Постанова

від 19.12.2024 по справі 921/110/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 921/110/23(921/170/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024

у справі №921/110/23(921/170/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА" в особі розпорядника майна Демчана Олександра Івановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД"

про стягнення заборгованості в сумі 300 000,00 грн за договорами оренди та розірвання договорів оренди

у межах справи №921/110/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіерра"

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа №№921/110/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіерра".

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА" в особі розпорядника майна (особи, на яку покладено виконання обов`язків керівника боржника) Демчана Олександра Івановича звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача ТОВ "БМБУД" про стягнення заборгованості в сумі 300 000,00 грн за договорами оренди №01/10 від 01.10.2020, №01/03/21 від 01.03.2021, №01/07/21 від 01.07.2021 та №02/08/21 від 02.08.2021 та розірвання договорів оренди.

3. Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 25 березня 2024 року у справі№921/110/23 (921/170/24) відкрив провадження у справі №921/110/23(921/170/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА" в особі розпорядника майна (особи, на яку покладено виконання обов`язків керівника боржника) Демчана Олександра Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" про стягнення заборгованості в сумі 300 000,00 грн та розірвання договорів оренди в межах провадження у справі №921/110/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА" за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

4. У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІЕРРА" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в порядку ст. 136-137 Господарського процесуального кодексу України, просив застосувати заходи забезпечення позову щодо позовної заяви ТОВ «Тіерра» про стягнення заборгованості, що розглядається у справі у справі №921/110/23(921/170/24) та накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" у розмірі суми стягнення 300 000,00 грн.

4.1. Заявник зазначає, серед іншого, що ним виявлено ознаки фраудаторності наданих відповідачем в якості доказів відсутності заборгованості перед ТОВ "ТІЕРРА" угод про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.10.2022, у зв`язку із чим подано відповідну позовну заяву до Господарського суду Тернопільської області.

З огляду на попередню процесуальну поведінку осіб, заінтересованих щодо ТОВ "БМБУД" (зокрема, ТОВ "Дерверон"), систематичні дії посадових осіб ТОВ "ТІЕРРА" з метою фальсифікації документів підприємства, наявний очевидний ризик того, що усвідомлюючи невідворотність обов`язку по сплаті заборгованості на користь ТОВ "ТІЕРРА", відповідачем буде вжито аналогічних дій для уникнення сплати відповідної заборгованості, зокрема шляхом виведення майна та грошових коштів на користь пов`язаних із відповідачем осіб.

На переконання заявника, невжиття заходів забезпечення позову з високою вірогідністю призведе до ускладнення ефективного виконання судового рішення.

Короткий зміст та мотиви ухвали суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.05.2024 у справі№921/110/23 (921/170/24) відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

5.1. Суд першої інстанції дійшов висновку, що зі змісту заяви не вбачається реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову: жодного документального підтвердження та інформації стосовно того, що відповідачем здійснюються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (як-от реалізація майна чи підготовка до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, тощо). Суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІЕРРА» в особі розпорядника майна Демчана Олександра Івановича задоволено.

Ухвалу Господарського суду Господарського суду Тернопільської області від 27 травня 2024 року у справі №921/110/23(921/170/24) скасовано, постановлено нове судове рішення: Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІЕРРА» про забезпечення позову у справі №921/110/23(921/170/24) задовольнити.

Вжито заходи забезпечення позову у справі №921/110/23(921/170/24) шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД» (47734,Тернопільська обл., Тернопільський р-н., с. Настасів, вул. Плебанівка, буд. 712/9, код41037833) у розмірі суми стягнення 300 000 (триста тисяч) грн 00 коп.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 у справі №921/110/23(921/170/24), а ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27.05.2024 залишити в силі.

7.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник у касаційній скарзі зазначає, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції неправильно застосовано статті 74, 76-79, 136, 137, 138, 140 ГПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

8. Демчаном О. І. подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін.

Провадження у Верховному Суді

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №921/110/23(921/170/24) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2024.

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 у справі №921/110/23(921/170/24).

Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" у справі №921/110/23(921/170/24) у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

12. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

13. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання обґрунтованості судом другої інстанції вжиття заходи забезпечення позову у справі №921/110/23(921/170/24) шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "БМБУД" (47734,Тернопільська обл., Тернопільський р-н., с. Настасів, вул. Плебанівка, буд. 712/9, код41037833) у розмірі суми стягнення 300 000 (триста тисяч) грн 00 коп.

14. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає таке.

15. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

16. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

17. Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

18. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 137 Господарського процесуального кодексу України (у відповідній редакції).

19. Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні ст.163 ГПК України.

20. У п. 4.8 постанови Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 910/3158/20 міститься висновок, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів.

21. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

22. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

23. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

24. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

25. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

26. Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).

27. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

28. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову майнового характеру. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

29. Питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

30. У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Така правова позиція міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 зі справи № 905/448/22.

31. У справі № 905/448/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, фактично, уточнила попередній висновок про застосування положень процесуального законодавства щодо вжиття заходів забезпечення позову, виснувавши, що доведення стороною обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо), про які йде мова у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, може бути однією з підстав для застосування заходів забезпечення позову, однак не є обов`язковою підставою для їх застосування. (постанови Верховного Суду від 10.01.2024 зі справи №910/268/23, від 08.07.2024 зі справи № 916/143/24).

32. Стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову, однак визначає, що такі обґрунтування не обов`язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.07.2024 зі справи № 916/143/24.

33. Суди обох інстанцій справі встановили, що предметом позовних вимог у справі №921/110/23(921/170/24) є стягнення заборгованості в сумі 300 000,00 грн за договорами оренди та розірвання договорів оренди.

34. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІЕРРА» просить застосувати заходи забезпечення позову щодо позовної заяви ТОВ «ТІЕРРА» про стягнення заборгованості за договорами оренди у справі №921/110/23(921/170/24) та накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД» (47734,Тернопільська обл., Тернопільський р-н., с. Настасів, вул. Плебанівка, буд. 712/9, код 41037833) у розмірі суми стягнення 300 000 грн.

35. Відповідач стверджує, що заборгованість ТОВ «БМБУД» перед ТОВ «ТІЕРРА» за договорами оренди була погашена на підставі угод про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.

36. А позивач, зі свого боку ставить під сумнів докази відсутності заборгованості перед ТОВ «ТІЕРРА» та угод про зарахування зустрічних однорідних вимог.

37. Заявник зазначає, зокрема, що ним виявлено ознаки фраудаторності наданих відповідачем в якості доказів відсутності заборгованості перед ТОВ "ТІЕРРА" угод про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.10.2022, у зв`язку із чим подано відповідну позовну заяву до Господарського суду Тернопільської області.

38. З огляду на попередню процесуальну поведінку осіб, заінтересованих щодо ТОВ "БМБУД" (зокрема, ТОВ "Дерверон"), систематичні дії посадових осіб ТОВ "ТІЕРРА" з метою фальсифікації документів підприємства, наявний очевидний ризик того, що усвідомлюючи невідворотність обов`язку по сплаті заборгованості на користь ТОВ "ТІЕРРА", відповідачем буде вжито аналогічних дій для уникнення сплати відповідної заборгованості, зокрема шляхом виведення майна та грошових коштів на користь пов`язаних із відповідачем осіб.

39. На переконання заявника, невжиття заходів забезпечення позову з високою вірогідністю призведе до ускладнення ефективного виконання судового рішення.

40. Таким чином, виходячи з предмету позову у цій справі, апеляційний госодарський суд правильно застосував заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД» в розмірі суми стягнення, такі заходи відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

41. Суд першої інстанції наведеного вище не урахував і дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБУД» в розмірі заявленої до стягнення суми 300 000,00 грн.

42. Доводи скаржника підлягають відхиленню, оскільки під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №924/881/16 (924/811/20), від 17.09.2021 у справі №910/3547/21).

43. Відтак, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що оскільки невжиття заходів забезпечення позову, які запропоновані позивачем призведе до істотного ускладнення чи навіть унеможливлення ефективного захисту та відновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, і запропоновані заходи не призведуть до порушення прав відповідача та спрямовані на запобігання негативним наслідкам до вирішення спору по суті та набранням рішенням законної сили, а тому суд другої інстанції правильно застосував ст.ст. 136, 137, 236 ГПК України до спірних правовідносин.

44. Враховуючи викладене та приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного та місцевого господарських судів про задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного господарського суду - без змін.

45. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, судові витрати, відповідно до с. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБУД" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 у справі №921/110/23(921/170/24) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік