Рішення

від 07.11.2024 по справі 488/1157/20

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1157/20

Провадження № 2/488/94/24

РІШЕННЯ

Іменем України

07.11.2024 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючої по справі - судді Чернявської Я.А.,

при секретарі судового засідання Авдєєвій К.Р.,

за участю представника позивача адвоката Когіна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Авантехтранс" до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2020 р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Авантехтранс" в особі президента фірми Богатирчук Л.М. звернувся в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ фірма «Авантехтранс» суму боргу за Договором № 2 «Про надання поворотної фінансової допомоги» у розмірі 500 000,00 грн. основного зобов`язання, інфляційні втрати 51 053,69 грн., 3% річних від суми боргу 30 863,00 грн., а всього 581 916,69 грн. та судові витрати у розмірі 8728,75 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що між ТОВ фірма «Авантехтранс» та ОСОБА_1 10.02.2017 року був укладений Договір № 2 Про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. Предметом договору є надання позичальнику поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, на строк визначений даним Договором. Пункт 1.4 Договору встановлював, що «Фінансова допомога надається строком на дванадцять місяців з дати видачі грошових коштів Кредитором. По закінченню строку, вказаному в п. 1.4 Договору, позичальник зобов`язався повернути фінансову допомогу в повному обсязі, шляхом погашення за рахунок свої частки в статутному фонді за умови виходу зі складу засновників (п. 1.5 Договору). У відповідності до п. 2.3 Договору позичальник зобов`язаний повернути фінансову допомогу в строки, що встановлені Договором.

За порушення умов даного Договору чи вимог чинного законодавства сторони несуть відповідальність, що передбачена чинним законодавством (пункт 4.1 Договору).

Зазначив, що відповідно до Договору № 2 «Про надання поворотної фінансової безвідсоткової допомоги» Позичальник зобов`язався повернути кошти до 10.02.2018 року.

Однак, в зазначений термін і до теперішнього часу відповідач свого зобов`язання не виконав.

Враховуючи встановлений Договором - строк повернення фінансової допомоги 12 місяців з дати видачі грошових коштів Кредитором, позивачем розрахована заборгованість враховуючи інфляційні втрати та 3% річних по кожній сумі видачі коштів позичальнику.

З урахуванням вищенаведеного позивач вважав, що заборгованість Відповідача за Договором № 2 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги всього складає 581 916,69 грн. та підлягає стягненню з Відповідача на користь ТОВ фірма « Авантехтранс».

Ухвалою суду від 19.05.2020 р. провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Корабельного районного суду міста Миколаєва відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Хлівицька О.В. позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Вважала, що Договір № 2 «Про надання поворотної фінансової безвідсоткової допомоги» виконано частково, надано поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі 500 000,00 грн., хоча, відповідно до п. 1.2. названого договору, фінансова допомогу мала надаватися у розмірі 1 000 000,00 грн.

Вказала, що позивачем порушений п. 2.2. укладеного договору та зробила висновок, що кредитором в термін три місця, а не в три дні, як зазначено у договорі, було надано позичальнику лише 500 000,00 грн, а не 1 000 000,00 грн., як зазначено у договорі, тому вважала, що умови договору не виконані з цього часу.

Вважала, що оскільки кредитором на даний час не виконані у повному обсязі умови договору, а саме не надано позичальнику поворотну фінансову допомогу у розмірі 1 000 000,00 грн., то відповідно у позичальника ще не настав час повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, шляхом погашення за рахунок своєї частки в статутному фонді за умови виходу зі складу засновників.

У відповіді на відзив позивач вважав доводи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Аргументи, які приведені, необґрунтованими та безпідставними, а тому просив задовольнити його позовну заяву у повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.05.2021 р. клопотання представника відповідача - адвоката Хлівицької Оксани Вікторівни було задоволено та по даній справі призначено судову почеркознавчуекспертизу проведенняякої доручено експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (МНДЕКЦ) МВС України.

06.08.2021 р. експертом були повернуті матеріали справи з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи з зазначених у ньому підстав.

Ухвалою суду від 20.07.2023 р. було задоволено повторне клопотання представника відповідача - адвоката Хлівицької О.В. про призначення почеркознавчоїекспертизи уданій справі,призначено судовупочеркознавчу експертизупроведення якоїдоручено експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (МНДЕКЦ) МВС України.

25.09.2023 р. матеріали даної цивільної справи Миколаївським НДЕКЦ були повернуті на адресу з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи у зв`язку з невиконанням відповідачем клопотання експерта щодо здійснення оплати експертизи за надісланим рахунком.

Ухвалою суду від 26.09.2023 р. провадження у даній справі було поновлено та призначено судове засідання.

01.03.2024 р. закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Когін А.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується наявними у справі доказами, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача адвокат Хлівицька О.В. не з`явилася, про дату та час судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином, що підтверджується наявними у справі доказами. Представник надіслала на адресу суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, просила визнати причини її неявки поважними.

Враховуючи вказані обставини, суд зазначає таке.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Системний аналіз норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки сторони до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки сторони до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Приймаючи до уваги те, що в судове засідання, яке передувало даному та було призначено на 27.09.2024, представник відповідачка також не з`явилася та надсилала суду заяву з клопотанням про відкладення розгляду справи, а також враховуючи те, що 11.10.2024 представник надіслала на адресу суду клопотання про виступ представника у судових дебатах, в якому висловила свою позицію стосовно заявлених позовних вимог, суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності відповідача та його представника адвоката Хлівицької О.В.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Під час розгляду судом було встановлено, що 10.02.2017 р. між ОСОБА_1 (Позичальник) та ТОВ фірма Авантехтранс в особі президента Богатирчук Леоніда Миколайовича (Кредитор), укладений Договір № 2 Про надання поворотної безвідсоткової фінансової вимоги.

Згідно з вказаним договором в порядку та на умовах, передбачених чинним Договором, Кредитор зобов`язався надати Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язався використати її для власної господарської діяльності і повернути у визначений даним Договором строк. Фінансова допомога надається у розмірі 1 000 000,00 (один мільйон гривень 00 копійок) для поповнення обігових коштів Позичальника. Фінансова допомога надається шляхом видачі грошових коштів з каси підприємства або безготівковим шляхом.

Фінансова допомога надається строком на дванадцять місяців з дати видачі грошових коштів Кредитором. Вказаний в цьому пункті строк може бути продовжений за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору (п. 1.4. Договору).

Пунктом 1.5 вказаного договору сторони визначили, що по закінченні строку, визначеного п. 1.4 Договору, позичальник зобов`язується повернути фінансову допомогу в повному обсязі, шляхом погашення за рахунок своєї частки в статутному фонді за умови виходу зі складу засновників.

Відповідно до даного договору кредитор зобов`язаний надати у готівковому вигляді з каси підприємства зазначену є Договорі суму фінансової допомоги на поточний рахунок Позичальника у строк, що не перевищує трьох банківських днів з дати підписання цього Договору (п.2.2 Договору).

Позичальник в свою чергу зобов`язався повернути фінансову допомогу в строки, що встановлені Договором; повернути фінансову допомогу достроково, виконавши умови договору (п. 2.3. Договору).

На виконання умов вказаного договору ТОВ фірма Авантехтранс надало відповідачу зворотню фінансову допомогу на загальну суму 500 000,00 грн, що підтверджується наданими суду видатковими касовими ордерами від 10.02.2017 р, 13.02.2017 р., 23.02.2017 р., 24.02.2017 р., 13.03.2017 р., 14.03.2017 р., 21.03.2017 р, 22.03.2017 р., 31.03.2017 р. та 01.04.2017 р. по 50 000,00 грн. кожний (а.с. 8-17).

Всупереч досягнутої домовленості за Договором № 2 від 10.02.2017 р., відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого на його поштову адресу та за місцем роботи була направлена Вимога про виконання взятого на себе зобов`язання та попереджено, що в разі невиконання вимог, спір буде вирішуватися у судовому порядку (а.с. 18-22).

Як вбачається з бухгалтерської довідки ТОВ фірма Анантехтранс від 14.04.2020 р. № 5, станом на 14.04.2020 дебіторська заборгованість по Договору № 2 «Про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги» від 10.02.2017, який був укладений між ТОВ фірмою «Авантехтранс» в особі президента (підписанта) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - не є погашеною. За даний проміжок часу, ні в касу підприємства, ні на поточний рахунок, кошти від ОСОБА_1 не надходили.

Крім того, з метою надання доказів на обґрунтування своїх позовних вимог, позивачем був наданий суду Висновок експерта № 21-121 судово-почеркознавчого дослідження від 31.03.2021 р., виконаного на підставі заяви президента ТОВ фірма Авантехтранс ОСОБА_2 , згідно з висновками якого підписи у Договорі № 2 Про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 10.02.2017 р. та на видаткових касових ордерах про одержання коштів були виконані ОСОБА_1 .

Доказів протилежного або спростування встановлених у ньому обставин суду не надано.

Однією з засад судочинства, регламентованих пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд бере до уваги також ту обставину, що ОСОБА_1 не скористався правом оспорити спірний Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на підставі статті 1051 ЦК України, до моменту звернення ТОВ фірма Авантехтранс з вимогами про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України установлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Крім основної суми боргу боржник, на підставі ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 1050 ЦК України, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що згідно з ст. 611 ЦК України за порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі N 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі N 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

За змістом статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні.

Щодо розрахунку індексу інфляції за весь час прострочення суд зазначає таке.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас,частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначаєтьсяяк результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків(пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Аналізуючи викладене, суд доходить переконання, що має місце порушення прав позивача з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за Договором № 2 Про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги» від 10.02.2017.

Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищенаведене, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Авантехтранс" до ОСОБА_1 про стягнення боргу підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача боргу за Договором № 2 Про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 500 000,00 грн. - основного зобов`язання, а також інфляційних втрат в сумі 51 053,69 грн. та 3% річних від суми боргу 30 863,00 грн., а всього 581 916,69 грн.

Згідно з статтею 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачений судовий збір в сумі 8 728,75 грн., а тому він підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністюфірма "Авантехтранс"до ОСОБА_1 про стягненняборгу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Авантехтранс" (ЄДРПОУ: 30396394, адреса: 54003, м. Миколаїв, вул. Троїцька, 240-А, а/с 70) борг за Договором № 2 Про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 500 000,00 грн. - основного зобов`язання, а також інфляційні втрати в сумі 51 053,69 грн. та 3% річних від суми боргу 30 863,00 грн., а всього 581 916,69 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністюфірма "Авантехтранс"(ЄДРПОУ:30396394,адреса:54003,м.Миколаїв,вул.Троїцька,240-А,а/с70) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8 728,75 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Авантехтранс", ЄДРПОУ: 30396394, адреса: 54003, м. Миколаїв, вул. Троїцька, 240-А, а/с 70;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 18.11.2024 р.

Суддя Я.А. Чернявська