УХВАЛА
19 грудня 2024 року
м. Київ
справа №140/7442/24
адміністративне провадження № К/990/47052/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі №140/7442/24 за позовом ОСОБА_1 до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи - Миколаївської митниці, про визнання протиправною та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи - Миколаївської митниці, в якому (з урахуванням поданої заяви про уточнення до адміністративного позову від 22 липня 2024) просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні НОМЕР_1, видану 03 липня 2024 року головним державним виконавцем Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Самчуком Олександром Петровичем.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині стягнення з ОСОБА_1 536,80 грн судового збору;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року в частині відмови у позові скасовано та у цій частині позов задоволено частково:
- визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження державного виконавця Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03 липня 2024 року ВП НОМЕР_1 в частині стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 53,68 грн;
- у решті рішення Волинського окружного адміністративного суду в частині відмови у позові від 07 серпня 2024 року у справі №140/7442/24 - залишено без змін.
06 грудня 2024 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі №140/7442/24.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, зокрема, у справах, визначених статтею 287 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.
За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Оскаржуючи судове рішення, прийняте за правилами статті 287 КАС України, скаржник зазначає, що розгляд цієї справи матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому скаржник не обґрунтовує, яке значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ буде мати розгляд цієї касаційної скарги. Скаржником не обґрунтовано наявності правової проблеми (колізіції, прогалини) застосування норм права, що потребує вирішенню Верховним Судом.
Судом установлено, що оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами статті 287 КАС України, скаржник посилається виключно на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що виключає можливість перегляду судових рішень з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Таким чином, перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що зміст ухвалених у цій справі судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики у такій категорії адміністративних справ. Підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
З огляду на зазначене та враховуючи приписи частини третьої статті 333 КАС України, у відкритті провадження необхідно відмовити.
З урахуванням викладеного, клопотання скаржника про звільнення судового збору Судом не вирішується.
Керуючись статтями 248, 287, 329, 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року у справі №140/7442/24.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123916857 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Радишевська О.Р.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шинкар Тетяна Ігорівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Стецик Назар Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні