Ухвала

від 09.12.2024 по справі 914/1066/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.12.2024Справа № 914/1066/13-г

За скаргою: ОСОБА_1

Про визнання неправомірними дії (бездіяльності) державного виконавця (виконавців) Соборного ВДВС у м.Дніпро Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)

у справі №914/1066/13-г

За позовом: Товариства з Обмеженою Відповідальністю „Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об`єднання Чудо Піч, м. Львів

до відповідача - 1: Суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця Левченка Едуарда Анатолійовича, м. Дніпро

до відповідача - 2: Закритого Акціонерного Товариства „Кам`янецький Млин, м. Львів

про: стягнення заборгованості в сумі 64701,80 грн

Суддя Ділай У.І.

Секретар Ю.І.Кохановська

За участю представників:

Від скаржника: О.М.Онасенко - представник

Від відповідача: не з`явився

Від ВДВС: не з`явився

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2024, справу №914/1066/13-г розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 02.12.2024 скаргу прийнято до розгляду та призначено засідання на 09.12.2024.

Представник скаржника в судовому засіданні 09.12.2024 підтримав подану скаргу, просив її задоволити.

Орган ДВС та відповідач в судове засідання 09.12.2024 явки повноважних представників не забезпечили, пояснень по суті заявленої скарги не надали.

Розглянувши скаргу та матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.05.2013 у справі №914/1066/13-г позов задоволено частково. Стягнуто з солідарно з Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи Левченко Едуарда Анатолійовича та Закритого Акціонерного Товариства „Кам`янецький Млин на користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю спільного українсько німецького промислово - комерційного об`єднання „Чудо-Піч 64701,80 грн. основного боргу та 1720,50грн. судового збору.

27.05.2013 на примусове виконання рішення суду видано наказ.

08.07.2013 Жовтневим відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, правонаступником якого є Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (надалі - орган ДВС) відкрито виконавче провадження №38761157.

08.07.2013 органом ДВС винесено постанову про арешт майна боржника (Левченка Едуарда Анатолійовича, РНОКПП: НОМЕР_1 ) та оголошення заборони на його відчуження.

27.05.2014 органом ДВС винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого документу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (закон чинний на момент винесення постанови) у зв`язку з відсутністю у боржника ( ОСОБА_1 ) майна.

05.07.2024 представником скаржника адвокатом Онасенко Олегом Миколайовичем, було подано адвокатський запит №0507/01-2024 від 05.07.2024 до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (який є правонаступником Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції) про надання інформації та копій документів за виконавчим провадженням № 38761157.

27.08.2024 Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було надано на адвокатський запит №0507/01-2024 від 05.07.2024 відповідь за № 81998/7 від 11.07.2024, відповідно до якої орган ДВС зазначив про те, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), спецрозділу та архівних виконавчих проваджень встановлено, що на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 38761157 з примусового виконання судового наказу № 914/1066/13-г виданого 27.05.2013 Господарським судом Львівської області про стягнення солідарно грошової суми у розмірі 64701,80 грн основного боргу та 1720,50 грн судового збору, з СПД Левченко Едуарда Анатолійовича та ЗАТ «Кам`янець Млин» на користь ТОВ СУНПКО «Чудо Піч». 27.05.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу керуючись п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: відсутність у боржника майна (закон чинний на момент винесення постанови). Стягнення по даному виконавчому провадженню не проводилось. Надати будь-яку іншу інформацію стосовно вищевказаного виконавчого провадження не є можливим, оскільки архів виконавчих проваджень та поштового реєстру знищено у зв`язку з закінченням строку зберігання. До відповіді також долучено інформацію з ВП спецпідрозділ від 23.07.2024.

11.10.2024 представником скаржника адвокатом Онасенко Олегом Миколайовичем було подано до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) заяву про зняття арешту з майна позивача.

29.10.2024 орган ДВС направив відповідь №116039/28.24-34/7 від 21.10.2024, в якій зазначив, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження №38761157. Вказане виконавче провадження було завершено 27.05.2014 на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна) (закон чинний на момент винесення постанови). У зв`язку з викладеним Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повідомив, що не має правових підстав для зняття арешту в рамках зазначеного вище завершеного виконавчого провадження. Для вирішення даного питання запропоновано звернутися до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі №160/29250/24 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою Е.А.Левченка до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтуванні судового рішення зазначено, що відповідно до ч. 1ст. 74 Закону України"Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, прийняті, вчинені в межах виконавчого провадження №38761157, можуть бути оскаржені позивачем до суду, який видав виконавчий документ, у даному випадку -Господарського суду Львівської області.

Відповідно до прохальної частини скарги ОСОБА_1 просить:

1.Поновити Левченко Едуарду Анатолійовичу строк для звернення до Господарського суду Львівської області зі скаргою на бездіяльність Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не зняття арешту з майна Левченка Едуарда Анатолійовича при поверненні виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №38761157 та зобов`язання вчинити дії;

2.Визнати неправомірною бездіяльність Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не зняття арешту з майна Левченка Едуарда Анатолійовича при поверненні виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №38761157.

3.Зобов`язати Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт з усього майна Левченка Едуарда Анатолійовича, яке було накладене в рамках виконавчого провадження №38761157.

При прийнятті ухвали суд виходить з такого.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до положення ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скаргу подано у межах 10-денного строку з моменту, коли скаржник (позивач) дізнався про порушення свого права. Тобто, скаржником дотримано вимоги ч.1 ст.341 ГПК України.

Частиною першою статті 18 Закону Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 1404-VIII та пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII).

Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час видачі наказу від 27 травня 2013 року у справі №914/1066/13-г та пред`явлення його до виконання були врегульовані Законом № 606-XIV, який втратив чинність 05 жовтня 2016 року.

За змістом статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (частина п`ята статті 47 Закону № 606-XIV).

Пунктом 8 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з частиною другою статті 50 Закону № 606-XIV у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, з огляду на наведені норми Закону № 606-XIV, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, виконавче провадження не є закінченим.

Оскільки повернення виконавчого листа з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV, не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, тому на час повернення виконавчого листа стягувачу у державного виконавця були відсутні передбачені Законом підстави для зняття арешту з майна боржника.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17 (адміністративне провадження № К/9901/20268/18) зазначено про те, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтями 317, 319, 321, 391 Цивільного кодексу України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості; власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

В постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

За частиною першою, другою, пунктом 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи викладене, оскільки наказ від 27 травня 2013 року № 914/1066/13-г, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 38761157 про стягнення солідарно з Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи Левченко Едуарда Анатолійовича та Закритого Акціонерного Товариства „Кам`янецький Млин на користь Товариства з Обмеженою Відповідальністю спільного українсько німецького промислово - комерційного об`єднання „Чудо-Піч грошових коштів, 27 травня 2014 року було повернуто стягувачу, то повторно пред`явити його до виконання стягувач міг у строк до 27 травня 2015 року.

Державною виконавчою службою не доведено наявності правових підстав та доцільності збереження арешту, накладеного на майно боржника.

Встановивши вищенаведені обставини, оскільки зазначений наказ повторно не пред`являвся до примусового виконання та строки його пред`явлення до виконання закінчилися ще до набрання чинності Законом № 1404-VIII, господарський суд доходить висновку про задоволення скарги Е.А.Левченка, так як збереження арештів, накладених державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном боржника Е.А.Левченка.

З огляду на зазначене, вимога про зобов`язання Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з усього майна Левченка Едуарда Анатолійовича, яке було накладене в рамках виконавчого провадження №38761157 - підлягає задоволенню.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання (ст.345 ГПК України).

Керуючись нормами статей 73-80, 86, 91, 232, 234, 235, 326, 327, 339-343, 345 Господарського процесуального кодексу України, - суд

УХВАЛИВ

1.Скаргу задовольнити.

2.Визнати неправомірною бездіяльність Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо не зняття арешту з майна Левченка Едуарда Анатолійовича при поверненні виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №38761157.

3.Зобов`язати Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт з всього майна Левченка Едуарда Анатолійовича, який було накладено постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 08.07.2013 в межах виконавчого провадження №38761157 (по виконанню наказу Господарського суду Львівської області від 27 травня 2013 року у справі № 914/1066/13-г).

4.Зобов`язати Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повідомити суд про виконання ухвали в порядку ст. 345 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Уляна ДІЛАЙ