Постанова

від 16.12.2024 по справі 753/7055/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року м. Київ

Справа №753/7055/23

Апеляційне провадження №22-ц/824/4380/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Мережко М.В., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Цюрпіти Д.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» на рішення Дарницького районного суду міста Києва ухваленого під головуванням судді Шаповалової К.В. 10 листопада 2023 року в м. Києві, повний текст рішення складений 21 листопада 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» про визнання незаконним та скасування наказів про оголошення доган, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В

У травні 2023 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив скасувати накази про винесення догани та звільнення, поновити його на роботі фахівця з фінансово-економічної безпеки та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з часу звільнення, а саме - 10 листопада 2022 року по день поновлення на посаді.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначав, що з 07 вересня 2020 року по 10 листопада 2022 він працював у ТОВ «Київський бронетанковий завод» на посаді фахівця з фінансово-економічної безпеки. За час роботи позивачу двічі було оголошено догану та в подальшому прийнято наказ про його звільнення із займаної посади. Позивач вважає оголошення йому догани та звільнення із посади незаконними, оскільки дії за які були застосовані вказані дисциплінарні стягнення не входять до кола його посадових обов`язків, визначених його посадовою інструкцією.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» про визнання незаконним та скасування наказів про оголошення доган, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» від 07 жовтня 2022 року № 890К в частині про оголошення догани фахівцю з фінансово-економічної безпеки 1 категорії служби безпеки ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» від 10 листопада 2022 року № 1012К про оголошення догани фахівцю з фінансово-економічної безпеки 1 категорії служби безпеки ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» від 10 листопада 2022 року № 1013К про звільнення з роботи ОСОБА_1 , фахівця з фінансово-економічної безпеки 1 категорії служби безпеки, за систематичне невиконання обов`язків, покладених трудовим договором, п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді фахівця з фінансово-економічної безпеки 1 категорії служби безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» з 10 листопада 2022 року.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 245629,71 грн без урахування обов'язкових податків та зборів.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову до суду в розмірі 2147,20 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» на користь держави судовий збір у розмірі 3529,90 грн.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду мотивовано тим, що представниками відповідача не надано доказів того, що позивачу пропонувалось надати письмові пояснення щодо невиконання наказу від 09 вересня 2022 року про проведення службової перевірки та від 02 вересня 2022 року про проведення інвентаризації, а тому суд вважав, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани за наказом від 07 жовтня 2022 року відповідачем було порушено встановлений порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, а сам наказ не відповідає вимогам трудового законодавства.

Також суд першої інстанції виходив з того, що до позивача було застосовано одночасно два дисциплінарних стягнення (догана та звільнення) за один й той же дисциплінарний проступок (одна й таж подія). При цьому, прийняття відповідачем наказу про звільнення позивача від 10 листопада 2022 року не було зумовлено вчинення ним третього дисциплінарного проступку, за наявності якого, у сукупності із першими двома дисциплінарними стягненнями (догани), позивача було звільнено із займаної посади за систематичне невиконання службових обов`язків (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).

Таким чином, наказ відповідача від 10 листопада 2022 року № 1013К про звільнення позивача із займаної посади на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України прийнятий з порушенням норм трудового законодавства, а тому вимоги позивача в цій частині суд першої інстанції вважав обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки суд вважав, що оспорюваний наказ про звільнення позивача із займаної посади є протиправним та підлягає скасуванню, відповідно підлягає до задоволення і вимога позивача щодо зобов'язання відповідача поновити його на посаді фахівця з фінансово-економічної безпеки товариства.

Щодо вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач дійсно перебував у вимушеному прогулі з вини роботодавця, адже оспорюваний наказ про звільнення, визнаний судом протиправним, а тому розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу (з 11 листопада 2022 року по 10 листопада 2023 року), що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 245629,71 грн.

Стосовно заяви представників відповідача про застосування до вимог позивача позовної давності, суд виходив з того, що позивач звернувся до суду з даним позовом 28 квітня 2023 року - під час дії карантину, а тому позивач не пропустив строк звернення із позовом до суду, оскільки вказаний строк продовжується на строк дії карантину.

Додатковим рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2023 року заяву адвоката Голиці Тетяни Іванівни про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн.

В іншій частині вимог - відмовлено.

Не погодилось із рішенням суду ТОВ «Київський бронетанковий завод», представником товариства подано апеляційну скаргу, в якій він вказує на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права, на підставі не повністю досліджених доказів, неправильної їх оцінці, при неповному встановленні обставин, які мають суттєве значення для справи.

Стосовно наказу від 07 жовтня 2022 року про оголошення догани, представник відповідача вказує на те, що у позивача був прямий обов`язок здійснювати наповнення модулю «Висновку» передбаченого актами, а також прямою вказівкою, безпосереднього керівника, що підлягав виконанню, однак умисно не виконувався ОСОБА_1 .

Щодо посилання суду першої інстанції про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності наказом від 07 жовтня 2022 року без проведення службової перевірки, то вказані посилання є безпідставними, оскільки ні ст. 119 КЗпП України, ні будь який інший нормативно-правий акт не містить положення про обов`язковість проведення службової перевірки для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Стосовно наказу про оголошення догани від 10 листопада 2022 року, представник звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодного належного і допустимого доказу, який підтверджує вчинення будь яких дій спрямованих на проведення інвентаризації. Звіти і службові записки позивача не містять будь яких підтверджень виконання дій проведення інвентаризації, а навпаки - позивач неодноразово зауважує, що не хоче, не має наміру виконувати і, навіть, не приступав до виконання наказу №255-ВР від 02 вересня 2022 року щодо проведення інвентаризації.

Підставою винесення наказу про оголошення догани від 10 листопада 2022 року є, зокрема, службова записка ОСОБА_2 від 01 листопада 2022 року, яка докладно описує невиконання позивачем своїх обов`язків пов`язаних з проведенням інвентаризації. Так, матеріали справи і не можуть містити дані про винні дії позивача, так як його вина полягає саме у бездіяльності. ОСОБА_1 був обізнаний з наказом №255-ВР від 02 вересня 2022 року, був присутній на щотижневих засіданнях комісії, проте будь яких дій на підготовку для проведення інвентаризації, передбаченої, зокрема, Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, та планом-графіком затвердженим відповідно до №255-ВР від 02 вересня 2022 року не вчинив.

Стосовно наказу від 10 листопада 2022 року про звільнення позивача, то представник відповідача зазначає про те, що службовою перевіркою був охоплений період проведення інвентаризації і в охоплений період, позивач не виконував своїх посадових обов`язків, у зв`язку з чим його було двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Після двох оголошених стягнень позивач так і не приступив до проведення інвентаризації - за це ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності - звільнено за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Також відповідач вказує на порушення позивачем строків звернення до суду, вказує на те, що позивачем було отримано витяг з наказу №890К - 08 листопада 2022 року, про що свідчить його особистий підпис на звороті наказу. Тому останнім днем оскарження оголошеної догани є 09 січня 2023 року. Витяг з наказу №1012К ОСОБА_1 , отримав 10 листопада 2022 року, тому строк звернення до суду для оскарження цього наказу до 11 січня 2023 року.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою лише 01 травня 2023 року, тобто поза межами строку звернення до суду, прохальна частина позовної заяви не містить вимоги про поновлення строків звернення до суду. Усно під час розгляду справи клопотання також не заявлялось.

Представник також звертає увагу на те, що на період воєнного стану строки звернення підлягають застосуванню.

За таких обставин вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду, що є наслідком відмови у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача вказує на те, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на принципах верховенства права, ухвалене судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача - Дьомкін Д.В. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив про її задоволення.

Представник позивача - адвокат Голиця Т.І. заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 07 вересня 2020 року по 10 листопада 2022 року працював у ТОВ «Київський бронетанковий завод», який входить до Державного концерну «Укроборонпром» на посаді фахівця з фінансово-економічної безпеки 1 категорії служби безпеки.

Відповідно до посадової інструкції № 36-2 фахівця з фінансово-економічної безпеки, з якою позивач ОСОБА_1 ознайомлений 17 лютого 2021 року, на фахівця покладаються такі завдання: забезпечення у взаємодії з іншими структурними підрозділами Служби безпеки Підприємства прибуткового, стабільного та безпечного функціонування Підприємства шляхом створення сприятливих умов для економічного розвитку Підприємства через попередження, виявлення і усунення різнопланових загроз і негативного впливу на, фінансово-економічний стан Підприємства; виявлення чинників, які можуть зашкодити якісному та вчасному виконанню Підприємством своїх зобов`язань, особливо - державного оборонного замовлення та оборонних закупівель.

Фахівець зобов`язаний забезпечувати попередження, виявлення і усунення чинників, які можуть зашкодити якісному та вчасному виконанню Підприємством своїх зобов`язань, особливо - державного оборонного замовлення, доведення їх керівництву для вжиття відповідних заходів; запобігання в межах повноважень укладанню Підприємством незаконних, невигідних або ризикових договорів; попередження, виявлення і припинення порушень та зловживань під час планування, організації та здійснення закупівельної діяльності; попередження, виявлення і усунення недоліків і порушень в організації обліку, використання, підтримання чинності і збереження об`єктів права інтелектуальної власності, доведення інформації про такі недоліки і порушення керівництву Підприємства для вжиття заходів відповідальними за цей напрямок діяльності особами.

Фахівець зобов`язаний здійснювати: пошук та своєчасний аналіз матеріалів відкритих джерел інформації та службового листування щодо дій потенційних конкурентів, спрямованих на усунення Підприємства з ринку озброєння і військової техніки чи ринку іншої продукції; перевірку репутації потенційного контрагента перед укладанням з ним договору, недопущення укладання правочину з недобросовісним контрагентом; моніторинг платежів Підприємства контрагентам на предмет дотримання встановленого порядку їхнього погодження та відповідності умовам договорів; вивчення своєчасності, ефективності та доцільності заходів, які вживаються відповідальними особами Підприємства у зв`язку з невиконанням контрагентами зобов`язань за договором;

виявлення недоброчесних намірів конкурентів, окремих осіб чи організацій стосовно економічного і наукового потенціалу Підприємства та вжиття заходів з перешкоджання їхньої реалізації; формування і ведення інформаційних масивів даних про суб`єктів господарювання, які вивчалися Підприємством; верифікацію достовірності даних, зазначених у матеріалах на списання, відчуження або передачу в оренду активів Підприємства, а також актів виконаних робіт або послуг для Підприємства (документів аналогічного змісту); постійний аналіз стану забезпечення охорони та збереження озброєння, боєприпасів і товарно-матеріальних цінностей на Підприємстві, надання пропозицій щодо його покращення.

Фахівець зобов`язаний брати участь: у межах повноважень, в процедурах вхідного контролю для запобігання здійсненню безтоварних операцій, попередження завдання збитків внаслідок постачання неякісних (або контрафактних, невідомого походження) деталей для комплектування, запасних частин, обладнання та матеріалів; виконувати обов`язки, пов`язані з дотриманням вимог антикорупційної програми - комплексу правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у господарській діяльності підприємства та створювати в колективі атмосферу нетерпимості до можливих проявів корупції, сприяння викриття підготовки та вчинення корупційних правопорушень, неухильно додержуватись загальновизнаних етичних норм поведінки , бути ввічливими у стосунках з громадянами керівниками, колегами і підлеглими; не вчиняти та не брати участі у вчиненні корупційних правопорушень, пов`язаних з господарською діяльністю підприємства; утримуватися від поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов`язане з діяльністю підприємства /т.1 а.с.26-33/.

Наказом ДК «Укроборонпром» № 235 від 10 червня 2020 року було затверджено Положення про інформаційно-аналітичну платформу «Електронний паспорт безпеки» ДК «Укроборонпром», у п.1.2. якого визначено, що модуль «Висновки» - це частина програмного продукту «Інформаційно-аналітична платформа «Електронний паспорт безпеки», призначений для забезпечення керівництва, працівників з питань безпеки Концерну та керівників підприємства актуальною аналітичною інформацією щодо перевірки потенційних постачальників/замовників (резидентів), з якими планується укладення договору закупівлі товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг.

Відповідно до пунктів 4.1.-4.3. на підприємстві визначаються 2 працівника (основний та додатковий), відповідальні за роботу в модулі «Висновки»; в Концерні з модулем «Висновки» мають право працювати керівництво ДП «Укроборонпром» та працівники підрозділів з питань безпеки Концерну; підписується Висновок відповідальними особами, які здійснюють додавання інформації, а публікується керівником підрозділу безпеки.

Наказом від 21 березня 2022 року встановлено, що Порядок закупівель підприємствами Концерну, затверджений наказом Концерну від 29 листопада 2019 року №333 (із змінами та доповненнями) та Порядок реалізації (продажу) майна підприємствами Концерну з використанням електронно торгівельної системи Prozoro.Продажі, затверджений наказом Концерну від 09 квітня 2020 року № 125, не застосовуються у період дії воєнного стану. Відновлення дії вказаних Порядків відбувається після закінчення 20 робочих днів від дати припинення або скасування воєнного стану /т.1 а.с.44-45/.

В листі Державного Концерну «Укроборонпром» від 16 вересня 2022 року повідомлено керівників підприємств - учасників ДК «Укроборонпром» та акціонерних товариств, 100% корпоративних прав держави щодо яких передано в управління Концерну про необхідність відновлення використання платформи Електронного паспорту безпеки, зокрема, модулю «Висновки» /т.1 а.с.34-36,233-235/.

У службовій записці від 03 жовтня 2022 року ОСОБА_1 повідомив заступника директора з безпеки ТОВ «КБТЗ» про те, що висновки для ЕПБ не пишуться у зв`язку з відсутністю замовлень /т.1 а.с.71,236/.

Наказом від 02 вересня 2022 року № 255-ВР призначено проведення суцільної інвентаризації активів і зобов`язань ТОВ «КБТЗ» станом на 01 жовтня 2022 року. У п. 7 цього наказу було визначено головам і членам інвентаризаційних комісій в присутності матеріально-відповідальних осіб суцільною інвентаризацією станом на 01 жовтня 2022 року охопити всі види зобов`язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, в тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервацій, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану /т.1 а.с.37-38,243-245/.

В додатку № 1 до наказу № 255-ВР був затверджений графік роботи робочих інвентаризаційних комісій, зокрема перша дія інвентаризаційної комісії № 3 - склад ГП - термін проведення до 14 жовтня 2022 року, остання дія до 02 листопада 2022 року /т.1 а.с.246/.

В додатку № 2 до наказу № 255-ВР було затверджено склад інвентаризаційних комісій та, зокрема головою інвентаризаційної комісії № 3 було призначено ОСОБА_1 /т.1 а.с.247/.

З вказаними документами позивач був ознайомлений, що підтверджується його підписом у відповідній таблиці /т.1 а.с.248/.

Наказом в.о. директора товариства від 09 вересня 2022 року № 273-ВР, на підставі службової записки в.о. директора ТОВ «КБТЗ» від 09 вересня 2022 року № с1355 щодо виявлення факту нестачі майна, з метою встановлення розміру заподіяної шкоди та осіб, з вини яких нанесено матеріальних збитків підприємству, призначено службову перевірку та створено комісію з числа працівників підприємства в тому числі ОСОБА_1 . Зазначено, що службову перевірку необхідно провести у строк до 20 вересня 2022 року. Відповідно до затвердженої програми-плану проведення службової перевірки на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було покладено обов`язок відібрання пояснень у начальників цехів № 2, 3, 6, 12 та 14 у строк до 15 вересня 2022 року /т.1 а.с.239-241/.

У службовій записці від 09 вересня 2022 року ОСОБА_1 повідомив начальника служби безпеки ТОВ «КБТЗ» ОСОБА_10 про те, що у п.2.1. розділу ІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань міститься вичерпне визначення осіб (за посадами), які включаються до складу робочих інвентаризаційних комісій, і працівники служби безпеки підприємства не належать до жодної з зазначених категорій, а тому пропонував ініціювати питання про внесення змін до наказу у частині виключення працівників служби безпеки підприємства із складу робочих інвентаризаційних комісій та замінити їх компетентними працівниками /т.1 а.с.72/.

У службових записках від 13 вересня 2022 року, від 16 вересня 2022 року, від 29 вересня 2022 року ОСОБА_1 повідомляв голову центральної інвентаризаційної комісії ТОВ «КБТЗ» про стан проведення суцільної інвентаризації та проблемні питання її проведення /т.1 а.с.73-76/.

В актах від 30 вересня 2022 року та від 06 жовтня 2022 року зафіксовано, що ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення щодо причин невиконання вказівок керівництва та відмови у відновленні роботи платформи Електронного паспорту безпеки, зокрема модулю «Висновки» під час здійснення закупівельної діяльності, на що ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився надавати письмові пояснення з цього приводу /т.1 а.с.19,20,238/.

В звіті (щотижневий № 4) за результатом роботи робочої інвентаризаційної комісії від 07 жовтня 2022 року ОСОБА_1 повідомив голову центральної інвентаризаційної комісії ТОВ «КБТЗ» про стан проведення суцільної інвентаризації, проблемні питання її проведення та пропонував ініціювати питання про внесення змін до наказу від 02 вересня 2022 року /т.1 а.с.77-78/.

Згідно зі службовою запискою начальника служби безпеки ТОВ «Київський бронетанковий завод» ОСОБА_10 від 07 жовтня 2023 року, встановлено:

- умисне невиконання фахівцем з фінансово-економічної безпеки 1 категорії служби безпеки ТОВ «КБТЗ» ОСОБА_1 своїх функціональних обов`язків, вимог Положення про службу безпеки ТОВ «КБТЗ» та вимог листа Концерну № UOP 4.-5787 від 16 вересня 2022 року «Щодо ефективності діяльності підрозділів безпеки підприємств Концерну в умовах дії правового режиму воєнного стану», в частині відновлення використання платформи Електронного паспорту безпеки, зокрема модулю «Висновки»;

- умисне невиконання фахівцем з фінансово-економічної безпеки 1 категорії служби безпеки ТОВ «КБТЗ» ОСОБА_1 своїх функціональних обов`язків, вимог Положення про службу безпеки ТОВ «КБТ3», вказівок безпосереднього керівника - начальника служби безпеки, а також заступника директора з безпеки Підприємства при проведенні службової перевірки, призначеної наказом в.о. директора ТОВ «КБТЗ» № 273-ВР від 09 вересня 2022 року;

- умисне невиконання фахівцем з фінансово-економічної безпеки І категорії служби безпеки ТОВ «КБТЗ» ОСОБА_1 своїх функціональних обов`язків, вимог Положення про службу безпеки ТОВ «КБТ3» та наказу директора ТОВ «Київський бронетанковий завод» № 255-ВР від 02 вересня 2022 року щодо суцільної інвентаризацію активів і зобов`язань ТОВ «КБТ3» /т.1 а.с.17-18/.

Наказом від 07 жовтня 2022 року № 890К у §-4 ОСОБА_1 (таб № 6322) оголошено догану за неналежне виконання своїх посадових обов`язків. Підстава: службова записка начальника служби безпеки, акти про відмову від письмового пояснення ОСОБА_1 /т.1 а.с.1-16,227-231/. Із вказаним наказом позивач ознайомився 8 листопада 2022 року що підтверджується його підписом на відповідному наказі /т.1 а.с.232/.

В звітах за результатом роботи робочої інвентаризаційної комісії від 14 жовтня 2022 року, від 26 жовтня 2022 року, від 28 жовтня 2022року ОСОБА_1 повідомляв голову центральної інвентаризаційної комісії ТОВ «КБТЗ» про стан проведення суцільної інвентаризації, проблемні питання її проведення /т.1 а.с.79-81/.

Відповідно до службової записки голови центральної інвентаризаційної комісії ТОВ «КБТЗ» ОСОБА_2 від 01 листопада 2022 року в.о. директору товариства було повідомлено про те, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання вимог наказу № 255-ВР від 02 вересня 2022 року та фактично не виконує обов`язки голови робочої інвентаризаційної комісії №3. За три останніх тижні ОСОБА_1 не здійснив особисто та не організував вихід на визначені об`єкти інвентаризації членів очолюваної ним інвентаризаційної комісії. Щотижневі звіти ОСОБА_1 про начебто «виконану» за результатами інвентаризації роботу містять не відомості про конкретний результат, а лише перелік причин, які йому в цьому завадили. Крім цього, ОСОБА_1 письмово ініціював внесення відповідних змін від 02 вересня 2022 року № 255-ВР «Про проведення щорічної інвентаризації у 2022 році» у частині виключення його особисто та інших працівників служби безпеки Підприємства зі складу робочих інвентаризаційних комісій. Також у вказаній службовій записці було запропоновано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та вирішити питання його відповідності займаній посаді /т.1 а.с.40, т.2 а.с.9-10/.

Наказом в.о. директора товариства на підставі службової записки в.о. директора ТОВ «КБТЗ» від 01 листопада 2022 року № с1911 щодо невиконання фахівцем з фінансово-економічної безпеки ОСОБА_1 наказу в.о. директора ТОВ «КБТЗ» № 255-ВР від 02 вересня 2022року, призначено службову перевірку та створено комісію з числа працівників підприємства: голова комісії ОСОБА_4 , члени комісії: ОСОБА_5 , Я.Сліпченко. Зазначено затвердити програму-план службової перевірки та визначено, що службову перевірку необхідно провести у строк до 08 листопада 2022 року /т.2 а.с.13/.

В акті від 07 листопада 2022 року зафіксовано, що ОСОБА_1 вказав на те, що строк для надання ним пояснень закінчується 08 листопада 2022 року, а тому у нього є час на підготовку та надання пояснень /т.2 а.с.11/.

Згідно із висновком службової перевірки від 07 листопада 2022 року, на виконання доручення в.о. директора товариства проведено службову перевірку по факту неналежного виконання своїх посадових обов`язків фахівцем з фінансово-економічної безпеки ОСОБА_1 . За результатами службової перевірки встановлено, що з метою з`ясування порядку організації роботи інвентаризаційної комісії № 3 та обсягу проведеної інвентаризації, було отримано пояснення від працівників підприємства, які входять до складу цієї комісії. З отриманих пояснень членів інвентаризаційної комісії № 3 ОСОБА_6 ОСОБА_7 . ОСОБА_11, ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_1 , будучи головою інвентаризаційної комісії, жодних завдань та вказівок необхідних для проведення інвентаризації членам комісії не давав. Також згідно з протоколами центральної інвентаризаційної комісії від 04 жовтня 2022 року, 21 жовтня 2022 року, 28 жовтня 2022 року та службової записки голови центральної інвентаризаційної комісії ОСОБА_2 від 01 листопада 2022 року голова інвентаризаційної комісії № 3 ОСОБА_1 своїх обов`язків згідно наказу в.о. директора ТОВ «КБТЗ» № 255 від 02 вересня 2022 року не виконував. У зв`язку з викладеним, є всі підстави констатувати, що інвентаризаційна комісія АДРЕСА_1 не розпочала роботу з інвентаризації майна через небажання ОСОБА_1 виконувати свої посадові обов`язки. Внаслідок своєї бездіяльності ОСОБА_1 не виконав наказ від 02 вересня 2022 року № 255-ВР. Поряд з цим інвентаризаційні комісії №1, 2 та 4 проводять інвентаризацію майна підприємства згідно наказу № 255-ВР від 02 вересня 2022 року «Про проведення щорічної інвентаризації» та графіку. Відповідно до наказу виконуючого обов`язки директора ТОВ «КБТ3» № 890К від 07 жовтня 2022 року фахівець з фінансово-економічної безпеки ОСОБА_1 , був притягнути до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх посадових обов`язків. Враховуючи зазначене, було запропоновано: за невиконання фахівцем з фінансово-економічної безпеки ОСОБА_1 наказу № 255-ВР від 02 вересня 2022 року «Про проведення щорічної інвентаризації», притягнути його до дисциплінарної відповідальності та оголосити ОСОБА_1 догану та оскільки до ОСОБА_1 протягом року вже було застосовано дисциплінарне стягнення запропоновано вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 з роботи згідно з п. 3 ч. 1 ст.40 КЗпП України. Вказаний висновок підписаний заступником директора підприємства з комерційних питань ОСОБА_9 /т.1 а.с.41-42, т.2 а.с.14-16/.

Наказом від 10 листопада 2022 року № 1012К у §-4 ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання своїх посадових обов`язків. Підстава: службова записка головного інженера, висновок службової перевірки, акт про відмову від письмового пояснення ОСОБА_1 /т.1 а.с.39, т.2 а.с.6-7/. Витяг з вказаного наказу ОСОБА_1 отримав 10 листопада 2022 року, про що свідчить його розписка на вказаному наказі /т.2 а.с.8/.

Наказом в.о директора ТОВ «КБТЗ» від 10 листопада 2022 року № 1013К ОСОБА_1 звільнено з посади фахівця з фінансово-економічної безпеки 1 категорії служби безпеки за систематичне невиконання обов`язків, покладених трудовим договором, п.3 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Підстава: висновок службової перевірки /т.1 а.с.43, т.2 а.с.12/.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною 2 ст.2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до п. 1 ч.1ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз'яснити працівникові його права й обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці.

Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпП України).

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно із ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

В порядку визначеному ст. 148КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до статті 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

З передбачених п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України підстав працівник може бути звільнений за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до положень ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП України).

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі №452/970/17 щодо притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності вказала на те, що роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином. Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 04 серпня 2022 року в справі № 201/12566/19, від 22 липня 2020 року в справі № 554/9493/17, від 24 січня 2022 року в справі 343/1678/19 та інших.

У постанові від 27 квітня 2023 року у справі № 369/3071/19 Верховний Суд вказав на те, що порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Відповідно до положень статей 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акту чи акту локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеною у постанові від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна сукупності таких умов: конкретний факт порушення (дія чи бездіяльність); порушення стосується лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним, тобто не першим, і якщо до працівника протягом року вже було застосовано дисциплінарне стягнення; з моменту виявлення порушення до накладення дисциплінарного стягнення минуло не більше місяця.

В порядку ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наведених обставин справи вбачається, що вперше ОСОБА_1 було оголошено догану наказом від 07 жовтня 2022 року № 890К за неналежне виконання своїх посадових обов`язків. Підставою було визначено: службова записка начальника служби безпеки, акти про відмову від письмового пояснення ОСОБА_1 .

Слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, в оспорюваному наказі відсутня вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення на позивача не містить нормативного посилання, на підставі якого позивач притягується до дисциплінарної відповідальності. Саме посилання в наказах на службову записку не є достатніми для притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки саме на їх підставі роботодавець мав викласти у наказі обставини проступку та інформацію про конкретні винні дії позивача.

Крім того службова записка начальника служби безпеки товариства була складена 07 жовтня 2022 року. Відомостей про те, що позивач був ознайомлений із цією службовою запискою, матеріали справи не містять. Пояснення у позивача, відповідно актів, відбирались 30 вересня 2022 року та 06 жовтня 2022 року щодо наповнення модулю «Висновки», тобто до складання такої службової записки, яка стала підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

У службовій записці від 07 жовтня 2022 року зазначено про невиконання позивачем посадових обов`язків, окрім наповнення модуля «Висновки», також виконання наказів від 09 вересня 2022 року про проведення службової перевірки та від 02 вересня 2022 року про проведення суцільної інвентаризації активів та зобов`язань товариства. Поряд з цим, до матеріалів справи стороною відповідача не надано доказів того, що позивачу пропонувалось надати письмові пояснення щодо невиконання вказаних наказів.

Отже при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани за наказом від 07 жовтня 2022 року відповідачем було порушено встановлений порядок притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, а сам наказ не відповідає вимогам трудового законодавства.

В наказі від 10 листопада 2022 року позивачу оголошено догану за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, підставою визначено службова записка голови центральної інвентаризаційної комісії ТОВ «КБТЗ» ОСОБА_2 від 01 листопада 2022 року та висновок службової перевірки від 07 листопада 2022 року.

Службова перевірка була призначена наказом від 01 листопада 2022 року № 386-ВР і для проведення перевірки було створено комісію у складі трьох працівників. Також у п. 2 наказу було визначено затвердити програму-план службової перевірки та п.3 визначений строк її проведення до 08 листопада 2022 року. Проте матеріали справи не містять затвердженої програми-плану службової перевірки, а сам висновок службової перевірки підписаний лише головою комісії ОСОБА_4, підписи інших членів комісії - відсутні. А отже висновок службової перевірки не є таким, що складений у відповідності до вищевказаного наказу.

З тексту наказу про оголошення позивачу догани від 10 листопада 2022 року також вбачається, що він не містить чіткого формулювання суті та обставин порушення позивачем трудових (службових) обов`язків, відомостей про те, коли вони мали місце, будь-якої інформації про конкретні винні дії позивача щодо порушення посадових обов`язків. А отже вказаний наказ також не відповідає вимогам трудового законодавства.

У наказі від 10 листопада 2022 року про звільнення позивача із займаної посади, підставою для звільнення позивача визначений висновок службової перевірка (номер та дата відсутні). При цьому у наказі зазначено, що оскільки наказом від 07 жовтня 2022 року № 890К та наказом від 10 листопада 2022 року № 1012К до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за неналежне виконання посадових обов`язків було вирішено звільнити позивача із займаної посади.

Поряд з цим, підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, яка оголошена 10 листопада 2022 року, був в тому числі висновок службової перевірки (без дати та номера), однак враховуючи те, що в матеріалах справи наявний лише один висновок службової перевірки, а саме від 07 листопада 2022 року, та представниками відповідача не зазначалось про те, що існував інший висновок службової перевірки, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани (наказ від 10 листопада 2022 року) та дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача із займаної посади (наказ від 10 листопада 2022 року) був один і той самий висновок службової перевірки, який як встановлено вище не відповідав вимогам визначеним у наказі від 01 листопада 2022 року.

З вказаного вбачається, що до позивача було застосовано одночасно два дисциплінарних стягнення (догана та звільнення) за один й той же дисциплінарний проступок (одна й таж подія), що суперечить положенням ст. 149 КЗпП України.

Отже, наказ відповідача від 10 листопада 2022 року №1013К про звільнення позивача із займаної посади на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України прийнятий з порушенням норм трудового законодавства.

Враховуючи, що судом встановлена незаконність звільнення позивача, в порядку визначеному положеннями ст. 235 КЗпП України, суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначений судом першої інстанції на підставі даних про заробітну плату позивача та з урахування положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого1995 року. Апеляційна скарга не містить доводів щодо визначеного судом першої інстанції розміру середнього заробітку.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо порушення позивачем строків звернення до суду з вимогами щодо порушення його трудових прав, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними, оскільки порушення прав позивача та його звернення до суду з позовом відбулось під час дії карантину, а отже позивач не пропустив строк звернення із позовом до суду, оскільки вказаний строк був продовжений на строк дії карантину.

Питання судових витрат вирішено судом першої інстанції відповідно до положень процесуального закону, пропорційно до задоволених позовних, в основному та додатковому рішеннях. Апеляційна скарга не містить доводів щодо визначеного судом першої інстанції розміру судових витрат.

Таким чином, наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо оцінки зібраних у справі доказів і встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин у тому контексті, який на думку відповідача свідчить про законність звільнення позивача. Проте вказані доводи не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі є аналогічними аргументам наведеним в суді першої інстанції, яким суд дав належну оцінку, з посиланням на зібрані у справі докази та сформулював обґрунтовані висновки у прийнятому ним рішенні, з яким у повній мірі погоджується апеляційний суд.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи. Тому апеляційний суд залишає апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, відсутні і підстави для компенсації відповідачеві понесених ними витрат на стадії апеляційного перегляду справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» - залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: М.В. Мережко

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 19 грудня 2024 року.