Постанова

від 11.12.2024 по справі 759/16155/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/16155/19 Головуючий у І інстанціїЖурибеда О.М.

Провадження №22-ц/824/14404/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

ІменемУкраїни

11 грудня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,

за участі секретаря Доброванової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Вест Транс» - адвоката Папенка Руслана Станіславовича на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Вест Транс», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті вчинення ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Іст-Вест Транс», третя особа: ОСОБА_2 та просив стягнути з відповідача на його користь 272 647, 98 грн матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП, 2100, 00 грн збитків за оцінку шкоди та 10 000, 00 грн моральної шкоди.

Мотивував свої вимоги тим, що 26.11.2018 року в м. Києві по пр-ту Академіка Палладіна, 28А сталась ДТП за участю автомобілів «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «DAFXF 105.510», д.нз. НОМЕР_2 , що перебуває у власності ТОВ «Іст-Вест Транс» під керуванням водія ТОВ «Іст-Вест Транс» ОСОБА_2 .

Постановою суду від 28 грудня 2018 року встановлено вину третьої особи у скоєнні ДТП.

На автомобіль «DAF XF 105.510», д.нз. НОМЕР_2 , що перебуває у власності відповідача, ПАТ «СК «Країна» видано поліс №АМ/6005747 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строком дії з 24.07.2018 року по 23.07.2019 року на суму відшкодування за шкоду,завдану майну в розмірі 100 000 грн.

Згідно запиту від 04 грудня 2018 року №11056/18 ПАТ «СК «Країна» та відповіді від НПУ вбачається, що автомобіль «DAF XF 105.510», д.нз. НОМЕР_2 , дійсно перебуває у власності відповідача ТОВ «Іст-Вест Транс», кваліфікація водія учасника ДТП ОСОБА_2 - водій юридичної особи, який має право керування транспортним засобом.

ПАТ «СК «Країна» сплатила страхове відшкодування позивачу у розмірі 100 000, 00 грн.

Згідно висновку від 01 лютого 2019 року №050/19 експертного авто товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вбачається що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 338 595, 65 грн, а вартість матеріального збитку з врахування втрати товарної вартості нового автомобіля складає 372 647, 98 грн. Отже, за вирахуванням 100 000, 00 грн страхового відшкодування не відшкодована шкода становить 272 647, 98 грн.

Крім того, в результаті ДТП позивачу заподіяно також моральну шкоду, розмір якої оцінений ним в 10 000, 00 грн.

РішеннямСвятошинського районного суду м. Києвавід 06 червня 2024 року позовзадоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, з апеляційною скаргою в інтересах товариства з обмеженоювідповідальністю «Іст-Вест Транс» звернувся представник - адвокат Папенко Р.С., який посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розмірматеріальної шкоди, спричиненої позивачу є значно завищеним. Висновок№050/19 від 01 лютого 2019 року вважає таким, що складений з грубими порушеннями вимог законодавства.

У своїй апеляційній скарзі представник відповідача заявляє клопотання про призначення додаткової автотоварознавчої експертизи, оскільки наявний в матеріалах справи висновок автотоварознавчої експертизи є не повним та ним не враховані відомості щодо огляду автомобіля представником страхової компанії і фотографії з такого огляду, що може вплинути на результати визначення розміру матеріальної шкоди, у зв`язку з цим просить призначитидодаткову автотоварознавчу експертизу.

Суму моральної шкоди також вважає не обґрунтованою з огляду на те, що факт завдання моральної шкоди не підтверджується жодним доказом. Позивач внаслідок ДТП не зазнав ніяких ушкоджень здоров`ю та не звертався до лікарів для відновлення психологічного стану.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Зауваження, наведені в апеляційній скарзі щодо висновку№ 50/19 від 01 лютого 2019 року є хибним та не знаходять підтвердження. Щодо аргументу представника відповідачапро те, що авто могло мати пошкодження до ДТП, позивач зазначає, що в матеріалах справи наявна інформація за підписом працівника поліції Дмитра Євдокимова про те, що пошкодженнявідсутні до моменту ДТП, дана інформація відображена і у згаданому висновку.

Позивач у своєму відзиві зазначає, що заперечує проти призначення додаткової автотоварознавчої експертизи, оскільки відповідач, чиє клопотання про призначення такої експертизи було задоволено судом першої інстанції, протягом 9 місяців не сплачував за проведення такої експертизи.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що подання такого клопотання до суду апеляційної інстанції спрямоване на затягування розгляду справи.

У судовому засіданні 11.12.2024 року позивач ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач ТОВ «Іст-Вест Транс» свого представника для участі у судовому засіданні не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою представника відповідача - Папенка Р.С. (том 2 а.с. 229)

Третя особа ОСОБА_2 також у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Судова повістка, направлена на ім'я третьої особи ОСОБА_2 за адресою місця його проживання, зазначеною в матеріалах справи, повернулась без вручення адресату із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (том 2 а.с. 224), що у відповідності до положень частини 4 статті 130 ЦПК України дає підстави суду вважати третю особу такою, що повідомлена належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, 26.11.2018 року, о 19 год. 10 хв., ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «DAF XF105.510», номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по пр-ту Палладіна, 28-А в м. Києві, при перестроюванні не надав перевагу в русі автомобілю марки «Mitsubishi Outlender», номерний знак НОМЕР_1 , що рухався в попутньому напрямку, та скоїв з останнім зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.10.3 Правил дорожнього руху України.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , автомобіль «Mitsubishi Outlender», номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 та був придбаний 18.11.2017 року, що також є датою першої реєстрації вказаного автомобіля (т 1 а.с. 5).

Згідно свідоцтва про реєстрацію траснспорнтого засобу серії НОМЕР_4 автомобіль «DAF XF105.510», номерний знак НОМЕР_2 належить на праві власності відповідачу ТОВ «Іси-Вест Транс» (т. 2 а.с. 7).

Згідно запиту від 04.12.2018 року №11056/18 ПАТ «СК «Країна» та відповіді від НПУ (ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ 3018341336125739) вбачається, що автомобіль «DAF XF105.510», номерний знак НОМЕР_2 перебуває у власності відповідача, кваліфікація водія ОСОБА_2 - водій юридичної особи, який має право керування вказаним автомобілем.

Внаслідок вказаної ДТП автомобіль «Mitsubishi Outlender», номерний знак НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження. Тим самим його власнику - ОСОБА_1 була спричинена майнова шкода, яка полягає у втратах, яких останній зазнав у зв`язку із пошкодженням його автомобіля.

Вина водія транспортного засобу «DAFXF105.510», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 28.12.2018 року у справі №759/20093/18 (т. 1 а.с. 63-64).

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач - ТОВ «Іст-Вест Транс» несе цивільно-правову відповідальність за шкоду, спричинену позивачу із вини його працівника - водія ОСОБА_2 .

Встановлено також, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «DAF XF105.510», номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована у ПАТ «СК «Країна» згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/6005747. Згідно вказаного полісу ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну майно становить 100 000 грн. (т 2 а.с. 3).

З метою отримання страхового відшкодування позивач звернувся до страховика з заявою на виплату страхового відшкодування №1144/19 від 16.01.2019 року (т 2 а.с. 24).

Згідно заяви щодо погодження страхового відшкодування позивач ОСОБА_1 погодив розмір страхового відшкодування в розмірі 100000, 00 грн. (т. 2 а.с. 25).

Відповідно до страхового акту №70-01/52010/3.2.29 розмір страхового відшкдодування, що підлягає виплаті, становить 100000, 00 грн. (т. 2 а.с. 26).

За заявою ОСОБА_1 24.01.2019 року ПАТ « СК «Країна» на користь останнього виплатила страхове відшкодування в сумі 100000, 00 грн. (т.2 а.с. 27).

З метою визначення вартості матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження транспортного засобу на замовлення позивача проведено автотоварознавче дослідження №050/19 від 01.02.2019 року стосовно визначення вартості матеріальних збитків завданих власнику внаслідок пошкодження автомобіля «Mitsubishi Outlender», номерний знак НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 12-43).

Згідно з висновками останньої, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Outlender», номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП, яка сталась 26.11.2018 року станом на дату проведення дослідження стновить 338595, 65 грн., а вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mitsubishi Outlender», номерний знак НОМЕР_1 в резульаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 26.11.2018 року, станом на дату проведення дослідження стновить 372 647, 98 грн.

Згідно квитанції серії ААЗ №857726 позивач за надані послуги з проведення експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля «Mitsubishi Outlender», номерний знак НОМЕР_1 сплатив 2100, 00 грн. (т. 1 а.с. 50).

Окрім цього згідно висновку експертів за результатами проведення комісійної судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі №759/16155/19 від 22.12.2020 року №25917/20-54, вартість розміру матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Mitsubishi Outlender», номерний знак НОМЕР_1 в результаті ДТП, яке сталося 26.11.2018 року станом на дату ДТП, 26.11.2018 року складає 350 012, 07 грн. (т. 1 а.с. 185-199).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП працював водієм в ТОВ «Іст-Вест Транс», а транспортний засіб транспортного засобу «DAF XF105.510», номерний знак НОМЕР_2 , знаходився на балансі відповідача. За таких обставин обов`язок щодо відшкодування майнової шкоди підлягає покладенню на відповідача на підставі частини 1 статті 1172 ЦК України. Страховик відповідача здійснив страхове відшкодування на користь ОСОБА_1 за завдану майнову шкоду у розмірі 100 000 грн. Тому обґрунтованими є доводи позивача про покладення на відповідача обов`язку оплати розміру невідшкодованих матеріальних збитків, а також судових витрат по справі, зокрема витрат, понесених позивачем на проведення експертизи.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно з Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (МТСБУ) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 жовтня 2018 року (справа № 760/15471/15-ц) вказала, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком. Така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Визначаючи розмір невідшкодованих матеріальних збитків, суд першої інстанції взяв до уваги поданий позивачем висновок автотоварознавчого дослідження № 050/19 від 01.02.2019 року, складений експертом Коваль І.М., згідно із яким вартість матеріального збитку, завдана власнику транспортного засобу «Mitsubishi Outlender», номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньої транспортної пригоди, становить 372 647, 98 грн. Поряд із цим, місцевий суд відхилив висновок експертного дослідження від 22.12.2020 року №25917/20-54, проведеного за ухвалою суду, пославшись на тещо експертне дослідження проводилось за матеріалами справи, без акта огляду транспортного засобу.

З такими висновками колегія суддів апеляційного суду не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновками експертів.

Згідно з нормами статей 102, 106 ЦПК України, а також роз`ясненнями у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є відшкодування майнової шкоди, завданої власнику автомобіля «Mitsubishi Outlender», номерний знак НОМЕР_1 .

В матеріалах справи наявні два висновки експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого позивачу.

Так, позивачем до позовної заяви додано Висновок №050/19 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mitsubishi Outlender», номерний знак НОМЕР_1 , складений 01 лютого 2019 року експертом Ковалем І.М. за замовленням позивача ОСОБА_1 . Відповідно до вказаного висновку експерта вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mitsubishi Outlender», номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 26.11.2018 року, станом на дату проведення дослідження становить 372 647,98 грн. Експертом Ковалем І.М. було оглянуто КТЗ в умовах виробничого приміщення СТО в присутності власника ОСОБА_1 , представник ТОВ «Іст-Вест Транс» про огляд КТЗ повідомлявся електронним повідомленням УДППЗ «Укрпошта», на огляд не прибув.

Заперечуючи проти результатів експертного дослідження №050/19 від 01.02.2019, та посилаючись на те, що він складений із порушеннями і визначений розмір шкоди є завищеним, представник відповідача ТОВ «Іст-Вест Транс» - Папенко Р.С. просив суд першої інстанції про призначення у даній справі судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.08.2020 року таке клопотання було задоволено, призначено у даній справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлено питання: який розмір матеріальної шкоди завданий власнику автомобіля «Мітсубісі», д.н. НОМЕР_1 в результаті пошкодження ДТП, яке сталося 26.11.2018 р. станом на дату ДТП, 26.11.2018 року? Попереджений експерт про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України. У розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи № 759/16155/19 (провадження №2/759/1163/20) в одному томі. (том 1 а.с. 180-181)

Відповідно до Висновку експертів КНДІСЕ від 22.12.2020 №25917/20-54, складеного за результатами комісійної судової автотоварознавчої експертизи, призначеної за ухвалою суду, вартість розміру матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Mitsubishi Outlender», номерний знак НОМЕР_1 в результаті ДТП, яке сталося 26.11.2018 року станом на дату ДТП, 26.11.2018 року складає 350 012, 07 грн.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведення експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Згідно ст. 76 ЦПК України закріплено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших як мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, як містять інформацію щодо предмету доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи, і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( частини 1 та 2 ст. 77 ЦПК України).

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина друга статті 89 ЦПК України).

Статтею 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із доводами апеляційної скарги в тій частині, що приймаючи до уваги Висновок №050/19 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку від 01.02.2019 року, та відхиляючи Висновок експертів КНДІСЕ від 22.12.2020 №25917/20-54, суд першої інстанції не взяв до уваги, що у висновку експерта Коваля І.М. не зазначено про те, що вказаний експертний висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Погоджуючись із доводами представника відповідача про те, що поданий позивачем разом із позовною заявою висновок експерта викликає сумніви щодо правильності здійснених експертом розрахунків матеріального збитку, які значно завищені, суд першої інстанції призначив судову автотоварознавчу експертизу, однак відхилив її результати, на навівши належного мотивування такого відхилення та обмежившись лише зауваженням про відсутність акту опису пошкодженого транспортного засобу та проведення експертизи за матеріалами справи.

Поряд із цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що розмір матеріального збитку, завданого позивачу, слід обраховувати саме з урахуванням Висновку експертів КНДІСЕ від 22.12.2020 №25917/20-54, складеного за результатами комісійної судової автотоварознавчої експертизи, оскільки така експертиза здійснена за ухвалою суду, експерти були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомого неправдивого висновку, експертизу було доручено комісії експертів. Та обставина, що на момент проведення судової експертизи автомобіль «Mitsubishi Outlender», номерний знак НОМЕР_1 не був наданий на огляд, оскільки був відчужений, не може бути підставою для відхилення висновку чи визнання його неналежним доказом, оскільки в розпорядження експертів було надано матеріали даної цивільної справи в повному обсязі. Крім того, комісія експертів не заявляла клопотань про надання додаткових документів для проведення експертизи, вважаючи, що наданих матеріалів достатньо для надання висновку за поставленим судом питанням.

Таким чином, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не правильно встановив обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції є суперечливими та не відповідають дійсності, а докази, які судом взято до уваги, не є належними.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду вважає правильним змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру матеріального збитку, який підлягає до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Вест Транс» на користь ОСОБА_1 , визначивши його в сумі 250 012 грн 07 коп., як різницю між розміром матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Mitsubishi Outlender», номерний знак НОМЕР_1 в результаті ДТП, визначеної за Висновком експертів КНДІСЕ від 22.12.2020 №25917/20-54 в сумі 350 012, 07 грн та виплаченою страховою сумою страхового відшкодування в розмірі 100 000,00 грн.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із обома наявними у справі висновками експертів та визначеним ними розміром матеріального збитку, який відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Вест Транс» - адвоката Папенка Руслана Станіславовича - задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 червня 2024 року - змінити в частині визначення розміру матеріального збитку, який підлягає до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Вест Транс» на користь ОСОБА_1 , у зв`язку із чим викласти абзаци перший та другий резолютивної частини рішення в наступній редакції.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженоювідповідальністю «ІСТ-ВЕСТ ТРАНС», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті вчинення ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповіальністю «ІСТ-ВЕСТ Транс» (07400, м. Бровари, вул. Базова 7, код ЄДРПОУ 38108500) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 250 012 (двісті п'ятдесят тисяч дванадцять) грн 07 коп. матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 19.12.2024 року.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді: С.А. Голуб

Т.А. Слюсар