Постанова

від 12.12.2024 по справі 380/7179/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Справа № 380/7179/24 пров. № А/857/28799/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідач Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Курильця А.Р.,

при секретарі судового засідання Гладкій С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом Громадської організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» до Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради, Управління державного контролю за використанням та охороною земель Львівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання утриматись від вчинення дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Громадської організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року (Кухар Н.А., м.Львів), -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року Громадська організація інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» (далі ГО) звернулася до суду з позовом до Департаменту природних ресурсів, будівництва та розвитку громад Львівської міської ради (далі Департамент, Міська рада відповідно), Управління державного контролю за використанням та охороною земель Міської ради (далі Управління) в якому просила:

визнати протиправними дії Департаменту зі створення комісії для проведення обстеження земельної ділянки, з кадастровим номером 4610137200:05:009:0056 на вул. Медової Печери, 71 у м. Львові (далі Земельна ділянка) шляхом прийняття Наказу від 17.10.2023 №10 «Про створення комісії для обстеження земельної ділянки комунальної власності на вул. Медової Печери, 71 у м. Львові» (далі Наказ №10) та Наказу від 03.11.2023 № 260 «Про створення комісії для обстеження земельної ділянки, з кадастровим номером 4610137200:05:009:0056 на вул. Медової Печери, 71 у м. Львові» (далі Наказ №260) та зобов`язати утриматися від таких дій;

визнати протиправними дії Управління з проведення обстеження Земельної ділянки площею 2,4000 га, з оформленням Акту обстеження земельної ділянки від 18.01.2023 № 13 (далі Акт №13) та Акту обстеження Земельної ділянки від 03.11.2023 №388 (далі Акт №388) та зобов`язати утриматися від таких дій.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року закрито провадження у справі. Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Повернуто ГО сплачений судовий збір в розмірі 3028 відповідно до квитанцій АТ КБ ПриватБанк від 15.04.2024 на суму 2028 грн., від 02.04.2024 на суму 1000 грн.

Не погодившись із ухваленим постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В доводах апеляційної скарги вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у справі. Зазначає, що закриття провадження порушує право позивача на судовий захист.

Департамент відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Управління у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що дії зі створення комісій, з проведення обстеження земельної ділянки та складанню акту обстеження земельної ділянки та висновки, викладені в акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків та є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті обстеження не суперечить чинному законодавству.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що Земельна ділянка є комунальною власністю Львівської міської територіальної громади (далі МТГ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1841078246101, речове право зареєстровано 13.05.2019 та перебуває у постійному користуванні ГО, номер запису про речове право: 31780271.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ГО належить на праві власності будівля, яка розташована за адресою м.Львів вул. Медової Печери,71.

17.01.2023 Департаментом містобудування Міської ради (зараз Департамент) винесено Наказ №10, яким створено комісію для проведення обстеження земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 4610137200:05:009:0056 на вул. Медової Печери,71 у м.Львові, наказано членам комісії провести обстеження Земельної ділянки до 31.01.2023, результати обстеження стану та дотримання вимог використання Земельної ділянки оформити відповідним актом.

18.01.2023 складено Акт № 13, яким встановлено, що під час проведення обстеження ознаки використання ГО Земельної ділянки №1 площею 2,4000 га (кадастровий номер 4610137200:05:009:0056) не виявлено.

03.11.2023 Департаментом містобудування Міської ради винесено Наказ №260, яким створено комісію для проведення обстеження Земельної ділянки; наказано комісії провести обстеження Земельної ділянки; результати обстеження Земельної ділянки оформити відповідним актом.

03.11.2023 складено Акт № 388 яким встановлено, що на виконання Наказу №10 було проведено обстеження Земельної ділянки площею 2,4000 га (кадастровий номер 4610137200:05:009:0056), під час якого ознак використання ГО Земельної ділянки площею 2.4000га (кадастровий номер 4610137200:05:009:0056) не виявлено. Під час повторного обстеження 03.11.2023 встановлено, що ситуація на місцевості не змінилась; майна, право власності на яке в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ГО не виявлено. Доступ до земельної ділянки не обмежено, а сама ділянка покрита високотрав?яною рослинністю та частково заліснена.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статі 238 КАС суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно із статтею 143 Конституції України на органи місцевого самоврядування покладено обов`язок щодо вирішення питань, віднесених законом до їх компетенції.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР) визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Відповідно статті 19 Закону України «Про охорону земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Згідно з положеннями підпункту 1 пункту «б» частини першої статті 33 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Згідно із «Положенням про департамент містобудування Львівської міської ради та його структури», затвердженого рішенням Львівської міської ради 22.07.202 № 566 (далі Положення), який був чинним на час здійснення правовідносин, Департамент містобудування Міської ради є виконавчим органом Міської ради відповідно до ухвали міської ради від 04.02.2021 № 32 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» (далі Ухвала №32), утвореним відповідно до Закону №280/97-ВР.

Департамент є підзвітним і підконтрольним міській раді, виконавчому комітету міської ради, Львівському міському голові та підпорядкований заступнику міського голови з містобудування (відповідно до Ухвали) (пункт 1.2 Положення).

Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями Львівського міського голови, цим Положенням, іншими нормами законодавства України (пункт 1.3 Положення).

До компетенції департаменту належить, зокрема, здійснення у межах повноважень контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення (пункт 4.1.30. Положення) та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а саме за: виконанням власниками і користувачами земель комплексу необхідних заходів із захисту земель від заростання бур`янами, чагарниками; дотриманням режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, а також вимог законодавства щодо збереження захисних насаджень і межових знаків; виконанням землевласниками та землекористувачами вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, розміщенням, проєктуванням, будівництвом, введенням у дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель, експлуатацією, збереженням протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень (пункт 4.1.39. Положення).

Згідно пунктів 5.1.2 та 5.1.11 Положення до прав департаменту належить здійснювати контроль, проводити перевірки, інспекції та аналітичну роботу з питань, які належать до його компетенції та утворювати комісії та робочі групи, брати участь у роботі комісій та робочих груп, утворених актами міської ради, виконавчого комітету, Львівського міського голови.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що Департамент наділений правом здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності, створювати комісії та складати відповідні акти за результатами проведеного обстеження.

Позивач-апелянт обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач порушив Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Проте, предметом спірного самоврядного контролю була не господарська діяльність позивача, а виключно земельна ділянка, яка є власністю територіальної громади та перебуває у постійному користуванні позивача, відповідач здійснював реалізацію своїх повноважень та виконував функції, визначених Законами №280/97-ВР «Про охорону земель».

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 01 жовтня 2018 року у справі № 522/15651/16-а, від 31 жовтня 2019 року у справі № 826/27247/15, від 30 січня 2020 року у справі № 640/4550/19, від 08 липня 2021 року у справі № 520/5778/2020.

Як вірно вказано судом першої інстанції Акт обстеження земельної ділянки - це документ, в якому викладена інформація, що відображає ситуацію, що склалась під час використання фізичними та юридичними особами земельних ділянок із зазначенням в них, у разі наявності, порушень вимог чинного законодавства.

Акт обстеження земельної ділянки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору; такий акт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії Департаменту щодо створення комісій, здійснення заходу самоврядного контролю за використанням земель шляхом обстеження Земельної ділянки не порушують прав позивача та не зумовлюють виникнення для нього будь - яких негативних наслідків.

Аналогічні висновки під час вирішення спору у подібних правовідносинах зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 820/3713/17 та Верховним Судом, зокрема, у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 640/4550/19.

При цьому дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

До того ж, правомірність дій зі складання актів та вірності чи помилковості (необ`єктивності) висновків, що містяться в такому акті, можуть бути перевірені адміністративним судом у разі звернення особи з позовом про визнання протиправним і скасування рішення посадової особи відповідного структурного підрозділу Міської ради, яким порушено права, свободи або законні інтереси позивача, прийнятого за результатами проведеного самоврядного контролю.

Наведені ж в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування.

Керуючись статтями 308, 310, 312, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив «Діяльне милосердя» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 19 грудня 2024 року.