ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.12.2024Справа № 910/8762/24За заявою Акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект"
про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8762/24;
за позовом Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ"
про стягнення коштів у розмірі 284580 грн
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - Мотлях О.О.,
від відповідача - Крячко О.В.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" (далі - відповідач) на користь Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (далі - позивач) 206460 грн пені та 78120 грн штрафу за порушення умов договору про закупівлю робіт №2104000210 від 26.04.2021 (далі - Договір). Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідачем з порушенням строків визначених Договором було виконано роботи.
У судовому засіданні 04.12.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. У позові відмовлено повністю.
Через систему "Електронний суд" 09.12.2-24 від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №910/8762/24. У поданій заяві останній просить суд покласти на позивача - 87115, 35 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи.
Ухвалою суду від 10.12.2024 було призначено до розгляду відповідну заяву у судовому засіданні на 16.12.2024.
16.12.2024 від позивача надійшло клопотання про відмову у стягненні витрат відповідача на професійну правничу допомогу.
У судовому засіданні 16.12.2024 представники позивача та відповідача нажали усні пояснення з приводу заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення.
Дослідивши заяву відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, а також докази надані з нею, та приймаючи до уваги заперечення позивача суд зазначає про наступне.
У своїй заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 87115,35 грн витрат понесених ним на послуги адвоката під час розгляду даної справи, на підтвердження своїх витрат надає такі докази:
- договір про надання адвокатом правової допомоги від 01.07.2024 укладений між відповідачем та адвокатом Крячко Олегом Володимировичем;
- додаток №52 до договору про надання адвокатом правової допомоги від 01.07.2024;
- акт приймання-передачі правової допомоги №52-1 від 29.07.2024 на суму 23000 грн;
- акт приймання-передачі правової допомоги №52-2 від 16.08.2024 на суму 6000 грн;
- акт приймання-передачі правової допомоги №52-3 від 09.09.2024 на суму 5000 грн та 1302,13 грн транспортні витрати;
- акт приймання-передачі правової допомоги №52-4 від 25.09.2024 на суму 2228,40 грн;
- акт приймання-передачі правової допомоги №52-5 від 14.10.2024 на суму 5000 грн та 1990,62 грн транспортні послуги;
- акт приймання-передачі правової допомоги №52-6 від 13.11.2024 на суму 5000 грн та 261,09 грн транспортні послуги;
- акт приймання-передачі правової допомоги №52-7 від 04.12.2024 на суму 33458 грн та 1146,71 грн, 2728,40 грн транспортні послуги;
- рахунки на оплату послуг з проживання в готелі від 09.09.2024 та від 03.12.2024;
- квитки на потяг: Харків-Київ 09.09.2024, Київ-Харків 10.09.2024, Харків-Львів 13.10.2024, Львів-Харків 14.10.2024, Харків-Київ 12.11.2024, Харків-Київ 02.12.2024, Львів-Харків 04.12.2024.
Також в матеріалах справи з відзивом на позов було долучено:
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №989 від 24.06.2011;
- ордер серії АХ №1200366 від 29.07.2024.
Позивач повністю заперечує проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу та звертає увагу, що такий розмір витрат є необґрунтованим, завищеним, таким, що не відповідає дійсності та є неспівмірним зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом, що свідчить про наявність правових підстав для відмови у відшкодуванні заявлених витрат, посилаючись на наступне:
- розмір витрат, який зазначає відповідач (87115,35 грн) є неспівмірним зі складністю судової справи № 910/8762/24, з ціною позову 284580,00 грн, спір у цій справі є незначної складності;
- договір про надання адвокатських послуг не містить конкретного переліку послуг в межах супроводу даної судової справи, та не зазначено, в якій судовій справі надаються послуги адвокатом;
- вказані розцінки наданих адвокатом послуг значно завищені, не відповідають критеріям пропорційності;
- представник відповідача безпідставно зазначив у Акті приймання-передачі правової допомоги про участь в судовому засіданні 14.10.2024, враховуючи, що судовий розгляд не відбувся, оскільки справу знято з розгляду у зв`язку з повідомленням про замінування приміщення Господарського суду міста Києва;
- є безпідставні вимоги відповідача про стягнення з позивача витрат за складання клопотань про витребування доказів та про розгляд справи з викликом сторін - 1500,00 грн за кожне клопотання на загальну суму 3000,00 грн, оскільки такі мають шаблонну форму, та не містять підготовки та формування правової позиції по суті спору;
- безпідставно нараховані витрати на проживання та транспортні витрати, враховуючи, що такі не є послугою з надання правової допомоги, не передбачені умовами договору, при цьому, у адвоката була реальна можливість прийняти участь в розгляді справи у режимі відеоконференції з використанням технічних засобів;
- необґрунтованість та відсутність правових підстав для заяви представника відповідача стосовно стягнення 10 % (гонорару успіху) від стягуваної суми.
Крім того, позивач вважає, що під час прийняття додаткового рішення необхідно зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу на 95 відсотків від попередньо заявленої суми витрат.
Частинами 2-6 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд приймає до уваги висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 11.11.2021 у справі №910/7820/21, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Як вбачається з Актів приймання-передачі правової допомоги адвокатом було надано позивачу послуги з правничої допомоги у рамках господарської справи №910/8762/24: первісне ознайомлення з матеріалама справи, збір необхідної інформації та вичення судової практики з метою формування правової позиції по справі - 10000 грн; відзив на позовну заяву - 10000 грн; клопотання про розгляд справи з викликом сторін - 1500 грн;заперечення на відповідь на відзив - 6000 грн; участь у судовому засіданні - 5000 грн; участь у судовому засіданні 14.10.2024 - 5000 грн; участь у судовому засіданні 13.11.2024 - 5000 грн; участь у судовому засіданні 04.12.2024 - 5000 грн; гонорар успіху - 28458 грн, транспортні витрати - 1146,71 грн, 261,09 грн, 1990,62 грн, 1302,13 грн; витрати на проживання - 2228,40 грн,2728,40 грн.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного, суд зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок наведено Верховним Судом у постанові від 17.01.2024 у справі №906/462/22.
Приймаючи до уваги наведені позивачем заперечення щодо заявленої відповідачем до стягнення суми витрат на послуги адвоката, суд зазначає, що справа відноситься до малозначних, ціна позову не перевищувала 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому, відповідач який територіально знаходиться в місті Києві обрав адвоката, який знаходиться у місті Харкові не обґрунтував в чому полягала необхідність в участі адвоката особисто в приміщенні суду, враховуючи надану сторонам можливість приймати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Приймаючи до уваги наведене вище, керуючись принципами розумності та співмірності, відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України, з урахуванням заперечень позивача, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат на професійно-правничу допомогу адвоката які понесені відповідачем до 44000 грн. Решта суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 43115,35 грн позивачу не відшкодовуються та залишаються за ним.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Стягнути з Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (Київська обл., Вишгородський район, село Демидів; ідентифікаційний код 05423018) на користь Акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню нафтопереробних і нафтохімічних підприємств "Укрнафтохімпроект" (м. Київ, проспект Науки, буд. 30; ідентифікаційний код 39272029) витрати на правничу допомогу у сумі 44000 (сорок чотири тисячі) грн.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Дата підписання: 19.12.2024.
Суддя Р.Б. Сташків
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123915133 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Сташків Р.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні