Постанова

від 17.12.2024 по справі 914/1594/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р. Справа №914/1594/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олех М.

за участю представників учасників процесу:

представник позивача не з`явився.;

представник відповідача не з`явився;

представники третіх осіб не з`явились;

представник ДВС не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Воляник Галини Василівни, б/н від 15.07.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/2016/24 від 17.07.2024)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01 липня 2024 року (суддя Крупник Р.В., повний текст ухвали складено та підписано 05.07.2024, м. Львів )

за заявою Воляник Г.В. про визнання неправомірними дій державного виконавця, зобов`язання державного виконавця вчинити дію

у справі №914/1594/19

за позовом Червоноградської міської ради Львівської області, м. Червоноград, Львівська область

до відповідача Фізичної особи-підприємця Воляник Галини Василівни, с. Боянець, Львівська область

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

·Комунального підприємства Червоноградтеплокомуненерго, м.Червоноград, Львівська область

·Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз, м.Львів

·Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, м. Львів

про зобов`язання привести будівлю у попередній стан

ВСТАНОВИВ:

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Червоноградською міською радою Львівської області, Фізичною особою-підприємцем Воляник Галиною Василівною, Комунальним підприємством Червоноградтеплокомуненерго, Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Львівгаз, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області та Шептицьким відділом державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області участі уповноважених представників в судове засідання 17.12.2024 не забезпечено, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

17.12.2024 на адресу суду від ФОП Воляник Г.В. надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, заяву відповідача про розгляд справи без її участі, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників сторін.

27.11.2024 на адресу суду від ФОП Воляник Г.В. надійшло клопотання про винесення на підставі ст. ст. 26, 162, 375 КК України та ст. 53 ЗУ «Про запобігання корупції» ухвали про вчинення злочинів посадовими особами Шептицької міської ради, Червоноградського відділення ДВС та судді Крупника Р.В., до вказаного клопотання скаржником долучено відповідні заяви до Червоноградського районного відділу поліції.

Згідно частини першої статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації і визначається законом.

Метою запровадження цього засадничого принципу є більш глибокий і фаховий розгляд найбільш складних справ суддями, що мають відповідний досвід.

Спеціалізація є основним критерієм розподілу юрисдикцій і, власне, причиною створення судів різних юрисдикцій, бо нівелювання юрисдикційних критеріїв (у тому числі їх "змішування" в залежності від обставин конкретної справи, майнового стану особи, мети чи стадії її звернення до суду) призводить до розгляду однакових за своєю юридичною природою спорів різними судами, плутанини у визначенні належного суду, і, зрештою, - порушення принципів верховенства права і правової визначеності, що є прямим порушенням означеної вище норми Конституції України.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст. 21 ГПК України).

Враховуючи непідсудність господарським судам справ про вчинення злочинів посадовими особами, колегія суддів дійшла висновку про залишення клопотання відповідача без розгляду.

17.12.2024 в судове засідання для представництва інтересів відповідача ФОП Воляник Г.В., з`явився її чоловік Воляник В.В., повідомив суду, що в підтвердження повноважень на представництво інтересів відповідача подає довіреність, при цьому повідомив суду, він не є адвокатом.

30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".

Згідно з пп. 11 п. 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції вищевказаного Закону) передбачено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Отже, з 01.01.2018 представництво у судах апеляційної інстанції у провадженнях, розпочатих після 30.09.2016, має здійснюватися виключно адвокатами.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

У відповідності до ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відтак, порадившись на місці, колегія суддів не допустила Воляника В.В. до участі у справі в якості представника відповідача.

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

До Господарського суду Львівської області надійшла скарга Воляник Г.В. (вх. №2107/24 від 30.05.2024) на бездіяльність головного державного виконавця Червоноградського відділу державної виконавчої служби Кузьмів Х.В., у якій скаржниця просить суд зобов`язати орган виконавчої служби винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 61293359.

Окрім того, до Господарського суду Львівської області від Воляник Г.В. надійшла ще одна скарга (вх. № 2231/24 від 10.06.2024) на дії головного державного виконавця Червоноградського відділу державної виконавчої служби Кузьмів Х.В., у якій скаржниця просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця щодо встановлення факту виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 61293359;

- зобов`язати державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право) та встановити факт виконання боржницею рішення суду у справі № 914/1594/19 на підставі документів наданих ОКП "БТІ та ЕО" за результатами інвентаризації будівлі та шляхом проведення контрольних замірів нежитлової будівлі та інших необхідних дій, у разі необхідності із залучення спеціалістів у відповідній галузі;

- зобов`язати державного виконавця скласти акт та винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

Представник скаржниці подав до суду заяву про залишення без розгляду скарги вх. №2231/24 від 10.06.2024 в частині вимоги про зобов`язання державного виконавця скласти акт та винести постанову про закінчення виконавчого провадження. Крім цього, у судовому засіданні він заявив усне клопотання про залишення без розгляду скарги вх. № 2107/24 від 30.05.2024.

Подана скарга обґрунтована тим, що 03.04.2024 боржниця зверталась до органу ДВС із завою щодо встановлення факту виконання рішення суду, у відповідь на який їй повідомлено про те, що вимоги виконавчого документа не виконано. При цьому орган ДВС надав скаржниці акти державного виконавця від 11.04.2024, у т. ч. той, що складений у присутності начальника Червоноградського відділу ДВС Павліхою В.С.

Як стверджує скаржниця, дії (бездіяльність) державного виконавця щодо встановлення факту виконання рішення суду є незаконними та порушують її права і законні інтереси.

Крім цього, державний виконавець не взяв до уваги надані боржницею докази виконання рішення суду, а саме лист ОКП "БТІ та ЕО" № 5280 від 19.01.2024 та технічний паспорт від 15.06.2021, виданий на замовлення № 1940.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.07.2024 залишено без розгляду скаргу Воляник Г.В. вх. № 2107/24 від 30.05.2024, а також скаргу вх. № 2231/24 від 10.06.2024 в частині вимоги про зобов`язання державного виконавця скласти акт та винести постанову про закінчення виконавчого провадження. У задоволенні решти вимог скарги ОСОБА_1 вх. № 2231/24 від 10.06.2024 відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, зокрема, що техпаспорт від 15.06.2021 не може слугувати належним доказом виконання рішення суду, позаяк зміст цього документа не відповідає змісту техпаспорта КП ЛОР "ЧМБТІ" від 17.10.2011 (у відповідності до котрого скаржниця повинна привести свою будівлю).

Наявними у справі матеріалами фотофіксації нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 доводиться та обставина, що скаржницею не виконане рішення суду щодо знесення другого поверху цієї будівлі.

Так, після складення технічного паспорта від 15.06.2021 державний виконавець неодноразово фіксував факт невиконання рішення суду, про що складав акти від 11.03.2024, від 15.03.2024, від 22.03.2024, зміст яких не заперечується та не оскаржується ОСОБА_1 .

При цьому, посилання скаржниці на недоліки акта державного виконавця від 11.04.2024 суд відхилив, позаяк наявність таких в умовах недоведеності факту виконання рішення суду не впливає на результат розгляду скарги.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу б/н від 15.07.2024 (вх. № ЗАГС 01-05/2016/24 від 17.07.2024), в якій просить залучити Тернопільську міську раду третьою особою на стороні відповідача та скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 01 липня 2024 року у справі №914/1594/19, і ухвалити нове рішення яким задоволити скаргу ОСОБА_1 .

Зокрема, скаржник зазначає, що акт, складений державним виконавцем 11.04.2024, має ряд недоліків, а саме:

- не підписаний всіма особами, що були присутні під час проведення виконавчих дій, зокрема її представником Воляник В.В., понятою ОСОБА_2 , іншими особами, залученими органом ДВС Комарницьким І.О., журналістом Семенюк В.М. При цьому відмітка "від підпису відмовився" у акті відсутня. У той же ж час факт присутності перелічених осіб стверджується іншим актом виконавця від 11.04.2024;

- не містить опису суті та характеру проведених виконавчих дій. Скаржниця зауважує, що 11.04.2024 виконавцем проведено заміри будівлі за адресою: Львівська обл., м. Червоноград, вул. Шухевича, 12Б, та встановлено її площу, однак ці результати у акті зафіксовані не були.

Звертає увагу, що суд першої інстанції зазначає, що загальна площа та об?єм забудови, до якої слід привести у відповідність спірний об?єкт, становить 62,7 м.кв. та 212 куб.м., у той час як у наданому ОСОБА_1 техпаспорті така площа становить 73,7 м.кв., а об?єм 38 куб.м.

Зазначає, що у рішенні суду про зобов?язання привести нежитлову будівлю у попередній стан, до загальної площі будівлі - 59,7 м2 вимог щодо приведення будівлі до площі забудови та об?єму кубів не було. І згідно технічного паспорта від 15.06.2021 площа будівлі становить 60.2. кв.м., а існуюча невелика різниця в загальній площі будівлі полягає лише в функціональному призначенні приміщень.

При цьому, технічний паспорт від 15.06.2021 виготовлено на будинок «а - I», цифрове позначення якого « 1» вказує на одноповерховість будинку, другий поверх також відсутній у технічному паспорті від 15.06.2021.

Крім цього, вважає, що судом не враховано положень постанови КМУ №є406 від 07 червня 2017 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об?єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію».

Червоноградською міською радою та Червоноградським відділом ДВС у Червоноградському районі Львівської області подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких спростовуючи доводи апеляційною скарги, просять її залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області без змін.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Малех І.Б., суддів Плотніцького Б.Д. та Кравчук Н.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , б/н від 15.07.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/2016/24 від 17.07.2024) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01 липня 2024 року у справі №914/1594/19 залишено без руху.

У зв`язку із звільненням у відставку судді члена колегії ОСОБА_3 на підставі розпорядження керівника апарату суду від 29.08.2024 №203 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги (вх. №01-05/2016/24) у справі №914/1594/19.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2024 склад колегії по розгляду справи №914/1594/19 визначено: головуючий суддя Малех І.Б., судді Кравчук Н.М., Гриців В.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , б/н від 15.07.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/2016/24 від 17.07.2024) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01 липня 2024 року у справі №914/1594/19.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 призначено розгляд апеляційної скарги на 09.10.2024.

Судове засідання 09.10.2024 у справі №914/1594/19 не відбулось у зв`язку з перебуванням у відпустці члена-колегії судді Кравчук Н.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 судове засідання призначено на 30.10.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 розгляд справи відкладено на 27.11.2024.

У зв`язку із закінченням повноважень судді Малех І.Б. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 21.11.24 № 290 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , б/н від 15.07.2024 (вх. № 01-05/2016/24 від 17.07.2024) у справі № 914/1594/19.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 21.11.2024 змінено склад колегії суддів у справі №914/1594/19 та призначено у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Гриців В.М., Кравчук Н.М.

У зв`язку із участю в онлайн-підготовці голів та заступників голів місцевих загальних, господарських та адміністративних судів на підставі розпорядженням керівника апарату суду від 25.11.24 № 303 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , б/н від 15.07.2024 (вх. № 01-05/2016/24 від 17.07.2024) у справі № 914/1594/19.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 25.11.2024 змінено склад колегії суддів у справі № 914/1594/19 та призначено у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В., Гриців В.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 розгляд справи відкладено на 17.12.2024.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 задоволено заяву представника ДВС Стельмаха Андрія Петровича від 11.12.2024 (вх. №01-04/8642/24 від 12.12.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У зв`язку із звільненням у відставку судді члена колегії Гриців В.М. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 13.12.24 № 340 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , б/н від 15.07.2024 (вх. № 01-05/2016/24 від 17.07.2024) у справі № 914/1594/19.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 25.11.2024 змінено склад колегії суддів у справі № 914/1594/19 та призначено у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б., Орищин Г.В.

У судовому засіданні 17.12.2024 прийнято постанову.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі № 914/1594/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, позов Червоноградської міської ради Львівської області задоволено повністю.

Зобов`язано фізичну особу ОСОБА_1 привести нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 у попередній стан, відповідно до технічного паспорта КП ЛОР "ЧМБТІ" від 17.10.2011 та свідоцтва про право власності від 03.10.2012 серії НОМЕР_1 на нежитлову будівлю загальною площею 59,7 м2 (в тому числі будівля кафе площею 9,1 м2, відпочинковий майданчик площею 50,6 м2) шляхом знесення другого поверху та додаткових приміщень першого поверху.

Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь Червоноградської міської ради Львівської області 1 921,00 грн. судового збору.

На примусове виконання рішення 26.12.2019 Господарським судом Львівської області видані відповідні накази, які перебувають на примусовому виконанні у Червоноградському відділі ДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у межах виконавчого провадження № 61293359.

Ухвалою від 15.01.2021 суд роз`яснив Червоноградській міській раді, що рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі №914/1594/19 слід розуміти так, що приведення спірної нежитлової будівлі у попередній стан означає приведення її до того стану, який передбачено технічним паспортом КП ЛОР "ЧМБТІ" від 17.10.2011 та свідоцтвом про право власності від 03.10.2012 серії НОМЕР_1 на нежитлову будівлю загальною площею 59,7 м2.

18.02.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61293359 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/1594/19 від 26.12.2019, надано боржнику десятиденний строк для добровільного виконання виконавчого документу.

У ході виконання рішення у цій справі державним виконавцем 04.03.2020 прийнято постанову про накладення штрафу, оскільки згідно акта державного виконавця № 61293359 від 04.03.2020 вимог виконавчого документу боржницею не виконано.

23.03.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу за повторне невиконання виконавчого документа, факт якого підтверджено актом державного виконавця № 61293359 від 20.03.2020.

Факт неприведення боржницею нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 у попередній стан, відповідно до технічного паспорта КП ЛОР "ЧМБТІ" від 17.10.2011 та свідоцтва про право власності від 03.10.2012 серії НОМЕР_1 підтверджується також наявними у матеріалах справи Актами державного виконавця від 04.03.2020, від 24.02.2021, від 11.03.2024, від 15.03.2024, від 22.03.2024 та прослідковується зі змісту листів органу ДВС від 10.03.2021, від 01.11.2021, від 07.03.2022, від 18.03.2024, від 25.03.2024.

Після фіксації 22.03.2024 факту невиконання рішення суду, ОСОБА_1 неодноразово зверталась до органу ДВС із поясненнями від 28.03.2024, від 03.04.2024, у яких просила закінчити виконавче провадження із посиланням на приведення спірного об`єкта у попередній стан.

Однак, у відповідь орган ДВС повідомляв про відсутність підстав для задоволення її клопотань, що прослідковується зі змісту листів від 04.04.2024, від 11.04.2024.

03.04.2024 скаржниця просила державного виконавця прибути 11.04.2024 за адресою спірного об`єкта для встановлення факту виконання рішення суду та проведення замірів.

За результатами проведення огляду 11.04.2024 складено відповідний акт державного виконавця, у якому відображена лише інформація про проведення огляду нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , за участі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Державним виконавцем надано ще однин акт від 11.04.2024, у якому зафіксована інформація про те, що вимоги виконавчого документа боржниця не виконала. Відповідний акт підписаний лише державним виконавцем.

Листом від 15.04.2024 орган ДВС повідомив про те, що рішення суду не виконане скаржницею, що вбачається зі змісту акта державного виконавця від 11.04.2024, а потреба у проведенні замірів відсутня, позаяк здійснення таких не передбачено рішенням Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі №914/1594/19.

06.05.2024 скаржниця просила надати інформацію про те, чи закінчено виконавче провадження.

Листом від 13.05.2024 орган ДВС відмовив у розгляді заяви ОСОБА_1 , посилаючись на те, що уже надавав відповідь про відмову у закінченні виконавчого провадження на аналогічне звернення.

З матеріалів справи також прослідковується, що скаржниця неодноразово зверталась до суду із скаргами, у яких посилалась на факт виконання рішення суду. Однак, ухвалами від 15.04.2022 та від 30.05.2024 суд відмовляв у задоволені вимог скаржниці, встановлюючи факт невиконання нею рішення суду від 27.11.2019 у справі №914/1594/19.

Звертаючись до суду з даною скаргою, на підтвердження факту виконання судового рішення скаржниця покликається на лист ОКП "БТІ та ЕО" № 5280 від 19.01.2024 та Технічний паспорт від 15.06.2021.

Судом встановлено, що державним виконавцем вчинялись дії спрямовані на забезпечення виконання рішення у справі № 914/1594/19 шляхом:

1) Винесення постанови від 02.12.2020 про призначення примусового виконання на 15.12.2020. Однак, відповідно до акта виконавця від 15.12.2020 КП "Червонограджитлокомунсервіс" не було надано техніки для проведення демонтажу.

2) Винесення постанови від 02.02.2021 про залучення ТОВ СУАП "Термобуд" для участі у примусовому виконанні рішення суду, направлення боржниці вимоги № 2/4692 від 12.03.2021 про забезпечення доступу вказаного суб`єкта до спірних приміщень для проведення огляду і складення кошторису вартості робіт із демонтажу.Оскільки боржниця не забезпечила доступу до спірних приміщень, що підтверджується Актом від 18.03.2021, за поданням державного виконавця ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 26.03.2021 у справі № 459/901/21 надано дозвіл на примусове входження до нежитлової будівлі для огляду з метою складення кошторису витрат робіт.

12.05.2021 державним виконавцем прийнято постанову про призначення примусового входження на 24.05.2021. У цей день складено акт державного виконавця, згідно із яким здійснено опис майна у спірному об`єкті, проведено заміри для складення кошторису робіт, здійснено демонтаж дверного замка із його заміною на інший. Крім цього, опечатано двері, залишено повідомлення для боржника, ключі передано стягувачу.

Разом з цим, листом від 12.08.2021 ТОВ СУАП "Термобуд" повідомило державного виконавця про те, що немає можливості забезпечити виконання у зв`язку зі значною завантаженістю підприємства.

3) Винесення постанови від 13.04.2022 про залучення ТОВ "Базис профі" до участі у примусовому виконанні рішення суду.

ТОВ "Базис профі" виготовлено Договірну ціну на роботи щодо демонтажу тимчасових споруд по вул. Шухевича у м. Червоноград Львівської області, розмір якої становить 805 769,00 грн. Стягувачем проведено авансування вказаної суми грошових коштів, що простежується зі змісту листа № 61293359/2 від 29.12.2023, а також не заперечується ОСОБА_1 .

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 зазначеного Закону).

У рішенні "Горнсбі проти Греції" (§ 40) Європейський суд з прав людини наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У справі "Глоба проти України" (заява N 15729/07, § § 26, 27) Європейський суд з прав людини зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. Суд також повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. також рішення від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01, § 84).

Таким чином, установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Схожі правові висновки Верховний Суд виклав у постановах від 30.08.2018 у справі N 916/4106/14, від 25.09.2020 у справі №924/315/17.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2019 Господарським судом Львівської області на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі № 914/1594/19 видано відповідний наказ, який перебуває на примусовому виконанні у Червоноградського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області у межах виконавчого провадження № 61293359.

Відповідно до наказу Господарського суду Львівської області № 914/1594/19 виданого 26.12.2019 фізичну особу ОСОБА_1 зобов`язано привести нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 у попередній стан, відповідно до технічного паспорта КП ЛОР "ЧМБТІ" від 17.10.2011 та свідоцтва про право власності від 03.10.2012 серії НОМЕР_1 на нежитлову будівлю загальною площею 59,7 м2 (в тому числі будівля кафе площею 9,1 м2, відпочинковий майданчик площею 50,6 м2) шляхом знесення другого поверху та додаткових приміщень першого поверху.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Так, 03.04.2024 скаржниця звернулась до державного виконавця з проханням прибути 11.04.2024 за адресою спірного об`єкта для встановлення факту виконання рішення суду та проведення замірів.

За результатами проведення огляду 11.04.2024 складено акт державного виконавця, зі змісту якого вбачається, що ним проведено огляд нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , за участі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Державним виконавцем видано ще один акт від 11.04.2024, у якому зафіксована інформація про те, що вимоги виконавчого документа боржниця не виконала. Відповідний акт підписаний лише державним виконавцем.

Листом від 15.04.2024 орган ДВС повідомив про те, що рішення суду не виконане скаржницею, що вбачається зі змісту акта державного виконавця від 11.04.2024, а потреба у проведенні замірів відсутня, позаяк здійснення таких не передбачено рішенням Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі №914/1594/19.

06.05.2024 скаржниця просила надати інформацію про те, чи закінчено виконавче провадження.

Листом від 13.05.2024 орган ДВС відмовив у розгляді заяви ОСОБА_1 , посилаючись на те, що уже надавав відповідь про відмову у закінченні виконавчого провадження на аналогічне звернення.

Як стверджує скаржниця, в апеляційній скарзі, вона виконала наказ, виданий на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі №914/1594/19, однак державний виконавець ухиляється від встановлення відповідного факту, про що свідчить неналежне складання акта від 11.04.2024, а також ігнорує надані боржницею докази виконання рішення суду, а саме лист ОКП "БТІ та ЕО" №5280 від 19.01.2024 та технічний паспорт від 15.06.2021, виданий на замовлення № 1940.

Колегія суддів, зазначає, що ухвалою від 15.01.2021 суд роз`яснив Червоноградській міській раді, що рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі №914/1594/19 слід розуміти так, що приведення спірної нежитлової будівлі у попередній стан означає приведення її до того стану, який передбачено технічним паспортом КП ЛОР "ЧМБТІ" від 17.10.2011 та свідоцтвом про право власності від 03.10.2012 серії НОМЕР_1 на нежитлову будівлю загальною площею 59,7 м2.

Отже, для встановлення факту виконання відповідного рішення суду, колегії суддів слід дослідити факт приведення чи не приведення скаржницею спірної будівлі до стану, який передбачено технічним паспортом КП ЛОР "ЧМБТІ" від 17.10.2011 та свідоцтвом про право власності від 03.10.2012 серії НОМЕР_1 на нежитлову будівлю загальною площею 59,7 м2.

Надаючи оцінку відповідним доказам у справі, колегія суддів зазначає, що:

- загальна площа та об`єм забудови, до якої слід привести у відповідність спірний об`єкт, становить 62,7 м. кв. та об`єм 212 куб.м., у той час як у наданому ОСОБА_1 техпаспорті від 15.06.2021 така площа становить 73,7 м. кв., та об`єм 380 куб.м.;

- із наданого техпаспорта від 15.06.2021 вбачається здійснення скаржницею добудови (1,28 х 2,37) зі сходами, які відсутні у техпаспорті від 17.10.2011;

- скаржниця не відновила зрізу забудови, де розміщений торговий павільйон, який наявний у техпаспорті від 17.10.2011, залишивши змінену нею форму однією зі стін забудови;

- відокремлене скаржницею приміщення для санвузла площею 1, 8 кв. м. не ліквідоване.

Технічний паспорт від 15.06.2021 містить план приміщень 1-го поверху громадського будинку під літ. «А -1» та навісу до нього, а у техпаспорті від 17.10.2011 міститься план приміщень громадського будинку під літ. "А-1", в якому навіс відсутній.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, про невідповідність техпаспортів свідчать матеріали, з яких створена забудова.

Так, згідно техпаспорта від 17.10.2011, у забудові стіни виготовлені із цегли (суцільна кладка), покрівля полікарбонатна, перекриття бетонне монолітне, підлога із плитки та бруківки, а згідно техпаспорта від 15.06.2021 стіни виготовлені з цегли та сандвіч панелей; покрівля із металочерепиці; перекриття бетонне монолітне, металокаркасне із використанням сандвіч панелей; підлога лише із плитки. До того ж, у наданому техпаспорті відсутня інформація про вікна та міститься згадка про сходи, які відсутні у техпаспорті від 17.10.2011.

При цьому, колегія суддів, враховує той факт, що після складення технічного паспорта від 15.06.2021 державний виконавець неодноразово фіксував факт невиконання рішення суду, про що складав акти від 11.03.2024, від 15.03.2024, від 22.03.2024, зміст яких не заперечуються та не оскаржується ОСОБА_1 .

Також суд зазначає, що в матеріалах справи наявні, фото спірної нежитлової будівлі(том 5 а.с. 109-121) станом на 21.05.2024 рік, з яких вбачається, що скаржницею не виконане рішення суду щодо знесення другого поверху цієї будівлі.

Враховуючи наведене, колегія суддів, погоджується з висновками місцевого господарського суду, що техпаспорт від 15.06.2021, не свідчить про виконання рішення суду у справі №914/1594/19, оскільки інформація зафіксована у ньому стосується лише першого поверху будівлі та не відповідає інформації щодо будівлі, вказаній в техпаспорті від 17.10.2011.

Щодо листа ОКП "БТІ та ЕО" №5280 від 19.01.2024.

Зі змісту листа ОКП "БТІ та ЕО" №5280 від 19.01.2024 вбачається, що при інвентаризації спірної будівлі працівником ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» встановлено, що предметом обстеження є нежитлова будівля, що складається з приміщень 1-го поверху, а саме: 1/34 кв.м. тамбур, 2/35,6 кв.м торговий зал, 3/1.8 кв.м. санвузол, 4/8.2 кв.м. комірка, 5/11,2 кв.м. торговий павільйон, загальною площею 60.2 кв. м.

При цьому, зазначено, що до приміщення прибудови розміром 1.28/2.37. не надано доступу.

Отже, вказаним листом також підтверджується наявність прибудови, якої не повинно бути згідно техпаспорта від 17.10.2011.

Інших доказів в підтвердження виконання рішення суду скаржницею не подано.

Крім цього, скаржниця вважає, що судом не враховано положень постанови КМУ №є406 від 07 червня 2017 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об?єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», а саме:

·Роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (п.1 Переліку).

·Заміна покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами без втручання в несучі конструкції (п.2 Переліку).

В даному випадку слід розуміти різницю між переплануванням та реконструкцією будівлі

Перепланування нежитлового приміщення - це роботи, при яких не передбачено втручання в несучі стіни, тому оформляти дозвіл на будівництво немає необхідності. До перепланування відносять знесення не несучих перегородок і побудова нових, якщо подібні дії не змінюють зовнішні межі об`єкта.

Реконструкція - це будівельні роботи, які передбачають втручання в несучі та огороджувальні конструкції, інженерні мережі, також сюди відноситься зміна функціонального призначення або розширення геометричних форм нежитлового приміщення.

Враховуючи встановлення факту зміни меж спірної будівлі та наявність прибудови, в даному випадку мала місце реконструкція, яка вимагає наявності відповідних дозволів, а не перепланування.

При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що скаржниця неодноразово зверталась до суду із скаргами, у яких посилалась на факт виконання рішення суду. Однак, ухвалами від 15.04.2022 та від 30.05.2024 суд відмовляв у задоволені вимог скаржниці, встановлюючи факт невиконання нею рішення суду від 27.11.2019 у справі №914/1594/19.

Враховуючи наведене колегією суддів встановлено, що станом на час звернення до суду з цією скаргою про визнання неправомірними дій державного виконавця та зобов`язання його вчинити дію, рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2019, на виконання якого видано зазначений наказ, не виконано.

Відтак, посилання скаржниці на недоліки акта державного виконавця від 11.04.2024 суд відхиляє, позаяк наявність таких в умовах недоведеності факту виконання рішення суду не впливає на результат розгляду скарги.

Доводи, наведені скаржницею в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 01.07.2024 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийнята з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , б/н від 15.07.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/2016/24 від 17.07.2024) відмовити.

2.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.07.2024 у справі №914/1154/14 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 20.12.2024.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.