Ухвала

від 19.12.2024 по справі 904/2692/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/2692/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2024 (у складі колегії суддів: Іванов О.Г. (головуючий), Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.) про повернення апеляційних скарг

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 (суддя Ярошенко В.І.)

за позовом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської Ради

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Парковка та реклама"

про зміну способу та порядку виконання рішення,

ВСТАНОВИВ:

13.12.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 у справі № 904/2692/15, подана 11.12.2024 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобами поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Щодо оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 задоволено заяву Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 у справі № 904/2692/15.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 було повернуто на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, а також на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Отже, Господарським процесуальним кодексом України передбачена можливість касаційного оскарження ухвал суду першої інстанції лише після їх перегляду в апеляційному порядку.

Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги передбачені статтею 275 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно з частини першої статті 281 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції не була переглянута в суді апеляційної інстанції, оскільки апеляційна скарга ухвалою від 15.10.2024 була повернута заявнику, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 у справі № 904/2692/15.

Щодо оскарження ухвал Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 задоволено заяву Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 у справі № 904/2692/15.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу від 17.06.2024 скасувати та заборонити її виселення зі спірного нежитлового приміщення.

Крім того, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 скаргу ОСОБА_1 на протиправні дії та бездіяльність головного судового виконавця Терещенка Ю.В. у справі № 904/2692/15 залишено без розгляду.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 також звернулась із апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу від 19.06.2024 скасувати.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Як було встановлено апеляційним господарським судом, що апелянтом до скарг не було долучено належних доказів надіслання третій особі їх копій.

Частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, посилаючись на вищевказані положення Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд в ухвалах про залишення апеляційних скарг без руху від 23.07.2024 та від 01.08.2024 правильно застосував норми процесуального права та надав заявнику 5-денний строк, з дня отримання даних ухвал, для усунення недоліків апеляційних скарг шляхом надання доказів надсилання їх копій третій особі. Також скаржнику було роз`яснено, що при невиконанні вимог даних ухвал, апеляційні скарги вважатимуться неподаними та повернуті апелянту.

Судом апеляційної інстанції вказано, що ухвали від 23.07.2024 та від 01.08.2024 про залишення апеляційних скарг без руху було направлено судом апеляційної інстанції на адресу ОСОБА_1 , яка зазначена нею у апеляційних скаргах. Однак, зазначені ухвали разом з поштовими конвертами повернулись на адресу суду апеляційної інстанції з довідкою АТ "Укрпошта": "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Порядок вручення судових рішень визначений статтею 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Установлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" - Nunes Dias - Portugal, від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Крім того, Суд враховує, що ОСОБА_1 подаючи касаційну скаргу, також вказала адресу: АДРЕСА_1 , як таку, що є місцезнаходженням Відповідача.

Отже, вказане дає підстави вважати, що така адреса Відповідача є актуальною, а відтак саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Суд також враховую, що частиною другою статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті четвертої цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2024 про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 у цій справі без руху була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.07.2024.

Ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2024 про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 у цій справі без руху була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 02.08.2024.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, ОСОБА_1 не була позбавлена об`єктивної можливості дізнатися про рух поданих нею апеляційних скарг як в передбачений процесуальним законодавством спосіб, так і з використанням відкритого безоплатного цілодобового доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданими їй процесуальними правами, проте зазначеного не здійснила, недоліків апеляційної скарги у визначений судом строк не усунула.

Крім того, зміст оскаржуваних ухвал та матеріали касаційної скарги не містять доказів того, що ОСОБА_1 протягом двох місяців вчинила заходи, щоб дізнатися про стан відомого їй судового провадження. Суд вважає цей термін розумним і достатнім для реалізації вказаних прав скаржника.

Відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

З огляду на те, що на адресу Центрального апеляційного господарського суду від скаржника (з урахуванням часу на поштовий обіг) заяв, клопотань чи доказів усунення недоліків апеляційних скарг - не надходило, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявник у встановлений судом строк недоліків апеляційних скарг - не усунув. Тому оскаржуваними ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024, а також апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024, з доданими до них документами були повернуті заявнику на підставі частини четвертої статті 174 та частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

У такий спосіб доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильності процесуальних дій суду апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваних ухвал та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачене Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (див. mutatis mutandis рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France) від 23.10.1996; № 21920/93, "Бруалья Гомез де ла Торре проти Іспанії" (Brualla Gomes de la Torre v. Spain) від 19.12.1997, № 26737/95).

Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 Господарського процесуального кодексу України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2024 у справі № 904/2692/15 і наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки в оскаржуваних ухвалах апеляційного господарського суду про перегляд яких подано касаційну скаргу правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, то клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору залишаються без розгляду.

За таких обставин, керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 у справі № 904/2692/15.

2. Касаційну скаргу та додані до неї матеріали повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко