ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1130/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Шаповал А.В.
за участю представників сторін у справі:
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» - адвокат Чудновська О.М.
Прокурор Бойчук М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ»
на рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2024, суддя суду першої інстанції Погребна К.Ф., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 21.10.2024
по справі №916/1130/24
за позовом Першого заступника керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теплицької селищної ради
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ»
2. Комунального підприємство «Житлокомунсервіс-Т»
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 36 961,70 грн, -
ВСТАНОВИВ:
Описова частина.
Перший заступник керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теплицької селищної ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» та Комунального підприємство «Житлокомунсервіс-Т» про визнання додаткових угод №2-4 до Договору №ХБТ-20/02/23 від 28.02.2023 недійсними та стягнення 36 961,70 грн.
Позивач вказав, що відповідачами безпідставно змінено істотні умови договору № ХБТ-20/02/23 про закупівлю товарів за бюджетні кошти від 28.02.2023, внаслідок укладання додаткових угод № 2, 3, 4, внаслідок чого відповідач-1 безпідставно отримав від відповідача-2 грошові кошти у розмірі 36 961,70 грн., які мають бути повернути до місцевого бюджету Теплицької селищної ради.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 вирішено:
« 1.Позов Першого заступника керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теплицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» та до Комунального підприємство «Житлокомунсервіс-Т» - задовольнити повністю.
2. Визнати недійною додаткову угоду № 2 від 08.09.2023 до Договору №ХБТ-20/02/23 від 28.02.2023, укладеного між Комунальним підприємством «Житлокомунсервіс-Т» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ».
3. Визнати недійною додаткову угоду № 3 від 01.11.2023 до Договору №ХБТ-20/02/23 від 28.02.2023, укладеного між Комунальним підприємством «Житлокомунсервіс-Т» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ».
4. Визнати недійною додаткову угоду № 4 від 16.11.2023 до Договору №ХБТ-20/02/23 від 28.02.2023, укладеного між Комунальним підприємством «Житлокомунсервіс-Т» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ».
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на користь до Теплицької селищної ради безпідставно надмірно сплачені кошти в сумі 36 961,00 грн.
6. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» та Комунального підприємства «Житлокомунсервіс-Т» на користь Вінницької обласної прокуратури судовий збір в сумі 12 112,00 грн.»
Приймаючи рішення про визнання недійсними додаткових угод: № 2 від 08.09.2023, № 3 від 01.11.2021, № 4 від 16.11.2021, суд першої інстанції виходив з того, що збільшення ціни товару у додаткових угодах № 2, 3, 4 по відношенню до погодженої у Договорі ціни здійснено з порушенням ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону, та не відповідає принципам здійснення публічних закупівель, визначеним у ст. 5 цього Закону.
Суд першої інстанції вказав, що у зв?язку з визнанням недійсними додаткових угод №2, 3, 4, надмірно сплачені грошові кошти у загальному розмірі 36 961,70 грн підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на корить місцевого бюджету Теплицької селищної ради.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 по справі №916/1130/24.
Апелянт вказує, що оспорювані позивачем Додаткові угоди свідчать про те, що сторони при їх укладенні дотримались вимог чинного законодавства, а саме п. 2 ст. 19 Постанови «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»:
-ціну збільшено, а згідно Специфікації обсяг закупівлі зменшено, що не призвело до збільшення суми в Договорі №ХБТ-20/02/23 від 28.02.2023;
-збільшення ціни відбулося за згодою сторін;
-порядок зміни умов Договору передбачено розділом XIII договору.
На думку апелянта, коливання ціни обґрунтовано належними та допустимими доказами.
Апелянт вказує, що посилання позивача на той факт, шо Висновок цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати не є належним доказом коливання ціни - не відповідає дійсності, оскільки коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару, зокрема в бік збільшення, за період з моменту укладення договору про закупівлю та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням.
Крім того, апелянт зазначає, що позивач взагалі не зазначає коливання ціни на якому саме ринку він вважає потрібно бути, та не роз`яснює причину такого свого бачення.
Апелянт вказує, що зміни умов договору не проводилися в односторонньому порядку, та були погоджені із замовником, що підтверджують підписані додаткові угоди.
Керуючись викладеним вище, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Гайсинської окружної прокуратури в повному обсязі.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Першого заступника керівника Гайсинської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 по справі №916/1130/24.
Прокурор вказав, що висновки цінового моніторингу Одеської регіональної Торгово-промислової палати не містять відомостей щодо динаміки ціни на нафтопродукти, а саме бензин А-95, дизельне паливо та скраплений газ, в них відсутній аналіз вартості ціни на дату укладення Договору та додаткових угод, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни нафтопродуктів на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обгрунтування для зміни істотних умов, передбачених Договором, на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Прокурор вказав, що під час укладання додаткових угод № № 2, 3, 4 відповідач не підтвердив та не обґрунтував Замовнику, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій під час участі в тендері, і не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. TOB «ТАТ ОЙЛ» при укладенні кожної з зазначених угод мало на меті змінити ціну за одиницю товару не відповідно до її зміни на ринку, а просто збільшити її незалежно від реального відсотка коливання ціни.
Прокурор зазначив, що з місцевого бюджету Теплицької селищної ради з урахуванням укладених з порушенням вимог чинного законодавства додаткових угод надлишково сплачено Постачальнику 36 961,70 грн згідно з платіжними дорученнями за період з 28.02.2023 по 31.12.2023, чим фактично заподіяно шкоду Теплицькому селищному бюджету в період дії Договору на зазначену суму.
Керуючись викладеним вище, прокурор просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ТАТ ОЙЛ» відмовити, а рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 по справі № 916/1130/24 залишити без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1130/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/1130/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 по справі №916/1130/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1130/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1130/24.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 по справі №916/1130/24; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 02.12.2024; призначено справу №916/1130/24 до розгляду на 12.12.2024 о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
12.12.2024 у судовому засіданні приймали участь прокурор Бойчук М.М. та представник ТОВ «ТАТ ОЙЛ» - Чудновська О.М.
Під час проведення судового засідання надійшло повідомлення про мінування будівлі Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 повідомлено учасників справи про оголошену перерву у судовому засіданні по справі №916/1130/24 до 16.12.2024 о 14:00 год; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 29, в залі засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників у справі не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
16.12.2024 у судовому засіданні приймали участь прокурор Бойчук М.М. та представник ТОВ «ТАТ ОЙЛ» - Чудновська О.М.
Представники інших учасників у справі у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2024, якою оголошену перерву у судовому засіданні по справі №916/1130/24 до 16.12.2024 о 14:00 год, була отримана в електронному кабінеті Теплицькою селищною радою 12.12.2024, Комунальним підприємством «Житлокомунсервіс-Т» - 12.12.2024.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 16.12.2024, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 по справі №916/1130/24, до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 по справі №916/1130/24 по суті, не дивлячись на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.
Фактичні обставини, встановлені судом.
08.02.2023 на веб-сайті «Рrozorro» розміщено оголошення про проведення закупівлі за кодом ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти (Бензин А-95, Дизельне паливо та Скраплений газ) за процедурою відкритих торгів з особливостями (номером ID закупівлі: UА- 2023-02-08-009349-а), з очікуваною вартістю 1 314 000 грн. Замовником даної закупівлі було Комунальне підприємство «Житлокомунсервіс-Т».
Пропозиції подав лише один учасник ТОВ «ТАТ ОЙЛ» з остаточною ціновою пропозицією 1 165 056,00 грн.
Згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій від 20.01.2023 переможцем відкритих торгів визнано пропозицію від ТОВ «ТАТ ОЙЛ». У подальшому прийнято рішення про намір укласти з ним договір про закупівлю, про що 20.01.2023 на веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Рrozorro» розміщено відповідне повідомлення.
За наслідками відповідної процедури між КП «Житлокомунсервіс-Т» (Замовник) та ТОВ «ТАТ ОЙЛ» (Виконавець) 28.02.2023 укладено договір №ХБТ-20/02/23 про закупівлю товарів за бюджетні кошти (далі - Договір), предметом якого є нафтопродукти: бензин А-95, дизельне паливо та скраплений газ (далі - товар), що зазначено у п. 1.1 договору.
Відповідно до п. 3.1. ціна договору з урахуванням ПДВ складає 1 165 056 грн., у тому числі ПДВ - 76 218,62 грн.
Згідно тендерної пропозиції (додаток 1) обсяг постачання Бензину А-95 становить 4800 л 47,48 грн/л з ПДВ на загальну суму 227 904 грн з ПДВ, ДП 6000 л 48,48 грн/л з ПДВ на загальну суму 290 880 грн з ПДВ та скріпленого газу 26400л 24,48 грн/л з ПДВ на загальну суму 646 272 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 12.1. договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2023 включно, а в частині взятих зобов`язань до повного їх виконання.
Підпунктом 2 пункту 13.1 Договору передбачено, що зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не має перевищувати відсоток збільшення ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі на момент його укладання.
Дану закупівлю за спрощеною процедурою проведено на підставі ст. 14 Закону України «Про публічні закупідвлі», п. 9 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості).
В подальшому між сторонами укладено ряд додаткових угод, якими внесено зміни до договору поставки товару від 28.02.2023, які є невід`ємною частиною договору.
Так, згідно з додатковою угодою № 1 від 26.07.2023 сторони погодились змінити ціну в договорі у зв`язку з поверненням ставки 20% ПДВ на підставі пункту 80 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України , з урахуванням змін ціна договору встановлена у розмірі 1 165 056 грн, у тому числі 7% ПДВ 16 761грн та ПДВ 151 746,93 грн. Інші умови договору залишились без змін.
Згідно з додатковою угодою № 2 від 08.09.2023 сторони погодились змінити ціну в договорі про закупівлю в бік специфікації (додаток 1 до Договору), а саме ціна на: бензин А-95 з 47,48 грн (з ПДВ) на 50,47 грн (з ПДВ); дизельне паливо з 48,48 грн (з ПДВ) на 49,95 грн (з ПДВ), сума Договору лишається незмінна 1 165 056 грн. Також, внесені зміни до специфікації (додаток № 1 до Договору) та визначено, що 3800,658 л бензину А-95 закуповується за ціною 50,47 грн (з ПДВ) та 4285,069 л дизельного палива закуповується за ціною 49,95 грн (з ПДВ).
Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 2 збільшена на 6,29% (бензин А-95) та на 3,03 % (дизельне паливо) відповідно до ціни, установленій у Договорі.
Підставою укладення додаткової угоди № 2 від 08.09.2023 до договору стала усна пропозиція зміни ціни за одиницю товару: бензин А-95 з 47,48 грн на 50,47 грн, дизельне паливо з 48,48 грн на 49,95 грн.
Обґрунтуванням зростання ціни для сторін став Висновок цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати № СИО-е № 000152 від 01.09.2023, де проаналізовано стан середніх роздрібних цін на внутрішньому ринку України на Бензин А-95 станом на 03.08.2023 та станом на 31.08.2023, та зазначено про зростання середнього значення вартості ціни на 6,299 %, а також дизельного палива станом на 03.08.2023 та станом на 31.08.2023, та зазначено про зростання середнього значення вартості ціни на 7,169 %.
Згідно з додатковою угодою № 3 від 02.11.2023 сторони погодились змінити ціну в Договорі про закупівлю в бік специфікації (додаток 1 до Договору), а саме ціна на: бензин А-95 з 50,47 грн (з ПДВ) на 52,87 грн (з ПДВ); дизельне паливо з 49,95 грн (з ПДВ) на 52,84 грн (з ПДВ), скраплений газ з 24,48 га 28,19 (з ПДВ), сума Договору лишається незмінна 1 165 056 грн. Також, внесені зміни до специфікації (додаток № 1 до Договору) та визначено, що 2 129,398 л бензину А-95 закуповується за ціною 52,87 грн (з ПДВ), 3 719,846 л дизельного палива закуповується за ціною 52,84 грн (з ПДВ) та 10 470,743 л скрапленого газу закуповується за ціною 28,19 грн. (з ПДВ).
Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 3 збільшена на 4,75% (бензин А-95), на 5,78 % (дизельне паливо) та на 15,15% (скраплений газ) відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді.
Підставою укладення додаткової угоди № 3 від 02.11.2023 до договору стала усна пропозиція зміни ціни за одиницю товару: бензин А-95 з 50,47 грн на 52,87 грн, дизельне паливо з 49,95 грн на 52,84 грн, скрапленого газу з 24,48грн на 28,19грн.
Обґрунтуванням зростання ціни для сторін став Висновок цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати № СИО-е № 000198 від 01.11.2023, де проаналізовано стан середніх роздрібних цін на внутрішньому ринку України на Бензин А-95 станом на 31.08.2023 та станом на 31.10.2023, та зазначено про зростання середнього значення вартості ціни на 4,756 %, дизельного палива станом на 31.08.2023 та станом на 31.10.2023, та зазначено про зростання середнього значення вартості ціни на 5,796 % та скріпленого газу станом на 31.08.2023, та станом на 31.10.2023, та зазначено про зростання середнього значення вартості ціни на 17,654%.
Згідно з додатковою угодою № 4 від 16.11.2023 сторони погодились змінити ціну в Договорі про закупівлю в бік специфікації (додаток 1 до Договору), а саме ціна на скраплений газ з 28,19 га 33,53 (з ПДВ), сума договору лишається незмінна 1 165 056 грн. Також, внесені зміни до специфікації (додаток № 1 до Договору) та визначено, що 7 962,428 л скрапленого газу закуповується за ціною 33,53 грн (з ПДВ).
Отже, ціна на товар за додатковою угодою № 4 збільшена на 18,94% (скрапленого газу) відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді.
Підставою укладення додаткової угоди № 4 від 16.11.2023 до договору стала усна пропозиція зміни ціни за одиницю товару на скраплений газ з 28,19 на 33,54. Обґрунтуванням зростання ціни для сторін став Висновок цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати № СИО-е № 000207 від 14.11.2023, де проаналізовано стан середніх роздрібних цін на внутрішньому ринку України на скраплений газ станом на 31.10.2023 та станом на 13.11.2023, та зазначено про зростання середнього значення вартості ціни на 19,978 %.
На підтвердження виконання умов договору в матеріалах справи містяться наступні видаткові накладні:
- №6673 від 28.02.2023 на суму 10 000,00 грн, з яких газ вуглеводний скраплений 300,392 л, за ціною 24,48 грн/л, загальною вартістю 7 353,60 грн, дизельне паливо 35 л, за ціною 48,48 грн/л, загальною вартістю 1 696,80 грн, бензин А-95 20 л, за ціною 47,48 грн/л, загальною вартістю 949,60 грн.
- №6674 від 03.03.2023 на суму 51 214,00 грн, з яких газ вуглеводний скраплений 1500 л, за ціною 24,48 грн/л, загальною вартістю 36 720 грн, дизельне паливо 250 л, за ціною 48,48 грн/л, загальною вартістю 12 120 грн, бензин А-95 50 л, за ціною 47,48 грн/л, загальною вартістю 2 374,00 грн.
- №10459 від 30.03.2023 на суму 4 848,00 грн, а саме саме дизельне паливо 100 л, за ціною 48,48 грн/л, загальною вартістю 4 848,00 грн.
- №10934 від 03.04.2023 на суму 2 448,00 грн, а саме газ вуглеводний скраплений 100 л, за ціною 24,48 грн/л, загальною вартістю 2 448,00 грн.
- №11148 від 05.04.2023 на суму 48 864,00 грн, з яких газ вуглеводний скраплений 1600 л, за ціною 24,48 грн/л, загальною вартістю 39 168,00 грн, дизельне паливо 200 л, за ціною 48,48 грн/л, загальною вартістю 9 696,00 грн.
- №14305 від 01.05.2023 на суму 9 496,00 грн, а саме бензин А-95 200 л, за ціною 47,48 грн/л,, загальною вартістю 9 496,00 грн.
- №14306 від 01.05.2023 на суму 56 112,00 грн, з яких газ вуглеводний скраплений 1500 л, за ціною 24,48 грн/л, загальною вартістю 36 720,00 грн, дизельне паливо 400 л, за ціною 48,48 грн/л, загальною вартістю 19 392,00 грн.
- №17911 від 29.05.2023 на суму 12 240,00 грн, а саме газ вуглеводний скраплений 500 л, за ціною 24,48 грн/л, загальною вартістю 12 240,00 грн.
- №18428 від 02.06.2023 на суму 58 608,00 грн, з яких газ вуглеводний скраплений 1800 л, за ціною 24,48 грн/л, загальною вартістю 44 064,00 грн, дизельне паливо 300 л, за ціною 48,48 грн/л, загальною вартістю 14 544,00 грн.
- №21875 від 28.06.2023 на суму 2 374,00 грн, а саме бензин А-95 50 л, за ціною 47,48 грн/л, загальною вартістю 2 374,00 грн.
- №22695 від 04.07.2023 на суму 60 760,00 грн, з яких газ вуглеводний скраплений 1500 л, за ціною 24,48 грн/л, загальною вартістю 36 720 грн, дизельне паливо 300 л, за ціною 48,48 грн/л, загальною вартістю 14 544,00 грн, бензин А-95 200 л, за ціною 47,48 грн/л, загальною вартістю 9 496,00 грн.
- №26566 від 31.07.2023 на суму 3 941,28 грн, а саме газ вуглеводний скраплений 161 л, за ціною 24,48 грн/л, загальною вартістю 3 941,28 грн.
- №26867 від 02.08.2023 на суму 33 976,00 грн, з яких газ вуглеводний скраплений 1000 л, за ціною 24,48 грн/л, загальною вартістю 24 480,00 грн, бензин А-95 200 л, за ціною 47,48 грн/л, загальною вартістю 9 496,00 грн.
- №29384 від 17.08.2023 на суму 14 688,00 грн, а саме газ вуглеводний скраплений 600 л, за ціною 24,48 грн/л, загальною вартістю 14 688,00 грн.
- №31309 від 30.08.2023 на суму 7 162,40 грн, з яких газ вуглеводний скраплений 215 л, за ціною 24,48 грн/л, загальною вартістю 5 263,20 грн, бензин А-95 40 л, за ціною 47,48 грн/л, загальною вартістю 1 899,20 грн.
- №32175 від 05.09.2023 на суму 39 168,00 грн, а саме газ вуглеводний скраплений 1600 л, за ціною 24,48 грн/л, загальною вартістю 39 168,00 грн.
- №32180 від 08.09.2023 на суму 21 119,40 грн, з яких дизельне паливо 150 л, за ціною 49,95 грн/л, загальною вартістю 7 492,50 грн, бензин А-95 270 л, за ціною 50,47 грн/л, загальною вартістю 13 626,90 грн.
- №34627 від 19.09.2023 на суму 45 272,00 грн, з яких газ вуглеводний скраплений 200 л, за ціною 24,48 грн/л, загальною вартістю 4 896,00 грн, бензин А-95 800 л, за ціною 50,47 грн/л, загальною вартістю 40 376,00 грн.
- №36736 від 03.10.2023 на суму 74 393,00 грн, з яких газ вуглеводний скраплений 1600 л, за ціною 24,48 грн/л, загальною вартістю 39 168,00 грн, дизельне паливо 200 л, за ціною 49,95 грн/л, загальною вартістю 9 999,00 грн, бензин А-95 500 л, за ціною 50,47 грн/л, загальною вартістю 25 235,00 грн.
- №40894 від 31.10.2023 на суму 4 063,68 грн, а саме газ вуглеводний скраплений 166 л, за ціною 24,48 грн/л, загальною вартістю 4 063,68 грн.
- №41312 від 02.11.2023 на суму 47 223,20 грн, з яких газ вуглеводний скраплений 1000 л, за ціною 28,19 грн/л, загальною вартістю 28 190,00 грн, бензин А-95 360 л, за ціною 52,87 грн/л, загальною вартістю 19 033,20 грн.
- №43045 від 14.11.2023 на суму 13 211,50 грн, з яких дизельне паливо 200 л, за ціною 52,84 грн/л, загальною вартістю 10 568,00 грн, бензин А-95 50 л, за ціною 52,87 грн/л, загальною вартістю 2 643,50 грн.
- №43052 від 14.11.2023 на суму 16 765,00 грн, а саме газ вуглеводний скраплений 500 л, за ціною 33,53 грн/л, загальною вартістю 16 765,00 грн.
- №43086 від 28.11.2023 на суму 16 765,00 грн, а саме газ вуглеводний скраплений 500 л, за ціною 33,53 грн/л, загальною вартістю 16 765,00 грн.
- №46293 від 06.12.2023 на суму 28 755,00 грн, з яких газ вуглеводний скраплений 700 л, за ціною 33,53 грн/л, загальною вартістю 23 471,00 грн, дизельне паливо 100 л, за ціною 52,84 грн/л, загальною вартістю 5 284,00 грн.
- №48293 від 18.12.2023 на суму 33 530,00 грн, а саме газ вуглеводний скраплений 1000 л, за ціною 33,53 грн/л, загальною вартістю 33 530,00 грн.
На підтвердження оплати поставленого товару в матеріалах справи містяться наступні платіжні інструкції: №1132 від 28.02.2023 на 10 000,00 грн, №23 від 03.03.2023 на суму 51 214,00 грн, №112 від 30.03.2023 на суму 4 848,00 грн, №20 від 03.04.2023 на суму 2 448,00 грн, №31 від 06.04.2023 на суму 48 864,00 грн, №1132 від 02.05.2023 на суму 9 496,00 грн, №40 від 05.05.2023 на суму 56 112,00 грн, №1146 від 29.05.2023 на суму 12 240,00 грн, №51 від 05.06.2023 на суму 58 608,00 грн, №1157 від 28.06.2023 на суму 2 374,00 грн, №64 від 05.07.2023 на суму 60 760,00 грн, №1170 від 31.07.2023 на суму 3 941,28 грн, №71 від 03.08.2023 на суму 33 976,00 грн, №1184 від 18.08.2023 на суму 14 688,00 грн, № 1190 від 30.08.2023 на суму 7 162,40 грн, №88 від 08.09.2023 на суму 39 168,00 грн, №89 від 11.09.2023 на суму 21 119,40 грн, №91 від 20.09.2023 на суму 45 272,00 грн, №102 від 05.10.2023 на суму 74 393,00 грн, №1203 від 31.10.2023 на суму 4 063,68 грн, №115 від 09.11.2023 на суму 47 223,20 грн, №1213 від 14.11.2023 на суму 13 211,50 грн, №1218 від 20.11.2023 на суму 16 765,00 грн, №1224 від 28.11.2023 на суму 16 765,00 грн, №1226 від 06.12.2023 на суму 28 745,40 грн.
Прокурор наголошує, що внаслідок укладення додаткових угод №№ 2-4 збільшено ціну за одиницю товару: Бензину А-95 з 47,48 грн до 52,87 грн за 1 л, тобто на 6,39 грн (на 11,35 % більше від первинної ціни), дизельного пального з 48,48 грн до 52,84 грн за 1 літр, тобто на 4,36 грн (8,99% більше від первинної ціни) та скріпленого газу з 24,48грн. до 33,53грн за 1 літр, тобто на 9,05 грн. (на 36,97% більше первинної ціни) при цьому, кількість літрів палива зменшено. Так, за даними видаткових накладних, із запланованого об`єму згідно з первинним Договором 4 800 л бензину А-95 поставлено 2740л, що на 2060 л менше, з 6000л дизельного палива поставлено лише 2235л, що на 3765 л менше, з 26400 л скрапленого газу поставлено 18042,392л, що менше на 8357,608 л.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині солідарного стягнення з відповідачів витрат на сплату судового збору, виходячи з таких підстав.
1. Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.
Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.3 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі: порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
З контексту викладеного вище рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17).
У даному випадку порушенням інтересів держави прокурор обґрунтовує тим, що відповідачем під час виконання умов укладеного договору про закупівлю порушено вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності (внаслідок безпідставного збільшення ціни за отриману продукцію та зменшення її обсягів), що призводить до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливлює раціональне та ефективне їх використання, може призвести до грубого порушення конституційних прав громадян. Зазначене підриває фінансово-економічні основи держави та не сприяє забезпеченню виконання нею основних функцій та завдань.
Суд також зауважує, що вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
Зі змісту положень ч. 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.
У даній справі прокурор звертається до господарського суду в інтересах держави особі Теплицької селищної ради.
Водночас, згідно з ч. з ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Приписами ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські ради визначено органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до п. З ч. 2, ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно відповідні місцеві ради, які здійснюють управління бюджетними коштами, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове їх використання, а також внутрішній контроль за взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, витрачанням ними бюджетних коштів.
З урахуванням ст. ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
Згідно зі ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.
За таких обставин право пред`явлення позову про визнання результатів процедури закупівлі та укладеного за її наслідками договору належить сільській раді.
Гайсинська окружна прокуратура звернулась з листом №02.51/2-4654ВИХ-23 від 28.12.2023 до КП «Житлокомунсервіс-Т» та Теплицької селищної ради, в якому повідомив, що до договору поставки №ХБТ-20/02/23 було укладено додаткові угоди, в результаті яких ціна за 1 літр бензину А-95 зросла на 11,35 %, дизельного палива на 8,99%, скрапленого газу на 36,56 %, чим порушено вимоги ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Прокурор просив надати копії додаткових угод та документу, відповідно до яких було здійснено зміну істотних умов початкового договору.
Гайсинська окружна прокуратура звернулась з листом №02.51/2-245ВИХ-24 від 19.02.2024 до Теплицького селищного голови, в якому просила повідомити про обізнаність селищної ради про допущені порушення при укладенні додаткових угод до договору про закупівлю товару процедури №ХБТ-20/02/23 від 28.02.2023 між КП «Житлокомунсервіс-Т» та ТОВ «ТАТ ОЙЛ», інформацію про заходи, які вживались чи будуть вживатись щодо повернення надмірно сплачених коштів.
Теплицька селищна рада направила на адресу Гайсинської окружної прокуратури лист №499 від 22.02.2024, в якому повідомила, що у зв`язку з обмеженими кошторисними призначеннями на апарат селищної ради, на сплату судового збору, не будуть вживатися заходи щодо повернення надмірно сплачених коштів. Селищна рада не заперечує щодо представництва інтересів держави в особі Теплицької селищної ради на подання позовної заяви до суду щодо повернення надмірно сплачених коштів.
Таким чином, орган місцевого самоврядування самоусунувся від вжиття заходів до усунення порушень й не ініціював питання визнання недійсними додаткових угод, укладених з порушенням вимог законодавства, та повернення надлишково сплачених грошових коштів.
Така пасивна позиція зазначених вище уповноважених органів не відповідає вимогам законодавства та свідчить про невиконання ними своїх повноважень із захисту інтересів держави.
Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Теплицької селищної ради.
З урахуванням наведеного, правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність договору або додаткових угод до нього, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод (у разі встановлення відповідних фактів) унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і створює загрозу інтересам держави.
Неефективне та неправомірне використання бюджетних коштів порушує зазначені державні інтереси, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів, у т.ч. захищених.
Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів, Теплицька селищна рада не вживала заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при укладанні договору про закупівлю електричної енергії, а також повернення надміру сплачених коштів до бюджету. Наведене свідчить про те, що Теплицька селищна рада, будучи обізнаною про порушення законодавства при виконанні вищевказаного договору про закупівлю електричної енергії, не вживали заходів щодо звернення з відповідним позовом до суду з метою захисту інтересів держави.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у п. 5.6 Постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Гайсинська окружна прокуратура на адресу позивача спрямувала повідомлення про намір звернутися до господарського суду в його інтересах із зазначеним позовом №02.51/2-365ВИХ24 від 12.03.2024.
За таких обставин, прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі.
2. Щодо недійсності додаткових угод, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".
Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Згідно з частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 по справі №922/2321/22.
Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі».
Отже, вказана норма Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Зазначена норма була змінена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закон України "Про публічні закупівлі" було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.
Як вбачається з пояснювальної записки до проекту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії «ціновому демпінгу», коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.
За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.
Описана вище можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісної конкуренції, зловживань та корупційних дій робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є очевидним порушенням принципів процедури закупівлі, встановлених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, принципів добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №913/308/18.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів наголошує на тому, що загальне збільшення ціни за одиницю товару не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
В силу статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.
Підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України.
За умовами частин першої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Цивільний кодекс України імперативно не визнає оспорюваний правочин недійсним, а лише допускає можливість визнання його таким у судовому порядку, при цьому визнання такого правочину недійсним відбувається судом, по-перше, за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, а по-друге, якщо в результаті судового розгляду такого звернення буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину.
Відповідно до частин першої-п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі невідповідність волі та волевиявлення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).
При розгляді даної справи господарським судом встановлено, що договором № ХБТ-20/02/23 від 28.02.2023 сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України Про публічні закупівлі.
Разом із тим, внаслідок укладання додаткових угод №№ 2,3,4 збільшено ціну за одиницю товару: Бензину А-95 з 47,48 грн до 52,87 грн за 1 л, тобто на 6,39 грн (на 11,35 % більше від первинної ціни), дизельного пального з 48,48 грн до 52,84 грн за 1 літр, тобто на 4,36 грн (8,99% більше від первинної ціни) та скріпленого газу з 24,48грн. до 33,53 грн за 1 літр, тобто на 9,05 грн. (на 36,97% більше первинної ціни) при цьому, кількість літрів палива зменшено.
Згідно з додатковою угодою № 2 від 08.09.2023 сторони погодились змінити ціну в договорі про закупівлю в бік специфікації (додаток 1 до Договору), а саме ціна на: бензин А-95 з 47,48 грн (з ПДВ) на 50,47 грн (з ПДВ) збільшення на 6,29%; дизельне паливо з 48,48 грн (з ПДВ) на 49,95 грн (з ПДВ) збільшення на 3,03%.
Згідно з додатковою угодою № 3 від 02.11.2023 сторони погодились змінити ціну в Договорі про закупівлю в бік специфікації (додаток 1 до Договору), а саме ціна на: бензин А-95 з 50,47 грн (з ПДВ) на 52,87 грн (з ПДВ) збільшення на 11,35 % від початкової ціни; дизельне паливо з 49,95 грн (з ПДВ) на 52,84 грн (з ПДВ) збільшення на 8,99 % від початкової ціни; краплений газ з 24,48 га 28,19 (з ПДВ) збільшення на 15,15% від початкової ціни.
Згідно з додатковою угодою № 4 від 16.11.2023 сторони погодились змінити ціну в Договорі про закупівлю в бік специфікації (додаток 1 до Договору), а саме ціна на скраплений газ з 28,19 га 33,53 (з ПДВ) збільшення на 36,97 % від початкової ціни.
Так, за даними видаткових накладних, із запланованого об`єму згідно з первинним Договором - 4800 л бензину А-95 поставлено 2740 л, що на 2060 л менше, з 6000 л дизельного палива поставлено лише 2235 л, що на 3765 л менше, з 26 400 л скрапленого газу поставлено 18 042,392л, що менше на 8357,608л.
Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі
Необхідність укладення додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем1 - збільшенням ціни товару.
На підтвердження факту підвищення цін на бензин, дизельне паливо та скраплений газ судом досліджено:
- Висновок цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати № СИО-е № 000152 від 01.09.2023, де проаналізовано стан середніх роздрібних цін на внутрішньому ринку України на Бензин А-95 станом на 03.08.2023 та станом на 31.08.2023, та зазначено про зростання середнього значення вартості ціни на 6,299 %, а також дизельного палива станом на 03.08.2023 та станом на 31.08.2023, та зазначено про зростання середнього значення вартості ціни на 7,169 %.
- Висновок цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати № СИО-е № 000198 від 01.11.2023, де проаналізовано стан середніх роздрібних цін на внутрішньому ринку України на Бензин А-95 станом на 31.08.2023 та станом на 31.10.2023, та зазначено про зростання середнього значення вартості ціни на 4,756 %, дизельного палива станом на 31.08.2023 та станом на 31.10.2023, та зазначено про зростання середнього значення вартості ціни на 5,796%, та скріпленого газу станом на 31.08.2023 та станом на 31.10.2023, та зазначено про зростання середнього значення вартості ціни на 17,654%
- Висновок цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати № СИО-е № 000207 від 14.11.2023, де проаналізовано стан середніх роздрібних цін на внутрішньому ринку України на скраплений газ станом на 31.10.2023 та станом на 13.11.2023, та зазначено про зростання середнього значення вартості ціни на 19,978 %.
Суд вважає, що вказані висновки цінового моніторингу не можуть бути достатньою підставою для збільшення ціни, оскільки не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, а також в них відсутній аналіз вартості товару на конкретну дату укладання додаткових угод у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання попередньої додаткової угоди, у зв`язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, відповідно вказана інформація не може підтверджувати коливання ціни на товар.
Аналогічних висновків щодо неправомірності використання для змін істотних умов договору закупівлі довідок із відсутністю відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, відсутністю аналізу вартості товару на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору, дійшов Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, у постанові від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21.
Таким чином, безпідставним є посилання апелянта щодо надання належних доказів на підтвердження коливання цін на предмет закупівлі.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.
Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11.05.2023 у справі № №910/17520/21.
Згідно з ч. 1 - ч. 3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною першою статті 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 185 ГК України, до укладення господарських договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних організованих ринків капіталу, організованих товарних ринків, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Положеннями ч. 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Абзацом 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
У п. 90 постанови Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22 викладено правову позицію, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Проте як встановлено судом вище, з аналізу додаткових угод слідує, що ціна за укладеним між сторонами Договором у відсотковому значенні збільшилась; Бензину А-95 на 11,35 % більше від первинної ціни, дизельного пального на 8,99 % більше від первинної ціни та скрапленого газу на 36,97% більше від первинної ціни. При цьому, кількість літрів палива зменшено.
Крім того, ключовим у даному випадку є те, що відповідач при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну не обгрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним, не довів, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Більше того, постачальник не надав належних доказів на підтвердження коливання цін на предмет закупівлі, адже надані висновки цінового моніторингу не можуть бути достатньою підставою для збільшення ціни, оскільки не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, а також в них відсутній аналіз вартості товару на конкретну дату укладання додаткових угод у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання попередньої додаткової угоди, у зв`язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно вказана інформація не може підтверджувати коливання ціни на товар.
За таких обставин, суд першої інстанції вірно вказав, що збільшення ціни товару у додаткових угодах № 2, 3, 4 по відношенню до погодженої у Договорі ціни здійснено з порушенням ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону, та не відповідає принципам здійснення публічних закупівель, визначеним у ст. 5 цього Закону.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог прокурора у даній частині та визнання недійсними додаткових угод: № 2 від 08.09.2023, № 3 від 02.11.2023, № 4 від 16.11.2021.
3. Щодо позовної вимоги про стягнення безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів, колегія суддів зазначає таке.
За приписами ч.1 ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Враховуючи наведене, а також те, що додаткові угоди №2 від 08.09.2023, №3 від 02.11.2023, №4 від 16.11.2023до Договору судом визнано недійсними, а відповідно зобов`язання сторін в частині визначення ціни за одиницю товару регулюються Договором про закупівлю № ХБТ-20/02/23 від 28.02.2023.
Як вже зазначалось, умовами договору була встановлена вартість товару, а саме Бензину А-95 47,48 грн за літр, дизельного палива 48,48 грн за літр та скрапленого газу 24,48 грн за 1 літр.
Починаючи з 08.09.2023 до 31.12.2023 за новими підвищеними цінами з місцевого бюджету Теплицької селищної ради сплачено ТОВ «ТАТ ОЙЛ» грошові кошти у розмірі 301 177,28 грн за поставлені на виконання зобов?язань, викладених у договорі про закупівлю № ХБТ-20/02/23 від 28.02.2023: 1980 л бензину А-95 (на суму 100 914,60 грн), 650 л дизельного палива (на суму 33 334,50 грн) та 5 666 л скрапленого газу (на суму 166 848,68грн).
Так, Бензин: За додатковою угодою від 08.09.2023 № 2 (відповідно накладних: № 32180 від 08.09.2023, № 34627 від 19.09.2023, № 36736 від 03.10.2023) поставлено 1570 л (обсяг фактично постановленого бензину за ціною 50,47 грн. за літр.) * 2,99 грн. (різниця ціни за 1 літр бензину, на яку підвищено ціну додатковою угодою №2 у порівнянні із початковим договором) = 4 694,30 грн.
За додатковою угодою від 02.11.2023 №3 (відповідно накладних: №41312 від 02.11.2023, №43045 від 14.11.2023) поставлено 410 л (обсяг фактично постановленого бензину за ціною 52,87 грн за літр.) * 5,39 грн. (різниця ціни за 1 літр бензину, на яку підвищено ціну додатковою угодою №3 у порівнянні із початковим договором) = 2 209,90 грн.
Дизельне паливо: за додатковою угодою від 08.09.2023 №2 (відповідно накладних: №32180 від 08.09.2023, №36736 від 03.10.2023) поставлено 350 л (обсяг фактично постановленого дизельного палива за ціною 49,95 грн. за літр.) * 1,47 грн. (різниця ціни за 1 літр ДП, на яку підвищено ціну додатковою угодою №2 у порівнянні із початковим договором) = 514,50 грн.
За додатковою угодою від 02.11.2023 №3 (відповідно накладної: №43045 від 14.11.2023) поставлено 200 л (обсяг фактично постановленого дизельного палива за ціною 52,84 грн. за літр.) * 4,36 грн. (різниця ціни за 1 літр ДП, на яку підвищено ціну додатковою угодою №3 у порівнянні із початковим договором) = 872 грн.
За додатковою угодою від 16.11.2023 №4 (відповідно накладної: №46293 від 06.12.2023) поставлено 100 л (обсяг фактично постановленого дизельного палива за ціною 52.84 грн, за літр.) * 4.36 грн. (різниця ціни за 1 літр ДП, на яку підвищено ціну додатковою угодою №4 у порівнянні із початковим договором) = 436 грн.
Скраплений газ: за додатковою угодою від 02.11.2023 №3 (відповідно накладних: №41312 від 02.11.2023, №43052 від 14.11.2023) поставлено 1000 л (обсяг фактично постановленого дизельного палива за ціною 28,19 грн. за літр) * 3,71 грн (різниця ціни за 1 літр ДП, на яку підвищено ціну додатковою угодою №3 у порівнянні із початковим договором) = 3710 грн та 500 л (обсяг фактично постановленого дизельного палива за ціною 33,53 грн. за літр, хоча ціна мала б піднятись з 16.11.2023 відповідно до додаткової угоди №4) * 9,05 грн (різниця ціни за 1 літр ДП, на яку підвищено ціну у порівнянні із початковим договором) = 4525 грн. Разом 8235 грн.
За додатковою угодою від 16.11.2023 №4 (відповідно накладних: №є45086 від 28.11.2023, №46293 від 06.12.2023, №48293 від 18.12.2023) поставлено 2200 л (обсяг фактично постановленого дизельного палива за ціною 33,53 грн. за літр.) * 9,05 грн. (різниця ціни за 1 літр ДІ, на яку підвищено ціну додатковою угодою №4 у порівнянні із початковим договором) = 19910 грн.
З урахуванням вищевикладеного, сума надмірно сплачених грошових коштів у даному випадку становить 36 961,70 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на користь Теплицької селищної ради надмірно сплачених грошових коштів в сумі 36 961,70 грн.
В той же час, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про можливість солідарного стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даному випадку, до суду першої інстанції було заявлено 3 вимоги немайнового характеру щодо визнання недійсними додаткових угод, відповідачами за якими є сторони таких додаткових угод ТОВ «ТАТ ОЙЛ» та КП «Житлокомунсервіс-Т». Враховуючи задоволення даних вимог, витрати позивача на сплату судового збору за подачу позову в частині цих вимог покладаються на відповідачів порівну.
В той же час вимога про стягнення грошових коштів була заявлена саме до ТОВ «ТАТ ОЙЛ», тому витрати прокурора на сплату судового збору в частині майнової вимоги покладаються саме на ТОВ «ТАТ ОЙЛ».
Висновки суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У даному випадку, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права при розподілі судових витрат, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню в частині солідарного стягнення з відповідачів витрат на сплату судового збору.
В той же час, часткове задоволення апеляційної скарги не змінило суті оскаржуваного рішення, тому витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» на рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 по справі №916/1130/24 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 по справі №916/1130/24 скасувати в частині солідарного стягнення з відповідачів витрат на сплату судового збору. Прийняти в цій частині нове рішення.
В іншій частині рішення залишити без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції.
« 1.Позов Першого заступника керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теплицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» та до Комунального підприємство «Житлокомунсервіс-Т» - задовольнити повністю.
2. Визнати недійною додаткову угоду № 2 від 08.09.2023 до Договору №ХБТ-20/02/23 від 28.02.2023, укладеного між Комунальним підприємством «Житлокомунсервіс-Т» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ».
3. Визнати недійною додаткову угоду № 3 від 01.11.2023 до Договору №ХБТ-20/02/23 від 28.02.2023, укладеного між Комунальним підприємством «Житлокомунсервіс-Т» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ».
4. Визнати недійною додаткову угоду № 4 від 16.11.2023 до Договору №ХБТ-20/02/23 від 28.02.2023, укладеного між Комунальним підприємством «Житлокомунсервіс-Т» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ».
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Перемоги, буд. 17, код ЄДРПОУ 42759541) на користь Теплицької селищної ради (23800, Вінницька область, Гайсинський район, смт. Теплик, вул. Незалежності, 34, код ЄДРПОУ 04326193) безпідставно надмірно сплачені кошти в сумі 36 961,00 грн.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТ ОЙЛ» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Перемоги, буд. 17, код ЄДРПОУ 42759541) на користь Вінницької обласної прокуратури (рахунок НОМЕР_1 , МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909909, адреса: вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050) витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 7 570,00 грн.
7. Стягнути з Комунального підприємства «Житлокомунсервіс-Т» (23800, Вінницька обл., Гайсинський район, смт. Теплик, вул. Аерофлотська, 2; код ЄДРПОУ 34886787) на користь Вінницької обласної прокуратури (рахунок НОМЕР_1 , МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909909, адреса: вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050) витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 4 542,00 грн.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Зобов`язати Господарський суд Одеської області видати накази з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 20.12.2024.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123918324 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Богатир К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні