Ухвала

від 18.12.2024 по справі 465/9944/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 465/9944/24

Провадження 2/465/3826/24

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"18" грудня 2024 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Баран О. І., розглянувши питання про відкриття провадження у справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАНТЕР» (код ЄДРПОУ: 44038625, електронна адреса : iautohunter.llc@gmail.com, місцезнаходження: 79069, м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 93А),

предмет позову: стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави,

в с т а н о в и в:

13 грудня 2024 року (вх.№36816/24) уповноважений представник позивача ОСОБА_1 адвокат Іваницький А. М. звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовною заявою (документсформований всистемі «Електроннийсуд» 12.12.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАНТЕР», у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти, отримані без достатньої правової підставі у розмірі 82 200 грн. 00 коп.

Згідно ч. 1 та 2ст. 2 ЦПК Українизавданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175і177цьогоКодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК Українита підлягає залишенню без руху, з таких підстав.

Так, згідно п. 2 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна міститиповне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс,ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, всупереч цим вимогам у поданій позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.

Окрім цього, згідно ч. 1ст. 177 ЦПК Україниу разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положеньстатті 43 цього Кодексу.

Частиною першоюстатті 43 ЦПК Українипередбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разівідсутності віншого учасникасправи електронногокабінету чивідсутності відомостейпро наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Разом зтим,як вбачаєтьсяз матеріалівзаяви,позивачем долученодо матеріалівсправи квитанцію№2251192про доставкудокументів дозареєстрованого Електронногокабінету користувачаЄСІТС відповідачу,однак уданому випадкувказана квитанціяне можеслугувати доказомнадсилання листомз описомвкладення відповідачукопії поданихдо судудокументів,оскільки упозовній заявівідсутні будь-яківідомості прозареєстрований електроннийкабінет відповідача. Відтак дана обставина позбавляє можливості суд перевірити факт отримання відповідачем поданих до суду документів.

УПостанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

У позовній заяві позивач зазначає, що із ТОВ «АВТО ХАНТЕР» жодного договору не укладав. Проте вказує, що 28.05.2024 здійснив платіж, призначений як «Оплата за автомобіль «Audi А4» win: НОМЕР_2 (вигрузка з порту; доставка в Україну; брокерські послуги 2000 доларів США) з ПДВ» у розмірі 82200, 00 грн. на рахунок отримувача Адамовича Олександра Олександровича ТОВ «АВТО ХАНТЕР», який йому надіслали ТОВ «Бриня авто», з яким він укладав договір комісії на надання послуг № 26748, на підтвердження чого надано виписку з карткового рахунку від 28.05.2024 №414961012352.

При цьому, з матеріалів позовної заяви не зрозуміло на чому саме ґрунтується абсолютна безпідставність отримання коштів, чи ці підстави були але згодом відпали та чому саме відпали (якщо відпали), чому за відсутності договірних відносин позивач здійснював оплату на рахунок іншої особи (відповідача), маючи певні відносини із ТОВ «Бриня авто», якого до участі у справі не залучено, проте із яким наявний спір у справі в іншому суді. Не зрозуміло хто саме надав позивачу реквізити для оплати та чим ця обставина може підтверджуватися.

Відсутність указаної інформації може бути перешкодою для виконання судом завдань цивільного судочинства та визначення кола учасників справи.

Щодо наявності спору у справі в іншому суді, суддею встановлено указану обставину під час перевірки дотримання вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України щодо відсутності іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Опрацюванням вебсайту Судової влади встановлено, що Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриня Авто» про захист прав споживача (справа № 686/20811/24). Однак, інформація щодо указаних обставин у змісті позовної заяви відсутня.

Як зазначено позивачем у поданій позовній заяві, договір комісії на надання послуг укладався із ТОВ «Бриня авто», якого не залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, хоча рішення суду може вплинути на права і обов`язки цієї юридичної особи.

У зв`язку із зазначеними вище обставинами позивачу необхідно чітко та однозначно викласти обставини справи. Добросовісне виконання указаних вимог сприятиме визначенню кола учасників справи, належній реалізації всіма учасниками права на подання заяв по суті справи та належному наданню правової оцінки відповідним обставинам справи.

Щодо сплати судового збору

Відповідно до вимог ч. 4ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Клопотань прозвільнення відсплати судовогозбору матеріалипозову немістять.

Натомість позивач вказує, що звільнений від сплати судового збору на підставіпункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір», на підтвердження чого долучає копію посвідчення серії НОМЕР_3 від 28.05.2018 для ветеранів війниучасників бойових дій.

З цього приводу вважаю за необхідне зазначити таке.

Аналізст. 5 Закону України «Про судовий збір»дозволяє розмежувати підстави звільнення від сплати судового збору, в залежності від суб`єкта звернення, а також, виходячи з характеру позовних вимог, з якими особа звертається до суду. Також Закон встановлює пільги для певної категорії позивачів, в залежності від характеру спору, за вирішенням якого має місце звернення до суду. Зазвичай такі позовні вимоги виникають із застосування конкретного законодавчого акту, або з визначених Законом правовідносин, які є підставою для звернення до суду. Слід звернути увагу, що зазначені пільги осіб з відповідним статусом розповсюджуються на позовні вимоги, які виникають з цих конкретних випадків.

За приписами пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановленіЗаконом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 22 вказаного Законупередбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений устатті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Питання щодо застосування положень пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»розглядалось Великою Палатою Верховного Суду в справі № 9901/311/19, за результатами розгляду якої 09 жовтня 2019 року було прийнято постанову.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17 зазначено, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей12,22Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Предметом позову є стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави.

Суд дійшов висновку, що вказаний позов не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій (прирівняних до них осіб), тобто не пов`язаний з порушенням правпозивача ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій, тому підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»немає.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій, не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору у всіх категоріях справ.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі № 910/6441/21 та від 31 серпня 2022 року у справі № 344/18162/21, ухвалах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2024 у справі № 308/3120/15-ц та від 09 грудня 2024 року у справі №207/378/24.

З огляду на викладене, за подання відповідної позовної заяви позивач не звільняється від сплати судового збору та повинен сплачувати його на загальних підставах у розмірі, визначеномустаттею 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно зістаттею 3 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.1ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік»встановлено з 1 січня прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 1211,20 грн. та не більше 15140 грн.)

Отож, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. за подання позовної заяви майнового характеру про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів- ГУК Львів/Франківський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313141206000013953, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101; судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача),Франківський районнийсуд м.Львова) та надати відповідний документ, що підтверджує сплату судового збору чи документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.

Суд також приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якоїформалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Слід зазначити, щовказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву, необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліківу відповідності до ч. 2ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 43, 95,175,177,185 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ХАНТЕР» про стягнення коштів, отриманих без достатньої правової підстави залишити без руху.

Надати представнику позивача строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що згідно з ч. 3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175і177цьогокодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Баран О. І.