Ухвала

від 13.12.2024 по справі 752/14130/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/14130/24

Провадження № 2-а/752/347/24

У Х В А Л А

іменем України

13 грудня 2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Золочівського районного відділу поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Золочівського районного відділу поліції у Львівській області, про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАС №6997586 від 15 травня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В. від 15 липня 2024 року справу передано за підсудністю до Золочівського міськрайонного суду Львівської області.

Ухвалою судді Золочівського районного суду Львівської області Сивак В.М. від 04 вересня 2024 року справу передано за підсудністю до Буського районного суду Львівської області.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 15 липня 2024 року скасовано, а справу направлено до Голосіївського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

25 жовтня 2024 року справа засобами поштового зв`язку надійшла до Голосіївського районного суду м. Києва за вх. №59098 від 25 жовтня 2024 року.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05 листопада 2024 року передана до провадження судді Слободянюк А.В..

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.11.2024 позовну заяву залишено без руху та позивачу наданий десятиденний строк, який обраховується з дня отримання позивачем копії ухвали суду, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Як вбачається, 25.11.2024 дану ухвалу суду доставлено до електронної скриньки позивача, вказаної у позовній заяві, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що міститься в матеріалах справи.

10.12.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, яка була направлена засобами поштового сполучення 04.12.2024, про що свідчить штамп оператора поштового зв`язку «Укрпошта».

У заяві про усунення недоліків позивач надала додаткові пояснення щодо пропуску нею строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення в судовому порядку. Просить поновити строк звернення до суду із позовом посилаючись на те, що Золочівським районним відділом поліції ГУ НП у Львівській області не було розглянуто у встановлений КУпАП строк її скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення, копія рішення за скаргою їй не надсилалась. Через те, що установлений ст. 303 КУпАП тримісячний строк для пред`явлення постанови до виконання пройшов, позивачка вважала, що оскаржувана постанова вже не може бути пред`явлена до виконання. Однак у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження її права були порушені оскаржуваною постановою у зв`язку із чим вона і звернулася до суду із адміністративним позовом. Не надання поліцією у встановлений законом строк відповіді на її скаргу не залежали від неї. Одночасне подання скарги на постанову і в орган який прийняв рішення, і в суд, на її думку, порушило б принцип юридичної визначеності. Оскарження постанови до поліції до прийняття рішення цим органом відповідно до ст. 291 КУпАП зупинило набуття законної сили оскаржуваної постанови, тому до отримання нею рішення по скарзі, фактично оскаржувана постанова не набула законної сили, а тому строк звернення до суду є пропущеним не з її вини.

Вирішуючи питання можливості поновлення встановленого законом строку звернення до суду з огляду на наведені позивачем обставини поважності пропуску такого строку, суд приходить до наступного висновку.

За вимогами ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як вбачається із ухвали судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07 листопада 2024 про залишення позовної заяви без руху, суддею встановлено, що позивачці було відомо про результати розгляду її скарги ще 17 листопада 2023 року, а із позовом до суду вона звернулася у червні 2024 року. Так, зі змісту адвокатського запиту від 17 листопада 2023 року, доданого до матеріалів справи, вбачається, що адвокатом позивачки в запиті до Начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області наведено зміст відповіді С-87/57/01/2023 від 20 червня 2023 року щодо розгляду органом поліції скарги ОСОБА_2 , в якій нібито підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. А отже наведене свідчить про те, що стороні позивача було відомо про результати розгляду скарги органом поліції значно раніше, ніж з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 01 травня 2024 року.

Також суддею зазначено, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно положень ст. 288 КУпАП та ст. 286 КАС України передбачено право на вибір оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення до суду або вищестоящій посадовій особі, яке є одночасним щодо строків реалізації, а не послідовним.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11.12.2018 по справі №463/1221/17 (адміністративне провадження №К/9901/45157/18)

Варто зазначити, що звернення зі скаргою до вищестоящого органу (вищестоящої посадової особи) не є досудовим порядком вирішення спору.

Дана обставина має суб`єктивний характер, оскільки пов`язана з обраним способом оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та не має відношення до прав або можливостей звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення про накладення адміністративного стягнення.

Верховний Суд в постанові від 11.12.2018 р. (справа №463/1221/17) зазначив, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 р. за № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, а інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відтак, обставини оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення вищестоящій посадовій особі не визнається судом як причина пропуску десятиденного строку для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Крім цього, обставини збирання доказів також не можуть бути підставою поновлення пропущеного строку. Судом враховано також, що адвокатські запити направлялись вже після пропуску десяти днів з дня отримання позивачем постанови.

Відповідно до правової позиції Європейського Суду "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Перес де Рада Каванілес проти Іспанії).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

Необхідно зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження рішення десятиденним строком з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем строк звернення до суду пропущено з підстав, які не являються поважними, оскільки у поданій заяві про усунення недоліків не наведено обґрунтувань та не надано доказів існування об`єктивно непереборних обставин, що унеможливлювали звернення до суду у строки визначені законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід повернути позивачу на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 123, 169, 286, 294, 295 КАС України, суддя -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Золочівського районного відділу поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В. Слободянюк