Рішення

від 20.12.2024 по справі 583/5891/24

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 583/5891/24

2-а/583/39/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Р.В.

за участю секретаря Якубович В.В.,

представника відповідача Сороколіт І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №5 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служи України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,

УСТАНОВИВ:

26 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Цуркан В.І. звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, визнати протиправними дії Державної служи України з безпеки на транспорті та визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00022393 від 05.09.2024, стягнути на користь позивача сплачений судовий збір.

Позов вмотивований тим, що постановою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00022393 від 05.09.2024 р., притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2878213912 до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500.00 грн. В даній постанові вказано, що 05.09.2024 р. о 13.01 за адресою Н-07 км 291 + 793 Сумської області автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб МАЗ 533605-221, днз НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 7.009% (0.806 тон) при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КпАП України.

Вважає дії Державної служи України з безпеки на транспорті протиправними, а зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови неможливо перевірити обставини правопорушення, її зміст не містить категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі. А постанова містить лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації оскаржувана постанова не містить та доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагової норми. Виходячи з цього, у посадової особи не було підстав для притягнення до адміністративної відповідальності.

16 грудня 2024 року від Державної служби України з безпеки на транспорті через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечує проти позову. Вказує, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України відповідає вимогам щодо порядку її прийняття та містить всю необхідну інформацію, передбачену КпАП та п. 17 Порядку № 1174, згідно з якою уповноваженою посадовою особою було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

Вважає необґрунтованими твердження сторони позивача щодо наявності замірів ваги до відправки та при прибутті транспортного засобу з причепом та вантажем, оскільки вказані твердження позивача жодним чином не спростовують факт вчинення адміністративного правопорушення. Факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього руху доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано з правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу. Також зазначив, що технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, що підтверджується сертифікатами перевірки типу та сертифікатами відповідності.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. З огляду на належне повідомлення суд визнав за можливе провести судове засідання без їхньої участі.

Представник Державної служби України з безпеки на транспорті в судовому засіданні зазначила про повне не визнання заявлених вимог з підстав викладених у відзиві.

Суд проаналізував матеріали справи, врахував позицію представника відповідача, дослідив письмові докази, дійшов такого висновку.

Статтею 288 КпАП України передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КпАП.

Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою про адміністративне правопорушення від 05.09.2024 року серії АА № 00022393, складеною головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Є.В., до адміністративної відповідальності притягнуто ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КпАП України за те, що 05.09.2024 р. о 13.01 за адресою Н-07 км 291 + 793 Сумської області автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб МАЗ 533605-221, днз НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 7.009% (0.806 тон) при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон. До порушника застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу - 8500 грн. Вказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі автоматичним приладом для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 71, WAGA-WIM40, CRUA-06-VVE.

В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження постанови, оскільки про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу йому стало відомо 19.11.2024 року після накладення арешту на кошти.

За приписами ч. 2 ст.286КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Строки на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності також визначені.

Відповідно до ст.289КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Частиною 2 ст.291КпАП України визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Аналіз норм статті 286КАС України та ст.ст. 289, 291КпАП України свідчить, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Отже, при вирішенні питання пропуску строку звернення з позовом до суду щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, суд повинен з`ясувати дату отримання цієї постанови.

Аналогічна правова позиція щодо правозастосування викладена у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №953/2781/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд погоджується з доводами позивача про пропущення ним процесуального строку, встановленого законом на подачу адміністративного позову, з поважних причин та з метою справедливого та неупередженого вирішення спору вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з вказаним позовом.

При вирішенні позову по суті суд виходить з наступного.

Так відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки МАЗ 533605-221, днз НОМЕР_1 (а.с.16).

Відповідно товарно - транспортної накладної №10 від 05.09.2024 вантажний автомобіль марки «МАЗ» модель 533605-221, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вантажним причепом марки «ГКБ» модель 8350, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював вантажне автоперевезення ячменю пивоварного сорту «Одіссей» (сипучий товар - насипом) за замовленням вантажовідправника Приватного сільськогосподарського підприємства «Рассвет», код ЄДР 30903033, від населеного пункту с. Широкий Берег Охтирського (Великописарівського) району Сумської області, до вантажоодержувача ТОВ «Малтюроп Юкрейн», код ЄДР 30861821, до м. Чернігів (вул. Інструментальна, 20). При завантаженості ТЗ від вантажовідправника параметри вантажу разом з авто склали: товар сипучий ячмінь пивоварного сорту «Одіссей» масовою 23160 т, брутто 38160 т, тара 15000 т., нетто 23160 т. При доставці товару до вантажоодержувача параметри вантажу разом з ТЗ склали: товар сипучий ячмінь пивоварного сорту «Одіссей» масовою 23160 т, брутто 37940 т, тара 14840 т., нетто 23100 т. Зменшення показників за параметрами брутто, тари та нетто обумовлено витратами пального за шлях автоперевезення від с. Широкий Берег Охтирського (Великописарівського) району Сумської області до м. Чернігів (вул. Інструментальна, 20).

На підтвердження вказаних обставин позивачем також були додані ТТН від ТОВ «Малтюроп Юкрейн» та від ПСП «Рассвет».

Згідно з сертифікатом перевірки типу від 29 грудня 2021 року № UA.TR.113-0748-21, виданого ТОВ «ТЕЛЕКОМ УКРАЇНА» підсистема ідентифікації транспортних засобів WAGA -WIM40 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA 2.0») відповідає типу засобу вимірювальної техніки застосованим вимогам Технічного регламенту. Вказаний сертифікат чинний до 28 грудня 2031 року.

Згідно з свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 22 грудня 2023 року № 04/4651, проведено повірку прилада автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA -WIM40 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA 2.0») зав № CRUA-06-VVE. Вказане свідоцтво чинне до 22.12.2024 року.

Згідно з свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 22 грудня 2023 року № 1939, підсистема габаритного контролю та транспортних засобів у русі SIZE -WIM40 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA 2.0») зав № CRUA-06-VVE відповідає вимогам ТУ та ДСТУ 8809:2018. Вказане свідоцтво чинне до 22.12.2024 року.

Згідно з свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 22 грудня 2023 року № 1938, підсистема габаритного контролю та транспортних засобів у русі ANPR -WIM40 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA 2.0») зав № CRUA-06-VVE відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018. Вказане свідоцтво чинне до 22.12.2024 року.

Із фотоматеріалів, інформаційних відомостей автоматичного пункту габаритно-вагового контролю та витягу з програми АРМ - аудиту щодо виявленого правопорушення вбачається фіксація руху транспортного засобу МАЗ 533605-221, днз НОМЕР_1 ( а.с. 49-53).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Статтею 14Закону України«Про дорожнійрух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до положень ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису,у томучислі тими,що використовуютьсяособою,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,або свідками,а такожпрацюючими вавтоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправністьрішень,дій чибездіяльності суб`єктавладних повноваженьобов`язок щододоказування правомірностісвого рішення,дії чибездіяльності покладаєтьсяна відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів по автомобільним дорогам державного значення допускається у разі, коли їх параметри не перевищують навантаження на вісь:

на одинарну вісь - 11,5 т;

на здвоєні осі, якщо відстань між осями: менш як 1 метр - 11,5 т, від 1 до 1,3 метра - 16 т, від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах - 18 т, від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 т - 19 т, від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 т 23 т, від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20 т;

на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше 21 т, понад 1,3 до 1,4 метра 24 т.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Згідно з ч. 2 ст. 132-1 КпАП України перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174.

Відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Відповідачем на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення долучено до матеріалів справи: 1) фотографії транспортного засобу, здійснені у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт; 2) інформаційні відомості автоматичного пункту габаритно-вагового контролю; 3) витяг з програми АРМ - аудиту щодо виявленого правопорушення.

Згідно з пунктом 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512 (далі - Інструкція № 512), під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, відповідно до додатку 1 до Інструкції № 512 в постанові має міститися виключно інформація про дату, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, зазначеної у статті 14-3 КпАП, дата народження, місце проживання (перебування), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті, опис обставин, установлених під час розгляду справи. Зазначення в тексті постанови інших відомостей, положеннями даного нормативно-правового акту не передбачено.

Аналізуючи зміст оспорюваної постанови, суд зазначає, що вона в повній мірі відповідає формі, затвердженій додатком 1 до Інструкції №512.

Відомості про загальну масу транспортного засобу, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі зазначені безпосередньо в оскаржуваній постанові в розділі «Фактично зафіксовані параметри ТЗ» в якості додаткових відомостей. Натомість, допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги зазначаються в постанові шляхом посилання на пункт 22.5 Правил дорожнього руху та безпосередньо зазначені в описовій частині постанови.

Суд звертає увагу, що пункт 22.5 Правил дорожнього руху не передбачає диференціації нормативних габаритно-вагових параметрів в залежності від руху тією чи іншою ділянкою автомобільної дороги. Інформація про категорію та тип транспортного засобу, смугу руху та напрямок руху також відображена в матеріалах фото фіксації.

Таким чином, зміст оскаржуваної постанови АА № 00022393 від 05.09.2024 року відображає усі істотні ознаки складу правопорушення та усі відомості, які містяться в оскаржуваній постанові, відповідають вимогам чинного законодавства та свідчать про доведеність вини позивача у вчиненому правопорушенні. Зокрема, постанова містить інформацію про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом позивача автомобільними дорогами з перевищенням нормативних вагових параметрів транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги, та дані щодо фактичного навантаження та навантаження з урахуванням похибки.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що оскаржувана постанова складена з недотриманням Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, а також про те, що відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження перевищення транспортним засобом встановлених габаритно-вагових норм.

Жодних доказів на підтвердження того, що в момент фіксації правопорушення навантаження на вісь була іншою, ніж зафіксовані приладом автоматичним для зважування транспортних засобів у русі позивач не надав.

Надання позивачем товаро транспортної накладної не є доказом, що достатньою мірою підтверджує позовні вимоги, адже, як з точки зору розумності так й з точки зору доказування, надання доказів зважування транспортного засобу на одних вагах, не свідчить про несправність інших ваг (комплексного технічного засобу марки WIM 72, WAGA-WIM40. CURA-07-VVE), а будь-яких доказів, що вказують на несправність цих ваг, не надано.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що постанова, яку оскаржує позивач у цій справі, за своїм змістом повністю відповідає вимогам зазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно з якою уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КпАП, тому відмовляє у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 121, 132, 139, 229, 241-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до Державної служи України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служи України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі відмовити.

Після вступу рішення у законну силу заходи забезпечення позову визначені ухвалою суду від 29.11.2024 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа у виконавчому провадженні №76550962 про стягнення ОСОБА_1 подвійного розміру штрафу в сумі 17000 грн. скасувати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом десяти днів із дня проголошення рішення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко