Постанова

від 04.12.2024 по справі 359/8573/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 359/8573/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

секретар судового засідання Медведєва К.І.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024

у справі № 359/8573/20 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Державне підприємство обслуговування повітряного руху України

2. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України

про скасування рішення профспілкового комітету

ВСТАНОВИВ:

27.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовом до Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» про скасування рішення профспілкового комітету Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» (далі - ППО «ІТФ») від 22.04.2020 про розірвання трудового договору (контракту) з виконуючим обов?язки директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України - ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення профспілкового комітету Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» від 22.04.2020 про розірвання трудового договору (контракту) з виконуючим обов`язки директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України - ОСОБА_1 прийнято за відсутності відповідних правових підстав та із порушенням встановленої процедури його прийняття.

ППО «ІТФ» у відзиві на позов проти задоволення позову заперечувала.

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України та Міністерство інфраструктури України підтримували пред`явлений позов, просили його задовольнити.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.10.2021 у справі № 359/8573/20 за позовом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців», за участю третіх осіб - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Міністерства інфраструктури України про скасування рішення щодо звільнення з посади вирішено позовні вимоги залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 14.09.2022 рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.10.2021 у справі № 359/8573/20 скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено та скасовано рішення профспілкового комітету Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» від 22.04.2020 про розірвання трудового договору (контракту) з Виконуючим обов`язки директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.05.2023 скасовано рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.10.2021 та постанову Київського апеляційного суду від 14.09.2022 у справі № 359/8573/20, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців», за участю третіх осіб - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Міністерства інфраструктури України про скасування рішення щодо звільнення з посади закрито.

Скасовуючи рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.10.2021 та постанову Київського апеляційного суду від 14.09.2022 у справі № 359/8573/20, Верховний Суд дійшов висновку, що спір у даній справі належить розглядати за правилами господарського судочинства.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.05.2023 справу № 359/8573/20 за позовом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців», за участю третіх осіб - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Міністерства інфраструктури України про скасування рішення щодо звільнення з посади передано до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.07.2023 відкрито провадження у справі № 359/8573/20, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2024 у справі № 359/8573/20 в задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції установив, що позивачем не спростовано обставин та наведених Первинною профспілковою організацією фактів порушення позивачем трудового законодавства, що наведені у рішенні профспілкового комітету Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» від 22.04.2020.

Оспорюване рішення профспілкового комітету Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» від 22.04.2020 прийнято відповідачем із дотриманням положень Кодексу законів про працю України, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Закону України «Про колективні угоди та договори, інших нормативно-правових актів.

Не погоджуючись із висновками суду та мотивами, якими керувався суд першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 26.04.2024, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024 повністю та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, які мали суттєве значення для вирішення позову.

ОСОБА_1 вказував, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що між адміністрацією Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та уповноваженим представником працівників - Всеукраїнською профспілкою «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України» був укладений колективний договір на 2018-2020 роки, у підписанні якого відповідач, не будучи членом спільного представницького органу профспілок, участі не приймав.

Не врахував суд першої інстанції і того, що відповідач не узгодив своє рішення з Всеукраїнською профспілковою «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України» і не сформував разом з нею спільний представницький орган, незважаючи на те, що така вимога міститься у частині 2 статті 4 Закону України «Про колективні договори і угоди» та передбачена частиною 2 статті 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

За доводами позивача, Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси найманих працівників в силу частини 2 статті 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Сторони у справі не заперечують тієї обставини, що колективний договір між ними ніколи не укладався. Отже відповідач не має відповідних повноважень на представництво інтересів усього колективу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

На думку апелянта, суд першої інстанції не відповів в своєму рішенні на питання щодо законності процедури прийняття оскаржуваного рішення відповідачем та не обґрунтував мотивів відхилення доводів позивача, не послався на свої, які він вважає вірними, при вирішенні даної справи.

За доводами ОСОБА_1 , вина позивача в порушенні вимог трудового законодавства України жодним доказом не підтверджена. Відповідач, окрім своєї позиції, нічим не обґрунтував протиправність дій позивача і не довів причинно-наслідковий зв`язок між такими діями позивача та наслідками, які настали.

На переконання позивача, на підтвердження правомірності дій ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України були надані суду відповідні пояснення та листи адміністрації цього підприємства, діючих профспілкових організацій та Міністерства інфраструктури України (т.1 а.с. 94-98; 124-125; 128-130; 155-156; т.2 а.с. 16), однак таким доказам суд першої інстанції належної оцінки при вирішенні справи не надав і не послався на них в своєму рішенні.

Та обставина, що позивач виконує обов`язки директора Державного підприємства не дозволяє застосовувати до нього процедури, передбачені ст. 45 КЗпП.

Суд першої інстанції на надав належної оцінки тому факту, що відповідач, в особі голови ППО «ІТФ» ОСОБА_2 , який підписав оскаржуване рішення від 22.04.2020, був обраний головою профспілки в березні 2015 року, тоді як відповідно до Статуту профспілки її голова повинен переобиратися кожні 4 роки. Наступне переобрання ОСОБА_2 , як голови профспілки, відбулось лише у жовтні 2022 року, тому прийняте профспілковою організацією рішення від 22.04.2020 і направлена нею вимога до Міністра інфраструктури України від 23.04.2020 № ІТФ-330 про розірвання трудового договору підписані не правомочною особою.

Також, скаржником в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2024 матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 у судовій справі № 359/8573/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 витребувано у Господарському суду Київської області матеріали господарської справи № 359/8573/20. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 від 26.04.2024 на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024, які визначені главою 1 розділуГПК України, до надходження матеріалів справи № 359/8573/20 до Північного апеляційного господарського суду.

Своєю чергою, Державне підприємство обслуговування повітряного руху України також не погодилось із висновками суду та мотивами, якими керувався суд першої інстанції при прийнятті рішення, та звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024 повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівці» задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги Державного підприємство обслуговування повітряного руху України фактично є ідентичними доводам, викладеним в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , іноді, повністю відтворює текст апеляційної скарги позивача.

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України також просило поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали господарської справи № 359/8573/20. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 29.04.2024 на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024, які визначені главою 1 розділуГПК України, до надходження матеріалів справи № 359/8573/20 до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024 у справі № 359/8573/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 26.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів до Північного апеляційного господарського суду 27.05.2024 надійшла заява ОСОБА_1 від 23.05.2024 про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024 у справі № 359/8573/20. Об`єднано в одне провадження для спільного розгляду апеляційні скарги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 29.04.2024 на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024 та ОСОБА_1 від 26.04.2024 на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024 у справі № 359/8573/20. Розгляд апеляційних скарг призначено на 26.06.2024.

31.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» про надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.

10.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» надійшов відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, в якому відповідач просив суд апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024 у справі № 359/8573/20 - без змін.

Заперечуючи проти доводів скарги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, відповідач наголошував на тому, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності» усі профспілки рівні перед законом і мають рівні права щодо здійснення представництва та захисту прав і інтересів членів профспілки. Дане положення закріплено також у ч. 3 ст. 36 Конституції України; закон не обмежує профспілку у реалізації нею прав тією обставиною, чи є профспілкова організація стороною колективного договору. Такий висновок узгоджується із правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 26.05.2021 у справі № 201/1426/20-ц.

Відповідач також вказував, що профспілковий комітет ППО «ІТФ» обрано на зборах ППО «ІТФ» 10.03.2015 із подальшими змінами кількісного та персонального складу його членів. На час прийняття оскаржуваного рішення членами профкому було 6 осіб, які й приймали участь у прийнятті рішення.

За доводами відповідача, наявні в матеріалах справи протокол № 1 установчих зборів щодо створення первинної профспілкової організації 15.07.2014, протокол ППО «ІТФ» від 10.03.2015, Статут ВП «ФПАРРіЗУ» підтверджують право профспілкового комітету ППО «ІТФ» ВП «ФПАРРіЗУ» як виборного органу первинної профспілкової організації на прийняття оскаржуваного рішення.

На переконання відповідача, ця обставина спростовує доводи позивача, що оскаржуване рішення прийняте неправомочними особами.

На переконання відповідача, ним надано достатньо доказів для підтвердження всіх обставин та фактів порушення позивачем трудового законодавства, які надалі були підтвердженні судами.

10.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1, в якому відповідач просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем заявлено клопотання про стягнення з ОСОБА_1 на користь ППО «ІТФ» судових витрат на правову допомогу в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції в сумі 67 200,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені судові витрати на правову допомогу відповідач вказував, що з метою належного представництва інтересів ППО «ІТФ» під час судового розгляду справи в суді, відповідач був змушений скористатися послугами адвоката. Так, 13.09.2022 між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «КПД КОНСАЛТИНГ» укладено договір на надання правової допомоги.

