Ухвала

від 22.01.2025 по справі 753/7055/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2024 року м. Київ

Справа № 753/7055/23

Провадження №22-з/824/164/2025

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Невідомої Т.О., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Цюрпіти Д.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - Голиці Тетяни Іванівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» про визнання незаконним та скасування наказів про оголошення доган, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В

Постановою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» - залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року - залишено без змін.

20 грудня 2024 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Голицею Т. І. до Київського апеляційного суду засобами подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вона вказує на те, що в постанові Київського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року судом не було вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем. Докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано разом з цією заявою.

На підставі викладеного, просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із ТОВ «Київський бронетанковий завод» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу понесені позивачем в суді апеляційної інстанції в розмірі 17500,00 грн.

Від представника ТОВ «Київський бронетанковий завод» надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому представник не погоджується з заявленим розміром витрат на професійну правничу допомогу позивача та вважає його завищеним та необгрунтованим. Представник зазначає, що три судові засідання, за які позивачем було сплачено витрати на правову допомогу за кожне в розмірі 2500,00 грн, не відбулись та не були проведені, а тому вказані витрати є безпідставними.

Зазначає, що визначена позивачем сума витрат понесених позивачем за аналіз апеляційної скарги та подання відзиву на апеляційну скаргу в розмірі 10000,00 грн, є неспівмірною та завищеною, оскільки справа, яка виникає з трудових відносин, відноситься до спрощених позовних проваджень. Судова практика по вказаній категорії справ є сталою, а обсяг матеріалів є незначним, а отже має найменший рівень складності.

На підставі викладеного, просить зменшити розмір витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до розміру 10000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача - Голиця Т.І. підтримала заяву з підстав викладених у ній та просила її задовольнити.

Представник відповідача - Дьомкін Д.В. заперечував щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів виходить з такого.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст.15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в ч. 4 ст. 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19, від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18.

Вказана судова практика є незмінною та вже усталеною.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України (постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, пункт 128).

Два підходи до порядку обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), передбачені статтею 30 Закону про адвокатуру, відрізняються у наступному - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, пункти 129-133).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Відповідно до висновків, сформульованих у постановах Великої Палати Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та від 12 травня 2020 року справі № 904/4507/18, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що представником ОСОБА_1 - Голицею Т. І. було подано відзив на апеляційну скаргу, в яких вона вказала, що витрати позивача на правничу допомогу, пов`язані з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, орієнтовно складатимуть 12500,00 грн, та докази додатково будуть надані позивачем в порядку передбаченому ч.8 ст. 141 ЦПК України /т.3 а.с.1-4/.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» - залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року - залишено без змін.

20 грудня 2024 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Голицею Т. І. до Київського апеляційного суду засобами подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вона вказує на те, що в постанові Київського апеляційного суду від 16 грудня 2024 року судом не було вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем. Докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано разом з цією заявою.

На підставі викладеного, просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із ТОВ «Київський бронетанковий завод» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу понесені позивачем в суді апеляційної інстанції в розмірі 17500,00 грн.

Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення представником позивача було подано клопотання про приєднання доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, а саме:

копію Додаткової угоди від 22 січня 2024 року до Договору про надання правової допомоги від 14 листопада 2022 року №39/цс, в якій, зокрема зазначено, що за надання правничої допомоги за цією додатковою угодою клієнт сплачує Адвокатському бюро суму в розмірі 10000,00 грн;

копію Додаткової угоди від 15 травня 2024 року до Договору про надання правової допомоги від 14 листопада 2022 року №39/цс;

копію Додаткової угоди від 09 липня 2024 року до Договору про надання правової допомоги від 14 листопада 2022 року №39/цс;

копію акту прийому-передачі надання правничої допомоги №1/2024 від 19 грудня 2024 року до Додаткових угод від 22 січня 2024 року, 15 травня 2024 року, 09 липня 2024 року до Договору про надання правової допомоги від 14 листопада 2022 року №39/цс, відповідно до якого вартість наданої правничої допомоги становить 17500,00 грн, та складається з наступного: аналіз апеляційної скарги ТОВ «Київський бронетанковий завод» та підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу - 10000,00 грн; участь адвоката в судовому засіданні в Київському апеляційному суді 16 травня 2024 року - 2500,00 грн; виїзд адвоката для участь в судовому засіданні в Київському апеляційному суді 11 липня 2024 року -2500,00 грн; участь адвоката в судовому засіданні в Київському апеляційному суді 16 грудня 2024 року -2500,00 грн;

детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №753/7055/23 у зв`язку з розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року, відповідно до якого адвокатом було були надані наступні послуги: аналіз апеляційної скарги ТОВ «Київський бронетанковий завод» та підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу - 10000,00 грн; участь адвоката в судовому засіданні в Київському апеляційному суді 16 травня 2024 року -2500,00 грн; виїзд адвоката для участь в судовому засіданні в Київському апеляційному суді 11 липня 2024 року -2500,00 грн; участь адвоката в судовому засіданні в Київському апеляційному суді 16 грудня 2024 року -2500,00 грн;

копію рахунку-фактури №34 від 27.03.2024;

копію платіжної інструкції 0.0.3555162156.1 від 28 березня 2024 року на суму 10000,00 грн;

копію рахунку-фактури №35 від 27.03.2024;

копію квитанції до платіжної інструкції №44598686 від 28 березня 2024 року на суму 2500,00 грн;

копію рахунку-фактури №45 від 19 червня 2024 року;

копію квитанції до платіжної інструкції №45613661 від 20 червня 2024 року на суму 2500,00 грн;

копію рахунку-фактури №71 від 16 грудня 2024 року;

копію квитанції до платіжної інструкції №0262310015 від 19 грудня 2024 року на суму 2500,00 грн.

В матеріалах справи наявний Договір про надання правової допомоги від 14 листопада 2022 року №39, в якому, зокрема, вказано, що за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної сторони. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським бюро правової допомоги і її вартість. Також зазначено, що клієнт зобов`язується додатково сплачувати Адвокатському бюро суму в розмірі 2500,00 грн за участь адвоката в судовому засіданні у справі клієнта.

Від представника ТОВ «Київський бронетанковий завод» надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому представник не погоджується з заявленим розміром витрат на професійну правничу допомогу позивача та вважає його завищеним та необгрунтованим. Представник зазначає, що три судові засідання за які позивачем було сплачено витрати на правову допомогу не відбулись та не були проведені, а тому вказані витрати є безпідставними.

Зазначає, що 17500,00 грн витрат понесених позивачем за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, є неспівмірною та завищеною, оскільки справа, яка виникає з трудових відносин, відноситься до спрощених позовних проваджень, судова практика по вказаній категорії справ є сталою, а обсяг матеріалів є незначним, а отже має найменший рівень складності.

На підставі викладеного, просить зменшити розмір витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до розміру 10000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції в розмірі 17500,00 грн, виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, представником ОСОБА_1 - Голицею Т. І. до суду апеляційної інстанції було подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, та вона приймала участь в 3-х судових засіданнях /а.с. т.3 а.с. 1-4, 52,53, 86,87,105,106/. Витрати на професійну правничу допомогу, які просить стягнути представник позивача складаються з написання та подання відзиву на апеляційну скаргу - 10000,00 грн та участь представника в 3-х судових засіданнях в суді апеляційної інстанції по 2500,00 грн (за кожне засідання).

Також з матеріалів справи вбачається, що адвокат Голиця Т.І. представляла інтереси позивача в суді першої інстанції та подавала позовну заяву. Позиція позивача на всіх стадіях розгляду справи є сталою та незмінною, доводи заперечень на апеляційну скаргу є фактично ідентичними доводам викладеним адвокатом у позовній заяві.

Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Застосовуючи такі висновки, колегія суддів оцінює характер роботи, про виконання якої зазначено в Акті прийому-передачі надання правничої допомоги №1/2024 від 19 грудня 2024 року і вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17500, 00 грн, не є співмірним із обсягом наданої адвокатом правової допомоги, яка полягала у підготовці та поданні відзиву на апеляційну скаргу та участі в трьох судових засіданнях, а також не в повній мірі відповідає критеріям необхідності і пропорційності до предмета спору і складності справи. Отже, заявлений до відшкодування розмір витрат, понесених в суді апеляційної інстанції підлягає зменшенню, з огляду на наявність відповідної заяви відповідача.

Враховуючи вищевикладене, визначений у Акті прийому-передачі надання правничої допомоги №1/2024 від 19 грудня 2024 року обсяг виконаної адвокатом роботи та вартість наданих послуг є завищеними, а тому, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, та враховуючи заперечення представника відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

За таких обставин, заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський бронетанковий завод» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 34А, код ЄДРПОУ 14302667).

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: Т.О. Невідома

Н.В. Поліщук

Повний текст додаткового рішення складений 03 лютого 2025 року.