Ухвала

від 17.12.2024 по справі 336/11697/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 17.12.2024 Справа № 336/11697/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 2-67/07

Провадження №22-ц/807/1828/24

Головуючий в 1-й інстанції Яма Д.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,суддів:Кочеткової І.В., Полякова О.З.,секретарВолчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Гармашов Георгій Миколайович, Запорізька міська рада про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі-продажу недійсною та визнання права власності в порядку спадкування. 15 березня 2007 року ОСОБА_2 уточнив свої позовні вимоги, заявивши їх до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_4 .

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2007 року, заяву ОСОБА_2 задоволено. Накладено арешт на майно, яке знаходиться у власності громадянки ОСОБА_4 , а саме 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 ; 23/100 частини квартири АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість висновків суду, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог заяви в частині накладання арешту на 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 .

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те що, власником квартири АДРЕСА_1 з 04 жовтня 2005 року і відповідно на момент постановлення оскаржуваної ухвали був ОСОБА_1 . До участі апелянта залучено не було, а про існування оскаржуваної ухвали він дізнався у липні 2024 року у зв`язку із продажем вказаної квартири. Предметом позову в рамках якого накладено арешт на частину квартири апелянта є квартира АДРЕСА_4 .

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини, відповідно ч. 4 ст. 376 ЦПК України.

Задовольняючи вимоги заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що такий вид забезпечення позову про який просив позивач є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Між тим, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 151 ЦПК України (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали) встановлено, що позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Як роз`яснив Верховний Суд України у п. 4 Постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

ОСОБА_2 03 серпня 2006 року подано позов до ОСОБА_3 про визнання угоди купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 недійсною та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.

15березня 2007року позовуточнено ОСОБА_2 заявлено вимогидо ОСОБА_3 , ОСОБА_5 провизнання угодикупівлі-продажуквартири АДРЕСА_4 недійсноюта визнанняправа власностіна квартирув порядкуспадкування.Вказаний уточненийпозов містиввимогу,щодо накладанняарешту намайно відповідачки ОСОБА_4 ,а саме а саме 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 ; 23/100 частини квартири АДРЕСА_2 .

На підтвердженням наявності у відповідачки ОСОБА_4 зазначеного нерухомого майна позивачем було надано довідку ОП ЗМБТІ від 25.04.2005 року (т.3 а.с.137).

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2007 року, заяву ОСОБА_2 задоволено. Накладено арешт на майно, яке знаходиться у власності громадянки ОСОБА_4 , а саме 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 ; 23/100 частини квартири АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3

Відповідно до відомостей з Витягів про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, накладено арешт на майно відповідно до ухвали Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2007 року Восьмою запорізькою державною нотаріальною конторою (а.с.147-150).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 04 жовтня 2005 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 12 липня 2024 року, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 04 жовтня 2005 року.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі ОСОБА_2 як позивачем та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як відповідачами виник спір щодо дійсності правочину та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_4 . Предметом позову є право власності на квартиру АДРЕСА_4 .

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Таким чином, можливе рішення суду про задоволення вимог позову, могло стосуватися лише предмета позову - квартири АДРЕСА_4 , а тому накладання арешту на будь-яке інше майно, за відсутності відповідних вимог позову, не можна вважати співмірним заходом забезпечення позову, а також таким, що стосується заявлених позовних вимог.

Також, судом першої інстанції не перевірено актуальність даних, щодо майна, яке перебувало у власності відповідачки ОСОБА_4 на момент ухвалення оскаржуваної ухвали, і на яке просив накласти арешт позивач, що призвело до накладання арешту на майно апелянта у справі, як особи, що не є стороною у справі.

Колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що судом першої інстанції грубо порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, які призвели до порушення прав, особи що не брала участі у справі.

Таким чином, вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими та законними, підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню в частині накладення арешту на 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України,апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хортицькогорайонного судум.Запоріжжя від15березня 2007року уцій справі скасувати в частині накладення арешту на 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 .

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні вимог заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову в частині накладення арештуна 2/5частини квартири АДРЕСА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 19 грудня 2022 року.

Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар

Судді: І.В. Кочеткова

О.З. Поляков