Вартість послуг комплексного представництва в Господарському суді Київської області та Північному апеляційному господарському суді складало 33 600,00 грн за кожну інстанцію. Тобто загальна сума витрат на правничу допомогу понесених відповідачем, становить 67 200,00 грн.

Судове засідання 26.06.2024 не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Барсук М.А. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024 призначено на 07.08.2024.

Судове засідання 07.08.2024 не відбулось, у зв`язку із перебуванням суддів Барсук М.А. та Руденко М.А. у відпустках.

02.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України надійшли пояснення щодо апеляційних скарг ОСОБА_1 та Державного підприємства обслуговування повітряного транспорту на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024 у справі № 359/8573/20, в яких третя особа-2 просила апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державного підприємства обслуговування повітряного транспорту на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024 у справі № 359/8573/20 задовольнити.

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України вказувало, що за статутом Украероруху управління підприємством здійснює директор підприємства, який підзвітний та підконтрольний Наглядовій раді, а якщо Наглядова рада не створена, то Мінінфраструктури як уповноваженому органу управління. Директор підприємства самостійно, в межах своєї компетенції, вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції Уповноваженого органу управління та Наглядової ради.

На переконання Мінінфраструктури спірні відносини мають розглядатись судом через призму норм Закону України «Про колективні договори і колективні угоди», Закону України «Про соціальний діалог в Україні».

Крім вказаного, з урахуванням висновків Верховного Суду стосовно корпоративного характеру такого спору, саме приписи Колективного договору та Галузевої угоди мають бути проаналізовані при розгляді цієї справи, адже першим врегульовано виробничі, трудові і соціально-економічні відносини і узгоджено інтереси працівників та Украероруху як роботодавця, а другим - можливість Мінінфраструктури, як уповноваженого органу управління, здійснювати участь в управлінні трудового колективу Украероруху враховуючи, зокрема, положення Статуту Украероруху.

Мінінфраструктури наголошувало, що Рішення ППО «ІТФ» у складі 6 осіб прийнято з питань колективних інтересів працівників Украероруху в односторонньому порядку, від імені усіх працівників Украероруху, тоді як думка інших профспілкових організацій Украероруху та трудового колективу Украероруху не була з`ясована.

В оспорюваному Рішенні ППО «ІТФ», на думку ППО «ІТФ» здійснено посилання на низку судових справ, стороною в яких ОСОБА_1 не був. Не вбачається з означених судових рішень і оскарження неправомірних, на думку відповідача, персональних дій або бездіяльності ОСОБА_1 . Водночас усі перелічені судом першої інстанції судові рішення ухвалено судами після 22.04.2020.

Мінінфраструктури також вказувало, що станом на день розгляду спору відсутні трудові відносини з виконувачем обов`язків директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України ОСОБА_1 , а станом на дату винесення Рішення ППО «ІТФ» Мінінфраструктури не укладало контракту з ОСОБА_1 , про що Міністерство інформувало ППО «ІТФ».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024 призначено на 09.10.2024.

17.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» надійшли заперечення на пояснення Міністерства інфраструктури України у справі № 359/8573/20.

У судовому засіданні 09.12.2024 оголошено перерву до 13.11.2024.

У судовому засіданні 13.11.2024 оголошено перерву до 04.12.2024.

04.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відшкодування судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в якій позивач просив стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 54 942,00 грн.

04.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» заперечення на заяву ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У судове засідання 04.12.2024 з`явились позивач та представники позивача, відповідача, третьої особи-1, третьої особи-2.

Представники скаржників та представник Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України у судовому засіданні 04.12.2024 доводи та вимоги апеляційних скарг підтримали.

Представники відповідача проти доводів та вимог апеляційних скарг заперечували.

Розглянувши доводи апелянтів, заслухавши позицію відповідача та третьої особи-2, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційних скарг, з огляду на таке.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач - Первинна профспілкова організація «Інженерно-технічних фахівців» (ППО «ІТФ») утворена 15.07.2014, що підтверджується протоколом № 1 установчих зборів щодо створення первинної профспілкової організації в головному офісі Украероруху.

Відповідно до зазначеного протоколу Первинна профспілкова організація «Інженерно-технічних фахівців» приймає та визнає статут Всеукраїнської профспілки «Федерації профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України» (ВП «ФПАРРіЗУ»).

Наказом Міністерства інфраструктури України від 10.10.2019 № 10-Ос ОСОБА_1 призначено виконувачем обов`язків директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з 15.10.2019 на період до прийняття відповідного рішення уповноваженим органом управління, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом для керівника цього підприємства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 45 КЗпП України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) роботодавець повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Якщо роботодавець або керівник, стосовно якого пред`явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення.

Подібну норму права закріплено у статті 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», відповідно до якої профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди. Вимога профспілкових органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов`язковою для розгляду і виконання. У разі незгоди з нею керівник, стосовно якого прийнято рішення, або орган чи особа, від яких залежить звільнення керівника, можуть у двотижневий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місцевого суду. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Отже, підставою розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації є, зокрема, порушення ним законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Таке розірвання проводиться роботодавцем на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 247 цього ж Кодексу, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації приймає рішення про вимогу до власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», законодавство про працю, ухиляється від участі в переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов`язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, ППО «ІТФ» 22.04.2020 ухвалила рішення, відповідно до якого вимагала від Міністерства інфраструктури України розірвання трудового договору (контракту) із виконувачем обов`язків директора Держав порушень законодавства України, допущених адміністрацією підприємства, а саме:

- нездійснення на вимогу ВП «ФПАРРіЗУ» об`єктивного аналізу дій посадових осіб підприємства, що призвели до порушення пункту 1.4 колективного договору Украероруху та нездійснення відповідних заходів згідно з частиною другою пункту 11.6 колективного договору, що є невиконанням пунктів 11.3 та 11.6 цього договору та порушенням статті 18 Закону України «Про колективні договори і угоди»;

- ненадання працівникам штатного розпису, введеного в дію 03 лютого 2020 року наказом від 08 січня 2020 року № 9;

- ненадання можливості працівникам підприємства претендувати на посади, зазначені в цьому штатному розписі, що призвело до порушення статті 42 КЗпП України стосовно працівників, які згодом отримали попередження про скорочення;

- прийняття на роботу сторонніх осіб у період з 03 до 11 лютого 2020 року, зокрема сторонні особи працевлаштовані у цей період на посади, на які звільнені 13 квітня 2020 року працівники могли бути працевлаштовані;

- ненадання на запити ВП «ФПАРРіЗУ» штатного розпису підприємства, введеного в дію 03 лютого 2020 року наказом від 08 січня 2020 року № 9;

- ненадання на запити ВП «ФПАРРіЗУ» чинного штатного розпису підприємства, що припиняє дію 12 травня 2020 року, та переліку осіб, прийнятих на посади в підрозділи підприємства у період з 03 до 12 лютого 2020 року;

- звільнення 18 грудня 2019 року начальника служб інформаційних технологій ОСОБА_3 ;

- звільнення 05 грудня 2019 року без законних підстав головного радника з питань виробництва групи радників департаменту персоналу ОСОБА_4 ;

- звільнення 13 квітня 2020 року керівника виборного профспілкового органу ОСОБА_2 без попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, та вищого виборного органу, а також без додержання строків надання такої згоди;

- ненадання матеріальної допомоги при виході на пенсію та скороченні;

- надіслання на адресу профспілки подання про розірвання трудового договору з працівником підприємства в порушення вимог постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 02 квітня 2020 року № 255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211».

У квітні 2020 р. відповідач звернувся до Міністра інфраструктури України із листом № ІТФ-330 від 23.04.2020 про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , в якому повідомив та надав Рішення профспілкового комітету Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» від 22.04.2020.

Статтею 10 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) установлено, що усі профспілки рівні перед законом і мають рівні права щодо здійснення представництва та захисту прав і інтересів членів профспілки.

Суд першої інстанції під час розгляду справи вірно встановив, що викладені у Рішенні профспілкового комітету Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» від 22.04.2020 обставини підтверджені судовими рішення, які набрали законної сили.

Скаржники вказували, що судові рішення прийняті після прийняття оспорюваного рішення, а отже не повинні враховуватися.

Дослідивши судові рішення, яким суд першої інстанції надавав оцінку, колегією суддів встановлено таке:

1) рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 02.12.2020, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 14.04.2021, у справі № 295/463/20 (справа за позовом ОСОБА_4 ) позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ від 05.12.2019 № 1253/о Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про застосування до ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Поновлено ОСОБА_4 на посаді головного радника директора з питань виробництва групи радників департаменту персоналу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з 06 грудня 2019 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 06 грудня 2019 року по 02 грудня 2020 року в сумі 781 336 грн. 40 коп., а також моральну шкоду в сумі 4 000 грн. Вирішено питання судового збору, а також стягнуто на користь позивача 30 000 грн. витрат на правничу допомогу. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання;

2) рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.06.2020, зміненим постановою Київського апеляційного суду від 24.09.2020 у справі № 359/490/20 (справа за позовом ОСОБА_3 ) позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано наказ Украероруху №1279/0 від 18.12.2019 про звільнення позивача на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.12.2019 по 11.06.2020 в розмірі 264 417,75 грн з утриманням обов`язкових податків та зборів, стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 23 000 грн, стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3 547,93 грн, в іншій частині вимог - відмовлено;

3) рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.08.2020, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03.03.2021 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.09.2021, у справі № 359/3506/20 (справа за позовом ОСОБА_2 ) позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасована наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за № 402/о від 13.04.2020 щодо звільнення ОСОБА_2 з роботи з 13.04.2020 за скороченням штату працівників. Поновлено ОСОБА_2 з 13.04.2020 на роботі на посаді керівника проектів та програм групи з реалізації програм капітального будівництва Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Стягнуто з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.04.2020 по 18.08.2020 включно в розмірі 304 600,92 грн з утриманням обов`язкових податків та зборів в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Вирішено питання про судові витрати;

4) рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2020, залишеним в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.02.2023, у справі № 359/3098/20 (справа за позовом ОСОБА_5 ) позов задоволено. Стягнуто з ДП «Украерорух» на користь ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу при звільненні у зв`язку із скороченням посади в розмірі 400 000,00 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 343 858,56 грн, а також витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги, в розмірі 50 000,00 грн;

5) рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.05.2021, залишеним в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.01.2022, у справі № 359/3507/20 (справа за позовом ОСОБА_6 ) позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «Украерорух» № 412/о від 13.04.2020 щодо звільнення ОСОБА_6 з роботи з 14.04.2020 року за скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_6 на роботі на посаді помічника директора авіакомпанії «Украерорух» з 14.04.2020. Стягнуто з ДП «Украерорух» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.04.2020 року по 24.05.2021 включно в розмірі 529 169, 28 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат;

6) рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2021, зміненим постановою Київського апеляційного суду від 29.06.2022 у справі № 359/3773/20 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (справа за позовом ОСОБА_7 ) позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ в.о. директора державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 409/о від 13.04.2020 про звільнення ОСОБА_7 , головного інженера Украероруху, з роботи з 13.04.2020 у зв`язку з скороченням штату працівників, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, поновлено ОСОБА_7 на роботі в державному підприємстві обслуговування повітряного руху України на посаді головного інженера Украероруху з 13.04.2020, стягнуто з державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_7 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.04.2020 по 13.04.2021 у розмірі 1 467 094,98 грн та судові витрати;

7) рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.11.2021, зміненим постановою Київського апеляційного суду від 08.06.2022 у справі № 359/3766/20 в частині визначення розміру стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу (справа за позовом ОСОБА_8 ) позовні вимоги ОСОБА_8 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ в.о. директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №403/о від 13.04.2020 про звільнення ОСОБА_8 , начальника служби інформаційних технологій та інформаційної безпеки, з роботи з 13.04.2020 у зв`язку з скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_8 на роботі в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України на посаді начальника служби інформаційних технологій та інформаційної безпеки з 13.04.2020. Стягнуто з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_8 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.04.2020 по 13.04.2021 у розмірі 1 349 084,10 грн. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 про стягнення одноразової грошової допомоги згідно п.6.25.1 колективного договору та про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати - відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_8 сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1 681,60 грн;

8) рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2020, з урахуванням постанови Київського апеляційного суду від 07.04.2021 у справі № 359/3250/20 (справа за позовом ОСОБА_9 ) позов ОСОБА_9 задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_9 з ДП «Украерорух» матеріальну допомогу в сумі 716 100,00 грн, 25 000,00 грн витрат на правову допомогу;

9) рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.12.2020 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14.09.2021 р., у справі № 359/3247/20 (справа за позовом ОСОБА_10 ) позовні вимоги ОСОБА_10 задоволено частково. Стягнуто з ДП «Украерорух» на користь ОСОБА_10 матеріальну допомогу в розмірі 469 600 грн. У задоволенні позову в частині вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку відмовлено. Стягнуто з ДП «Украерорух» на користь ОСОБА_10 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн;

10) рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.01.2021 у справі № 359/3262/20 (справа за позовом ОСОБА_11 ) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_11 матеріальну допомогу при звільненні працівника за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі 570800 грн. В задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовлено. Стягнути з ДП «Украерорух» на користь ОСОБА_11 витрати на оплату правової допомоги у розмірі 25000 грн;

11) рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04.11.2020, зміненим постановою Київського апеляційного суду від 24.02.2021 у справі № 753/7856/20 в частині вирішення вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та в частині судового збору (справа за позовом ОСОБА_12 ) позовні вимоги ОСОБА_12 задоволено. Стягнуто з ДП «Украерорух» на користь ОСОБА_12 заборгованість по виплаті матеріальної допомоги при звільненні в розмірі 764300 грн та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 76430 грн, а всього 1205788,19 грн із вирахуванням із цієї суми податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Стягнуто з ДП «Украерорух» на користь ОСОБА_12 витрати на правову допомогу у розмірі 25000 грн;

12) рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30.10.2020, залишеним в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.11.2022, у справі № 359/3256/20 (справа за позовом ОСОБА_13 ) позов ОСОБА_13 задоволено частково. Стягнуто з ДП «Украерорух» на користь ОСОБА_13 матеріальну допомогу в розмірі 667 700,00 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 66 770,00 грн. У задоволенні позову в частині вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в більшому розмірі відмовлено. Стягнуто з ДП «Украерорух» на користь ОСОБА_13 витрати на оплату судового збору в розмірі 506,83 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 140,00 грн.

З вище вказаних судових рішень у справах про визнання незаконним та скасування наказів від 05.12.2019, від 18.12.2019, від 13.04.2020 про звільнення працівників, вбачається що такі накази були підписані в.о. директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху.

Суд враховує, що ОСОБА_1 призначено виконувачем обов`язків директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з 15.10.2019 (наказ Міністерства інфраструктури України від 10.10.2019 № 10-Ос), отже накази були підписані ОСОБА_1 як в.о. директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Призначаючи на посаду керівника наказом чи укладення з ним контракту є формою укладення трудового договору.

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України відповідно до пункту 1.1 його статуту є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Відповідно до частин 1-4 статті 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

У частинах 5-6 статті 65 ГК України, чинної на момент вирішення спору, зазначено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону. Особливості управління державним унітарним підприємством визначаються Законом України «Про управління об`єктами державної власності».

Відповідно до пунктів 7.2, 7.4 статуту Державного підприємства обслуговування повітряного руху України управління підприємством здійснює директор підприємства, який є підзвітним та підконтрольним уповноваженому органу управління - Міністерству інфраструктури України. Директор підприємства самостійно, в межах своєї компетенції, вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції уповноваженого органу управління.

Отже підтверджені судовими рішення обставини, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України допустив порушення норм трудового законодавства, не можуть бути спростовані наданими поясненнями та листами адміністрації підприємства, інших профспілкових організацій та Міністерства інфраструктури України, на які посилаються скаржники в своїх апеляційних скаргах.

Доводи Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо того, що стороною в даних справах є підприємство, а не керівник ОСОБА_1 є неспроможними, адже назовні воля Державного підприємства обслуговування повітряного руху України реалізується через рішення та дії його виконавчого органу.

Наявність на підприємстві іншої профспілки - Всеукраїнської профспілки «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України» на формування спільного представницького органу, не зобов`язує утворені на підприємстві профспілкові організації узгоджувати з Всеукраїнською, чи іншою профспілковою організацією, свої рішення, в силу рівності прав та автономності кожної організації при прийнятті нею рішень по здійсненню функцій представництва, захисту прав та інтересів членів профспілки.

Викладена у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про колективні договори і угоди» вимога за наявності на підприємстві кількох профспілок чи їх об`єднань або інших уповноважених трудовими колективами на представництво органів сформувати спільний представницький орган стосується виключно питань укладення колективного договору.

Доводи скаржників щодо відсутності в оскаржуваному рішенні мотивів відхилення доводів сторін та відповідей на питання щодо законності процедури прийняття оскаржуваного рішення відповідача, спростовуються мотивувальною частиною оскаржуваного судового рішення.

Та обставина, що позивач виконує обов`язки директора Державного підприємства, а не призначений на посаду директора, не змінює можливості застосування до нього процедур, передбачених ст. 45 КЗпП.

Відхиляючи доводи скаржників про переобрання Бакала В.М. головою ППО «ІТФ» у 2019 році, апеляційний господарський суд зазначає, що за загальним правилом повноваження обраного керівника не припиняються із закінченням строку, на який його було обрано, тож особа продовжує виконувати свої повноваження до моменту обранні нового керівника.

Сумніви Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо питання дійсної репрезентативності Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців», колегією суддів відхиляються, з огляду на те, що сумніви в учасників справи щодо певних питань не можуть бути покладені судом в основу рішення.

Доводи Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо того, що частина членів Первинної профспілкової організації вже не є працівниками підприємства, не впливають на обсяг прав створеної ними профспілкової організації.

Щодо незгоди Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України з тим, що «цей спір пов`язаний з діяльністю підприємства й управлінням ним. Наслідки його вирішення можуть впливати на трудові правовідносини з виконувачем обов`язків директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України ОСОБА_1., що не змінює корпоративного характеру такого спору», колегія суддів зазначає, що в суду апеляційної інстанції відсутні повноваження переглядати і надавати оцінку висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.05.2023 у даній справі.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні мотивовано відхилив всі доводи позивача та третіх осіб. Скаржники, звертаючись до апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, не спростували всіх установлених обставин та фактів порушення трудового законодавства, викладених у рішенні профспілкового комітету Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» від 22.04.2020.

Наведені в апеляційних скаргах доводи фактично свідчать про незгоду апелянтів з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного апелянтом судового рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.

За умовами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 Первинна профспілкова організація «Інженерно-технічних фахівців» просила стягнути з позивача судові витрати на правову допомогу в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції в сумі 67 200,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу в розмірі 67 200,00 грн відповідачем до матеріалів справи долучено: заявку на надання послуг № 1 до договору на надання правової допомоги (юридичних послуг) від 13.09.2022, за якою АО «КПД КОНСАЛТИНГ» (виконавець) та Первинною профспілковою організацією «Інженерно-технічних фахівців» (клієнт) погодили, що виконавець зобов`язується надати клієнту юридичні послуги з комплексного представництва клієнта в Господарському суді Київської області, Північному апеляційному господарському суді при судовому розгляду справи № 359/8573/20; платіжна інструкція № 86 від 29.08.2023 на суму 33 600,00 грн; платіжна інструкція № 90 від 11.03.2024 на суму 33 600,00 грн.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18.

Суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, стосовно того, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, у зв`язку з чим відхиляє доводи Міністерства юстиції України щодо невідповідності обсягу наданих адвокатом послуг.

Заперечень проти заявлених відповідачем витрати на професійну правничу допомогу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходило.

Колегія суддів зазначає, що заявлена відповідачем в суді апеляційної інстанції сума судових витрат на правову допомогу у розмірі 67 200,00 грн включає надані адвокатом послуги у Господарському суді Київської області та Північному апеляційному господарському суді.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст 129 ГПК України понесені Первинною профспілковою організацією «Інженерно-технічних фахівців» витрати на правову допомогу в суді першої мали бути заявлені місцевому господарському суду та розподілені ним за результатами розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції не наділений процесуальним законом повноваженнями щодо розподілу понесених стороною судових витрат на правову допомогу в судах інших інстанцій. Єдиний виключний випадок зміни розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції передбачений ч. 14 ст. 129 ГПК України, який передбачає, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Однак за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024 у справі № 359/8573/20 було залишено без змін.

У зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання в частині покладення на позивача витрат відповідача на правову допомогу понесених в суді першої інстанції.

Враховуючи, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідає укладеному між позивачем та адвокатським об`єднанням «КПД КОНСАЛТИНГ» договору та вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підтверджений документально, є співмірним часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням ціни позову та складності справи, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33 600,00 грн відповідають критеріям ст. 126 ГПК України, є розумно необхідними, належно обґрунтованими, документально доведеними, та покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024 у справі № 359/8573/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2024 у справі № 359/8573/20 залишити без змін.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

на користь Первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» (08307, Київська обл.,м. Бориспіль,аеропорт; ідентифікаційний код 39326503)

33 600,00 грн (тридцять три тисячі шістсот гривень нуль копійко) витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

4. Доручити місцевому господарському суду видати наказ на виконання даної постанови.

5. Матеріали справи № 359/8573/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.12.2024.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко