Рішення

від 11.12.2024 по справі 490/5954/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2-др/490/6/24 Справа № 490/5954/23

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі судді Гуденко О.А.., при секретарі Вознюк Д.І., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача адвоката Коваля М.Г. про винесення додаткового рішення у справі № 490/5954/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И В :

04 грудня 2023 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла заява представника позивача адвоката Саченко А.П. про винесення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 50000 грн.

Ухвалою суду від 25 червня 2024 року відведено суддю Черенкову Н.П. від розгляду заяви представника позивача - адвоката Коваля Максима Григорійовича про винесення додаткового рішення у справі № 490/5954/23 .

Розпорядженням керівника апарату Центрального районного суду м. Миколаєва від 27.06.2024 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи на підставі ухвали суду від 25 червня 2024 року про відвід судді Черенкову Н.П. від розглядувказаної заяви .

Ухвалою суду від 03.07.2024 року прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання.

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що 01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір позики, за яким останній отримав кошти у сумі 78 000 доларів США та зобов`язався повернути їх частинами: 40 000 доларів США до 01 жовтня 2022 року та 38 000 доларів США до 01 жовтня 2023 року.

02 жовтня 2022 року на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за договором позики, було укладено договір поруки з ОСОБА_4 , яка поручилася за виконання позичальником боргу в частині 200 доларів США.

10 липня 2022 року зменшено суму боргу на 10 880 доларів США та змінено строк повернення боргу: 19 800 доларів США до 01 вересня 2022 року та 47 120 доларів США до 01 вересня 2023 року.

У зв`язку з неповерненням першого траншу боргу, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Рішенням Центрального суду м. Миколаєва від 10 лютого 2023 року з ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто 19 800 доларів США, 3 відсотки річних - 55, 89 доларів США та 12 280, 95 грн. судових витрат.

Посилаючись на порушення позичальником строків виконання боргового зобов`язання за першим траншем, ОСОБА_1 звернувся з позовом про дострокове повернення другої частини боргу та просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 борг у розмірі 200 доларів США, та з ОСОБА_1 - 47 120 доларів США.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 46920 доларів США та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 200 доларів США

Однак питання щодо розподілу судових витрат позивача на правову допомогу судом не вирішено.

Додатковим рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2023 року заяву представника позивача адвоката Саченко А.П. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50000 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до Миколаївського апеляційного суду з апеояційною скаргою, в якій не погоджується з додатковим рішенням суду першої інстанції та просить його скасувати. Вказує, що при визначенні суми відшкодування та прийнятті додаткового рішення Центральним районним судом м. Миколаєва не враховано критерію реальності адвокатських витрат (не встановлено їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, тому вважає, що сума 50 000 грн. є не доведеною, не справедливою та не співмірною проведеній роботі представником позивача адвокатом Савченко А.П. і взагалі дана цивільна справа не є складною та має усталену практику. Посилався на те, що суд першої інстанції судові засідання проводив за його відсутності чим позбавив його права на справедливий суд.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 19.03.2024 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Додаткове рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2023 року скасовано.

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Саченко Андрія Павловича про винесення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат залишено без розгляду.

Як вбачається з даної постанови суду апеляційної інстанції, задовольняючи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Саченка А.П. про ухвалення додаткового судового рішення, суд першої інстанції не врахував, що під час вирішення питання про прийняття до розгляду такої заяви суд мав керуватися правилами статті 183 ЦПК України, зокрема і застосовувати наслідки недотримання таких правил, як неподання доказів направлення копії заяви іншим учасникам справи - повернення заяви без розгляду, що відповідає правилу частини четвертої статті 183 ЦПК України.

Наведене судом першої інстанції не враховано, зроблено передчасний висновок про задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Саченка А.П. про ухвалення додаткового судового рішення, не дотримавшись процесуального порядку вирішення такої заяви.

25 березня 2024 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Коваль Масима Григорійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по вказаній справі щодо відшкодування витрат на правову допомогу, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 гривень.

Одночасно просив суд поновити строки на подання заяви про прийняття додаткового рішення . в обгрунтування клопотання посилався на те, що наразі він є представником Позивача і отримав повноваження і вступив у справу у відповідному статусі 21.02.2024 (дата подання ним заяви на вступ у справу та доступ до матеріалів, заява наявна в матеріалах справи). Лише 28.02.2024 йому було надано доступ до матеріалів апеляційного провадження через систему Електронний Суд. За такого, наявні обставини, які унеможливлювали реалізацію ним як представником повноважень та процесуальних прав, які передбачені цивільним процесуальним законодавством. Враховуючи це та відповідно до положень ст. 127 ЦПК України, очевидною є поважність пропуску строків на подання заяви про прийняття додаткового рішення, адже таке подання було неможливим з об`єктивних обставин.

Згідно зі ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Позивач у позовній заяві окремою вимогою заявив про відшкодування судових витрат і надав попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які на час винесення судового рішення склали 50 000 грн.

Для прийняття додаткового рішення суду про розподіл судових витрат надають докази на обґрунтування розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу. .Між ОСОБА_1 та адвокатом Саченко А.П. укладено договір пронадання правничої (правової) допомоги від 21.06.2023 р. (далі - Договір) Відповідно до п. 3.1. Договору надання професійної правничої допомоги надання професійної правничої (правової) допомоги Виконавцем відповідно до цього Договору здійснюється оплатно. Розмір та порядок оплати встановлюється додатковою угодою до вказаного договору яка є його невід`ємною частиною. Відповідно до додаткової угоди №1 до вищевказаного договору вартість послуг Виконавця з надання правничої (правової) допомоги Замовнику у Центральному районному суді м. Миколаєва Миколаївської області по справі № 490/5954/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики становить 50000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

За такого, надають докази щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу свого довірителя, а саме: -договір про надання правничої (правової) допомоги від 21.06.2023 року; -додаткову угоду №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.12.2023 року, у якій сторони погодили ціну договору; -акт приймання-передачі наданих послуг від 04.12.2023 року №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.06.2023 року з наведеним конкретним переліком наданих видів послуг та їх вартістю, а також фіксованою вартістю послуги участь у судовому засіданні; -копію квитанції до прибуткового касового ордера від 04.12.2023 року на підставі договору б/н від 21.06.2023 року, яка підтверджує, що довіритель сплатив 50 000 грн. за виконання адвокатом умов договору.

До суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 адвоката Коваль М.Г. про розгляд справи за їх відсутність, просив задвольнити заяву в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання неодоразово не з`явилися, повідомлялися судом належним чином, причини неявки суду не повідомили.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, відповідач заперечень на заяву не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Зважаючи на викладене, розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення здійснюється без участі сторін по справі .

Вирішуючи питання щодо ухвалення додаткового судового рішення суд дійшов наступних висновків.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третястатті 270 ЦПК України).

Згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази,що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, визначальною умовою для можливості ухвалити додаткове судове рішення щодо відшкодування судових витрат, в даному випадку на правничу допомогу, має бути наявність відповідної заяви позивача та відповідних доказів, які подані до закінчення судових дебатів у справі, або у виключних випадках -протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву про ухвалення додаткового рішення з долученням доказів на підствердження понесених витрат на правову допомогу представник позивача адвокат Саченко А. ( який безпосередньо і надава правову допмогу позивачеві на час вирішення спрваи судом першої інстанції) вперше подав до суду 04.12.2023 року, тобто у межах встановленого ч.8 ст. 141 ЦПК Укарїни 5-денного строку.

Проте, Постановою Миколаївського апеляційного суду від 19.03.2024 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Додаткове рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 грудня 2023 року скасовано. Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Саченко Андрія Павловича про винесення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат залишено без розгляду.

В обгрунтування клопротання про поновлення представнику позивача строки на подання заяви про прийняття додаткового рішення по справі № 490/5954/23 адвокат коваль М.Г, посилається лише на те, він отримав повноваження представника позивача і вступив у справу у відповідному статусі лише 21.02.2024 , що є обставинами , які унеможливлювали реалізацію ним якпредставником повноважень та процесуальних прав, які передбачені цивільним процесуальним законодавством.

При цьому суд звертає увагу, що на користь позивача просять стягнути витрати на правову допомогу, надану на підставі договору про надання правової допомоги від 21 червня 2023 року (з додатковою угодою № 1 від 04 грудня 2023 року - іншим адвокатом Саченко А.П.

Отже, зміна представника позивача після завершення розгляду справи по суті судом першої інстанції жодним чином не впливає на об`єктивн неможливість попереднім пресдьавником своєчасно звернутися до суду з заявою про відшкодування витрат на правову допомогу, ним же самим і надану.

Тим більше, що строк дії договру про надання правової допомоги з адвокатом Саченком А.П. визначено сторонами до 2028 року і доказів його розірвання сторонами не надано.

На інші причини пропуску строку звернення до суду з вказаною заявою - позивач та його представник не посилається взагалі.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення, до того ж з пропуском встановленого 5-ти денного строку.

Відповідно ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст. 127 ЦПК України,суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Враховуючи вищевикладене суд не знаходить підстав для поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення витрат на правову допомогу , а відтак і ухвалення додаткового судового рішення, а тому заява представника позивача адвоката Коваля М.Г. підлягає залишенню без розгляду - як така ( втому числі і докази на їх підтвердження) , що не була подана в межах строку, встановленого частиною 8 статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 127, ч.8 ст 141, ст. 270 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача адвоката Коваля М.Г. про поновлення строку на подання заяви про прийняття додаткового рішення по справі № 490/5954/23 - відмовити.

Заяву представника позивача адвоката Коваля М.Г. провинесення додатковогорішення усправі №490/5954/23за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 простягнення боргуза договоромпозики- залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.261 ЦПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали .

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО