Рішення

від 28.08.2024 по справі 911/2537/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2537/23

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу

За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк, м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Енергопром, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Проліски

2) ОСОБА_1 , м. Київ

про стягнення 265 912 грн. 96 коп.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Енергопром, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски

до Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанку, м. Київ

про визнання недійсним кредитного договору б/н від 27.11.2018 р.

Представники сторін:

позивача (за первісним позовом) Гордієнко В.А.;

відповідача 1 (за первісним позовом) Бондарчук В.О.;

відповідача 2 (за первісним позовом) не з`явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернулось Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Енергопром та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 265 912,96 грн., з яких: 110 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 110 953,33 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 44 959,63 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 1 не виконує свого обов`язку щодо повернення кредиту, отриманого на підставі кредитного договору б/н від 27.11.2018 р. та не сплачує інших платежів, передбачених умовами договору.

Ухвалою суду від 22.09.2023 р. постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; зобов`язано відповідача надати відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, а також докази його направлення на адресу позивача.

На виконання вимог суду відповідачем 31.10.2023 року поданий відзив на позов в якому просить суд відмовити у позові у повному обсязі, оскільки директор підприємства ОСОБА_1 , не мав повноважень на укладення вказаного договору без відома іншого учасника товариства, оскільки відповідно до п. 9.6.16 та 9.8 статуту товариства передбачено, що для прийняття рішення загальними зборами учасників товариства необхідно більше 50 % від загальної кількості голосів засновників товариства. Отже, наявності згоди лише одного засновника, недостатньо для надання згоди директору товариства для отримання кредиту.

Відповідач зазначає, що директор отримав кредит зловживаючи своїми повноваженнями, тобто зробив це умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб всупереч інтересам товариства, що завдало шкоди товариству. Дані обставини були предметом розгляду інших справ, які були встановлені судами у інших справах та свідчать про достатні підстави для відмови в позові у зв`язку із визнанням кредитного договору недійсним та відсутністю повноважень директора підписувати кредитний договір.

Ухвалою суду від 01.11.2023 р. постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження у зв`язку із заявленням відповідного клопотання відповідачем.

05.12.2023 р. представником позивача через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, в якому зазначає про те, що кредитний договір б/н від 27.11.2018 р. недійсним не визнавався, кредит відповідачем 1 був отриманий та використаний для оплати договору за оренду обладання. Всі обмеження цивільної дієздатності представництва юридичної особи є чинними за умови, якщо юридична особа доведе, що її контрагент за спірним договором знав або повинен був знати про встановлені обмеження, але, не зважаючи на це, вчинив оспорюваний правочин, який, при цьому, не отримав наступного схвалення особою, яку представляють, шляхом вчинення конклюдентних дій (ст.241 ЦК України).

Позивач звертає увагу суду на те, що відомості про директора Юрковського І.Г. були внесені до Єдиного державного реєстру, де зокрема зазначено про наявність повноважень на підписання договорів.

10.01.2024 р. представником відповідача через систему «Електронний суд» подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним кредитного договору б/н від 27.11.2018 р.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що кредитний договір б/н від 27.11.2018 р. було підписано директором з перевищенням наданих йому повноважень, а тому існують правові підстави визнання такого договору недійсним.

Директор товариства діє на підставі статуту товариства, а відповідач по зустрічному позову знав про цю обставину, оскільки мав у своєму розпорядженні копію статуту, як це передбачено п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах.

Ухвалою суду від 10.01.2024 р. прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.

05.02.2024 р. представником відповідача по зустрічному позову через систему «Електронний суд» подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти зустрічних позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що внесення в Єдиний державний реєстр відомостей, зокрема, відносно осіб, уповноважених на підписання договорів від імені товариства, є кінцевим результатом процесу, що здійснюється шляхом прийняття органами суб`єкта господарювання відповідних рішень та засвідчення цих обставин державою перед невизначеним колом учасників цивільного обороту. Тобто, у такий спосіб презюмується, зокрема, наявність в особи, що зазначена в реєстрі, відповідних повноважень.

З інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, виданого станом на 26.09.2018 року, вбачається, що Юрковський Ігор Григорович є особою уповноваженою представляти юридичну особу (позивача) у правовідносинах з третіми особами та має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори. Інформація про обмеження у керівника (підписанта) ТОВ «Еко Енергопром» щодо представництва від імені юридичної особи в реєстрі відсутня.

13.02.2024 р. представником позивача по зустрічному позову через систему «Електронний суд» подана відповідь на відзив, в якому зазначає, що кредтний договір був вчинений з порушенням приписів ст.ст. 92, 98 України, ст.ст. 29, 30, 39, 44 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та положень п. 9.35 Статуту, що згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Щодо строків позовної давності, то вони продовжені, оскільки в період дії в Україні воєнного стану, позовна давність, визначена у ст.ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжується на строк його дії, а продовження строків в свою чергу, свідчить про їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.

21.03.2024 р. представником позивача по первісному позову подано заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 265 912,96 грн., з яких: 110 000,00 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 27.11.2018 р., 110 953,33 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 44 959,63 грн. пені.

Відповідно до ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Тобто, протягом розгляду даної справи видача кредиту 30.11.2018 р. за заявкою № 142 та 17.01.2019 р. за заявкою № 185, які є невід"ємними частинами кредитного договору б/н від 27.11.2018 р.

Ухвалою суду від 12.04.2024 р. закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до розгляду по суті.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.06.2024 р. по 28.08.2024 р. у зв`язку із поданням позивачем по зустрічному позову клопотання щодо перевірки через сайт центрального засвідчувального органу наявність електронного підпису директора ТОВ «Еко Енергопром» Юрковського І.Г.

В судовому засіданні представник позивача по первісному позову просив суд первісний позов задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача 1 (позивача по зустрічному позову) просив суд відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідач 2 в засіданні суду не зявився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений судом, на адресу суду повернулись конверти з відміткою органу поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

25.04.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Енергопром» було підписано заявку про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач 1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua.

30.11.2018 року за заявкою №142 та 17.01.2019 за заявкою №185, які є невід`ємними частинами кредитного договору б/н від 27.11.2018, укладеного між банком та відповідачем-1 та які є дорученням клієнта на договірне списання коштів в оплату за господарським договором здійснено платіж за рахунок кредитних коштів у загальній сумі 195000,00 гри.

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 3.1.1.74. Умов банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов`язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком. Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів, згідно якої клієнт- платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами. Дата виконання гарантованого платежу може бути змінена відправником при отриманні згоди на її зміну від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет- клієнт- банк "Приват24"). Гарантований платіж може бути відкликаний (відмінений) платником виключно при отриманні згоди на її відгук (скасування) від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет- клієнт-банк "Приват24").

У разі необхідності отримання отримувачем послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк «Приват24 подає в банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов`язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в Приват24 заявки в обов`язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників (п. 3.1.1.75. Умов).

Після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки, банк розглядає його на предмет надання або відмови в наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або не кредитоспроможності платника (п. 3.1.1.76. Умов).

Пунктом 3.1.1.77.2. Умов передбачено, що якщо надання послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, банк надає платникові кредит в розмірі, передбаченому в заявці (в межах встановленого ліміту) шляхом зарахування їх на рахунок 3648. Порядок надання банком кредиту та його порядок погашення платником здійснюється згідно п. 3.2.2 Умов.

Відповідно до п. 3.2.2.1. Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання коштів, в обмін на зобов`язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк Приват24), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці. Після видачі кредиту, подані позичальником банку заявки можуть бути відкликані позичальником виключно при отриманні згоди на її відкликання від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк Приват24).

Пунктом 3.2.2.2. Умов визначено, що термін повернення кредиту зазначений в заявці. Згідно із ст. 212, 651 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цих умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати повернення кредиту. У разі не погашення клієнтом заборгованості за цими умовами у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці про платіж.

Під датою виконання платежу сторони узгодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного в заявці клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці, у термін до 30 днів з дати виконання заявки.

За користування кредитом в період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 4% річних (але не менше 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного в черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки.

У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28 % річних, а починаючи з 01.07.2014 року - відсотки в розмірі 36 % річних від суми заборгованості, 64 % річних від суми заборгованості за заявками, ініційованим з 01.02.2016 року та 24 % річних від суми заборгованості починаючи з 01.11.2017 р. (незалежно від дати ініціювання заявки).

У разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів включно, на 31 -й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості, а починаючи з 01.02.2016 року 64 % річних від суми простроченої заборгованості за заявками ініційованим з 01.02.2016 року та 48 % річних від суми простроченої заборгованості в разі виникнення простроченої заборгованості після 01.11.2017 року.

У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних валют понад на 5 та більше процентів, сторони на дату укладання цього договору узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті.

Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом банк розміщує для клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк Приват24, смс-повідомлення на останні відомі банку номери телефонів, наданих банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про клієнта, або іншими засобами. Узгоджений змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту розміщення його способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів.

Вказаний у пункті 3.2.2.2. строк може бути змінений згідно умов Договору.

На підставі поданих до банку заявок на гарантований платіж (платіжних доручень), які були надані банку через систему інтернет-банкінгу Приват24 та підписані позичальником із використанням електронного цифрового підпису, банк здійснив кредитування відповідача-1 шляхом проведення відповідних платежів за рахунок кредитних коштів у межах встановлених для відповідача-1 лімітів.

У зв`язку із порушенням зобов`язань за договором б/н від 27.11.2018 р., клієнт станом на 03.07.2023 р. мав заборгованість у розмірі 265 912,96 грн., яка складалася з: 110 000,00 грн. заборгованість за кредитом; 110 953,33 грн. заборгованість по відсоткам, нарахована на поточну та просрочену заборгованість; 44 959,63 грн. заборгованість з пені.

Слід зазначити, що згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Поряд з цим, частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Як вбачається із матеріалів справи, виконання зобов`язань за заявкою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг б/н від 27.11.2018 р. було забезпечене договором поруки № P1525250621372358587 від 02.05.2018 р., укладеним банком із ОСОБА_1 (відповідачем 2 за первісним позовом), предметом якого є надання поруки поручителем (за виконання зобов`язань відповідача 1 за первісним позовом за кредитним договором (п. 1.1 договору поруки).

Договором поруки встановлено, що якщо під час виконання зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Поручитель при укладанні даного договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою-1 в розмірі таких збільшень.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки, поручитель віповідає перед кредитором за невиконання зобов`язань за Угодою-1 та Угодою-2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому, водночас, сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори.

Оскільки зобов`язання за кредитним договором ТОВ Еко-Енергопром не були виконані належним чином, тому банк звернувся до суду з даним позовом про солідарне стягнення з боржника і поручителя заборгованості у розмірі 265 912,96 грн., яка складалася з: 110 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 110 953,33 грн. - заборгованість по відсоткам, нарахована на поточну та просрочену заборгованість; 44 959,63 грн. - заборгованість з пені.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази та наведені сторонами обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач 1, заперечуючи проти задоволення позовних вимог АТ КБ Приватбанк, зазначав про те, що кредитний договір б/н від 27.11.2018 р. був підписаний директором ОСОБА_1 без отримання згоди Загальних зборів учасників товариства, як це передбачено статутом ТОВ Еко-Енергопром, а відтак, вказаний договір є недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, що є підставою для відмови у задоволенні первісного позову та для задоволення зустрічного позову.

Щодо позовних вимог по зустрічному позову:

Слід зазначити, що частиною 1 статті 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що установчим документом товариства є статут.

У статуті товариства зазначаються відомості про: 1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; 2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до п. 9.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Енергопром", затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства № 4 від 04.04.2016 р., у редакції, чинній на час укладення спірного договору, вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства, в яких беруть участь учасники і призначені ними представники.

Пунктом 9.20 статуту встановлено, що управління поточною діяльністю товариства здійснюється директором.

Директор вирішує всі питання поточної і господарської діяльності товариства, крім тих, що входять у виключну компетенцію загальних зборів учасників товариства (п. 9.34 статуту).

За приписами ч. 1 ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).

Частиною 4 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

Рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються загальними збори учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства (ч. 3 ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Пунктом 9.35 статуту товариства передбачено, що директор зобов`язаний попередньо отримати згоду загальних зборів учасників товариства для отримання товариством кредитних або позикових коштів у гривнях або іноземній валюті незалежно від суми кредиту (позики).

Отже, статутом ТОВ Еко-Енергопром було віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства прийняття рішення щодо отримання кредитних коштів товариством.

Водночас, в матеріалах справи відсутні як докази скликання Загальних зборів учасників ТОВ Еко-Енергопром, так і докази надання Загальними зборами учасників ТОВ Еко-Енергопром згоди на отримання директором від імені товариства кредитних коштів у гривні або іноземній валюті.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що кредитний договір від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Енергопром було укладено директором Юрковським І.Г. з перевищенням ним своїх повноважень.

Водночас, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була знати про це.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 р. у справі № 908/2604/18, від 20.02.2018 р. у справі № 906/100/17, від 12.06.2018 р. у справі № 927/976/17 та від 26.02.2019 р. у справі № 925/1453/16.

Також АТ КБ "Приватбанк" зазначало у своїх запереченнях про те, що під час укладання кредитного договору б/н від 27.11.2018 р. керівником товариства був Юрковський І.Г. згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і що статут ТОВ "Еко-Енергопром" не надавався банку під час підписання зазначеного вище кредитного договору, а також те, що договір не було підписано відповідачем 1, як це передбачено договором і Умовами (відсутній електронно-цифровий підпис).

Суд не погоджується із даним твердженням відповідача по зустрічному позову, оскільки при укладанні кредитного договору до АТ КБ "Приватбанк" надавався статут товариства.

Суд зазначає, що факт того, що на час укладання кредитного договору б/н від 27.11.2018 р. керівником ТОВ "Еко-Енергопром" був Юрковський І.Г., сторонами справи не заперечується та, водночас, це не спростовує наявності обмежень, встановлених статутом ТОВ "Еко-Енергопром" щодо повноважень директора на підписання від імені товариства кредитного договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується обізнаність АТ КБ Приватбанк про встановлені статутом товариства обмеження повноважень директора ТОВ "Еко-Енергопром", що зумовлює настання для банку відповідних правових наслідків вчинення кредитного договору директором ТОВ "Еко-Енергопром" всупереч визначених статутом повноважень.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ч. 1). Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (ч. 2 ст. 241 Цивільного кодексу України).

З аналізу змісту частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України випливає, що законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/1163/17, від 25.04.2018 р. у справі № 910/9915/17, від 10.04.2018 р. у справі № 910/11079/17.

Водночас, матеріали справи не містять, а АТ КБ Приватбанк не надано, належних доказів схвалення ТОВ Еко-Енергопром укладеного кредитного договору, зокрема, внаслідок вчинення дій іншими (окрім самого ОСОБА_1 ) особами.

АТ КБ Приватбанк вказує на те, що ТОВ Еко-Енергопром було схвалено спірний кредитний договір, оскільки в період з 27.11.2018 р. по 03.07.2023 р. мало місце використання останнім кредитних коштів, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).

Однак, суд не погоджується з такими доводами банку, оскільки вважає, що схвалення правочину посадовою особою, якою і було вчинено відповідний правочин з перевищенням своїх повноважень, не відповідає принципу справедливості та добросовісності, а подібне трактування положень ст. 241 Цивільного кодексу України виключає будь-яку можливість у подальшому на належний правовий захист згідно ч.ч. 1, 2 ст. 203 та ст. 215 цього Кодексу, оскільки недобросовісному суб`єкту буде достатньо після укладення будь-якого правочину вчинити будь-яку дію на його схвалення для унеможливлення юридичною особою домогтися відновлення свого порушеного права шляхом визнання недійсним такого правочину.

За приписами частин 1 та 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до статей 203, 204 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 2, 3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Водночас, відповідно до статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Приписами статті 98 ЦК України передбачено, що Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

З огляду на викладене вище, укладений між банком та ТОВ Еко-Енергопром кредитний договір б/н від 27.11.2018 р. був вчинений з порушенням приписів ст.ст. 92, 98 Цивільного кодексу України, ст.ст. 29, 30, 39, 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та положень п. 9.35 статуту товариства, що згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Еко-Енергопром до Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк про визнання недійсним кредитного договору б/н від 27.11.2018 р. у повному обсязі та, відповідно відмовляє у задоволенні первісного позову.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Щодо розподілу витрат зі сплати судового збору суд зазначає наступне.

Витрати зі сплати судового збору за первісним позовом відповідно до ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за первісним позовом. Витрати зі сплати судового збору за зустрічними позовами відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за зустрічними позовами АТ КБ Приватбанк.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

3. Визнати недійсним кредитний договір б/н від 27.11.2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Енергопром» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, буд. 10/1, код 35998376) та Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код 14360570).

4. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Енергопром» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Мала Кільцева, буд. 10/1, код 35998376) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 20.12.2024 року.

Суддя Л.Я. Мальована