОБА_2 у квітні 2023 року, забравши меншого сина, поїхала у м. Краматорськ і з того часу вона, ОСОБА_3 , опікується племінницею ОСОБА_4 . Мати не планує забирати дочку до себе та не допомагає матеріально. У березні 2024 року Службою у справах дітей Диканської селищної ради здійснено виїзд до сім`ї ОСОБА_22 та підтверджено факт того, що ОСОБА_8 проживає разом з тіткою ОСОБА_3 . У розмові ОСОБА_8 розповіла, що неодноразово телефонувала до матері та просила допомогти коштами, на що мати відповіла, що грошей на неї не має та не збирається її утримувати, що вона вже доросла, а у неї нове життя. ОСОБА_3 розповіла, що спочатку ОСОБА_2 надсилала хоча б зрідка по одній тисячі гривень для ОСОБА_9 , але пізніше припинила надсилати навіть такі кошти. Про те, що мати ОСОБА_2 не проживає разом з дочкою ОСОБА_1 та не допомагає їй матеріально свідчать ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Відповідно до інформації Водянобалківської ЗОШ І-ІІІ ступенів, ОСОБА_2 з дочкою не проживає. Тітка дитини ОСОБА_3 забезпечує створення умов проживання дитини, виховує її, турбується про здобуття ОСОБА_4 освіти, підтримує постійний зв`язок зі школою. У травні 2024 року ОСОБА_19 звернулася до суду із позовом про позбавлення матері ОСОБА_2 батьківських прав. Після позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав орган опіки та піклування матиме правові підстави для надання ОСОБА_1 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, а разом з цим дитина отримає право на соціальний захист від держави. Після отримання ОСОБА_1 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування її тітка ОСОБА_3 виявляє бажання взяти дівчину під опіку, щоб мати законні підстави бути її офіційним представником. Посилаючись на вказані обставини, орган опіки та піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради вважав доцільним позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 стосовно її неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З доданих до відзиву на позов копій банківських квитанцій від 06.10.2023, 08.11.2023, 07.12.2023, 06.03.2024, 14.02.2024, 04.04.2024, 03.05.2024, 05.06.2024 вбачається, що ОСОБА_2 декілька разів перераховувала на картку дочки ОСОБА_9 "юніор" грошові кошти у середньому по 1 500,00 грн. Судом з`ясовано, що це кошти, які відповідач отримувала в якості соціальної допомоги, як одинока матір. /а.с. 55-62/.

З наявної у матеріалах справи переписки в соціальних мережах між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та співмешканцем останньої вбачається, що між цими особами склалися напружені негативні відносини щодо окремого проживання матері ОСОБА_2 від дочки ОСОБА_9 , відсутності зі сторони матері матеріальної допомоги на утримання дочки та зацікавленості у її житті /а.с. 90-110/.

З наданого представником позивачки аудіозапису між позивачкою та відповідачкою вбачається, що остання визнала, що не надає регулярної матеріальної допомоги на утримання дочки та при цьому вимагала від дочки, щоб та вибачилася перед її співмешканцем /а.с. 88/.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні вказала, що позивачка ОСОБА_19 є донькою її молодшої сестри ОСОБА_2 і відповідно є її племінницею. Раніше вони жили всі разом в одному будинку: вона, її сестра ОСОБА_25 зі своїми двома дітьми. Пізніше сестра знайшла через інтернет чоловіка з м. Краматорська. Сестра повідомила, що поїде до нього. Вона не хотіла, щоб сестра їхала, бо м. Краматорськ знаходиться поблизу лінії фронту. З жовтня 2022 року ОСОБА_2 не купувала дітям ні харчів, ні одягу. Весною 2023 року сестра сказала, що поїде до цього чоловіка жити. Дочка ОСОБА_8 сказала, що вона з матір`ю не поїде, бо коли співмешканець матері приїздив до них, то хотів ОСОБА_26 побити. Однак, ОСОБА_2 все ж поїхала до нього в Краматорськ, після чого надсилала на утримання ОСОБА_9 по 1 000,00 грн в місяць. ОСОБА_1 часто хворіє, у неї проблеми зокрема з серцем, вона була на обстеженні в обласній лікарні. Однак мати дочку у лікарню не возила, сказала, що нехай тітка везе. Протягом останніх півтора року ОСОБА_8 проживає разом з нею, ОСОБА_3 . Відповідачка живе окремо у м. Краматорськ з новим чоловіком та меншим сином ОСОБА_5 . ОСОБА_3 вказала, що вона не проти того, щоб ОСОБА_1 і надалі проживала разом з нею, але ОСОБА_1 треба вчитися далі, а від матері допомоги немає. Свідок ОСОБА_3 зазначила, що у разі поїздки ОСОБА_9 , наприклад, на екскурсію, то саме вона пише відповідний дозвіл, адже мати ОСОБА_2 шкільні збори не відвідує, не телефонує вчителям. Вони з ОСОБА_4 проживають за кошти, які вона отримує у якості орендної плати з трьох земельних паїв. Також ОСОБА_1 користується її кредитною карткою. Вона знає, де у них вдома лежать гроші і у разі потреби може їх завжди взяти, але грошей не вистачає. Сестра говорить, що ніде не працює і грошей у неї немає. Тому, вона не може матеріально утримувати доньку. Після неодноразових безуспішних звернень ОСОБА_9 до матері щодо надання матеріальної допомоги, вона, ОСОБА_3 , ініцювала звернення до Служби у справах дітей Диканської селищної ради, адже ОСОБА_8 фактично залишилася без батьківського піклування, не має опікуна. Свідок вказала, що у зв`язку із цим, вона не може на законних підставах діяти в інтересах ОСОБА_9 та отримати відповідну державну допомогу на її утримання. Вона не зверталася до сестри щодо надання їй доручення на оформлення відповідних питань, бо не знала цих моментів та сестра й не погодилася б. ОСОБА_3 вказала, що у неї з відповідачкою дійсно неприязні стосунки щодо її неналежного виконання батьківських обов`язків стосовно ОСОБА_9 , але вона відповідачку не обмовляє. Коли ОСОБА_8 ще відвідувала дитсадок, то мати належним чином виконувала свої батьківські обов`язки. Пізніше, коли дочка підросла та ОСОБА_2 почала жити із співмешканцями, то все змінилося. У них відбувалися постійні сварки, після нападок матері ОСОБА_8 говорила, що вона покінчить життя самогубством. Після подання даного позову до суду відповідачці вже не виплачують соціальну допомогу на дочку і їй це не подобається. Тому, відповідачка і заперечує проти задоволення позову. Свідок ОСОБА_3 вказала, що, на її думку, наявні підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_9 . ОСОБА_3 вказала, що вона у разі позбавлення відповідачки батьківських прав згодна стати піклувальником племінниці ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні вказав, що він є рідним братом відповідачки ОСОБА_2 . У квітні минулого року відповідачка забрала меншого сина і поїхала жити до чоловіка, а дочку ОСОБА_26 залишила. Тому стосовно ОСОБА_9 не було ні материнського, ні фінансового піклування. Лише те, що давала держава. Він тісно спілкується з ОСОБА_15 і його іншою сестрою ОСОБА_28 , з якою ОСОБА_1 проживає. Він допомагає їм, як може, іноді ОСОБА_1 дає гроші, живе близько від них. Був випадок коли близько 23 години телефонує до нього ОСОБА_1 і плаче, говорить, що ОСОБА_29 лізе битися - це співмешканець відповідачки. Він прийшов до них, але ні відповідачки, ні її співмешканця вдома вже не було. Він заспокоїв ОСОБА_26 і сказав, щоб якщо таке буде ще, то потрібно викликати поліцію. Свідок вказав, що він з ОСОБА_15 спілкується особисто 2-3 рази на тиждень. ОСОБА_1 особисто йому говорила, що вона хоче, щоб ОСОБА_30 була її матір`ю, вона матір любить. ОСОБА_1 спочатку навіть збиралася їхати з матір`ю в м. Краматорськ і збирала свої речі, але ОСОБА_30 сказала їй: " Сиди тут, ти мені не потрібна". Відповідачка любила дочку, коли тій було років 3-4. Пізніше стосунки між ними погіршилися, ОСОБА_1 стала відповідачці зовсім не потрібна. ОСОБА_1 ще й отримувала від матері за те, що не так доглянула молодшого брата. Свідок зазначив, що він за фахом є вчителем і підказував сестрі ОСОБА_32 як краще поводити себе з дитиною. Раніше він часто в них бував, коли вони всі разом проживали. Кожна із сестер мала свої обов`язки. ОСОБА_30 займалася пранням, прибиранням, готуванням їжі. ОСОБА_3 займалася підсобним господарством, городом. Комунальні послуги сплачувала ОСОБА_30 , але з коштів, які отримувала ОСОБА_3 в рахунок орендної плати за паї. Коли ОСОБА_30 поїхала, то виявилось, що наявні борги по сплаті вартості комунальних послуг, хоча ОСОБА_30 постійно говорила, що все сплачує вчасно. В село ОСОБА_30 приїздила 2 рази в рік на декілька годин, коли переоформлялись дитячі гроші. До ОСОБА_1 вона приїздила один чи два рази. ОСОБА_1 стала доросліша і ставлення до неї з боку відповідачки змінилось, бо у відповідачки з`явилось нове кохання. Свідок ОСОБА_27 вказав, що на його думку, є доцільним позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_9 . Мати грошей на навчання ОСОБА_9 у вищому навчальному закладі не дасть, а держава зможе сприяти тому, щоб ОСОБА_8 вчилася надалі.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні вказала, що вона є сусідкою позивачки. ОСОБА_25 не проживає в їхньому селі з квітня 2023 року. З того часу вона бачила ОСОБА_33 один раз, чула з їх двору розмови на підвищених тонах. ОСОБА_22 ОСОБА_3 їй говорила, що її сестра ОСОБА_30 не допомагає своїй доньці ОСОБА_9 і не забезпечує її матеріально. Свідок вказала, що вона проживає від ОСОБА_34 через господарство і чула, що вони між собою сварилися, але за що саме їй не відомо. Свідок вказала, що бачила, що ОСОБА_8 засмучена. ОСОБА_1 позбавлена належного батьківського піклування зі сторони матері.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні вказала, що вона є сусідкою ОСОБА_34 . Їй відомо, що ОСОБА_25 поїхала років півтора-два тому в м. Краматорськ, залишила дочку ОСОБА_26 тут проживати зі своєю сестрою ОСОБА_28 . Про те, що ОСОБА_30 поїхала, вона знає від ОСОБА_3 . Їй відомо, що ОСОБА_3 і ОСОБА_30 сварилися. З їхнього господарства було чути крики. причина сварки їй невідома. Коли ОСОБА_30 поїхала, то вона бачила, що ОСОБА_1 була пригнічена, невесела. По дитині видно, що в неї в житті щось не так. Останні півтора року ОСОБА_8 живе з тіткою ОСОБА_3 , мати не допомагає, тому ОСОБА_1 не зовсім матеріально не забезпечена. Коли ОСОБА_30 проживала в селі, то кричала на ОСОБА_26 , примушувала сидіти з молодшою дитиною. На її думку, ОСОБА_30 неправильно вчинила, що поїхала від дочки.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Згідно з ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").

