Ухвала

від 18.12.2024 по справі 953/785/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/785/21

н/п 1-в/953/432/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про вирішення питання про приведення вироку у відповідність до Закону

ВСТАНОВИВ:

27.11.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшло подання начальника Київського РВ ДУ "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_4 про вирішення питання про приведення вироку Київського районного суду м. Харкова від 21.01.2021 року у відповідність до Закону.

В обґрунтування клопотання зазначає, що на обліку Київського РВ ДУ "Центр пробації" в Харківській області з 08.04.2021 перебуває гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 21.01.2021 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, згідно зі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Крім того, 09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 року № 3886-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", яким ст. 51 КУпАП "Дрібне викрадення чужого майна" викладено в новій редакції. При цьому, відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет» з 1 липня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становив: 1 нмдг 1098 грн. 50 коп., а 2 нмдг 2197 грн. 00 коп. Тобто, якщо станом на 2020 рік вартість викраденого становила до 2 197 грн, то таке діяння вважається дрібним викраденням чужого майна та буде каратися за нормами КУпАП, що призвело до декриміналізації.

Так, засуджений гр. ОСОБА_6 вчинив протиправні дії 14.11.2020 та спричинив потерпілому майнову шкоду на загальну суму у розмірі 489 грн. 79 коп., а тому засуджений підпадає під дію Закону України № 3886-ІХ, яким фактично скасовано злочинність його діяння.

Представник Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській областіу судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином. У поданні просив проводити розгляд справи без його участі, подання підтримав.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином. 05.12.2024 прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 подано заяву про розгляд подання без його участі, проти його задоволення заперечує (а.с. 9).

Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом своєчасно та належним чином (а.с. 13-14). Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, поважні причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Суд, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.

Метою кримінально-виконавчого законодавства України, визначеної в ст. 1 КВК України, є захист інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України, окрім іншого, є визначення порядку застосування до засуджених заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; участі громадськості в цьому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що вироком Київського районного суду м. Харкова від 21.0.2021 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до вироку ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення 14.11.2020 та загальна сума завданої майнової шкоди становить 489 грн. 79 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 539 КПК Україниклопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті57 частини першої статті58, частини першої статті62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537цього Кодексу.

Згідно з п. 13 ч. 1ст. 537 КПК Українипід час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2ст.74ККУкраїни особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Відповідно дост. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушенняв редакціїЗакону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення 14.11.2020.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік" з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становить 1098 грн. 50 коп.

Тобто, для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розміру штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум складає 1 098 грн. 50 коп. х 50 % = 549 грн. 25 коп. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян становить 2 197 грн.

ОСОБА_5 завдав майнової шкоди на загальну суму у розмірі 489 грн. 79 коп., що менше від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2020 рік.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що подання начальникаКиївського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про вирішення питання про приведення вироку у відповідність до Закону підлягає задоволенню.

Керуючись ст.537,539 КПК України,ст. 74 КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Київського районного відділу Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_3 про вирішення питання про приведення вироку у відповідність до Закону задовольнити.

Привести у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ, вирок Київського районного суду м. Харкова від 21.01.2021 року, ухваленого щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за ч. 1 ст. 185 КК Українивироком Київського районного суду м. Харкова від21.01.2021, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя - ОСОБА_1