Ухвала

від 19.12.2024 по справі 922/2268/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

19 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/2268/16

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Плахов О.В., суддя Тихий П.В.

розглянувши заяву представника Релігійної громади Спасо-Преображенської Ізюмської єпархії Української православної церкви про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Слободіна М.М., Тихого П.В., Плахова О.В. від розгляду справи № 922/2268/16

за позовом Релігійної громади Спасо-Преображенської Ізюмської єпархії Української православної церкви, м. Ізюм,

до Ізюмської міської ради, м. Ізюм

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Харківська обласна військова адміністрація (вул. Сумська, 64, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 23912956)

2. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, код ЄДРПОУ 43220275).

про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у справі № 922/2268/16 позов задоволено повністю.

Визнано за Релігійною громадою Спасо-Преображенська Ізюмської єпархії Української православної церкви право власності на церковні споруди: храм літ.«А-1Н» з пономаркою літ. «а» - площею 227,0 кв.м; нежитлову будівлю літ.«Б» з ганком літ. «б» - площею 83,1 кв.м; погріб літ. «В» - площею 32,9 кв.м; вбиральню літ. «Г» - площею 2,0 кв.м; гараж літ «Д»- площею 60,4 кв.м; навіс літ. «Е»- площею 75,2 кв.м; сторожку літ.«Ж» - площею 9,3 кв.м; навіс літ.«З» - площею 20,0 кв.м; огорожу №1 - площею 374 кв.м; хвіртку №2 - площею 1,9 кв.м; ворота №3 - площею 7,8 кв.м; водопровід №4, які знаходяться за адресою: м. Ізюм, вул. Старопоштова, №20, Харківська область.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації та Міністерства культури та інформаційної політики України з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у справі №922/2268/16 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Залучити до розгляду справи Харківську обласну військову адміністрацію (вул. Сумська, 64, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 23912956) та Міністерство культури та інформаційної політики України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, код ЄДРПОУ 43220275). Здійснити перерозподіл судових витрат. Судовий збір у розмірі 33 849,00 грн стягнути з Релігійної громади Спасо-Преображенської Ізюмської єпархії Української православної церкви. Справу розглядати за участі представника Харківської обласної прокуратури. Про дату, час та результати розгляду апеляційної скарги повідомити сторони та Харківську обласну прокуратуру.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 справу № 922/2268/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Слободін М.М., суддів: Шутенко І.А., Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 поновлено апелянту пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у справі №922/2268/16. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури, поданої в інтересах держави в особі Харківської обласної військової адміністрації та Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у справі №922/2268/16. Залучено до участі у справі № 922/2268/16 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Харківську обласну військову адміністрацію (вул. Сумська, 64, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 23912956) та Міністерство культури та інформаційної політики України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, код ЄДРПОУ 43220275). Зобов`язано апелянта у найкоротший строк направити Харківській обласній військовій адміністрації та Міністерству культури та інформаційної політики України копію апеляційної скарги з додатками, докази чого надати до суду. Зобов`язано позивача у найкоротший строк направити Харківській обласній військовій адміністрації та Міністерству культури та інформаційної політики України копії позовної заяви та апеляційної скарги з додатками, докази чого надати до суду. Учасникам справи встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали. Призначити справу до розгляду на 03.12.2024. Зупинено дію рішення господарського суду Харківської області від 30.08.2016 у справі № 922/2268/16.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 02.12.2024, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Плахова О.В., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Слободін М.М., суддів: Шутенко І.А., Гребенюк Н.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 оголошено про перерву у розгляді справи до 19.12.2024.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 17.12.2024, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Гребенюк Н.В. та Шутенко І.А., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Слободін М.М., суддів: Плахов О.В., Тихий П.В.

В судовому засіданні 19.12.2024 представником позивача подано усну заяву про відвід колегії суддів: головуючого судді Слободіна М.М., суддів: Плахова О.В., Тихого П.В. від розгляду справи №922/2268/16.

Заява представника позивача про відвід колегії суддів: Слободіна М.М., суддів: Плахова О.В., Тихого П.В. від розгляду справи №922/2268/16 обґрунтована тим, що колегією суддів незаконно відмовлено у прийнятті відзиву, оскільки, як зазначає заявник, апеляційна скарга прокурора подана зі спливом майже 8 років з дня прийняття судом першої інстанції рішення і судом апеляційної інстанції було поновлено строк на її подання, в свою чергу, відзив було подано з порушенням строку лише на 24 дні, у зв`язку з непереборними обставинами, пов`язаними з перебуванням відповідача на території можливих бойових дій в м. Ізюмі, значну віддаленість від м. Харкова та відсутність адвокатів в місті Ізюмі через постійні обстріли, наслідком чого було недостатньо часу для пошуку адвоката з релігійних питань. Крім того, посилання колегії суддів на практику Верховного Суду щодо поновлення строків для подання додаткових доказів, на переконання представника позивача, свідчить про їх некомпетентність.

Також, представник позивача рекомендував головуючому судді Слободіну М.М. уникнути розгляду справи шляхом уходу на лікарняний в день розгляду справи.

Розглянувши вказану заяву, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя, об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У рішенні по справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Для судді не менш важливо забезпечити, щоб правосуддя сприймалося як здійснене, адже це є одним із головних принципів права й публічного порядку. Відтак, суддя повинен вести судовий розгляд таким чином, щоб відсутність упередженості, об`єктивність і справедливість були очевидними для всіх, кого цікавить процес і його результат, аж надто для особи, яка подала клопотання. Відповідно, суддя, щодо якого подали клопотання про відвід, має пам`ятати, що від нього вимагають очевидної об`єктивності, особливо під час розгляду клопотання про відвід (дана позиція міститься в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.08.2024 у справі № 902/975/21).

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із статтею 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені заявником доводи в обґрунтування заявленого відводу колегії суддів - є необґрунтованими та не є підставами для відводу, які визначені ст.ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи вищевикладене, оскільки посилання заявника є безпідставними, недоведеними належними доказами та не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, суд вважає заявлений представником позивача відвід колегії суддів є необґрунтованим, а заява представника позивача про відвід колегії суддів: Слободіна М.М., Тихого П.В., Плахова О.В. від розгляду справи № 922/2268/16 - задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 оголошено перерву у розгляді справи до 19.12.2024, а заява представника позивача про відвід колегії суддів подана 19.12.2024, і заявлений відвід визнано необґрунтованим, а тому, з огляду на ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, справа підлягає передачі для здійснення визначення складу суду автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України та розгляду заяви про відвід.

Керуючись ст. ст. 32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати заявлений представником Релігійної громади Спасо-Преображенської Ізюмської єпархії Української православної церкви відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Слободіна М.М., Тихого П.В., Плахова О.В. від розгляду справи № 922/2268/16 - необґрунтованим.

2. Передати справу № 922/2268/16 на автоматизований розподіл у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про відвід.

Ухвала якою вирішується питання про відвід та самовідвід відповідно до ст. 39 та ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання та з урахуванням положень ч. 3 ст. 287 ГПК України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя О.В. Плахов

Суддя П.В. Тихий