Постанова

від 04.12.2024 по справі 927/1152/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 927/1152/15 (927/317/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від Чернігівської міської ради: Манжула Н.Л. - відповідно до витягу з ЄДРПОУ

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24) (суддя Сидоренко А.С., повний текст рішення складено та підписано - 07.06.2024)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Пилипенко Тетяни Вікторівни

до Чернігівської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача

ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача

Виконавчий комітет Чернігівської міської ради

про стягнення 227 610,29 грн 29

в межах справи № 927/1152/15

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області

до Закритого акціонерного товариства «Інтерліс»

про визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2024, в межах даної справи про банкрутство, ліквідатор Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» Пилипенко Т.В. звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської міської ради про стягнення 189 022,62 грн інфляційних втрат та 38 587,67 грн 3 % річних нарахованих за період з листопад 2021 року по лютий 2024 року, які позивач просив стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань органу місцевого самоврядування з відкритих в органі Державної казначейської служби України рахунків Виконавчого комітету Чернігівської міської ради.

В обґрунтування поданої позовної заяви ліквідатор посилається на невиконання відповідачем в добровільному порядку рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2021 у справі № 927/1152/15 (927/118/21), залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021, в частині стягнення 543 540,00 грн завданої майнової шкоди.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24) (суддя Сидоренко А.С., повний текст рішення складено та підписано - 07.06.2024), зокрема, позов задоволено повністю; стягнуто на користь Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської міської ради з відкритих в органі Державної казначейської служби України рахунків Виконавчого комітету Чернігівської міської ради 189 022,62 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 38 587,67 грн 3 % річних з простроченої суми та 3 414,15 грн судового збору.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач в добровільному порядку не виконав судове рішення щодо стягнення з нього на користь позивача спірної суми шкоди, це ним не заперечується, а тому позивач вправі вимагати сплати відповідальності за неналежне виконання грошового зобов`язання, передбаченого ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, Чернігівська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 по справі № 927/1152/15 (927/317/24) та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» Пилипенко Т.В. у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права - ст. 327 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права - ст. ст. 1, 10, 16, Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. ст. 1, 22 Бюджетного кодексу України.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що у зазначений період з 19.11.2021 по 31.03.2024 ЗАТ «Інтерліс» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пилипенко Т.В. не було вжито заходи щодо звернення до органу місцевого самоврядування з питання виконання судового рішення від 31.05. 2021 у справі № 927/1152/15 (927/118/21) та ухвали від 04.01.2024 у даній справі, накази Господарського суду від 04.01.2022 та від 04.01.2022 у справі № 927/1152/15(927/118/21) до Чернігівської міської ради та/або до виконавчого комітету Чернігівської міської ради на виконання не надавалися.

При цьому, апелянт зазначає, що виконавчий комітет Чернігівської міської ради не є виконавчим органом, який здійснює функції, пов`язані з управлінням коштами бюджету Чернігівської міської територіальної громади і організації бюджетного процесу.

Отже, на думку скаржника, твердження позивача щодо добровільного не виконання Чернігівською міською радою рішення суду є помилковим, оскільки у даному випадку саме позивач не надав виконавчий документ до органу місцевого самоврядування для його добровільного виконання.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

17.09.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Пилипенко Тетяни Вікторівни надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Чернігівської міської ради, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24) - без змін.

Інші учасники справи не скористались своїм правом та не подали відзиви на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення колегії суддів від 23.07.2024 справу № 927/1152/15 (927/317/24) передано для розгляду колегії суддів у складі: ОСОБА_2. (головуючий, суддя-доповідач), Андрієнко В.В., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24) витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/1152/15 (927/317/24), щодо оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24), в межах справи за заявою кредитора Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до боржника Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» про визнання боржника банкрутом; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24), про стягнення в межах справи про банкротство.

08.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/1152/15 (927/317/24).

Розпорядженням керівника Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2630/24 від 12.08.2024 у зв`язку із перебуванням судді Пантелієнка В.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/1152/15 (927/317/24).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.08.2024 апеляційну скаргу у справі № 927/1152/15 (927/317/24) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_2., судді: Андрієнко В.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24), зокрема, апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24) залишено без руху.

27.08.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Чернігівської міської ради надійшла заява про усунення недоліків.

Розпорядженням керівника Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3010/24 від 28.08.2024 у зв`язку із перебуванням судді Андрієнка В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/1152/15 (927/317/24).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.08.2024 апеляційну скаргу у справі № 927/1152/15 (927/317/24) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_2., судді: Доманська М.Л., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24), поміж іншого, апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24) прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: ОСОБА_2. (суддя доповідач), судді: Доманська М.Л., Отрюх Б.В.; клопотання Чернігівської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24); відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24); розгляд апеляційної скарги призначено на 01.10.2024.

06.09.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Пилипенко Тетяни Вікторівни надійшла заява про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді ОСОБА_2., суддів Доманської М.Л., Отрюха Б.В у справі № 927/1152/15 (927/317/24).

10.09.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Чернігівської міської ради надійшов другий примірник заяви про усунення недоліків.

Розпорядженням керівника Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3217/24 від 11.09.2024 у зв`язку із перебуванням судді Отрюха Б.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/1152/15 (927/317/24).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11.09.2024 апеляційну скаргу у справі № 927/1152/15 (927/317/24) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_2., судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24) прийнято справу № 927/1152/15 (927/317/24) за апеляційною скаргою Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_2. (суддя-доповідач), судді: Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.; визнано заявлений представницею Закритого акціонерного товариства «Інтерліс», адвокатом Пилипенко Т.В. відвід головуючому судді ОСОБА_2 та судді Доманській М.Л. від розгляду справи № 927/1152/15 (927/317/24) необґрунтованим; заяву представниці Закритого акціонерного товариства «Інтерліс», адвоката Пилипенко Т.В. про відвід колегії суддів у справі № 927/1152/15 (927/317/24) щодо відводу судді Отрюха Б.В. залишено без розгляду; матеріали справи № 927/1152/15 (927/317/24) передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою щодо розгляду заяви про відвід суддів, відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 заяву представниці Закритого акціонерного товариства «Інтерліс», адвоката Пилипенко Т.В. про відвід колегії суддів у справі № 927/1152/15 (927/317/24) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів Коробенко Г.П., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24) у задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» в частині відводу головуючого судді ОСОБА_2. та судді Доманської М.Л. від розгляду справи № 927/1152/15 (927/317/24) відмовлено; заяву Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» в частині заявленого відводу від розгляду справи № 927/1152/15 (927/317/24) судді Отрюха Б.В. залишено без розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24) розгляд апеляційної скарги Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24), відкладено; судове засідання відбудеться 05.11.2024.

Розпорядженням керівника Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/671/24 від 16.10.2024 у зв`язку із ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 08.10.2024 про звільнення у відставку судді ОСОБА_2 , призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/1152/15 (927/317/24).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.10.2024 апеляційну скаргу у справі № 927/1152/15 (927/317/24) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24), поміж іншого, апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.; розгляд апеляційної скарги Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24) призначено на 04.12.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4744/24 від 03.12.2024 у зв`язку із ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 про звільнення у відставку судді Полякова Б.М., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/1152/15 (927/317/24).

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024 апеляційну скаргу у справі № 927/1152/15 (927/317/24) передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24) апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Сотніков С.В.

Явка представників учасників справи

04.12.2024 у судове засідання з`явився представник Чернігівської міської ради.

Інші учасники справи у судове засідання 04.12.2024 не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за представника Чернігівської міської ради.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 04.12.2024 представник Чернігівської міської ради просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 по справі № 927/1152/15 (927/317/24) та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» у повному обсязі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021, позов Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» в особі ліквідатора Пилипенко Т.В. до Чернігівської міської ради про стягнення 648 387,84 грн задоволено частково; присуджено до стягнення з Чернігівської міської ради на користь Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» 543 540,00 грн завданої майнової шкоди та 8 153,10 грн судового збору.

Згідно з ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

18.11.2021 рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2021 по справі № 927/1152/15 (927/118/21) є таким, що набрало законної сили.

04.01.2022 на примусове виконання вищевказаних судових рішень Господарським судом Чернігівської області було видано відповідні судові накази.

21.11.2022 позивач звертався до Управління Державної казначейської служби України у місті Чернігові Чернігівської області із заявою № 02-05/47 про примусове виконання рішення з проханням прийняти виконавчий документ до виконання та стягнути з Чернігівської міської ради 543 540,00 грн завданої майнової шкоди шляхом перерахування грошових коштів на рахунок товариства.

Листом від 02.12.2022 № 04-09-08/1655 «Щодо розгляду заяви» Казначейство повернуло стягувачу виконавчий документ у зв`язку з тим, що Чернігівська міська рада, як боржник в Управлінні не обслуговується, не має відкритих рахунків та бюджетних призначень; натомість на обслуговуванні в Управлінні з наявними відкритими рахунками значиться Виконавчий комітет Чернігівської міської ради.

19.06.2023 позивач повторно звернувся до Управління Державної казначейської служби України у місті Чернігові Чернігівської області із заява від 16.06.2023 № 37 про примусове виконання судового рішення від 31.05.2021 по справі № 927/1152/15 (927/118/21).

Проте, листом від 05.07.2023 № 04-09-08/775 Казначейство повторно повернуло стягувачеві виконавчий документ з аналогічних підстав; додатково Казначейство повідомило стягувача про те, що в наказі про стягнення 543 540,00 грн завданої майнової шкоди йдеться про стягнення коштів з боржника - Чернігівської міської ради, а не про списання коштів місцевого бюджету для відшкодування шкоди.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.01.2024 заяву від 21.12.2023 № 02-05/84 Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Пилипенко Т.В. про зміну порядку виконання судового рішення задоволено; змінено порядок виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2021 по справі № 927/1152/15 (927/118/21) в частині стягнення з Чернігівської міської ради на користь Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» 543 540,00 грн завданої майнової шкоди; стягнути на користь Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» 543 540,00 грн майнової шкоди, завданої Чернігівською міською радою, шляхом безспірного списання грошових коштів з бюджету Чернігівської міської територіальної громади за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням Чернігівської міської ради про бюджет міської територіальної громади на зазначену мету.

На виконання зазначеної ухвали суду від 04.01.2024 було видано наказ, який був скеровано позивачем до органу державної казначейської служби враховуючи заяву від 14.02.2024 № 02-05/17.

Із листа від 21.03.2024 № 03-26-08/471 Казначейства вбачається, що останнє 26.02.2024 листом № 03-26-07/311 повідомило Чернігівську міську раду про надходження наказу, виданого Господарським судом Чернігівської області 04.01.2024 по справі № 927/1152/15 (927/118/21).

Листом від 15.03.2024 № 88/2-01/2024 Фінансове управління Чернігівської міської ради повідомило Казначейство про те, що в бюджеті Чернігівської міської територіальної громади на 2024 рік, затвердженому розпорядженням начальника Чернігівської міської військової адміністрації Чернігівського району Чернігівської області № 407 від 29.12.2023, № 78 від 15.02.204 та № 127 від 04.03.2024, призначення на зазначену мету не передбачені.

20.03.2024 листом від 19.03.2024 № 03-26-08/461 Казначейство запропонувало Фінансовому управлінню Чернігівської міської ради внести зміни до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету для виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 04.01.2024 по справі № 927/1152/15 (927/118/21) щодо стягнення на користь Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» 543 540 грн майнової шкоди.

З огляду на те, що судове рішення від 31.05.2021 у справі № 927/1152/15 (927/118/21), яке набрало законної сили 18.11.2021 щодо стягнення з Чернігівської міської ради на користь Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» 543 540,00 грн завданої майнової шкоди не виконано, позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача нарахованих на зазначену суму інфляційних втрат та 3 % річних за весь час прострочення.

За наслідками розгляду вищевказаної позовної заяви, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Чернігівської міської ради не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а становлять спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу належить до складу грошового зобов`язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення (така позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення (подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 по справі № 127/15672/16-ц).

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ЦК України, одним із учасників цивільних відносин є територіальні громади.

Територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. (ч. 1 ст. 169 ЦК України).

Відповідно до ст. 172 ЦК України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

За змістом ст. 173 ЦК України, у випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 175 ЦК України, територіальні громади відповідають за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) виконання остаточного судового рішення, яким вирішений спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру, є частиною «права на суд» (див.рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece, § 40, 45, заява № 18357/91) від 19 березня 1997 року, «Бурдов проти Росії» (Burdov. Russia, § 34, 37, заява № 59498/00) від 7 травня 2002 року). З погляду застосування гарантій права на належне виконання державою судового рішення, за яким вона є боржником, не має жодного значення, якими - приватними чи публічними - є у національній правовій системі відносини з виконання державою такого рішення.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції). Це право гарантоване і для тих випадків, коли право на справедливий судовий розгляд порушене невчасним виконанням судового рішення, зокрема через відсутність коштів (див. mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «Бурдов проти Росії (№ 2)» (Burdov. Russia (№ 2), § 96-97, 99, 117, заява № 33509/04) від 15 січня 2009 року).

15 жовтня 2009 року ЄСПЛ ухвалив пілотне рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine, заява № 40450/04). Воно набуло статусу остаточного 15 січня 2010 року. У цьому рішенні ЄСПЛ визнав порушення Україною її зобов`язань за Конвенцією через систематичне невиконання державою рішень національних судів (пункт 1 статті 6 Конвенції, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції) і відсутність у національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту від такого невиконання (стаття 13 Конвенції) (§ 2, 3 резолютивної частини рішення). ЄСПЛ зазначив, що ці порушення є наслідком несумісної з положеннями Конвенції практики, яка полягає у систематичному невиконанні державою-відповідачем рішень національних судів, за виконання яких вона несе відповідальність і у зв`язку з якими сторони, права яких порушені, не мають ефективних засобів юридичного захисту (§ 4 резолютивної частини рішення). Тому ЄСПЛ вказав, що Україна повинна невідкладно запровадити ефективний засіб юридичного захисту або комплекс таких засобів юридичного захисту, спроможних забезпечити адекватне та достатнє відшкодування за невиконання або затримки у виконанні рішень національних судів відповідно до принципів, встановлених практикою ЄСПЛ (§ 5 резолютивної частини рішення).

Усвідомлюючи необхідність поступу у вирішенні зазначеної проблеми та забезпечення належного виконання пілотного рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15 (про те, що правовідносини стосовно виконання судових рішень урегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можна застосовувати приписи про цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України)), а також від 2 березня 2016 року у справі № 6-2491цс15 (про те, що стаття 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України за наявності деліктних, а не зобов`язальних правовідносин). Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення; приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

У разі порушення державою-боржником строку виконання судового рішення про стягнення на користь стягувача - кредитора коштів із Державного бюджету України (прострочення виконання підтвердженого судовим рішенням грошового зобов`язання держави з відшкодування завданої нею шкоди) стаття 625 ЦК України та частина перша статті 5 Закону № 4901-VI встановлюють ефективний компенсаторний механізм захисту від такого порушення, дозволяючи кредитору стягнути з держави 3 % річних від вчасно несплаченої за чинним рішенням суду суми й інфляційні втрати за період прострочення виконання цього рішення.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України). Ні Закон № 266/94-ВР, ні Закон № 4901-VI не обмежують дію статті 625 ЦК України на правовідносини щодо прострочення виконання державою-боржником її грошового зобов`язання, підтвердженого (визначеного, конкретизованого) у грошовому еквіваленті судовим рішенням, зокрема не обмежують можливість стягнення інфляційних втрат, які є об`єктивним явищем і не залежать від волі кредитора чи боржника. Крім того, у статті 625 ЦК України немає застережень про те, що її приписи застосовні лише до тих відносин, які не врегульовані іншими нормативно-правовими актами.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2023 у справі № 686/7081/21.

Враховуючи вище наведене, суд першої інстанції встановивши, що відповідач до цього часу в добровільному порядку не виконав судове рішення від 31.05.2021 у справі № 927/1152/15 (927/118/21) про стягнення з нього на користь Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» 543 540,00 грн завданої майнової шкоди, дійшов правильного висновку щодо наявності у позивача права вимагати від відповідача сплати інфляційних втрат та 3 % річних за весь час прострочення грошового зобов`язання, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, з таким висновком погоджується і апеляційний господарський суд.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 189 022,62 грн інфляційних втрат за період з 19.11.2021 по 29.02.2024 та 38 587,67 грн 3 % річних за період з 19.11.2021 по 31.03.2024, при цьому суд вірно встановив, що розмір нарахованих сум втрат внаслідок інфляції та 3 % річних арифметично правильний та відповідачем не оскаржувався.

За таких обставин, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову в повному обсязі.

При цьому, не заслуговують на увагу доводи скаржника щодо обов`язку стягувача вчиняти дії на добровільне погашення боргу боржником, враховуючи наступне.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Згідно з ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відтак, відповідач у даній справі (боржник) був обізнаний про наявність судового рішення, яке набрало законної сили, щодо стягнення з нього на користь позивача (стягував) спірної суми шкоди, а тому повинен був як найшвидше виконати це рішення суду в добровільному порядку, не очікуючи вчинених дій від стягувача.

Отже, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24) та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Чернігівської міської ради необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24) підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.06.2024 у справі № 927/1152/15 (927/317/24) залишити без змін.

3. Справу № 927/1152/15 (927/317/24) повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 19.12.2024.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко