Постанова

від 10.12.2024 по справі 911/103/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. Справа № 911/103/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Кренець О.С. (у режимі відеоконференції)

від відповідача: Бохан С.О. (у режимі відеоконференції)

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство"

на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2024 (повний текст підписано 12.09.2024) (суддя Христенко О.О.)

у справі № 911/103/24 Господарського суду Київської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича,

про визнання недійсним правочину

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" (далі - ТОВ "РАП", позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (далі - ТОВ "Спектр-Агро", відповідач) про визнання недійсною фінансової аграрної розписки від 13.04.2023, виданої позивачем на користь відповідача, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назіровичем (далі - приватний нотаріус КМНО Бадахов Ю.Н., третя особа) за реєстровим № 363, зареєстрованої в Реєстрі аграрних розписок за № 8992 (далі - Аграрна розписка № 8992).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, зокрема, що в Аграрній розписці № 8992 відсутні відомості та докази того, що кредитор за нею - ТОВ "Спектр-Агро", здійснив поставку товару як зустрічне зобов`язання за договором поставки № 10/21-ЦО від 29.01.2021 та договором поставки № 30/23-ЦО від 20.02.2023 в сумі, що перевищувала розмір зобов`язання за цією фінансовою аграрною розпискою та відповідала розміру зобов`язання за нею, оскільки відповідна поставка мала бути здійснена до видачі Аграрної розписки № 8992. Крім того, за доводами позивача, Аграрна розписка № 8992 не містить усіх передбачених ст. 6 Закону України "Про аграрні розписки" реквізитів та умов, зокрема, родових ознак сільськогосподарської продукції - ріпаку, оскільки він має різні форми та сорти. Таким чином, видана Аграрна розписка № 8992 фактично не відповідала цій вимозі, оскільки на момент видачі не забезпечувала кредитування сільськогосподарського товаровиробника - ТОВ "РАП" шляхом поставки товарів на вказану суму.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2024 у справі № 911/103/24 у задоволенні позову ТОВ "РАП" до ТОВ "Спектр-Агро" про визнання недійсним правочину відмовлено в повному обсязі; стягнуто з позивача на користь відповідача 177 257,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції виходив із того, що сторонами погоджено всі необхідні умови спірної фінансової аграрної розписки, дотримано порядку її оформлення та зазначено в ній усі реквізити, що передбачені нормами Закону України "Про аграрні розписки", відтак позовна вимога про визнання Аграрної розписки № 8992 недійсною є необґрунтованою.

Щодо заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 219 570,00 грн, місцевий господарський суд погодився з доводами позивача, що оскільки відзив на позовну заяву з додатками направлявся позивачу через систему "Електронний суд", то відсутні підстави для покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу за підготовку копії відзиву на позовну заяву і заперечень та доданих до них документів, відправку позивачу (2 години) в сумі 3 028,00 грн; подання документів по суті справи (завантаження тексту документа та додатків до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду) (2 години) 3 028,00 грн. Також, за висновком суду першої інстанції, є неспівмірними витрати на складання заяви про розподіл судових витрат у розмірі 8 000,00 грн та покладення даних витрат на позивача. Разом із тим, суд зазначив, що гонорар успіху, погоджений сторонами в додатку № 28 від 30.01.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги в розмірі твердої суми за відмову в позові 150 000,00 грн, є складовою частиною гонорару адвоката, а тому має бути компенсований за рахунок іншої сторони, у даному випадку, - за рахунок позивача. Відтак, за висновком місцевого господарського суду, судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги відповідачу, підлягають покладенню частково на позивача в розмірі 177 257,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2024 у справі № 911/103/24, ТОВ "РАП" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, яким позов ТОВ "РАП" задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що:

- матеріали справи не містять на момент підписання позивачем Аграрної розписки № 8992 ані встановленого, ані виконаного відповідачем зустрічного зобов`язання за договором поставки, що виключає підстави набуття ТОВ "Спектр-Агро" статусу кредитора за вказаною фінансовою аграрною розпискою та, відповідно, підтверджує факт оформлення спірної фінансової аграрної розписки з порушенням вимог закону, що зумовлює її недійсність; при цьому, аграрна розписка, навіть виходячи з її визначення в ст. 1 Закону України "Про аграрні розписки", не є самостійним платіжним засобом, а є інструментом кредитування боржника та одночасно забезпечення виконання боржником зобов`язань перед кредитором за вже поставлений товар, надані кошти, виконані роботи чи надані послуги;

- зміст Аграрної розписки № 8992 суперечить і суперечив на момент її підписання вимогам ст. 6 Закону України "Про аграрні розписки";

- судом першої інстанції зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення;

- судом першої інстанції проігноровано факт наявності підстав для зменшення заявлених до стягнення судових витрат, зокрема, й "гонорару успіху".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "РАП" на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2024 у справі № 911/103/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.11.2024 об 11:30; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 18.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 задоволено клопотання ТОВ "РАП" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 26.11.2024 об 11:40.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.12.2024 об 11:40.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 задоволено заяву ТОВ "Спектр-Агро" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позиції учасників справи

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Крім того, відповідач просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати останнього на професійну правничу допомогу за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 71 514,00 грн.

Позивач, у свою чергу, подав до Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення в даній справі, в яких просить задовольнити повністю апеляційну скаргу; у разі відмови в задоволенні апеляційної скарги та вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на стадії апеляційного розгляду, відмовити в стягненні з позивача гонорару успіху в розмірі 50 000,00 грн та 1 514,00 грн витрат за "подання відзиву на апеляційну скаргу до суду (завантаження тексту документа та додатків до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду)".

Явка представників учасників справи

У судовому засіданні 10.12.2024 взяли участь представники позивача та відповідача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

Усі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а нез`явлення в судове засідання представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника третьої особи.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

20.02.2023 між ТОВ "Спектр-Агро" (постачальник) та ТОВ "РАП" (покупець) укладений договір поставки № 30/23-ЦО (далі - Договір № 30/23-ЦО), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець зобов`язався прийняти такий товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору (п. 1.1 Договору № 30/23-ЦО).

Загальна сума договору становить загальну вартість товару, визначену із врахуванням вимог п.п. 2.2-2.3 договору, що передається за цим договором та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом (п. 2.1 Договору № 30/23-ЦО).

Відповідно до п. 2.9 Договору № 30/23-ЦО за попередньою згодою сторін покупець може здійснити оплату за поставлений товар шляхом передачі постачальнику авальованого векселя з датою погашення, що попередньо узгоджується з постачальником, та/або фінансової аграрної розписки, умови якої мають бути попередньо узгоджені з постачальником. Всі узгоджені реквізити векселя та/або фінансової аграрної розписки сторони викладають у додатковій угоді про умови розрахунку векселем та/або аграрною розпискою, яка підписується сторонами договору і є невід`ємною частиною даного договору.

20.02.2023 між ТОВ "Спектр-Агро" (постачальник) та ТОВ "РАП" (покупець) укладена додаткова угода до Договору № 30/23-ЦО про умови розрахунку фінансовою аграрною розпискою, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що оплата за поставлений товар за договором може проводитися шляхом передачі постачальнику фінансової аграрної розписки.

У пункті 2 зазначеної додаткової угоди визначено, що фінансова аграрна розписка, яку приймає постачальник від покупця в рахунок оплати за поставлений товар, має відповідати наступним вимогам: строк оплати коштів за фінансовою аграрною розпискою - не пізніше 01.09.2023; проєкт фінансової аграрної розписки надається покупцю постачальником; текст фінансової аграрної розписки перед видачею має бути обов`язково узгодженим із постачальником.

Відповідно до п. 3 вказаної додаткової угоди фінансова аграрна розписка повинна бути видана, зареєстрована в Реєстрі аграрних розписок та передана постачальнику до моменту фактичного отримання покупцем товару.

13.04.2023 ТОВ "РАП" (боржник) видано фінансову аграрну розписку на виконання ним зобов`язання за договором поставки № 10/21-ЦО від 29.01.2021 та договором поставки № 30/23-ЦО від 20.02.2023, укладеними між кредитором (ТОВ "Спектр-Агро) та боржником (ТОВ "РАП",) посвідчену приватним нотаріусом КМНО Бадаховим Ю.Н. і зареєстровану в реєстрі за реєстровим № 363, в Реєстрі аграрних розписок за № 8992 (Аграрна розписка № 8992).

У п. 2.1 Аграрної розписки № 8992 встановлено безумовне зобов`язання боржника сплатити кредитору грошові кошти в сумі 61 703 178,59 грн, яка розрахована за формулою, наведеною в розписці.

У п. 2.4 Аграрної розписки № 8992 зазначено, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору грошові кошти у сумі, визначеній у порядку, передбаченому п. 2.1 Аграрної розписки, на рахунок кредитора у строк не пізніше 01.09.2023.

В забезпечення зобов`язань за Аграрною розпискою боржник передає в заставу майбутній врожай ріпаку врожаю 2023 року (надалі - Майбутній врожай) з земельних ділянок, що зазначені в додатку № 1 до Аграрної розписки. На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції в загальному обсязі не менше 5 532,0091 (п`ять тисяч п`ятсот тридцять дві) тонн (далі - предмет застави), що буде вирощений на зазначених земельних ділянках, та зберігатиметься за адресою: Рівненська область, Заріченський р-н, с. Неньковичі та Вараський район, с. Серники (п. 3.1 Аграрної розписки № 8992).

Відповідно до п. 8.2, 8.3 Аграрної розписки № 8992 Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок і діє до повного її виконання. Відомості про предмет застави за Аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Кредитор зобов`язаний протягом 3 робочих днів з дня отримання повного виконання боржником зобов`язання за Аграрною розпискою в розмірі, передбаченому п. 2.1-2.2 Аграрної розписки, зробити на Аграрній розписці напис "Виконано", що скріплюється підписом кредитора, і повернути таку Аграрну розписку боржнику.

Кредитор набуває право звернути стягнення на предмет застави за Аграрною розпискою, якщо на момент настання строку виконання зобов`язань, визначеного в пункті 4.2 цієї Аграрної розписки, воно не буде виконано повністю (п. 8.4 Аграрної розписки).

Вказана фінансова аграрна розписка посвідчена 13.04.2023 приватним нотаріусом КМНО Бадаховим Ю.Н. та зареєстрована в реєстрі за № 363. Фінансова аграрна розписка підписана директором боржника Микитюком П.П.

Відповідно до умов Договору № 30/23-ЦО відповідачем було здійснено поставку позивачу товару в період з 20.04.2023 по 13.06.2023 на суму 24 220 990,56 грн. Умовами п. 2.1 Аграрної розписки № 8992 встановлено безумовне зобов`язання боржника сплатити кредитору грошові кошти в сумі 61 703 178,59 грн. Зазначена сума безумовного грошового зобов`язання за Аграрною розпискою була визначена саме позивачем під час видачі ним як боржником Аграрної розписки, що підтверджує обізнаність позивача (боржника) про обсяг зобов`язань.

Відповідач кошти за непоставлений за Договором № 30/23-ЦО товар у розмірі 37 482 188,03 грн повернув позивачу відповідно до угоди № 1 від 01.09.2023 про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладеної сторонами.

Заперечуючи проти позову, відповідач, зокрема, зазначив, що Аграрну розписку № 8992 видавав сам позивач і помилково вказав у п. 1, що вона видана боржником на виконання в тому числі й договору поставки № 10/21-ЦО від 29.01.2021, оскільки розрахунки за вказаним договором припинились 31.01.2023.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок регулюються Законом України "Про аграрні розписки". Цей Закон визначає порядок їх реєстрації та спрямований на створення правових, економічних, організаційних умов функціонування цих документів.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про аграрні розписки", аграрна розписка - це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов`язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах; боржник за аграрною розпискою - це особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов`язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах; кредитор за аграрною розпискою - це фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов`язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов`язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, визначення сторін за аграрною розпискою вказує на те, що кредитор фактично надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов`язання за договором, за яким боржник видає аграрну розписку. Тобто, без первинного договору між сторонами не виникає зобов`язань, які забезпечуються аграрною розпискою як товаророзпорядчим документом, що забезпечує виконання зобов`язань заставою.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про аграрні розписки" фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.

Статтею 6 Закону України "Про аграрні розписки" передбачено, що фінансові аграрні розписки складаються у письмовій формі на бланку, підлягають нотаріальному посвідченню і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені). Фінансова аграрна розписка має містити такі обов`язкові реквізити: 1) назва - "Фінансова аграрна розписка"; 2) строк сплати коштів; 3) реквізити кредитора та умови про подальшу передачу прав за аграрною розпискою; 4) предмет - безумовне зобов`язання сплатити грошові кошти, визначення формули розрахунку розміру грошового зобов`язання боржника, кількості та родових ознак сільськогосподарської продукції, що є невід`ємною частиною такої формули; 5) умови та місце сплати грошових коштів; 6) опис предмета застави, у тому числі інформація щодо кадастрового номера, місця розташування, правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких вирощується заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції; 7) дата та місце видачі; 8) ім`я боржника, його місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків (номер та серія паспорта у разі, якщо особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідні податкові органи) та підпис - для фізичних осіб. Найменування, адреса місцезнаходження, код ЄДРПОУ, підпис уповноваженої особи - для юридичних осіб. У разі якщо боржників два і більше, зазначаються дані всіх боржників. Боржник та кредитор можуть домовитися про включення до тексту фінансової аграрної розписки додаткових умов, що не суперечать положенням цього Закону. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є аграрною розпискою.

Частиною першою статті 7 Закону України "Про аграрні розписки" передбачено, що аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов`язань боржника за аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції.

Згідно із ч. 3 ст. 7 Закону України "Про аграрні розписки" обов`язок доведення походження зібраної сільськогосподарської продукції покладається на боржника.

За своєю правовою природою, аграрна розписка є специфічним видом правочину, який має спеціальне законодавче врегулювання - Закон України "Про аграрні розписки". Аграрна розписка є окремим правочином, товаророзпорядчим документом, який установлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю. Аграрна розписка може містити крім іншого відповідальність за її невиконання та інші положення, що не суперечать законодавству. Аграрна розписка виконується незалежно від виконання договору поставки (чи іншого), на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання, вона може бути відступлена іншому кредитору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 918/1280/23.

Оскільки аграрна розписка за своєю правовою природою є правочином вона може бути визнана недійсною виключно на підставі положень статей 203 та 215 ЦК України.

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 у справі № 910/429/21.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ч. 1 та 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою та спрямованою на досягнення певної мети.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 917/202/21(917/339/21).

Позивач в обґрунтування недійсності складеної аграрної розписки вказав на наявність у ній певних недоліків, а саме, як зазначив позивач, положеннями Закону України "Про аграрні розписки" встановлені обов`язкові реквізити, які має містити аграрна розписка та за умови відсутності яких документ не може вважатись аграрною розпискою, зокрема, що стосується родових ознак сільськогосподарської продукції, що, в свою чергу, є невід`ємною формулою розрахунку розміру грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

В Аграрній розписці № 8992, на виконання вимог ст. 6 Закону України "Про аграрні розписки", зокрема, у п. 3.1 "Предмет застави", визначено, що в забезпечення зобов`язання за Аграрною розпискою боржник передає в заставу майбутній врожай ріпаку врожаю 2023 року (надалі - майбутній врожай) із земельних ділянок, що зазначені в додатку № 1 до Аграрної розписки. На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції в загальному обсязі не менше 5 532,0091 (п`ять тисяч п`ятсот тридцять дві) тонн, що буде вирощений на зазначених земельних ділянках та зберігатиметься за адресою: Рівненська область, Зарічненський район, с. Неньковичі та Вараський район, с. Серники.

Отже, як правильно зауважив суд першої інстанції, наведене спростовує доводи позивача про відсутність родових ознак сільськогосподарської продукції, зазначеної в Аграрній розписці № 8992.

Щодо доводів позивача про те, що на момент видачі боржником аграрної розписки кредитор за аграрною розпискою вже повинен виконати своє зобов`язання надати боржнику грошові кошти, послуги, поставити товари або виконати роботи, оскільки лише за таких умов зобов`язання боржника за аграрною розпискою може бути безумовним, тобто таким, що не ставиться в залежність від подальших дій кредитора та договору, на забезпечення виконання якого видана аграрна розписка, і при оформленні та видачі аграрної розписки наявність такого зустрічного зобов`язання необхідна саме для підтвердження статусу кредитора та можливості видачі аграрної розписки, слід зазначити таке.

Як зазначено вище, у додатковій угоді від 20.02.2023 до Договору № 30/23-ЦО про умови розрахунку фінансовою аграрною розпискою, укладеній між ТОВ "Спектр-Агро" (постачальник) та ТОВ "РАП" (покупець), сторони дійшли згоди, що оплата за поставлений товар за договором може проводиться шляхом передачі постачальнику фінансової аграрної розписки. Відповідно до п. 3 зазначеної додаткової угоди фінансова аграрна розписка повинна бути видана, зареєстрована в Реєстрі аграрних розписок та передана постачальнику до моменту фактичного отримання покупцем товару.

Тобто, як правильно вказав суд першої інстанції, сторони погодили альтернативний шлях оплати товару за Договором № 30/23-ЦО - не шляхом сплати грошових коштів, а шляхом видачі позивачем фінансової аграрної розписки до моменту поставки товару при наявності договору поставки.

Разом із цим, місцевий господарський суд правильно вказав на помилковість тверджень позивача щодо необхідності вчинення відповідачем зустрічного забезпечення, оскільки як таку аграрну розписку не можна ототожнювати з договором поставки, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання до боржника-сільгоспвиробника. Під час оформлення й видачі аграрної розписки наявність такого зустрічного зобов`язання необхідна тільки для підтвердження статусу кредитора та можливості видачі аграрної розписки. Не є аграрна розписка і додатком до договору, на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання до боржника-сільгоспвиробника.

При цьому, як вже було зазначено, аграрна розписка є специфічним видом правочину, який має спеціальне законодавче врегулювання - Закон України "Про аграрні розписки". Аграрна розписка є окремим правочином, товаророзпорядчим документом, який установлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю. Аграрна розписка може містити крім іншого відповідальність за її невиконання та інші положення, що не суперечать законодавству. Аграрну розписку виконують незалежно від виконання договору поставки (чи іншого), на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання, її може бути відступлено іншому кредитору.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, в постановах від 25.06.2024 у справі № 918/1280/23 та від 11.07.2024 у справі № 902/171/23.

Взаємні права та обов`язки між сторонами виникають саме на підставі виданої аграрної розписки, що, будучи нотаріально посвідченою, є окремим видом правочину.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.01.2022 у справі № 924/233/21.

За фактом видачі аграрної розписки створюється матеріальний носій - товаророзпорядчий документ, в якому фіксується зміст зобов`язання за аграрною розпискою.

Отже, видача аграрної розписки боржником є правочином, на підставі якого виникає безумовне зобов`язання, і в силу такої його безумовності права та обов`язки сторін аграрної розписки не можна вважати частиною зобов`язальних правовідносин за договором.

Оскільки, як зазначено вище, аграрна розписка виконується незалежно від виконання договору поставки (чи іншого), на підставі якого у кредитора виникає зустрічне зобов`язання, очевидним є те, що й видача аграрної розписки не ставиться у залежність від виконання кредитором за аграрною розпискою свого зобов`язання за договором на момент її видачі.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду, викладені в постановах Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 924/187/21 та від 09.12.2021 у справі № 924/129/21, який визнав помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо невідповідності аграрної розписки приписам статті 1 Закону України "Про аграрні розписки", з посиланням на те, що відповідач не набув статусу кредитора через відсутність посилання в розписці на зустрічне зобов`язання за договором.

За доводами позивача, викладеними в заяві про зміну (доповнення) підстав позову, аграрна розписка є борговим інструментом та різновидом боргової розписки. Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" визначено, що до валютних цінностей відносяться, в тому числі, боргові розписки, виражені у валюті України. Отже, аграрна розписка чинним законодавством віднесена до категорії валютних цінностей. Факт відсутності такого виконаного зустрічного зобов`язання свідчить про невідповідність Аграрної розписки № 8992 вимогам податкового законодавства.

Із цього приводу суд першої інстанції слушно зауважив, що згідно із ч. 2 ст. 16 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018, який набрав чинності 07.07.2018, визнано таким, що втратив чинність з дня введення в дію цього Закону Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", на який послався позивач.

Відповідно до п. 1.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Нормами ПК України не віднесено аграрну розписку до категорії валютних цінностей, а позивачем не доведено невідповідність Аграрної розписки № 8992 вимогам податкового законодавства і у зв`язку із цим її недійсність.

Відтак, з урахуванням змісту Аграрної розписки № 8992 та положень ст. 6 Закону України "Про аграрні розписки", колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що сторонами погоджено всі необхідні умови спірної фінансової аграрної розписки, дотримано порядку її оформлення та зазначено в ній усі реквізити, що передбачені нормами Закону України "Про аграрні розписки".

Згідно із ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

На підставі встановлених обставин колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про визнання недійсною фінансової аграрної розписки від 13.04.2023, виданої ТОВ "РАП" на користь ТОВ "Спектр-Агро", посвідченої приватним нотаріусом КМНО Бадаховим Ю.Н. за реєстровим № 363, зареєстрованої в Реєстрі аграрних розписок за № 8992, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову повністю.

Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, слід зазначити таке.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Отже, за умовами ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У відзиві на позовну заяву відповідач навів очікувану вартість судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 213 570,00 грн та просив суд стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу. До відзиву додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат (професійна правнича допомога) у сумі 213 570,00 грн та договір № 20 від 02.01.2023 про надання правової (правничої) допомоги, укладений між адвокатом Боханом Сергієм Олександровичем (далі - Бохан С.О.) (адвокат) та ТОВ "Спектр-Агро" (замовник) (далі - Договір про надання правової (правничої) допомоги), з додатком № 28 від 30.01.2024 "Розмір та порядок оплати праці адвоката".

14.05.2024 до Господарського суду Київської області від ТОВ "Спектр-Агро" надійшла заява (вх. № 3846/24) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 219 570,00 грн. До заяви додано детальний опис робіт (наданих послуг), акт № 119 від 10.05.2024 здачі-приймання виконаних правових послуг за договором надання правової (правничої) допомоги.

17.05.2024 до Господарського суду Київської області від ТОВ "РАП" надійшло клопотання (вх. № 5295/24) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якій позивач просив суд, у разі відмови в задоволенні позову, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу зменшити заявлені відповідачем до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката та відмовити у стягненні, зокрема, 20 000,00 грн за підготовку відзиву на позовну заяву мінімум на 50 %; 10 000,00 грн за підготовку заперечень мінімум на 50 %; 3 028,00 грн за підготовку копії відзиву на позовну заяву і заперечень та доданих до них документів, відправку позивачу відмовити у стягненні; 3 028,00 грн за подання документів по суті справи, завантаження тексту документів та додатків до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду відмовити у стягненні; 8 000,00 грн за складання заяви про розподіл судових витрат мінімум на 50 %; 150 000,00 грн "гонорару успіху" - відмовити у стягненні.

За умовами Договору про надання правової (правничої) допомоги адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами (п. 1.1).

Згідно з п. 2.1 Договору про надання правової (правничої) допомоги цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 3.1 Договору про надання правової (правничої) допомоги, за правову допомогу, передбачену в п. 1.2 договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатками до цього договору.

У додатку № 28 від 30.01.2024 до Договору про надання правової (правничої) допомоги, підписаному замовником (ТОВ "Спектр-Агро") та адвокатом (Бохан С.О.), погоджений розмір та порядок оплати праці адвоката.

Так, зазначений додаток № 28 від 30.01.2024 визначає порядок оплати юридичних послуг адвокату за надання професійної правничої допомоги у спорі з ТОВ "РАП" та ТОВ "Спектр-Агро" про визнання недійсною фінансової аграрної розписки № 8992 від 13.04.2023. Адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів ТОВ "Спектор-Агро" у Господарському суді Київської області у справі № 911/103/24.

Згідно з п. 2 додатку № 28 від 30.01.2024 до Договору про надання правової (правничої) допомоги, вартість послуг адвоката: 1. зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах - 1 514,00 грн за годину; 2. підготовка відзиву на позовну заяву (правовий аналіз позовної заяви, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту відзиву на позовну заяву) - 20 000,00 грн за документ; 3. підготовка заперечень (правовий аналіз відповіді на відзив, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту відзиву на позовну заяву) - 10 000,00 грн за документ; 4. підготовка копії відзиву на позовну заяву і заперечень та доданих до них документів, відправка позивачу - 1 514,00 грн за годину; 5. подання документів по суті справи (завантаження тексту документа та додатків до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду) - 1 514,00 грн за годину; 6. складання заяв, клопотань і заперечень із процесуальних питань - 3 000,00 грн за документ; 7. участь у судових засіданнях - 3 000,00 грн за засідання; 8. оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь ТОВ "Спектр-Агро" "гонорар успіху" - 150 000,00 грн тверда сума за відмову в позові; 9. складання заяви про розподіл судових витрат - 8 000,00 грн за документ.

Відповідно до п. 4.1 додатку № 28 від 30.01.2024 до Договору про надання правової (правничої) допомоги оплата послуг із представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100 % вартості послуги сплачується замовником адвокату протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції.

Правова допомога вважається наданою після підписання акта приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами (п. 8.1 додатку № 28 від 30.01.2024).

10.05.2024 між адвокатом Боханом С.О. та ТОВ "Спектр-Агро" (замовник) підписаний акт № 119 здачі-приймання виконаних правових послуг за договором надання правової (правничої) допомоги, а саме відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги та додатку № 28 від 30.01.2024, у спорі з ТОВ "РАП" про визнання недійсною фінансової аграрної розписки № 8992 від 13.04.2023, представництво та захист інтересів замовника в господарському суді першої інстанції (Господарський суд Київської області, справа № 911/103/24).

В акті № 119 від 10.05.2024 зазначено перелік наданих адвокатом послуг, їх ціни та сума:

1. зустріч із клієнтом з метою з`ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах (1 година) - 1 514,00 грн;

2. підготовка відзиву на позовну заяву (правовий аналіз позовної заяви, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту відзиву на позовну заяву) - 20 000,00 грн;

3. підготовка заперечень (правовий аналіз відповіді на відзив, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту відзиву на позовну заяву) - 10 000,00 грн;

4. підготовка копії відзиву на позовну заяву і заперечень та доданих до них документів, відправка позивачу (2 години) - 3 028,00 грн;

5. подання документів по суті справи (завантаження тексту документа та додатків до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду) (2 години) - 3 028,00 грн;

6. Складання заяв, клопотань і заперечень із процесуальних питань (3 документа) - 9 000,00 грн;

7. участь у судових засіданнях (5 засідань) - 15 000,00 грн;

8. оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь ТОВ "Спектр-Агро" "гонорар успіху" - 150 000,00 грн;

9. складання заяви про розподіл судових витрат (один документ) - 8 000,00 грн.

Загальна вартість - 219 570,00 грн, без ПДВ.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).

Така правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Законом України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ст. 26 Закону).

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 16.02.2023 у справі № 916/1106/21.

Апеляційний господарський суд зважає на правову позицію, наведену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, згідно з якою фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що в разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18420/19, розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, є визначеним, а отже, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником сторони.

Суд звертає увагу на те, що надані учасником справи документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному ним розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18 та постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17.

Так, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 Європейським судом з прав людини також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 914/4/20.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 18.05.2021 у справі № 918/917/19.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З урахуванням наведеного, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2021 у справі № 910/9243/20.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Місцевий господарський суд обґрунтовано погодився з твердженнями позивача про те, що оскільки відзив на позовну заяву з додатками направлявся позивачу через систему "Електронний суд", то відсутні підстави для покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу за підготовку копії відзиву на позовну заяву і заперечень та доданих до них документів, відправка позивачу (2 години) в сумі 3 028,00 грн; подання документів по суті справи (завантаження тексту документа та додатків до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду) (2 години) 3 028,00 грн. Також є неспівмірними витрати на складання заяви про розподіл судових витрат у розмірі 8 000,00 грн та покладення даних витрат на позивача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху.

Велика Палата Верховного Суду у названій постанові дійшла висновку про можливість існування гонорару успіху як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як гонорар успіху, що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 5.46 постанови від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою (прим.: сума гонорару успіху), є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.

Висновок Верховного Суду про те, що погоджений між адвокатом та його клієнтом у договорі гонорар успіху є складовою частиною гонорару адвоката, за своєю суттю є додатковою оплатою за успішне завершення справи в суді до погодженої в договорі оплати за фактично надані послуги та відноситься до судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу, викладений також і в постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 922/3706/19, від 22.10.2020 у справі № 910/9187/19, від 15.09.2022 у справі № 915/294/21, від 17.01.2023 у справі № 922/4183/21.

У даному випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції, гонорар успіху, погоджений сторонами в додатку № 28 від 30.01.2024 до Договору про надання правової (правничої) допомоги в розмірі твердої суми за відмову в позові 150 000,00 грн, є складовою частиною гонорару адвоката, а тому має бути компенсований за рахунок іншої сторони, у даному випадку, - за рахунок позивача.

При розгляді клопотання позивача про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, місцевим господарським судом враховано таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18 та від 20.12.2018 у справі № 316/1923/16-а (2-а/316/41/17), чинне процесуальне законодавство України не вимагає від сторони, яка звертається до суду із вимогою про відшкодування судових витрат, надання доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу адвокат витратив на виконання робіт. Крім того, від сторони не вимагається наведення обґрунтування, чому саме таку кількість часу витратив адвокат на відповідні дії.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

З огляду на наведене, Верховний Суд у своїй постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 наголосив на тому, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог у справі № 911/103/24, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про покладення судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги відповідачу, частково на позивача - в розмірі 177 257,00 грн.

У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухваленого у справі рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2024 у справі № 911/103/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника (позивача).

Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 71 514,00 грн, які відповідач просить стягнути з позивача у відзиві на апеляційну скаргу, слід зазначити таке.

На підтвердження понесених ТОВ "Спектр-Агро" витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідач додав до відзиву на апеляційну скаргу: додаток № 40 від 11.11.2024 до Договору про надання правової (правничої) допомоги "Розмір та порядок оплати праці адвоката" та акт № 126 від 15.11.2024 здачі-приймання виконаних правових послуг за Договором про надання правової (правничої) допомоги.

У додатку № 40 від 11.11.2024 до Договору про надання правової (правничої) допомоги, підписаному замовником (ТОВ "Спектр-Агро") та адвокатом (Бохан С.О.), погоджений розмір та порядок оплати праці адвоката.

Так, відповідно до п. 1 додатку № 40 від 11.11.2024 він визначає порядок оплати юридичних послуг адвокату за надання професійної правничої допомоги у спорі з ТОВ "РАП" та замовником про визнання недійсною фінансової аграрної розписки № 8992 від 13.04.2023. Адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів замовника у Північному апеляційному господарському суді у справі № 911/103/24.

Згідно з п. 2 додатку № 40 від 11.11.2024 до Договору про надання правової (правничої) допомоги, вартість послуг адвоката: 1. підготовка відзиву на апеляційну скаргу (правовий аналіз апеляційної скарги, складання тексту відзиву на апеляційну скаргу) - 20 000,00 грн за документ; 2. подання відзиву на апеляційну скаргу до суду (завантаження тексту документа та додатків до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду) - 1 514,00 грн за годину; 3. складання заяв, клопотань і заперечень з процесуальних питань - 3 000,00 грн за документ; 4. участь у судових засіданнях - 3 000,00 грн за засідання; 5. оплата професійної правничої допомоги за прийняття постанови апеляційної інстанції на користь замовника (відмова позивачу в задоволенні апеляційної скарги) "гонорар успіху" - 50 000,00 грн тверда сума за відмову в задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4.1 додатку № 40 від 11.11.2024 до Договору про надання правової (правничої) допомоги оплата послуг із представництва інтересів у суді апеляційної інстанції здійснюється в наступному порядку: 100 % вартості послуги сплачується замовником адвокату протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення постанови суду апеляційної інстанції.

Правова допомога вважається наданою після підписання акта приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами (п. 8.1 додатку № 40 від 11.11.2024).

15.11.2024 між адвокатом Боханом С.О. та ТОВ "Спектр-Агро" (замовник) підписаний акт № 126 здачі-приймання виконаних правових послуг за договором надання правової (правничої) допомоги, в п. 1 якого зазначено, що відповідно до Договору про надання правової (правничої) допомоги та додатку № 40 від 11.11.2024 адвокат передає, а замовник приймає такі правові послуги, які були надані в період з 11.11.2024 по 15.11.2024: надання професійної правничої допомоги у спорі з ТОВ "РАП" та замовником про визнання недійсною фінансової аграрної розписки № 8992 від 13.04.2023, представництво та захист інтересів замовника у Північному апеляційному господарському суді у справі № 911/103/24, відповідно до переліку наданих послуг, їх ціни та суми, вказаних у п. 1.2 даного акта.

У п. 1.2 акта № 126 від 15.11.2024 наведено перелік наданих адвокатом послуг, їх ціни та сума, а саме:

1. підготовка відзиву на апеляційну скаргу (правовий аналіз апеляційної скарги, складання тексту відзиву на апеляційну скаргу) (1 документ) - 20 000,00 грн;

2. подання відзиву на апеляційну скаргу до суду (завантаження тексту документа та додатків до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду) (1 година) - 1 514,00 грн;

3. оплата професійної правничої допомоги за прийняття постанови апеляційної інстанції на користь замовника (відмова позивачу в задоволенні апеляційної скарги) "гонорар успіху" (тверда сума за відмову в задоволенні апеляційної скарги) - 50 000,00 грн.

Загальна вартість вказаних послуг склала 71 514,00 грн, без ПДВ (п. 2 акта № 126 від 15.11.2024).

У додаткових поясненнях у даній справі, поданих до Північного апеляційного господарського суду, позивач заявив клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу відповідача (на випадок відмови в задоволенні апеляційної скарги), відповідно до якого просить суд, у разі відмови в задоволенні апеляційної скарги та вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на стадії апеляційного розгляду, відмовити в стягненні з позивача гонорару успіху в розмірі 50 000,00 грн та 1 514,00 грн витрат за "подання відзиву на апеляційну скаргу до суду (завантаження тексту документа та додатків до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду)". Так, позивач вважає безпідставним, необґрунтованим та неспівмірним гонорар успіху, заявлений відповідачем до відшкодування у складі судових витрат, пов`язаних з апеляційним розглядом справи. Крім того, позивач зауважує, що відповідачем заявлені до відшкодування витрати, які взагалі не належать до жодного виду правової допомоги - "Подання відзиву на апеляційну скаргу до суду (завантаження тексту документа та додатків до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду)" на 1 514,00 грн.

Дослідивши надані ТОВ "Спектр-Агро" докази, оцінивши його витрати з урахуванням усіх аспектів справи, беручи до уваги складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, зважаючи на те, що професійна правнича допомога надавалась відповідачу в суді першої та апеляційної інстанцій одним і тим же адвокатом, і правова позиція відповідача вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії апеляційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених ТОВ "Спектр-Агро" витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), а отже, розмір заявленого до стягнення з апелянта (ТОВ "РАП") у даній справі гонорару є завищеним.

З урахуванням положень ст. 123, 126, 129 ГПК України та ст. 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", зміст яких наведено вище, з огляду на спірні правовідносини, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду відповідачем документів, їх значення для вирішення спору, доцільність та необхідність виконання робіт (надання послуг), наведених в акті № 126 від 15.11.2024, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру з огляду на ціну позову, значення справи для сторін, виходячи з позиції суду апеляційної інстанції, наведеної в мотивувальній частині цієї постанови, щодо відшкодування таких видів послуг на професійну правничу допомогу як подання документів по суті справи (завантаження тексту документа та додатків до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", підписання КЕП та відправка до суду) та гонорару успіху, зважаючи на залишення без задоволення апеляційної скарги позивача та наявність клопотання останнього про зменшення витрат на професійну правничу допомогу відповідача (на випадок відмови у задоволенні апеляційної скарги), колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованою, розумною, співмірною та пропорційною до предмета спору є компенсація відповідачу витрат у розмірі 45 000,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 45 000,00 грн.

Керуючись ст. 74, 126, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2024 у справі № 911/103/24 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" (34023, Рівненська обл., Вараський р-н, с. Мутвиця, вул. Центральна, буд. 3Б, код ЄДРПОУ 41647769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (08702, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, 20, код ЄДРПОУ 36348550) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000 (сорок п`ять тисяч) грн 00 коп.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 16.12.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко