Постанова

від 11.12.2024 по справі 903/481/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року Справа № 903/481/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Карпук А.С.

відповідача: Грибан Ж. В.

третіх осіб: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 11 вересня 2024 року у справі №903/481/24 (повний текст складено 16 вересня 2024 року) та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 вересня 2024 року у справі №903/481/24 (повний текст складено 30 вересня 2024 року) (суддя Кравчук А.М.) та апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 вересня 2024 року у справі №903/481/24 (повний текст складено 30 вересня 2024 року, суддя Кравчук А.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

про визнання недійсним рішення зборів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" про визнання недійсним рішення зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" 3-го поверху 2-го під`їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 22 червня 2022 року.

Протокольною ухвалою Господарського суду Волинської області від 10 липня 2024 року у справі №903/481/24 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Рішенням Господарського суду Волинської області від 11 вересня 2024 року у справі №903/481/24 відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання недійсним рішення зборів.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав чи інтересів в результаті прийняття рішення зборів співвласників ОСББ "Явір 2011" від 22 червня 2022 року, як учасника товариства.

Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 25 вересня 2024 року у справі №903/481/24 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 16 вересня 2024 року про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" від 16 вересня 2024 року про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Заяву третіх осіб про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_5 , на користь ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_9 , на користь ОСОБА_8 , на користь ОСОБА_6 , на користь ОСОБА_2 та на користь ОСОБА_7 по 1000 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 11 вересня 2024 року у справі №903/481/24 та додаткове рішення від 25 вересня 2024 року у справі №903/481/24. Постановити у справі №903/481/24 нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апелянт посилаючись на частину 1 статті 369 Цивільного кодексу України зазначає, що розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом, рішення про влаштування в тому числі прибудов на спільному коридорі мають прийматись Загальними зборами ОСББ, що крім іншого прямо передбачене в статті 10 Закону України "Про ОСББ".

Скаржник звертає увагу суду, що про проведення зборів співвласників ОСББ "Явір 2011" 3-го поверху 2-го під`їзду багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 жодних повідомлень відповідно до вимог пунктів 3.4 - 3.11 Статут (під розписку або рекомендованим листом) не було. Більше того, загальні збори ОСББ "Явір 2011" не приймали рішення про передачу повноважень з приводу розпорядження спільним майном співвласникам 3-го поверху 2-го під`їзду багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 .

Апелянт посилаючись на частини 1 та 2 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" стверджує, що спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку, що фактично було зроблено співвласниками, які брали участь у справі в якості третіх осіб.

Крім того, ОСОБА_1 зауважує, що у справах №161/14434/21 та №161/4463/22 йому, як співвласнику спільної сумісної власності відмовили у захисті порушеного права, зокрема у вільному доступі до місць загального користування виключно покликаючись на рішення зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" 3-го поверху 2-го під`їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 22 червня 2022 року. Разом з тим, відмовляючи в позові у даній справі, господарський суд Волинської області, вказує що оспорюване рішення не порушує права позивача як співвласника, бо в апелянта є кладовка 2,9 м.кв., отже фактично розподіл 9 (дев`ятьма) із 365 співвласників спільного коридора третього поверху, внаслідок чого обмежується право користування душовою і санвузлом, відбувається "на законних підставах".

Щодо незаконності додаткового рішення ОСОБА_1 стверджує, що йому, як стороні у справі - учаснику позовного провадження жодних заяв та копій документів які подані до суду представником третіх осіб не надсилались. Разом з тим, ні треті особи, ні їх представник участі у судовому засіданні не приймали, відповідно до закінчення судових дебатів заяв про подання доказів про судові витрати не робили.

Листом №903/481/24/6638/24 від 09 жовтня 2023 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області.

22 жовтня 2024 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 жовтня 2024 року у справі №903/481/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 11 вересня 2024 року у справі №903/481/24 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 вересня 2024 року у справі №903/481/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 20 листопада 2024 р. об 10:30 год.

Не погодившись із прийнятим додатковим судовим рішенням, ОСББ "Явір 2011" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 вересня 2024 року у справі №903/481/24 в частині відмови задоволення заяви ОСББ" Явір 2011" від 16 вересня 2024 року про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Явір 2011" 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Апелянт вважає, що суд постановляючи рішення про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу безпідставно не взяв до уваги ту обставину, що 26 квітня 2024 року ОСОБА_10 на підставі витягу з ЄДР від щодо ОСББ "Явір 2011" уповноважила в порядку передоручення адвоката Грибан Ж.В. представляти інтереси ОСББ "Явір 2011" в судах України про що було видано відповідну довіреність. Тобто адвокатом Грибан Ж.В. на правовій підставі представлялись інтереси ОСББ "Явір 2011".

Крім того, ОСОБА_11 рішенням правління від 20 вересня 2021 року був уповноважений на підписання всіх угод з ОСББ "Явір 2011" з ціною договору, що не перевищує 10000,00 грн, а тому договір про надання правової допомоги, на переконання апелянта, був підписаний уповноваженою особою.

З огляду на викладене, скаржник зазначає, що враховуючи доцільність понесених відповідачем витрат, з урахуванням складності цієї справи та обсягу наданої послуги, наявні підстави для стягнення з позивача на користь відповідача 15000,00 грн. витрат на правову допомогу, а тому додаткове рішення в частині відмови в задоволенні заяви ОСББ "Явір 2011" про стягнення витрат на правову допомогу підлягає скасування, а заява задоволенню.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07 листопада 2024 року у справі №903/481/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 вересня 2024 року у справі №903/481/24. Об`єднано апеляційні скарги ОСББ "Явір 2011" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 11 вересня 2024 року у справі №903/481/24 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 вересня 2024 року у справі №903/481/24 для спільного розгляду в межах апеляційного провадження.

13 листопада 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 адвоката Карпук Андрія Сергійовича надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 листопада 2024 року у справі №903/481/24 задоволено заяву представника ОСОБА_1 адвоката Карпук Андрія Сергійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №903/481/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 листопада 2024 року у справі №903/481/24 розгляд апеляційних скарг відкладено на 11 грудня 2024 р. об 12:00 год.

11 грудня 2024 року через "Електронний суд" від ОСББ "Явір 2011" надійшли заперечення на апеляційну скаргу позивача на рішення від 11 вересня 2024 року та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 вересня 2024 року у справі №903/481/24. ОСББ "Явір 2011" надано заперечення щодо заяви позивача про розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції.

В судовому засіданні 11 грудня 2024 року, яке проводилось в режимі відеоконференції, представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені в апеляційних скаргах.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційних скарг слід відмовити, мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду - змінити, додаткове рішення - скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

ОСОБА_1 є власником жилого приміщення №119 загальною площею 17,3 м.кв. у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло /т. 1, а.с. 10/.

09 лютого 2011 року проведена державна реєстрація ОСББ "Явір 2011", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /т. 1, а.с. 48/.

Згідно Статуту ОСББ "Явір 2011", затвердженого рішенням загальних зборів ОСББ "Явір 2011", оформленого протоколом №17 від 13 листопада 2016 року, дане ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Статуту органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія. Вищим органом управління є загальні збори, які мають право приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання.

До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема питання про використання спільного майна (пункт 3.3 Статуту).

Згідно пункту 3.12 Статуту рішення стосовно спільного майна, яким користується лише певна група співвласників, приймаються зборами зазначеної групи співвласників.

Пунктами 4.4, 4.5 Статуту визначено, що спільним майном будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розміщені будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Спільне майно будинку не може бути поділене між співвласниками і співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна будинку. Всі співвласники мають право вільно й на рівних умовах користуватися спільним майном будинку за умови, що таке користування здійснюється згідно з цільовим призначенням відповідного майна та не порушує прав і законних інтересів інших співвласників. За рішенням загальних зборів допоміжні приміщення та інше спільне майно будинку можуть передаватися в користування окремим співвласникам, а також в оренду іншим особам. Порядок користування спільним майном визначається загальними зборами.

Як стверджує позивач, йому чиняться перешкоди в користуванні спільним майном, а саме загальним коридором третього поверху у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .

Для захисту своїх прав ОСОБА_1 подано позов до Луцького міськрайонного суду Волинської області до Особа 2, Особа 3 про усунення перешкод та отримання вільного доступу до місць загального користування, про звільнення і повернення до первісного стану місця загального користування та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 вересня 2021 року у справі №161/14434/21 відкрито провадження за даним позовом.

Постановою Волинського апеляційного суду від 01 березня 2023 року у справі №161/14434/21 відмовлено у задоволенні позову фізичних осіб, третя особа без самостійних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" про усунення перешкод та отримання вільного доступу до місць загального користування та про звільнення і повернення до первісного стану місця загального користування, відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі №161/4463/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про усунення перешкод у користування спільним майном, шляхом демонтажу добудови до житлового приміщення.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 травня 2024 року у справі №161/4463/22, яке залишено без змін постановою Волинського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про усунення перешкод у користування спільним майном, шляхом демонтажу добудови до житлового приміщення.

У справах №161/14434/21 та №161/4463/22 підставою для відмови у позові стало рішення, оформлене протоколом зборів співвласників 3-го поверху 2-го під`їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 від 22 червня 2022 року.

Рішенням зборів співвласників 3-го поверху 2-го під`їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , оформленого протоколом від 22 червня 2022 року, підтверджено право користування співвласників 3-го поверху 2-го під`їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 приміщень загального користування на 3-му поверсі 2-го під`їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 кожному співвласнику згідно даних технічного паспорту, які включені у платіжки на оплату комунальних послуг, згідно списку:

- квартира АДРЕСА_4 , приміщення у місці загального користування 1,0 кв.м. (експлікація технічного паспорта №91);

- квартира АДРЕСА_5 добудова в загальному користуванні площею 5,3 кв.м. і 2,7 кв.м. (експлікація технічного паспорта до кв. АДРЕСА_5 );

- квартира АДРЕСА_6 добудова в загальному користуванні площею 1,7 кв.м. і 2,8 кв.м. (експлікація технічного паспорта №94);

- квартира АДРЕСА_7 добудова в загальному користуванні площею 5,0 кв.м. і 2,2 кв.м. (експлікація технічного паспорта до кв. АДРЕСА_7 );

- квартира АДРЕСА_8 );

- квартира АДРЕСА_9 );

- квартира АДРЕСА_10 добудова в загальному користуванні площею 2,7 кв.м. і 2,7 кв.м. (експлікація технічного паспорта №95а);

- квартира АДРЕСА_11 ;

- квартира АДРЕСА_12 добудова в загальному користуванні площею 2,9 кв.м. (експлікація технічного паспорта №95);

- квартира АДРЕСА_13 добудова в загальному користуванні площею 1,9 кв.м. (експлікація технічного паспорта №93).

У зборах прийняли участь із 12 співвласників представники в кількості 9 (кв. АДРЕСА_14 , 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 118а, 120) /т.1, а.с. 11-14/.

В матеріалах справи також міститься висновок судового експерта ТОВ "Волинь Експерт" №3/2024 від 12 січня 2024 року /т.1, а.с. 34-43/. Із висновку вбачається, що зміни конструктивного елемента загального коридору третього поверху гуртожитку по АДРЕСА_2 , внаслідок добудови до житлового приміщення №113 наявні у зв`язку з влаштуванням огороджувальних конструкцій (стін) приміщення 1 коридору, площею 5,3 кв.м. та приміщення 2 кладовки, площею 2,7 кв.м. Площа загального коридору третього поверху гуртожитку по АДРЕСА_2 зайнята добудовою до секції №113 8,37 кв.м.

У позовній заяві позивач зазначає, що спірним рішенням йому надано добудову на загальному коридорі площею 2,9 кв.м., при тому, що він не звертався до ОСББ "Явір 2011" із заявами про надання дозволу на влаштування добудов на загальному коридорі, ніякої добудови на коридорі він не має, і не брав участь у зборах 22 червня 2022 року. Крім того, на переконання позивача спірне рішення щодо влаштування прибудов на коридорі 3-го поверху повинне прийматись всіма співвласниками будинку, оскільки коридор третього поверху є конструктивним елементом будинку, є спільною сумісною власністю всіх співвласників будинку.

Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позивачем не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав чи інтересів в результаті прийняття рішення зборів співвласників ОСББ "Явір 2011" від 22 червня 2022 року, як учасника товариства.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України "Про ОСББ").

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ОСББ" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Майно об`єднання утворюється з: майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

За приписами частини 2 статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 10 Закону України "Про ОСББ" визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників (частина третя статті 10 Закону України "Про ОСББ").

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (частина 5 статті 10 Закону України "Про ОСББ").

Згідно частини 8 статті 10 Закону України "Про ОСББ" рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Частиною 9 статті 10 Закону України "Про ОСББ" визначено перелік питань, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів об`єднання, серед яких, питання про використання спільного майна.

Статтею 10 Закону України "Про ОСББ" також визначено, що за рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об`єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників. Статутом визначаються порядок скликання та голосування, перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників.

Збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання.

Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом.

Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Статуту ОСББ "Явір 2011" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія. Вищим органом управління є загальні збори, які мають право приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання.

До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема питання про використання спільного майна (пункт 3.3 Статуту).

Згідно пункту 3.12 Статуту рішення стосовно спільного майна, яким користується лише певна група співвласників, приймаються зборами зазначеної групи співвласників /т.2 а.с.120/.

Пунктами 4.4, 4.5 Статуту визначено, що спільним майном будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розміщені будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Спільне майно будинку не може бути поділене між співвласниками і співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна будинку. Всі співвласники мають право вільно й на рівних умовах користуватися спільним майном будинку за умови, що таке користування здійснюється згідно з цільовим призначенням відповідного майна та не порушує прав і законних інтересів інших співвласників. За рішенням загальних зборів допоміжні приміщення та інше спільне майно будинку можуть передаватися в користування окремим співвласникам, а також в оренду іншим особам. Порядок користування спільним майном визначається загальними зборами.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Зазначений підхід щодо правової природи рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) та інших органів юридичної особи є усталеним в судовій практиці та знайшов своє відображення у численних висновках Верховного Суду, викладених зокрема у постановах від 28 листопада 2018 року у справі №910/23631/17, від 16 жовтня 2019 року у справі №909/556/18, від 01 вересня 2022 року у справі №922/2402/21, від 19 квітня 2023 року у справі №916/4097/21 та інших.

Цей підхід щодо правової природи рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) та інших органів юридичної особи є загальним стосовно рішень органів управління юридичної особи.

Рішення загальних зборів юридичної особи (наглядової ради, правління) може бути оскаржено в судовому порядку учасником шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника товариства.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Дослідивши оскаржуване позивачем рішення зборів співвласників 3-го поверху 2-го під`їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , оформлене протоколом від 22 червня 2022 року, колегія суддів прийшла до висновку, що ні Законом України "Про ОСББ", ні статутом ОСББ "Явір 2011" не передбачено такого органу управління в об`єднанні як "збори мешканців певного поверху, певного під`їзду". Оскаржуване рішення зборів співвласників не відповідає вимогам статті 10 Закону України "Про ОСББ", тобто не є обов`язковим для всіх співвласників.

Пунктом 3.12 Статуту ОСББ "Явір 2011" передбачено, що рішення стосовно спільного майна, яким користується лише певна група співвласників можуть приймаються зборами зазначеної групи співвласників.

Однак, пунктом 4.5 Статуту ОСББ "Явір 2011" визначено, що всі співвласники мають право вільно й на рівних умовах користуватися спільним майном будинку за умови, що таке користування здійснюється згідно з цільовим призначенням відповідного майна та не порушує прав і законних інтересів інших співвласників. За рішенням загальних зборів допоміжні приміщення та інше спільне майно будинку можуть передаватися в користування окремим співвласникам, а також в оренду іншим особам. Порядок користування спільним майном визначається загальними зборами.

З дослідженого колегією суддів вбачається, що рішення загальних зборів ОСББ "Явір 2011" щодо передачі допоміжного чи іншого спільного майна будинку розташованого на 3-му поверсі 2-го під`їзду будинку в користування співвласникам квартир АДРЕСА_15 у встановленому порядку не приймалося та відсутнє. Вказані збори не є також зборами представників, можливість проведення яких передбачена статтею 10 Закону України "Про ОСББ". 'У такому разі, співвласники квартир №111-120 позбавлені права приймати будь-які рішення щодо спільного майна багатоквартирного будинку, а прийняті ними рішення не створюють жодних прав та обов`язків.

Мешканці окремого поверху не мають статусу органу управління ОСББ. Їх рішення не є офіційними рішеннями ОСББ. Відповідно, якщо мешканці прийняли якесь рішення, воно юридично не є обов`язковим для всіх членів ОСББ чи навіть для них самих, якщо воно не затверджено загальними зборами ОСББ, а тому таке рішення не може порушувати прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Рішення зборів співвласників 3-го поверху 2-го під`їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , яке оформлене протоколом від 22 червня 2022 року є документом, який не спрямований у відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З оскаржуваного рішення вбачається, що співвласники, які приймали участь на зборах лише підтвердили право користування приміщеннями загального користування, тобто вказане рішення є суто декларативним та не призводить до виникнення права користування. ОСББ "Явір 2011" не надано колегії суддів належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення у третіх осіб права користування місцями загального користування на 3-му поверсі 2-го під`їзду.

Крім того, визнання недійсним оскаржуваного рішення зборів співвласників 3-го поверху 2-го під`їзду в будь-якому випадку не може призвести до поновлення порушених прав позивача на користування спільним майном в будинку, оскільки виходячи зі змісту позовних вимог і порушеного права позивача, належною вимогою є усунення перешкод в користуванні майном.

Колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на наступне.

Як з`ясовано в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, спір у справі виник у зв`язку з порушенням прав позивача на вільне користування місцями загального користування будинку, зокрема загального коридору третього поверху другого під`їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , членом ОСББ якого він є.

Фізичними особами, які залучені третіми особами у даній справі, здійснено добудови до квартир, які їм належать на праві приватної власності, за рахунок площ місць загального користування - коридору. Причому такі добудови, як свідчать заяви цих осіб про вступ у справу третіми особами, здійснені у 2005-2009 роках, тобто задовго до прийняття рішення, яке оскаржується у даній справі.

Рішенням зборів співвласників третього поверху другого під`їзду від 22 червня 2022 року, яке є предметом оскарження, треті особи підтвердили право користування такими добудовами.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що за частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно, позивач є співвласником спільного майна будинку та має право брати участь у визначенні порядку користування ним.

Колегія суддів зазначає, що будь-які перепланування, переобладнання, реконструкції спільного майна у багатоквартирному житловому будинку можна проводити тільки за згодою співвласників і за умови, що такі зміни не порушуватимуть права власників квартир у цьому будинку. Для дотримання принципу спільності здійснення права спільної сумісної власності будь-які дії з перепланування, переобладнання, реконструкції допоміжних приміщень у такому будинку слід погоджувати зі всіма співвласниками (висновок постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц (пункти 74-76)).

Рішення, прийняте загальними зборами співвласників третього поверху другого під`їзду, як вже зазначалося судом, не є рішенням ОСББ, а також не є рішенням, з якого б виникало право на здійснення добудови, перепланування, чи користування майном, а є рішенням виключно декларативного характеру, що втілює волю лише частини з усього кола співвласників спільного майна, та яке не враховує інтереси усіх співвласників, зокрема і позивача.

Відповідно таке рішення частини співвласників не може мати безумовних правових наслідків для інших співвласників та не є обов`язковим для них, оскільки володіння та користування спільним майном здійснюється усіма його співвласниками за спільного згодою, тобто в результаті досягнення консенсусу. У тому ж разі, якщо такої згоди сторони не досягли, спір щодо порядку володіння та користування спільним майном повинен вирішуватися судом.

А відтак оскарження рішення частини співвласників позивачем не є ефективним способом захисту порушених прав, оскільки його скасування не матиме наслідком забезпечення позивачеві доступу до користування спільним майном. У разі, коли існує між співвласниками спір з приводу порядку користування та володіння спільним майном, суд має вирішити такий спір щодо суті, визначивши певний порядок користування спільним майном для його співвласників, які в позасудовому порядку не досягли згоди з приводу користування ним.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 487/3769/20.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, однак вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення, виклавши її в редакції даної постанови.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення

Згідно з частиною 4 статті 277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Щодо додаткового рішення Господарського суду Волинської області від 25 вересня 2024 року у справі №903/481/24.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 ГПК України). Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина 2 статі 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1). За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2).

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 було заявлено до стягнення з ОСББ "Явір 2011" 11250 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 11 вересня 2024 року у справі №903/481/24 відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання недійсним рішення зборів.

Як зазначено вище, Північно-західним апеляційним господарським судом залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишено без змін оскаржуване рішення зі зміною мотивувальної частини рішення.

Враховуючи відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 правові підстави покладення понесених ним витрат на професійну правничу допомогу на ОСББ Явір 2011 відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити.

Відповідачем ОСББ "Явір 2011" було заявлено до стягнення з позивача 15000 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження витрат, відповідачем було надано договір про надання правової допомоги №04-06/24 від 04 червня 2024 року, який укладений між АБ "Жанни Грибан" в особі адвоката Грибан Ж.В. та ОСББ "Явір 2011" в особі в.о. голови правління ОСОБА_11 , акт наданих послуг, підписаний аналогічним складом учасників.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в графі "відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори" зазначено ОСОБА_10 керівник.

Крім того, відповідачем до заяви долучена довіреність у порядку передоручення від 26 квітня 2024 року, якою ОСОБА_10 на підставі витягу з ЄДР від 26 квітня 2024 року щодо ОСББ "Явір 2011" уповноважує в порядку передоручення Грибан Ж.В. представляти інтереси ОСББ "Явір 2011" в судах України.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що докази на підтвердження повноважень Свириди В.Я., як виконуючого обов`язків голови правління ОСББ "Явір 2011", надання права на підписання від імені ОСББ договору про надання правової допомоги, акту наданих послуг оплати послуг в матеріалах справи відсутні.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (стаття 207 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів не бере до уваги долучений до апеляційної скарги протокол засідання правління ОСББ "Явір 2011" від 20 вересня 2021 року на підтвердження повноважень ОСОБА_11 . Даним протоколом надано право підпису всіх угод з ОСББ "Явір 2011" з ціною договору, що не перевищує 10000 грн. (сто тисяч гривень) та які стосуються діяльності ОСББ "Явір 2011" по вул. Ніла Хасевича, 6 у м.Луцьку члену правління - Свириді Віктору Ярославовичу. Проте у протоколі зазначено ціну договору цифрами 10000 грн, а буквами - сто тисяч, тобто однозначно встановити наявність повноважень у ОСОБА_11 неможливо. Крім того, протокол засідання ОСББ "Явір 2011" від 20 вересня 2021 року до місцевого господарського суду не подавався і апелянтом не обгрунтовано неможливість його подання у строки встановлені процесуальним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, відсутність доказів на підтвердження повноважень Свириди В.Я. на підписання договору про надання правової допомоги, місцевим господарським судом обгрунтовано зазначено про відсутність можливості перевірити факт наявності/відсутності волевиявлення ОСББ "Явір 2011" на його укладення, у зв`язку з чим заява останнього про стягнення з позивача 15 000 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу правомірно залишена без задоволення.

Також, додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 25 вересня 2024 року у справі №903/481/24 частково задоволено заяву третіх осіб про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_5 , на користь ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_9 , на користь ОСОБА_8 , на користь ОСОБА_6 , на користь ОСОБА_2 та на користь ОСОБА_7 по 1000 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19 зазначила, що процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.

Суд має застосовувати зазначені положення процесуального закону за наявності одночасно у сукупності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Зміст вказаної норми також свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов`язок здійснити розподіл судових витрат у зазначений вище спосіб. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.

Подібні правові висновки викладено також в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі №927/515/21, від 25 листопада 2021 року у справі №904/5929/19, від 15 вересня 2022 року у справі №910/10159/21, додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04 березня 2021 року у справі №916/376/19.

Як вже було зазначено вище, суд першої інстанції встановив відсутність порушення прав ОСОБА_1 рішення зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" 3-го поверху 2-го під`їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 22 червня 2022 року, у зв`язку з чим було частково задоволено заяву третіх осіб про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Однак, даною постановою змінено мотивувальну частину оскаржуваного рішення місцевого господарського суду. Колегія суддів виснувала, що мешканці окремого поверху не мають статусу органу управління ОСББ. Їх рішення не є офіційними рішеннями ОСББ. Відповідно, якщо мешканці прийняли якесь рішення, воно юридично не є обов`язковим для всіх членів ОСББ чи навіть для них самих, якщо воно не затверджено загальними зборами ОСББ, а тому таке рішення не може порушувати прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Враховуючи такі висновки, які стали підставою для зміни мотивувальної частини оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що внаслідок неправильних дій саме третіх осіб, якими було проведено збори співвласників 3-го поверху 2-го під`їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , виник спір у даній справі, а тому витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України апеляційним судом покладаються на третіх осіб.

Таким чином, додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 вересня 2024 року у справі №903/481/24 слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 277, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 11 вересня 2024 року у справі №903/481/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Волинської області від 11 вересня 2024 року у справі №903/481/24 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції даної постанови.

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 вересня 2024 року у справі №903/481/24 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 25 вересня 2024 року у справі №903/481/24 скасувати. Прийняти нове рішення.

В задоволенні заяв ОСОБА_1 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Явір 2011" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/481/24 повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "17" грудня 2024 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.