Ухвала

від 11.09.2024 по справі 501/1238/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/1678/24

Справа № 501/1238/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції між Одеським апеляційним судом, ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» та з використанням системи «EasyCon» клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 під час розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 на вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 19.04.2024 року в об?єднаних кримінальних провадженнях №12024162160000263 від 22.03.2024 року та №12024162160000189 від 27.02.2024 року щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який народивсяв м.Іллічівськ,із середньоюосвітою,неодруженого,не працюючого,який зареєстрованийта проживаєза адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-09.05.2023 року Іллічівським міським судом Одеської області за ч.4ст. 185 КК України до 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

встановив:

Оскарженим вироком суду затверджено угодупро визнання винуватості від 19.04.2024 року, укладену міжпрокуроромЧорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_9 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_8 , в присутності захисника ОСОБА_7 , з іншої сторони у вказаному об`єднаному кримінальному провадженні.

Вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.4 ст.185 КК України та йому призначене покарання у виді5 років (п`яти)років позбавлення волі.

На підставіч.1 ст.71 КК Українидо призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 09.05.2023 року, та остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 обчислюється з29.03.2024 року,з моменту його фактичного затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_8 у виді тримання під вартою до набрання вироку законної сили залишено без змін.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

Захисник вказує, що вирок підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст.409, ч.1 ст.412 КПК України, оскільки місцевим судом після проголошення 19.04.2024 року в порядку ч.15 ст.615 КПК України резолютивної частини вироку, стороні захисту не було вручено повного тексту вироку.

Також захисник вказує, що всупереч вимогам п.2 ч.3 ст.374, ч.2 ст.475 КПК України, місцевий суд у мотивувальній частині вироку не зазначив про наявність чи відсутність обставин, які пом`якшують та/або обтяжують покарання обвинуваченого.

Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, вирок суду першої інстанції в даному кримінальному провадженні не оскаржений.

До початку судового розгляду захисник ОСОБА_7 подав клопотання, в якому просить закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

В обґрунтуваннявимог клопотання захисник посилається на положення ст.58 Конституції України, оскільки 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших Законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18 липня 2024 року, якимвнесені зміни до ст.51 КУпАП, відповідальність за якою настає, якщо вартість майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо вартість майна перевищує розмір, встановлений ст.51 КУпАП.

Захисник звертає увагу, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме у викраденні чужого майна за першим епізодом на загальну суму 1549,75 грн. та за другим епізодом 659,50 грн., тобто вартість викраденого майна за кожним епізодом злочинів не перевищує розміру, з якого настає кримінальна відповідальність. За таких обставин, дії обвинуваченого не підпадають під кримінальну відповідальність, внаслідок чого кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.

Крім того, захисник ОСОБА_7 подав клопотання про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 та звільнення його з-під варти, з посиланням на те, що оскільки Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024 року декриміналізовано інкриміновані ОСОБА_8 діяння, тому відсутні підстави утримання обвинуваченого під вартою.

З урахування поданих стороною захисту апеляційної скарги та клопотань, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисника про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 підлягає невідкладеному розгляду.

Судовий розгляд клопотання захисника про скасування запобіжного заходу, відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК України (далі - КПК), проведено за відсутності представника потерпілогоТОВ «Сусіди» ОСОБА_10 , який будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду не подавав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі умови для реалізації правучасників судового провадження на доступ до правосуддя.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якогов силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши суддю-доповідача; обвинуваченого та його захисника, які підтримали клопотання про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому; прокурора, яка заперечувала проти задоволення клопотання захисника; вивчивши матеріали кримінального провадження; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до ч.1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Питання, які суд повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді взяття під варту, визначені змістом ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвалюючи стосовно ОСОБА_8 оскаржуваний вирок, місцевий суд залишив без змін запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу.

Розглянувши клопотання захисника ОСОБА_7 , колегія суддів приходить до висновку, що воно підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX (далі - Закон №3886-IX).

Законом №3886-IX внесені зміни у ст.51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якими підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст.51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.

За таких обставин, з урахуванням внесених на час апеляційного розгляду Законом України №3886-IX від 18.07.2024 року змін до ст.51 КУпАП, які відповідно впливають на кваліфікацію кримінальних правопорушень за ст.185 КК України, колегією суддів має бути перевірено чи підпадають дії обвинуваченого під кримінальну відповідальність за ч.4 ст.185 КК України чи кримінальне провадження підлягає закриттю, на що посилається захисник.

Однак, вказане питання може бути вирішено лише після детального вивчення всіх матеріалів кримінального провадження у судовому засіданні за участю всіх учасників процесу, в тому числі представника потерпілого ТОВ «Сусіди», який в судове засідання не з`явився.

Водночас враховуючи формулювання обвинувачення за вироком суду, зокрема щодо розміру спричиненої шкоди внаслідок вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, колегія суддів вважає за можливе частково задовольнити клопотання захисника та змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід.

Апеляційний суд вважає, що з урахуванням обвинувачення та особи ОСОБА_8 , який раніше судимий, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого на стадії апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 176, 181, 194, 201, 370, 372, 376, 401, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 задовольнити частково.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою, обраний вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 19.04.2024 року, на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, із забороною залишати житло, де він проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати за кожним викликом до суду;

-не відлучатися з місця проживання, в якому він перебуває під цілодобовим домашнім арештом, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та контактних номерів мобільного телефону;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_8 наслідки невиконання покладених на нього обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов`язань.

Виконання ухвали Одеського апеляційного суду про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у виді цілодобового домашнього арешту та контроль за його поведінкою покласти на співробітників Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області.

Строк дії ухвали Одеського апеляційного суду про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у виді цілодобового домашнього арешту обчислюєтьсяз моменту оголошення ухвали апеляційного суду, а саме з 11.09.2024 року та закінчується11.11.2024 року.

Копію ухвали невідкладно надіслати на адресу ДУ «Ізмаїльський слідчий ізолятор» та начальнику Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4