Постанова

від 18.12.2024 по справі 918/134/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року Справа № 918/134/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В.

за участю представників сторін:

прокурор: Ковальчук І.Л.

позивача: не з"явився

відповідача 1: не з"явився

відповідача 2: Лук"янчук С.М. адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 по справі №918/134/24 (суддя Романюк Ю.Г., м.Рівне, повний текст складено 03.06.2024)

за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради

до відповідача-1 ОСОБА_1

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп"

про витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ "Акріс Агро Груп" про витребування з володіння відповідачів у комунальну власність на користь Здолбунівської міської територіальної громади в особі позивача земельної ділянки площею 2,8438 га, кадастровий номер 5622682800:00:001:0341 (реєстраційний номер: 1219303156226) для ведення фермерського господарства.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 у справі №918/134/24 позов задоволено. Витребувано з володіння ОСОБА_1 у комунальну власність на користь Здолбунівської територіальної громади в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку площею 2,8438 га, кадастровий номер 5622682800:00:001:0341 (реєстраційний номер 1219303156226). Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" у комунальну власність на користь Здолбунівської територіальної громади в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку площею 2,8438 га, кадастровий номер 5622682800:00:001:0341 (реєстраційний номер 1219303156226). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури 3 028 грн 00 коп. 50% судового збору. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" на користь Рівненської обласної прокуратури 3 028 грн 00 коп. 50% судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішення, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить суд рішення Господарського суду Рівненської області від 23 травня 2024 року у справі №918/134/24 скасувати, закрити провадження у справі та повернути позовну заяву прокурору. У випадку розгляду справи по суті в позові відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що в позовній заяві прокурора не обґрунтовано необхідність звернення до суду в інтересах держави, необхідність захисту цих інтересів, підстави для звернення до суду. Орган місцевого самоврядування (Здолбунівська міська рада) цілком спроможний захистити права та інтереси громади самостійно. Для цього в громади є матеріальний (бюджет) потенціал, юридичний і земельний супровід (юридичний та земельний відділи). Прокурор неправильно тлумачить поняття державного інтересу держави, надаючи пріоритет державі, ігноруючи права скаржника як власника земельної ділянки, набутої на законних підставах, про що прокурору мало бути відомо ще з 2017 року. Доводи , викладені прокурором у відповіді на відзив не спростовують аргументів, викладених мною у відзиві на позов та клопотанні про закриття провадження у справі.

Скаржник зазначає, що посилання на нормативні акти, що були порушені при приватизації територіальним органом Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, позовна заява та відповідь на відзив також не містить, що є доказом про те, що будь-яких порушень при приватизації земельної ділянки не було. Накази є чинними, не скасовані.

Крім того, скаржник зазначає, що справа не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки справа щодо витребування земельної ділянки не відноситься до спорів щодо права власності, реєстрації права власності, визнання недійсними актів, стороною яких є фізична особа. Стороною спору є фізична особа ОСОБА_1 .

Поряд з цим, скаржник зазначає, що витребування на користь позивача із володіння відповідача земельної ділянки буде непропорційним втручанням у право на мирно володіння майном, що становитиме порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки прокурором не доведено, що таке втручання не порушить справедливого балансу інтересів, а саме позитивні наслідки вилучення земельних ділянок для захисту інтересів держави є більш важливими, ніж дотримання права громадян, які законним шляхом добросовісно набули своє майно, покладаючись на: легітимність добросовісних дій органу місцевого самоврядування.

Також, скаржник вважає, безпідставними висновки суду першої інстанції щодо дотримання прокурором строків позовної давності.

Ухвалою суду від 30.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 по справі №918/134/24. Розгляд справи призначено на 02 жовтня 2024 року.

12 серпня 2024 року Здолбунівською окружною прокуратурою сформовано та подано через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу в якому заперечує доводи апеляційної скарги та просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 у справі № 918/134/24 за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ «Акріс Агро Груп» про витребування у комунальну власність земельної ділянки, рішення суду першої інстанції - без змін.

22 серпня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" сформовано та подано через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу в якому підтримує доводи апеляційної скарги та зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

30 вересня 2024 року представником ОСОБА_1 адвокатом Януль-Сидорчук Х.В. подане клопотання про відкладення розгляду справи.

В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача-1 посилається на те, що в зв`язку з перебуванням за сімейними обставинами поза межами Рівненської області 02.10.2024 року брати участь у судовому засіданні, в т.ч. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, змоги не має. Просить розгляд справи відкласти на інший день.

Прокурор в судовому засіданні 02.10.2024 щодо задоволення клопотання представника відповідача-1 про відкладення розгляду справи не заперечувала та залишила розгляд вказаного клопотання на розсуд суду.

В судове засідання 02.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Акріс Агро Груп" свого представника не направило, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлене належним чином, причини неявки суду не повідомило.

Ухвалою суду від 02.10.2024 розгляд справи відкладено на 20 листопада 2024 року. Витребувано у Керівника Здолбунівської окружної прокуратури належним чином завірені копії: заяви від 26.02.2015, посвідчену приватним нотаріусом А. Чайковською та зареєстровану у реєстрі за № 82 згідно якої ОСОБА_2 висловив свою згоду на вилучення земельної ділянки площею 47,78 га, що знаходиться на території Копитківської сільської ради і перебуває у його постійному користуванні відповідно до Державного акту на право постійного користування землею РВ №00031 (з додатком), та не заперечив щодо її відведення членам ФГ ім. Шевченка; заяви 16 членів ФГ ім.Шевченка про передачу їм безоплатно у власність земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) із земель, що перебувають у постійному користуванні, згідно з Державним актом серії РВ № 00031 та додатку до нього, від 27.02.2015, яка зареєстрована в Головному управлінню Держземагенства у Рівненській області за вх. № 468/0/17-1.

Станом на дату та час судового засідання 20.11.2024 о 10:30 год, судом апеляційної інстанції встановлено, що керівником Здолбунівської окружної прокуратури не виконано вимоги ухвали суду від 02.10.2024 щодо надання відповідних копій заяв.

В судове засідання 20.11.2024 Здолбунівська міська рада свого представника не направила, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

В судовому засіданні 20.11.2024 колегією суддів звернуто увагу представників відповідачів та прокурора, що під час виступу представника відповідача 1 в режимі відеоконференції пропадає звук внаслідок чого не чутно деякі слова, що говорить вказаний представник під час своєї промови. Вказане унеможливлює надання судом апеляційної інстанції повної та об`єктивної оцінки виступу представника відповідача 1, що в свою чергу може призвести до порушення прав відповідача 1.

Ухвалою суду від 20.11.2024 розгляд справи відкладено на 18 грудня 2024 року. Повторно витребувано у Керівника Здолбунівської окружної прокуратури належним чином завірені копії: заяви від 26.02.2015, посвідчену приватним нотаріусом А. Чайковською та зареєстровану у реєстрі за №82 згідно якої ОСОБА_2 висловив свою згоду на вилучення земельної ділянки площею 47,78 га, що знаходиться на території Копитківської сільської ради і перебуває у його постійному користуванні відповідно до Державного акту на право постійного користування землею РВ № 00031 (з додатком), та не заперечив щодо її відведення членам ФГ ім. Шевченка; заяви 16 членів ФГ ім. Шевченка про передачу їм безоплатно у власність земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) із земель, що перебувають у постійному користуванні, згідно з Державним актом серії РВ № 00031 та додатку до нього, від 27.02.2015, яка зареєстрована в Головному управлінню Держземагенства у Рівненській області за вх. № 468/0/17-1.

21 листопада 2024 року Здолбунівська окружна прокуратура через систему "Електронний суд" на виконання ухвали суду від 20.11.2024 надано суду копії витребуваних заяв.

17 грудня 2024 року сформовано та подано через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 адвоката Януль-Сидорчук Х.В. клопотання в якому просить розгляд справи 18 грудня 2024 року проводити без участі апелянта та представника апелянта. Додатково просить суд врахувати правові висновки Верховного Суду, зазначені в ухвалі від 21 листопада 2024 року в справі 918/1319/23 (аналогічній справі, з тим самим предметом спору, що випливає із тих самих правовідносин) щодо підсудності справи, розгляду справ в порядку цивільного судочинства, підстав для закриття провадження справи.

Прокурор в судовому засіданні 18.12.2024 просила залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 та рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 по справі №918/134/24 без змін.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 18.12.2024 підтримав апеляційну скаргу відповідача-1 та просив скасувати оскаржуване рішення.

Здолбунівська міська рада явку свого повноважного представника в судове засідання 18.12.2024 не забезпечила, хоча належним чином повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Згідно з ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд справи та той факт, що їх явка в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у даному судовому засіданні за відсутності представника Здолбунівської міської ради.

Відповідно достатті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення прокурора в судових засіданнях 02.10.2024, 20.11.2024, 18.12.2024, пояснення представника відповідача-1 в судовому засіданні 20.11.2024, пояснення представника відповідача-2 в судових засіданнях 20.11.2024 та 18.12.2024, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 по справі №918/134/24 скасувати, провадження у справі №918/134/24 закрити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії РВ №00031, виданим 29.04.1998 на підставі рішення Здолбунівської районної Ради народних депутатів Здолбунівською району Рівненської області від 22.04.1998 за №159, зі змінами в землекористуванні, внесеними рішенням Здолбунівської районної ради від 20.09.2000 №166 (ділянка 2-3 площею 2,28 га), ОСОБА_3 надано у постійне користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства площею 45,5 га в межах згідно з планом, що розташована на території Копитківської сільської ради Здолбунівського району (на даний час - Здолбунівської міської територіальної громади) (а.с. 65-67 т.1).

17 березня 1998 року ОСОБА_3 створено ФГ ім. Шевченка, яке зареєстроване як юридична особа та внесено відомості до Єдиного державного реєстру за №15961200000000439 (а.с.33-40 т.1).

12 лютого 2015 року рішенням засновника ФГ ім. Шевченка - ОСОБА_3 №15 введено в число членів господарства: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та внесено зміни в установчі документи фермерського господарства (а.с. 23 т.1).

Згідно п.1.5 Статуту ФГ ім. Шевченка (в новій редакції), затвердженого рішенням засновника ФГ ім. Шевченка від 15.02.2015 №15, членами господарства є: ОСОБА_19 , ОСОБА_2 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_2 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 (а.с.24-32 т.1).

Відповідно до заяви від 26.02.2015, посвідченої приватним нотаріусом А. Чайковською та зареєстрованої у реєстрі за №82, ОСОБА_2 висловив свою згоду на вилучення земельної ділянки площею 47,78 га, що знаходиться на території Копитківської сільської ради і перебуває у його постійному користуванні відповідно до Державного акту на право постійного користування землею РВ №00031 (з додатком), та не заперечив щодо її відведення членам ФГ ім. Шевченка (а.с.70 т.2).

У подальшому, до Головного Управління Держземагенства у Рівненській області від 16 членів ФГ ім. Шевченка, які не є засновниками ФГ ім. Шевченка та не передавали земельні ділянки до цього господарства як його учасники та фактично стали його членами лише 12.02.2015, надійшла заява про передачу їм безоплатно у власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель, що перебувають у постійному користуванні, згідно з Державним актом серії РВ №00031 та додатку до нього (а.с. 71 т.2).

27 лютого 2015 року вказана заява зареєстрована в Управлінні за вх. №468/0/17-15.

16 березня 2015 року, на підставі вказаної заяви, Головним Управлінням Держземагенства у Рівненській області прийнято наказ від №17-254/16-15-СГ про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні ОСОБА_3 на території Копитківської сільської ради Здолбунівського району (а.с. 40 т.1).

01 серпня 2016 року рішеннями загальних зборів членів ФГ ім. Шевченка оформлені протоколом від 01.08.2016, в присутності голови ОСОБА_3 та 16 нових членів господарства, вирішено провести поділ земель сільськогосподарських угідь (рілля) ФГ ім. Шевченка площею 45,5011 га на 16 земельних часток (паїв) порівну по 2,8438 га. (а.с.42 т.1).

28 серпня 2016 року рішеннями загальних зборів членів ФГ ім. Шевченка оформлені проколом від 28.08.2016 погоджено Проєкт організації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні ОСОБА_3 на території Копитківської сільської радії Здолбунівського району на земельні частки (паї) площею 45,5011 га, та встановлено фактичний розподіл земельних часток (паїв), у тому числі земельної ділянки ОСОБА_1 площею 2,8438 га. (а.с.43-44 т.1).

Наказом Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області №17-893/16-17-СГ від 23.03.2017 (а.с. 45-46 т.1):

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю), як члену фермерського господарства ім. Шевченка, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні ОСОБА_3 на території Копитківської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області;

- припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 2,8438 га громадянину ОСОБА_3 для ведення селянського (фермерського) господарства, що посвідчене Державним актом на право постійного користування землею серії РВ №00031, виданого відповідно до рішення Здолбунівської районної Ради народних депутатів Здолбунівського району Рівненської області від 22.04.1998 №159, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 29.04.1998 за №21, на території Копитківської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області;

- передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,8438 га (кадастровий номер 5622682800:00:001:0341) для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю), як члену фермерського господарства ім. Шевченка, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копитківської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.04.2017 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5622682800:00:001:0341 площею 2,8438 га для ведення фермерського господарства (номер відомостей про речове право: 19871760) (а.с. 47-50 т.1).

ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,8438 га передано в оренду (дата реєстрації - 20.07.2018) ТОВ "Акріс Агро" згідно договору оренди землі від 20.07.2018, строком дії 7 років (номер запису про інше речове право: 27155045, інше речове право припинено 14.12.2020) (а.с.51-53 т.1).

Пізніше, ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,8438 га передано в оренду (дата реєстрації - 14.12.2020) ТОВ "Акріс Агро Груп" згідно договору оренди землі від 22.10.2020 (номер запису про інше речове право: 39806961).

За умовами Договору оренди землі від 22.10.2020, укладеного між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "Акріс Агро Груп" (орендар), орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 2,8438 га, кадастровий номер 5622682800:00:001:0341, сільськогосподарського призначення, яка знаходиться у межах Копитківської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області (а.с.54-58 т.1).

Згідно п. 7 Договору оренди землі від 22.10.2020, договір укладено на 7 (сім) років з дати укладення цього договору.

По закінченню строку дії договору орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Крім того, договір підлягає автоматичному продовженню у порядку, визначеному законодавством та договором (п. 7.1. Договору оренди землі від 22.10.2020).

Враховуючи вищевикладене, прокурор вважаючи, що при отриманні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у власність було порушено норми законодавства, звернувся до Господарського суду Рівненської області, в порядку господарського судочинства з позовом до ОСОБА_1 та ТОВ "Акріс Агро Груп" про витребування з володіння відповідачів у комунальну власність на користь Здолбунівської міської територіальної громади в особі позивача земельної ділянки площею 2,8438 га, кадастровий номер 5622682800:00:001:0341 (реєстраційний номер: 1219303156226) для ведення фермерського господарства.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

За змістом ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно ст. ст. 5, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6); вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункт 13); інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункт 15).

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 24 ЦК України, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Статтями 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

За змістом ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Колегія суддів зазначає, що склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.

Належним відповідачем за позовом про витребування від особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

У даній справі №918/134/14 керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та ТОВ "Акріс Агро Груп" про витребування земельної ділянки площею 2,8438 га, кадастровий номер 5622682800:00:001:0341.

Метою звернення до суду із даним позовом в інтересах органу місцевого самоврядування, прокурор зазначив захист порушених інтересів територіальної громади в особі позивача, оскільки спірна земельна ділянка незаконно вибула з комунальної власності, а тому підлягає витребуванню з володіння власника ОСОБА_1 та орендаря - ТОВ "Акріс Агро Груп" на користь Здолбунівської міської територіальної громади в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району в порядку ст. ст. 387, 388 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у п. 6.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, суд вказав, що у спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб`єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб- підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб`єкта господарювання.

В той же час, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).

Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю, яка (права на яку) є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства. Визначаючи юрисдикцію спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб`єктний склад учасників у цій справі. Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.04.2023 у справі № 915/390/22.

Як вбачається із встановлених судом апеляційної інстанції обставин у даній справі №918/134/24, власником спірної земельної ділянки, про витребування якої прокурором заявлено позов, є фізична особа ОСОБА_1 , яка будучи лише членом ФГ «ім. Шевченка», не передавала земельну ділянку до цього господарства, однак безоплатно отримала у власність спірну земельну ділянку, яка вже перебувала у постійному користуванні ФГ «ім. Шевченка».

При цьому, надання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки саме для ведення фермерського господарства відбувалося на загальних підставах (ст.118 ЗК України), проте із земель, що вже перебували у користуванні ФГ «ім. Шевченка».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 фермерську діяльність на спірній земельній ділянці не здійснює, а передала її в оренду для сільськогосподарських потреб ТОВ "Акріс Агро Груп", що підтверджується укладеним договором оренди землі від 22.10.2020 зі строком дії останнього на 7 років.

Суд вважає за необхідне звернути уваги на те, що згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

У ст. 2 Закону України "Про фермерське господарство" закріплено, що відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Тобто спеціальним нормативно-правовим актом у таких правовідносинах є Закон України "Про фермерське господарство".

Згідно ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №922/1830/19.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки прокурор звернувся до господарського суду із позовом про витребування земельної ділянки, власником якої є фізична особа, яка господарську діяльність на спірній земельній ділянці не здійснює, а передала її в оренду для сільськогосподарських потреб ТОВ "Акріс Агро Груп", то такий спір за своїм суб`єктним складом сторін та характером спірних правовідносин (не здійснення не земельній ділянці господарської діяльності її власником) підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичної особи (власника земельної ділянки).

Також суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що у справі № 633/408/18, яка також розглянута в порядку цивільного судочинства, за позовом Харківської місцевої прокуратури №2 до ГУ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадаструу Харківській області, Фізичної особи про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку, Велика Палата Верховного Суду сформувала такий правовий висновок. Член фермерського господарства, який отримав земельну ділянку у користування для створення фермерського господарства і раніше не набув права на земельну частку (пай), може цю (отриману ним) земельну ділянку приватизувати у межах розміру земельної частки (паю) за умови припинення права користування нею фермерським господарством. Якщо ж член фермерського господарства не отримував у користування земельну ділянку для його створення, а лише увійшов до складу членів цього господарства, він має право отримати у власність земельну ділянку у передбаченому законом розмірі, проте в загальному порядку, зокрема із земель, які не перебувають у власності чи користуванні фермерського господарства.

В той же час, колегія суддів не приймає до уваги посилання прокурора, як підставу для розгляду справи в порядку господарського судочинства, в тому числі на правові висновки Великої Палата Верховного Суду у справі № 922/1830/19, яка дійшла висновку про необхідність відступити від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі 619/1680/17-ц, від 03.04.2019 у справі № 621/2501/18, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 12.05.2020 у справі № 357/1180/17, стосовно належності до цивільної юрисдикції спорів про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство.

Так, у справі № 922/1830/19 прокурор звернувся з позовом до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, Фізичної особи, ФГ "Скосогорівка" про (зокрема):

- визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагенства у Харківській області від 16.09.2014 № 2215-СГ "Про надання в оренду земельних ділянок" Фізичній особі;

- визнання недійсним договору оренди землі від 29.12.2014, укладеного між ГУ Держземагенства у Харківській області та Фізичною особою щодо оренди земельної ділянки площею 65,7339 га, в тому числі: земельна ділянка площею 9,1973 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0375, земельна ділянка площею 16,5371 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0376, земельна ділянка площею 39,9995 га кадастровий номер 6320888100:02:001:0096;

- визнання недійсним договору суборенди землі від 05.02.2016, укладеного між Фізичною особою та ФГ "Скосогорівка" щодо суборенди земельних ділянок площею 65,7339 га, у тому числі: земельна ділянка площею 9,1973 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0375, земельна ділянка площею 16,5371 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0376, земельна ділянка площею 39,9995 га кадастровий номер 6320888100:02:001:0096;

- скасування рішення про державну реєстрацію від 31.12.2014 № 18503870, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право оренди від 31 грудня 2014 року № 8328736 про реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320886500:02:001:0375) за Фізичною особою; рішення про державну реєстрацію від 31.12.2014 №18504611, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право оренди № 8329049 від 31.12.2014 про реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320886500:02:001:0376) за Фізичною особою; рішення про державну реєстрацію від 31.12.2014 № 18502807, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право оренди № 8328159 від 31.12.2014 про реєстрацію права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320888100:02:001:0096) за Фізичною особою;

- скасування рішення про державну реєстрацію від 09.02.2016 № 28151672, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право суборенди №13178167 від 05.12.2016 про реєстрацію права суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320886500:02:001:0375) за ФГ "Скосогорівка"; рішення про державну реєстрацію від 09.02.2016 № 28150465, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право суборенди № 13177487 від 05.02.2016 про реєстрацію права суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320886500:02:001:0376) за ФГ "Скосогорівка"; рішення про державну реєстрацію від 09.02.2016 № 28151864, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право суборенди №13178714 від 05.02.2016 про реєстрацію права суборенди на земельну ділянку (кадастровий номер 6320888100:02:001:0096) за ФГ "Скосогорівка";

- зобов`язання Фізичну особу повернути державі земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 65,7339 га, у тому числі: земельну ділянку площею 9,1973 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0375, земельну ділянку площею 16,5371 га кадастровий номер 6320886500:02:001:0376, земельну ділянку площею 39,9995 га, кадастровий номер 6320888100:02:001:0096.

Прокурор зазначив, що для здійснення підприємницької діяльності та ведення фермерського господарства в користування Фізичній особі на підставі розпоряджень голови Богодухівської районної державної адміністрації вже виділялись земельні ділянки за рахунок земель державної власності, що підтверджується договорами оренди від 11.10.2012, укладеними нею та заступником голови Богодухівської районної державної адміністрації, відповідно до яких фізичній особі надані в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення строком на 25 років. Тому Фізична особа фактично отримала землю не для створення нового фермерського господарства, а для існування наявної юридичної особи, тобто іншої підприємницької діяльності, а земельні ділянки отримала на позаконкурсній основі в абсолютно необґрунтованих розмірах у порушення норм статей 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство", статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України.

Таким чином, предметом позову у справі №922/1830/19 є оскарження рішення про надання в оренду (в користування) земельних ділянок фізичній особі для ведення фермерського господарства, договору оренди та суборенди земельної ділянки. Підставою позову є те, що вказаній фізичній особі вже надавались земельні ділянки в користування для ведення фермерського господарства, а тому повторне їх надання по такій же процедурі не відповідає вимогам закону, так як повинно здійснюватись у загальному порядку - на конкурентних засадах.

В той же час, у справі №918/134/24 предметом позову є вимоги прокурора про витребування земельної ділянки, оскільки вона незаконно вибула з комунальної власності. При цьому власником земельної ділянки, про витребування якої прокурором заявлено позов, є фізична особа ОСОБА_1 , яка, будучи членом ФГ "ім. Шевченка" та не є засновником фермерського господарства, не передала земельну ділянку до цього господарства, безоплатно отримав у власність спірну земельну ділянку, яка перебувала у користуванні ФГ "ім. Шевченка". При цьому надання такої земельної ділянки для ведення фермерського господарства відбувалося на загальних підставах (ст. 118 ЗК України), проте із земель, що вже перебували у постійному користуванні ФГ "ім. Шевченка". В той же час, ОСОБА_1 фермерську (господарську) діяльність на спірній земельній ділянці не здійснювала, а передала її в оренду.

Таким чином, враховуючи критерії подібності, визначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, можна зробити висновок, що справа №922/1830/19 (на яку посилається прокурор) та справа, що розглядається № 918/84/24, не є подібними, адже визначально різняться змістом правовідносин, предметами та підставами позову, фактично - доказовою базою, з огляду на що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду у справі № 922/1830/19 не можуть бути релевантними до правовідносин, у справі, що переглядається.

В той же час, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у справі №918/1319/23 керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до ТОВ "Акріс Агро Груп" та ОСОБА_4 про витребування з володіння відповідачів у комунальну власність на користь Здолбунівської міської територіальної громади в особі Здолбунівської міськради земельної ділянки площею 2,8438 га, кадастровий номер 5622682800:00:001:0325 (реєстраційний номер: 1218000356226), з посиланням на положення статей 326, 387, 388 ЦК України, статей 32, 116, 118 ЗК України, статей16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 8, 12, 13 Закону України "Про фермерське господарство", статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Позовна заява у справі №918/1319/23 була обґрунтована тим, що спірна земельна ділянка незаконно вибула з комунальної власності Здолбунівської міської територіальної громади, а саме на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 23.03.2017 № 17-888/16-17-СГ, прийнятого всупереч положенням статті 32 ЗК України та статті 13 Закону України "Про фермерське господарство", а тому підлягає витребуванню в ОСОБА_4 та ТОВ "Акріс Агро Груп" (орендаря) на користь власника Здолбунівської міської територіальної громади в особі Здолбунівської міськради, оскільки ГУ Держгеокадастру у Рівненській області передало безоплатно у власність відповідачу-2 як члену Фермерського господарства "Ім.Шевченка" спірну земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яку ОСОБА_4 не отримував у користування для його створення, в розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у постійному користуванні ФГ "Ім. Шевченка", а мав право отримати у власність таку земельну ділянку в передбаченому законом розмірі, проте в загальному порядку, тобто виключно із земель, які не перебувають у власності чи користуванні фермерського господарства.

Так, рішенням Господарського суду Рівненської області від 19.03.2024 позов задоволено в зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог, зокрема з посиланням на врахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №633/408/18 та в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 633/409/18.

В той же час, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 рішення Господарського суду Рівненської області від 19.03.2024 скасовано. Провадження у справі № 918/1319/23 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України та роз`яснено прокурору про те, що в разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального права суд за його заявою вправі постановити в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

В подальшому Верховний Суд в ухвалі від 21.11.2024 у справі №918/1319/23 за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради до ТОВ "Акріс Агро Груп" та ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки (абсолютно подібній справі, яка відрізняється лише одним із відповідачів та земельною ділянкою, котра витребовується із власності фізичної особи) погодився із висновками колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду про віднесення аналогічного спору до цивільної юрисдикції.

Таким чином, справа №918/1319/23 та справа, що розглядається №918/134/24, є подібними за змістом правовідносин, предметами та підставами позову та фактично - доказовою базою.

Враховуючи, що на час звернення з віндикаційним позовом про витребування земельної ділянки з незаконного володіння належним відповідачем є фізична особа ОСОБА_1 , за якою 04.04.2017 зареєстровано право приватної власності на спірну земельну ділянку, а не її орендар (ТОВ "Акріс Агро Груп"), відтак колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі №918/134/24, у зв`язку з неналежністю розгляду даного спору в порядку господарського судочинства та необхідності його розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 та від 28.04.2023 у справі №915/390/22 відповідно.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно з ч.2 ст.231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює прокурору, що з цим позовом слід звернутися в суд загальної юрисдикції, з врахуванням правил підсудності, визначених ЦПК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково.

Згідно ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 по справі №918/134/24 - скасуванню, а провадження у справі №918/134/24 закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Керуючись статтями 231, 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 по справі №918/134/24 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 по справі №918/134/24 скасувати.

3. Провадження у справі №918/134/24 закрити.

4. Роз`яснити прокурору, що ця справа має розглядатися в порядку цивільного судочинства та про його право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Північно-західного апеляційного господарського суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "19" грудня 2024 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.