Ухвала

від 18.12.2024 по справі 753/5092/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/5092/24 головуючий у суді І інстанції Шаповалова К.В.

провадження № 22-ц/824/17662/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

18 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ судді-доповідача Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року позов ТОВ «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ» задоволено.

Не погоджуючись із вказаними рішенням ОСОБА_1 11 жовтня 2024 року звернувся до Київського апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій також просив суд поновити строк на апеляційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що 02 серпня 2024 року він звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 07 червня 2024 року та ухвалою суду від 20 вересня 2024 року його заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. У день проголошення ухвали суду її копія не була йому вручена , а отримана його представником 26 вересня 2024 року. Таким чином, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано не поважними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з моменту вручення ухвали.Відповідачу запропоновано зазначити інші підстави для поновлення строку. Копію ухвали від 14 листопада 2024 року отримано представником відповідача 02 грудня 2024 року (т. 3 а.с. 33).

На виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року ОСОБА_1 подав до суду Додаткове письмове пояснення в якому фактично послався на аналогічні підстави до поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яким Київський апеляційний суд вже надав оцінку в ухвалі від 14 листопада 2024 року.

Так, в поданому додатковому поясненні відповідач вказує, що про існування справи № 753/5092/24 та винесене судове рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року, йому випадково стало відомо тільки 11 липня 2024 року, наступного дня його представник (за нотаріальною довіреністю) звернулася до суду з заявою про ознайомлення з матеріалами справи та 16 липня 2024 року ознайомилась з ними. Повний текст судового рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року ним вперше отримано 16 липня 2024 року. 02 серпня 2024 (вх. №54012) він звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з заявою про перегляд заочного рішення від 07 червня 2024 року по справі №753/5092/24. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13 серпня 2024 року, тобто за 8 днів від отримання, по справі № 753/5092/24 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 07 червня 2024 року у справі №753/5092/24 залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, а саме:

1) сплатити судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.;

2) визначитись із порядком оскарження судового рішення, ухваленого у справі №753/5092/24;

3) надати додатки до заяви для іншого учасника справи (том 1 а.с. 98-99 справа 753/5092/24).

26 серпня 2024 (вх. № 58670) до Дарницького районного суду міста Києва від нього надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 13 серпня 2024 року (том 1 а.с.105- 232). Суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В. прийняла до розгляду заяву про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року. 20 вересня 2024 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва його заяву про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року залишено без задоволення (том 2 а.с. 11-13 справа №753/5092/24). Повний текст ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 20 вересня 2024 по справі № 753/5092/24 отримано особисто його представником Калашниковою С.Д. (за нотаріальною довіреністю) 26 вересня 2024 року (том 2 а.с. 22 справа 753/5092/24). 27 вересня 2024 року (вхід. №66476) до Дарницького районного суду міста Києва від нього надійшла заява про виправлення описки (помилки) в ухвалі Дарницького районного суду міста Києва від 20.09.2024 по справі № 753/5092/24 (том 2 а.с.24-37). 01 жовтня 2024 (вхід. №67117) до Дарницького районного суду міста Києва від нього надійшли зауваження на протокол судового засідання № 3369449 від 20 вересня 2024 року (том 2 а.с.41-45 справа №753/5092/24). 02 жовтня 2024 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва у задоволенні заяви про виправлення описки (помилки) відмовлено (том 2 а.c. 46-47 справа 753/5092/24). Копію зазначеної ухвали направлено в його електронний кабінет (том 2 а.с. 52-53 справа № 753/5092/24). Доказів направлення йому копії зазначеної ухвали матеріали справи не містять. 02 жовтня 2024 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва зауваження ОСОБА_1 на протокол судового засідання від 20 вересня 2024 року у справі №753/5092/24 залишено без розгляду (том 2 а.с.48-49 справа 753/5092/24). Копію зазначеної ухвали направлено Дарницьким районним судом міста Києва в електронний кабінет позивачу (том 2 а.с. 54-55 справа №753/5092/24). Доказів направлення йому зазначеної ухвали матеріали справи не містять. 07 жовтня 2024 року його представник - ОСОБА_2 ознайомилась з матеріалами справи №753/5092/24 (том 2 а.с. 57) та особисто отримала копію повного тексту ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 02 жовтня 2024 року, a також отримала копію повного тексту ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 02 жовтня 2024 року (том 2 a.c.59). З огляду на зазначене, суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В. прийнявши до свого провадження його заяву про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року у справі № 753/5092/24, зобов`язавши його сплатити судовий збір за її подання та призначивши відповідно її до розгляду на 20 вересня 2024 року штучно затягнула час, що вплинуло на дотримання строків на апеляційне оскарження. Таким чином, строк на оскарження судового рішення від 07 червня 2024 року пропущений з поважних причин та не з вини ОСОБА_1 .

Вивчивши додаткові письмові пояснення в частині поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає зазначені відповідачем причини пропуску строку не поважними, виходячи з наступного.

Судове рішення, яке оскаржується відповідачем, постановлене 07 червня 2024 року у відсутність відповідача та його представника.

Повний текст рішення отримано представником відповідача 16 липня 2024 року (т. 1 а.с.72), що не заперечуються відповідачем.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Судом встановлено, що у даному випадку, відповідач та його представник мали право на подання апеляційної скарги у межах тридцяти днів з дня вручення оскаржуваного рішення та у зв`язку з цим на безумовне поновлення строку на апеляційне оскарження за умови подання апеляційної скарги до 15 серпня 2024 року.

Проте, апеляційна скарга подана лише 11 жовтня 2024 року.

В якості поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач в своїх додаткових поясненнях зазначає, що відповідно до статей 223, 280, 282, 283, 284, 285, 287, 288, 289 ЦПК України він вважає рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року заочним по своїй суті. Тому, 02 серпня 2024 року (вх. №54012) він звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з заявою про перегляд заочного рішення від 07 червня 2024 року по справі №753/5092/24. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13 серпня 2024 року його заяву про перегляд заочного рішення від 07 червня 2024 року у справі №753/5092/24 було залишено без руху. Після усунення недоліків зазначених в ухвалі суду, суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В. прийняла до розгляду заяву про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року та ухвалою від 20 вересня 2024 року залишила заяву без задоволення (т. 2 а.с. 11). Таким чином, відповідач вважає, що суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В. прийнявши до свого провадження його заяву про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року, зобов`язавши його сплатити судовий збір за її подання та призначивши відповідно її до розгляду на 20 вересня 2024 року штучно затягнула час, що вплинуло на дотримання строків на апеляційне оскарження.

Разом з тим, такі доводи не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду від 07 червня 2024 року, оскільки останнє містить чіткий порядок його оскарження.

Так, в резолютивній частині рішення суд зазначив, що «Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.»

За таких обставин, подання заяви про перегляд рішення, яке не є заочним, всупереч порядку його оскарження, що викладений в самому рішенні, не може вважатись поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Посилання відповідача на те, що суд першої інстанції зобов`язав сплатити судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення та в подальшому призначив її до розгляду, не заслуговує на увагу, оскільки як вбачається з тексту ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 13 серпня 2024 року, суд першої інстанції чітко вказав заявнику на те, що заочний розгляд заявлених позовних вимог у цій справі не здійснювався. Також суд першої інстанції вказав відповідачу, що Резолютивна частина рішення суду містить чіткий алгоритм дій та порядок оскарження ухваленого рішення у справі, з урахуванням приписів ЦПК України. Зокрема зазначено проте, що рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційний перегляд судових рішень судів першої інстанції здійснюється Київським апеляційним судом.

Враховуючи, що заочне рішення суду в зазначеній справі не ухвалювалось, про що вбачається з самого рішення, суд першої інстанції в ухвалі 13 серпня 2024 року, фактично повторно вказав відповідачу, що заочний розгляд справи не здійснювався, ОСОБА_1 , не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у спосіб визначений законом, який йому двічі роз`яснювався судом першої інстанції.

Доводи відповідача в частині не повідомлення його про час та місце розгляду справи, розгляд справи у його відсутність, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи не мають правового значення для вирішення питання поважності причин пропуску стороною строку на апеляційне оскарження.

Як було зазначено вище, відповідач отримав судове рішення 16 липня 2024 року, про що сам зазначає.

Визначення початку строку на апеляційне оскарження та його закінчення, можливості поновлення строку на таке оскарження та наявність безумовного права на таке поновлення, апеляційний суд визначав з урахуванням зазначених відповідачем обставин, а саме, що він був відсутнім під час розгляду справи та оскаржуване судове рішення отримав лише 16 липня 2024 року.

При цьому, будь-яких поважних причин не подання апеляційної скарги з 16 липня 2024 року до 11 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 та його представник не зазначили.

Переконання відповідача та його представника в заочному розгляді справи, за умови відсутності у справі будь-яких процесуальних рішень суду про заочний розгляд та повторне зазначення ОСОБА_1 про це судом в ухвалі від 13 серпня 2024 року, на нормах закону не ґрунтувалося та не давало відповідачу ніяких підстав вважати ухвалене рішення суду заочним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу, в розумінні ст. 127 ЦПК України, оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Отже, встановлення процесуальних строків передбачено законом з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Враховуючи, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.

За таких обставин зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження апеляційний суд визнає не поважними.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно вимог ч. 3 ст. 358 ЦПК України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на відкриття апеляційним судом апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою без врахування факту пропущення відповідачем строку на апеляційне оскарження (т. 2 а.с. 183, т. 3 а.с. 3), таке провадження підлягає закриттю (Постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року по справі № 922/1876/21 та від 23 серпня 2022 року у справі № 464/4738/20).

Відповідно до вимог ст. 185, 356 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.

Станом на 18 грудня 2024 року відповідачем не виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, яка отримана ним 02 грудня 2024 року, що є підставою для повернення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 280-287, 358, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІСМАТЕРІАЛИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.