У частині сьомій статті 7 Сімейного кодексу України /далі - СК України/ передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами 1-4 статті 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, свої Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з частиною першою статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

Частинами першою, другою статті 27 цієї Конвенції визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Цей захід впливу, а саме позбавлення батьківських прав, є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків. При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька (матері) як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, вказаний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 127/31288/18, від 29.01.2020 у справі № 643/5393/17, від 17.01.2020 у справі № 712/14772/17, від 25.11.2019 у справі № 640/15049/17, від 13.03.2019 у справі № 631/2406/15-ц, від 24.04.2019 у справі № 331/5427/17, від 29.04.2020 у справі № 522/10703/18, від 04.10.2023 у справі № 756/80/18.

У рішенні у справі "Мамчур проти України" від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України").

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення його батьківських прав, покладено на позивача.

Дослідивши та оцінивши у сукупності наявні у справі докази, доводи сторін у справі, зокрема заперечення відповідачки проти позбавлення її батьківських прав та її бажання змінити свою поведінку у кращу сторону і належним чином виконувати свої батьківські обов`язки, пояснення свідків, враховуючи те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків, суд дійшов висновку про відсутність достатніх та беззаперечних підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Належних та достатніх доказів, які свідчили б про наявність виключних підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав, як і доказів неможливості змінити поведінку матері на краще, позивачкою не надано.

Згідно з пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Відповідно до частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Наявні у справі докази у їх сукупності свідчать про те, що відповідачка ОСОБА_2 дійсно не в повному обсязі та не належним чином виконує свої батьківські обов`язки стосовно своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_21 .

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка тривалий час проживає окремо від дочки, лише іноді спілкується з нею, зокрема по телефону та шляхом переписки у месенджерах. На утримання дочки відповідачка лише певний час перераховувала грошові кошти у вигляді соціальної допопоги від держави, яка надавалася на дитину, переважно у середньому по 1 500,00 грн в місяць. Окрім цих коштів відповідачка більше не надавала дочці матеріальної допомоги. Після припинення надання державою вказаної соціальної допомоги відповідачка зовсім припинила надання дочці будь-яких коштів на утримання. Також відповідачка майже не цікавиться життям дочки, її здоров`ям, навчанням. Про все це та утримання ОСОБА_9 дбає її тітка ОСОБА_28 . Судом була надана можливість відповідачці укласти мирову угоду з дочкою, налагодити відносини та почати належним чином виконувати свої батьківські обов`язки. Однак, відповідачка не скористалася цією можливістю, нині продовжує проживати окремо від дочки, не спілкується з нею, не дбає про її фізичний та духовний розвиток, матеріально не утримує. Вказане у сукупності свідчить про недостатні зусилля та бажання відповідачки в повному обсязі виконувати свої батьківські обов`язки та налагодити нормальні і теплі відносини з дочкою.

Відповідачка в судовому засіданні сама підтвердила, що на теперішній час вона проживає у м. Краматорську Донецької області із співмешканцем та меншим сином, ніде не працює і не має реальної перспективи працевлаштуватися, має доходи лише у вигляді соціальної допомоги на сина, майже не спілкується з дочкою та не надає коштів на її утримання.

Враховуючи вказані вище обставини у їх сукупності, з метою забезпечення якнайкращих інтересів неповнолітньої ОСОБА_21 , суд вважає за необхідне відібрати неповнолітню ОСОБА_1 від матері ОСОБА_2 , без позбавлення батьківських прав, що є виправданим і пропорційним та сприятиме захисту інтересів дитини.

Враховуючи те, що тітка неповнолітньої ОСОБА_1 в судовому засіданні виявила бажання бути піклувальником неповнолітньої племінниці, суд вважає за необхідне неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передати під піклування тітці ОСОБА_3 .

Суд роз`яснює відповідачу ОСОБА_2 , що вона має право на звернення до суду з позовом про повернення дочки ОСОБА_1 після зміни обставин, що слугували підставою для відібрання останньої.

Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дочки ОСОБА_1 у матері ОСОБА_2 не будуть усунені причини, які перешкоджали належному вихованню та утриманню дитини її матір`ю, Служба у справах дітей Диканської селищної ради зобов`язана вжити заходів до позбавлення матері ОСОБА_2 її батьківських прав.

При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав останні не звільняються від обов`язку щодо утримання дитини (частина четверта статі 170 СК України).

Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 добровільно не виконує покладеного на неї обов`язку утримувати неповнолітню дочку ОСОБА_1 , хоча зобов`язана утримувати останню до її повноліття, доказів неможливості виконання нею аліментних зобов`язань суду не надала, враховуючи передбачені ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України обставини стосовно визначення розміру аліментів, з метою забезпечення якнайкращих інтересів неповнолітньої ОСОБА_9 , суд вважає за необхідне призначити щомісячне стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь піклувальника ОСОБА_3 , на утриманні якої буде знаходитися неповнолітня ОСОБА_1 , на утримання останньої аліментів в розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів розпочати з 15 травня 2024 року і продовжувати до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Враховуючи те, що судом було встановлено факт того, що відповідачка дійсно неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки, тобто підтверджено предмет та підстави позову, а також правомірність захисту інтересів неповнолітньої позивачки, позов, який є немайновим, тобто не визначений у певному грошовому еквіваленті, задоволено частково, беручи до уваги те, що позивачка ОСОБА_1 ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 27.05.2024 була звільнена від сплати судового збору за подання даного позову до суду, то відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати у справі у вигляді судового збору за подання позову до суду в розмірі 1 211,20 грн.

Питання щодо розподілу судових витрат у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у справі, буде вирішено відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із заявленим про це клопотанням представника позивача.

Понесені відповідачкою ОСОБА_2 судові витрати у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу залишити за відповідачкою згідно із заявленим про це клопотанням представника відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради, Служби у справах дітей Диканської селищної ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.

Відібрати неповнолітню дочку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав.

Неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передати під піклування тітці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка виявила бажання здійснювати таке піклування.

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_2 , що вона має право на звернення до суду з позовом про повернення дочки ОСОБА_1 після зміни обставин, що слугували підставою для відібрання останньої.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючої, на користь піклувальника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утриманні якої буде знаходитися неповнолітня ОСОБА_1 , на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів розпочати з 15 травня 2024 року і продовжувати до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати у справі у вигляді судового збору за подання позову до суду у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Питання щодо розподілу судових витрат у справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у справі, буде вирішено відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із заявленим про це клопотанням представника позивача.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дочки ОСОБА_1 у матері ОСОБА_2 не будуть усунені причини, які перешкоджали належному вихованню та утриманню дитини її матір`ю, Служба у справах дітей Диканської селищної ради зобов`язана вжити заходів до позбавлення матері ОСОБА_2 її батьківських прав.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради, місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Незалежності, 133.

Служба у справах дітей Диканської селищної ради, місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Незалежності, 133, код ЄДРПОУ 44071400.

Повний текст рішення суду складено 13 грудня 2024 року.

Головуючий О.С. Кириченко