номер провадження справи 17/161/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
17.12.2024 Справа № 908/2677/24
м.Запоріжжя
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/2677/24
за позовною заявою: Дніпровського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України, 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 3
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ РЕЗЕРВ», 69035, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 31
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Запорізька обласна прокуратура, 69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29А
про стягнення вкладу статутного капіталу в натуральній формі, визнання права власності на об`єкт нерухомості та стягнення частки прибутку у розмірі 1 000,00 грн
У судовому засіданні приймали участь:
від позивача: Дерманська К.О., ордер серія АР № 1140272 від 07.11.24
від відповідача: Клімченко М.Г., ордер серія АР № 1204439 від 06.11.24
від прокуратури (третьої особи): Шевченко А.Ю. головний спеціаліст, довіреність від 12.12.24 № 15-5394 ВН-24
СУТЬ СПОРУ:
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/2677/24 за позовною заявою Дніпровський РСТК ТСОУ до ТОВ «СІЧ РЕЗЕРВ» про:
1) Стягнення з ТОВ «СІЧ РЕЗЕРВ» на користь позивача вклад статутного капіталу в натуральній формі, а саме:
- майновий комплекс, загальною площею 447,9 кв.м., що розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Братська, 45А, балансовою вартістю 167 420,14 грн;
- гаражі літ. А, А1 загальною площею 204,4 кв.м., що розташована за адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 1А, балансовою вартістю 67 110,83 грн;
2) Визнання за позивачем право власності на об`єкти нерухомого майна:
- майновий комплекс, загальною площею 447,9 кв.м., що розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Братська, 45А, балансовою вартістю 167 420,14 грн;
- гаражі літ. А, А1 загальною площею 204,4 кв.м., що розташована за адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 1А, балансовою вартістю 67 110,83 грн;
3) Стягнення з відповідача на користь позивача частки прибутку за 2018 рік у розмірі 1 000,00 грн.
06.11.24 до суду в системі «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В засіданні суду 17.12.24 на питання головуючого представником відповідача було заявлено усне клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву у цій справі.
В обґрунтування вказаного клопотання про поновлення строку представник відповідача зазначив, що строк було пропущено (дослівно): «… З причин неможливості доступу до кабінету "Електронний суд", зокрема при переході в підсистему "Електронний суд" не відкривалась сторінка доступу до сайту "Електронного суду" та вимагало повторної авторизації. …»
Розглянувши в судовому засіданні 17.12.24 клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву, яке представник відповідача підтримав, представник позивача та третя особа заперечили проти задоволення вказаного клопотання, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 1 ст. 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Статтею 77 ГПК України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно із ч. ч. 3 та 8 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно із ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 4 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1). Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4).
Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню.
Судом враховано, що відповідно до вимог ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається у строк встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно із п. 5 резолютивної частини ухвали від 08.10.24 про відкриття провадження у справі № 908/2677/24, відповідачу було визначено строк для подання … відзиву на позов … протягом 15 днів від дня вручення вказаної ухвали; … заперечень на відповідь на відзив із документами, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив (листом з описом вкладення).
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, яка перебуває в матеріалах справи, ухвала про відкриття провадження від 08.10.24 у справі № 908/2677/24 було надіслано відповідачу 08.10.24 (середу) о 18 год. 41 хв.
Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, … якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, суд виходить з того, що строк для подання відзиву сплинув після 23 год. 59 хв. 24.10.24. Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (через систему «Електронний суд») 06.11.24, тобто після спливу строку визначеного для подання відзиву.
Правовий аналіз норм чинного ГПК України свідчить про те, що господарський суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках. Тобто, причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (правовий висновок сформульовано у постанові КГС ВС від 17.12.20 у справі № 911/4670/13, аналогічний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 30.07.20 у справі № 910/15481/17).
Поряд з цим, відповідно до п. 5.11. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.19 у справі № 911/4590/13), фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
З урахуванням викладеного вище в тексті цієї ухвали, а також приймаючи до уваги те, що:
- ухвалою від 08.10.24 судом відкрито провадження у справі № 908/2677/24;
- відзив на позовну заяву надійшов до суду 06.11.24, що перевищує встановлений судом строк 15 днів;
- представник відповідача не довів суду поважності причин пропуску процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву;
- жодних доказів, які б підтверджували вказані обставини представника відповідача щодо пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву «… з причин неможливості доступу до кабінету "Електронний суд", зокрема при переході в підсистему "Електронний суд" не відкривалась сторінка доступу до сайту "Електронного суду" та вимагало повторної авторизації. …» суду не надано;
- фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (відповідно до п. 5.11. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.19 у справі № 911/4590/13),
у суду у справі № 908/2677/24 відсутні правові підстави для поновлення відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву.
А тому, як наслідок, судом відмовлено у задоволенні усного клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 11, 13, 20, 24, 42, 43, 73, 76, 77, 80, 113, 118, 119, 165, 234, 235, ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні усного клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву (сформований в системі «Електронний суд» 06.11.24).
Екземпляр даної ухвали надіслати учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею 17.12.24 та відповідно до ст. 255 ГПК України підлягає оскарженню.
Суддя В.Л. Корсун
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123920713 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Корсун В.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні