Ухвала

від 19.12.2024 по справі д

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №д

Провадження №2-о/487/252/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення заяви

19.12.2024 Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Кузьменко В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення правовстановлюючих документів,

ВСТАНОВИВ:

18.11.2024 року до суду звернулась ОСОБА_1 з заявою, в якій просить встановити юридичний факт наявності правовстановлюючих документів: свідоцтва про шлюб від 17.07.1990 року НОМЕР_1 виданого Заводським відділом ЗАГСУ м. Миколаєва; свідоцтва про зміну прізвища від 13.01.1994 року НОМЕР_2 виданого Заводським відділом ЗАГСУ м. Миколаєва; трудової книжки НОМЕР_3 від 20.05.1983 року виданої Мисливсько-рибальським виробничим підприємством "Мисливські зорі"; трудової книжки НОМЕР_4 від 12.03.1984 року Інститут Миколаївагропроекст.

Ухвалою суду від 19.11.2024 року зазначена заява була залишена без руху.

Заявнику було надано строк десять днів, з дня отримання ним копії ухвали, усунути недоліки зазначені в даній ухвалі.

17.12.2024 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Однак, недоліків зазначених в ухвалі суду від 19.11.2024 року про залишення заяви без руху, заявником усунуто не було.

Відповідно до ч.ч.3, 5ст.185ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права.

Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Враховуючи, що заявник ознайомлений із змістом ухвали про залишення заяви без руху у якій зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, 17.12.2024 року подав до суду заяву про усунення недоліків, проте станом на 19.12.2024 року недоліки, викладені в ухвалі про залишення заяви без руху усунуті не були, відтак приходжу до висновку, що вказану заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

При цьому, слід роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.7ст.185ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі наведеного, керуючисьст.185ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення правовстановлюючих документів, вважати неподаною та повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Кузьменко