Постанова

від 11.12.2024 по справі 904/382/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 року м.Дніпро Справа № 904/382/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Биструшкін О.С. (в залі суду);

від відповідача: Вишневський А.Є. (в залі суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" адвоката Биструшкіна Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/382/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп", селище Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз", місто Синельникове Дніпропетровської області

про стягнення 626 739,91 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" про стягнення збитків в сумі 626 739,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № Л118/271221-1 транспортного експедирування автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні від 27.12.2021 та заявки на перевезення №П-000000095564 від 30.06.2023 відповідачем (перевізником) завдано позивачу (експедитору) шкоду в розмірі 626 739,91 грн., яку на підставі претензії Представництва Дитячого Фонду ООН в Україні №2023/ОРS/VD-983 від 25.09.2023 сплачено позивачем за псування товару, перевезення якого здійснював відповідач.

13.03.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" на свою користь збитки в сумі 626 739,91 грн та понесені додаткові судові витрати в загальному розмірі 27341,10грн.

В заяві від 05.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" на свою користь збитки в сумі 626 739,91 грн та понесені додаткові судові витрати в загальному розмірі 33421,10грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" про стягнення 626 739,91 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп" 168 540,37 грн. матеріальної шкоди, 2 528,11 грн. витрат по сплаті судового збору, 6 459,36 грн. інших судових витрат.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду у задоволеній частині вимог, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, просить в цій частині рішення скасувати, відмовивши у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванов О.Г. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

Також, не погодившись із зазначеним рішенням суду у відмовленій частині вимог, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, просить в цій частині рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.07.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванов О.Г. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" про розподіл судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" 10 966,50 грн. витрат на правничу допомогу.

Відмовлено у решті стягнення витрат на правничу допомогу.

Не погодившись із зазначеним додатковим рішенням суду у задоволеній частині, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм процесуального права, просить в цій частині рішення скасувати, відмовивши у задоволенні заяви у повному обсязі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.07.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванов О.Г. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

Також, не погодившись із зазначеним додатковим рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз", в якій, просить частково скасувати додаткове рішення від 02.07.2024 по справі №904/382/24 в частині відмови у решті (30 000,00 грн.) стягнення витрат на правничу допомогу; в скасованій частині постановити нове додаткове рішення, яким здійснити розподіл витрат товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕО ТРАНС ГРУЗ на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду справи №904/382/24 в Господарському суді Дніпропетровської області в розмірі 40 000,00 грн. шляхом покладення їх на позивача.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванов О.Г. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у цій справі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 у справі №904/382/24 - залишено без задоволення; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 у справі №904/382/24 - залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 у справі №904/382/24 залишено без змін; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 у справі №904/382/24 - залишено без задоволення; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 у справі №904/382/24 - залишено без задоволення; додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2024 у справі №904/382/24 залишено без змін; судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" за подання апеляційних скарг на рішення і додаткове рішення суду покладено на заявників апеляційних скарг.

04.11.2024 до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення звернувся відповідач. Просить стягнути з позивача 40 000 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.11.2024 для розгляду заяви визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2024 заяву прийнято до розгляду та призначено у судовому засіданні на 11.12.2024.

Від позивача до суду 12.11.2024 надійшло заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в якому він посилається на те, що, так як рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 по справі № 904/382/24 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 168 540,37 грн. матеріальної шкоди, а постановою Центрального апеляційного господарського суду рішення залишено без змін, то витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката не можуть бути стягнуті з позивача в повному обсязі.

Наголошує, що даний спір виник виключно внаслідок неправильних дій відповідача, часткове задоволення позову обумовлене виключно переконанням суду щодо завдання шкоди в іншому розмірі, ніж зазначених в позовних вимогах, а тому є в наявності правові підстави та фактичні обставини для покладання на Відповідача понесених ним судових витрат в повному обсязі незалежно від результатів вирішення спору.

На переконання позивача, по даній справі всі заяви по суті та інші процесуальні документи були подані представником Відповідача через Електронний суд, а тому надання таких послуг як - відправка позивачу копії апеляційної скарги на рішення у справі; - відправка позивачу копії апеляційної скарги на додаткове рішення у справі; - подання до суду апеляційної скарги на рішення у справі; - подання до суду апеляційної скарги на додаткове рішення у справі займає менше хвилини. Такі дії як складання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги та підготовка пакету документів (комплектування додатків до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги) для подання до суду заяви про усунення недоліків апеляційної скарги з додатком; подання до суду заяви про усунення недоліків апеляційної скарги з додатками взагалі виникли з вини Відповідача. Зазначення представником Відповідача такої послуги як усні консультації з питань захисту прав і законних інтересів Відповідача у справі №904/382/24 не можуть вважатись самостійними послугами, так як такі дії є елементами вже зазначених представником Відповідача таких послуг як складання процесуальних документів та підготовка до участі в судовому засіданні. Під час судових засідань представник відповідача не надавав відповіді на конкретні запитання представника позивача стосовно обставин, які мають значення для справи, що підтверджується аудіо записом судових засідань, тобто допускав безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи. Таким чином, обсяг фактично наданих послуг, що полягали у складанні процесуальних документів, підготовки до судових засідань та представництво інтересів Відповідача в судових засіданнях та заявлений Відповідачем розмір вартості професійної правничої допомоги не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5 статті 129 ГПК України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме, наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

З урахуванням наведеного вважає, що заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі №904/382/24 не підлягає задоволенню в повному обсязі. Водночас, у випадку, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір, просить суд зменшити розмір таких витрат.

В судовому засіданні 11.12.2024 відповідач підтримав доводи заяви, проти їх заперечив позивач.

В судовому засіданні 11.12.2024 оголошені вступна та резолютивна частина додаткової постанови у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" адвоката Биструшкіна Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі №904/382/24, колегія суддів встановила наступне.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач навів орієнтовний розмір судових витрат в суді апеляційної інстанції 40 000 грн., і зазначив, що відповідні докази будуть подані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.

В судовому засіданні 29.10.2024, до судових дебатів, представником позивача адвокатом Биструшкіним О.С., зроблено заяву, що докази понесення витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів з дня ухвалення постанови.

Постанову у справі ухвалено 29.10.2024, а відповідачем заяву про ухвалення додаткового рішення подано суду 04.11.2024. Отже, відповідачем дотримані строки подання відповідних доказів в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.

До заяви позивачем надано: копію додаткової угоди №2, копію додаткової угоди №3, копію акту приймання-передачі наданих послуг, копію платіжної інструкції №89, копію платіжної інструкції №125, копію платіжної інструкції №243, копію платіжної інструкції №244.

Так, відповідно до пунктів 1 додаткової угоди №2 та додаткової угоди №3 до Договору, Адвокат зобов`язується надавати Відповідачу професійну правничу допомогу по веденню в інтересах Відповідача судової справи №904/382/24 в Центральному апеляційному господарському суді, а Відповідач зобов`язується оплатити надану йому правову допомогу. Згідно з пунктом 3 додаткової угоди №2 до Договору, професійна правнича допомога, що надається за цим Договором, включає в себе: правовий аналіз Рішення, складання та подання апеляційної скарги на Рішення, правовий аналіз апеляційної скарги Позивача на Рішення, правовий аналіз апеляційної скарги Позивача на Додаткове рішення, складання та подання апеляційної скарги на Додаткове рішення, складання та подання відзиву на апеляційну скаргу Позивача на Рішення, складання та подання відзиву на апеляційну скаргу Позивача на Додаткове рішення, підготовку та подання всіх необхідних документів, пов`язаних з розглядом справи, включаючи клопотання, заяви (в разі необхідності), представництво інтересів Відповідача в судових засіданнях в господарському суді апеляційної інстанції, усні консультації Відповідача щодо питань, які виникають під час розгляду судової справи №904/382/24 та всі інші дії, необхідні для ведення даної судової справи в господарському суді апеляційної інстанції.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє по 31.12.2025 включно (пункт 6 Договору).

Як вбачається із акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 30.10.2024, Адвокат надав Відповідачу професійну правничу допомогу відповідно до умов Договору.

Виконуючи доручення Відповідача, Адвокатське бюро «Олександра Биструшкіна» в особі адвоката Биструшкіна О.С. здійснило комплекс заходів із представлення інтересів Відповідача у Центральному апеляційному господарському суді у даній справі №904/382/24, а саме: - детальне вивчення рішення суду першої інстанції у справі; - правовий аналіз апеляційної скарги на рішення у справі; - детальне вивчення додаткового рішення суду першої інстанції у справі; - правовий аналіз апеляційної скарги на додаткове рішення у справі; - вивчення актуальної судової практики з розгляду подібних спорів; - складання апеляційної скарги на рішення у справі; - складання апеляційної скарги на додаткове рішення у справі; - відправка позивачу копії апеляційної скарги на рішення у справі; - відправка позивачу копії апеляційної скарги на додаткове рішення у справі; - подання до суду апеляційної скарги на рішення у справі; - подання до суду апеляційної скарги на додаткове рішення у справі; - складання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Неоліт-груп» на рішення у справі; - складання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Неоліт-груп» на додаткове рішення у справі; - відправка позивачу копії відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Неоліт-груп» на рішення у справі; - відправка позивачу копії відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Неоліт-груп» на додаткове рішення у справі;

подання до суду відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Неоліт-груп» на рішення у справі; - подання до суду відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Неоліт-груп» на додаткове рішення у справі; - оплата судового збору за подання апеляційної скарги на рішення у справі; - складання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги; - підготовка пакету документів (комплектування додатків до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги) для подання до суду заяви про усунення недоліків апеляційної скарги з додатком; - подання до суду заяви про усунення недоліків апеляційної скарги з додатками; - підготовка до участі в судовому засіданні, призначеному на 29.10.2024; - представництво інтересів Відповідача в судовому засіданні 29.10.2024; - усні консультації з питань захисту прав і законних інтересів Відповідача у справі №904/382/24.

Загальна вартість послуг склала: 40 000,00грн (сорок тисяч гривень).

Матеріалами справи підтверджується надання відповідачу правової допомоги і складання процесуальних документів у справі в суді апеляційної інстанції адвокатом Биструшкіним Олександром Сергійовичем.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції має містити, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст. 126 ГПК України).

Суд апеляційної інстанції наголошує, що можуть бути розподілені витрати і такі, що вже фактично понесені (відшкодування) і такі, що тільки підлягають сплаті (згідно правового висновку, наведеного у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).

Розподіл судових витрат передбачено ст.129 ГПК України, частинами 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 920/1306/21, від 16.04.2024 у справі № 911/737/22.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №917/1651/22.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (яка в подальшому підтримана у постановах Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №910/8955/22, від 16.04.2024 у справі №911/737/22).

Також Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22, від 23.11.2023 у справі №911/2408/22, від 17.04.2024 у справі №910/19865/21).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Так, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як: їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Як зазначено вище, відповідач заявив про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу вартість яких складає 40 000 грн.

Колегія суддів наголошує, що системний аналіз норм статей 632, 903 ЦК України, ст.ст.27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дозволяє зробити наступні висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12, від 12.08.2020 у справі №916/2598/19, від 27.08.2020 у справі №873/2/20, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 та від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19.

Колегія суддів звертає увагу, що визначений відповідачем розмір вартості адвокатських послуг (орієнтовний), не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у встановленому розмірі з іншої сторони. В будь-якому разі розмір витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 17.04.2024 у справі №915/436/23).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у суді апеляційної інстанції правнича допомога виразилась у складенні процесуальних документів і участі в судовому засіданні. Слід наголосити, що адвокатом витрачено час на підготовку процесуальних документів, зокрема відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про ухвалення додаткового рішення.

При цьому, колегія суддів зауважує, що витрати на правничу допомогу при перегляді судових рішень не можуть перевищувати такі витрати, понесені стороною при розгляді справи у суді першої інстанції.

Зокрема Верховний Суд у своїх постановах виснував, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у касаційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання, яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця (постанова ВС КАС від 11.12.2019 у справі №2040/6747/18, відповідна позиція підтримана і судом господарської юрисдикції у постанові ВС КГС від 07.02.2022 №918/1045/20).

Таким чином, вартість витрат у сумі 40 000, 00 грн., яка визначена на рівні вартості послуг заявлених в суді першої інстанції у розмірі 40 000 грн., виходить за розумні межі вартості цих послуг у даному випадку, не є співмірним визначений сторонами розмір гонорару обсягу документів та часу витраченому адвокатом на надання правничої допомоги.

У зв`язку з чим є слушними доводи відповідача з цього питання, наведені у запереченні щодо розміру витрат на правничу допомогу.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що адвокат Биструшкін О.С. був представником позивача та приймав участь на стадії розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а отже, є обізнаним з обставинами справи та правовою позицією у спірних правовідносинах.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, наведену у справах № 756/2114/17 і № 911/3386/17, відповідно до якої підготовка справи в суді не вимагає великого обсягу юридичної й технічної роботи в разі незмінності правової позиції сторони у судах попередніх інстанцій, з огляду на що, не підтверджується наявність об`єктивної необхідності для адвокатів, які надавали правову допомогу учаснику процесу в судах попередніх інстанцій, вивчати додаткові джерела права.

Крім того, у справі було проведене одне судове засідання.

Таким чином, враховуючи клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем та відповідачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, під час розгляду справи, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу; кількість судових засідань, суд дійшов до висновку не розподіляти всю суму заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №904/382/24 в розмірі 40 000,00 грн. та вважає, що прийнятною сумою за надання адвокатом у цій справі професійної правничої допомоги у суді першої інстанції є 10 000,00 грн.

Колегія суддів враховує те, що оскільки позовна вимога у цій справі задоволена судом частково (пропорція задоволених вимог становить 26,89% на користь позивача і 73,11% на користь відповідача), на позивача покладаються витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 7 311,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" адвоката Биструшкіна Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/382/24 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" 7311 (сім тисяч триста одинадцять гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

В решті вимог заяви відмовити.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст додаткової постанови виготовлено і підписано 20.12.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков