П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ДОДАТКОВА)
06 грудня 2024 року м. Київ
Справа № 760/19404/23
Провадження № 22-з/824/1276/2024
Резолютивна частина постанови оголошена 06 грудня 2024 року
Повний текст постанови складено 10 грудня 2024 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А. М.,
суддів: Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.
секретаря: Желепи В.В.
сторони: позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Приватне акціонерне товариство «Київське центральне
конструкторське бюро арматуробудування»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку,-
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» (далі - ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування») про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Рішенням Солом?янського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволено.
Стягнено з ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену заробітну плату в розмірі 53 806,06 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27 липня 2023 року до 26 січня 2024 року у розмірі 119 116,80 грн.
Стягнено з ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору в розмірі 1 073,60 грн.
Стягнено з ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» на користь держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць.
17 лютого 2024 року ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» подало до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року та ухвалити у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» задоволено частково.
Рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні змінено, зменшено розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
з 119 116,80 до 53 806,06 грн.
Зменшено розмір судового збору, який стягнений з Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» на користь ОСОБА_1 з 1 073,60 грн до 536,80 грн.
В іншій частині рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 26 січня
2024 року залишено без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» 805,20 грн. судових витрат, понесених заявником у зв?язку з переглядом справи у суду апеляційної інстанції.
30 липня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» про ухвалення додаткового судового рішення рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яким просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8498,25 грн.
12 листопада 2024 року представиком ОСОБА_1 адвокатом Стащук В.А. подано заяву, в якій він заперечував проти ухвалення додаткового судового рішення.
В судовому засіданні представник ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» адвокат Січевлюк В.А. підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення.
ОСОБА_1 та її представник адвокат Стащук В.А. в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомялися належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.
За правилами частини третьої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви представника ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» адвокат Січевлюк В.А. про ухвалення у справі додаткового рішення та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
Згідно з частинами першою, третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).
Таким чином цивільним процесуальним законодавством обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні саме після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року
№ 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказівпротягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.
Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі№ 640/18402/19(провадження № К/9901/27657/20).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому,що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховуватикритерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З матеріалів справи відомо, що 16 вересня 2016 року між ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» в особі Голови, адвокатом Січевлюка В.А. укладено договір №16-09/2016 про надання правової допомоги, за умови якого Клієнт доручає, а Виконавець приймає доручення про надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Відповідно до акту передачі-приймання послуг від 24 липня 2024 року, виконавець надав, а замовник прийняв послуги правничої допомоги при перегляді Київським апеляційним судом рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 26.01.2024 року у справі №760/19404/23 (позивач ОСОБА_1 , відповідач ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування») вартість яких складала загалом 22500 грн.
Матеріалами справи дійсно підтверджується факт отримання ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» послуг адвоката Січевлюка В.А. з надання правової допомоги, про відшкодування яких, при подачі апеляційної скарги, заявлялось представником відповідача.
Враховуючи, що апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» задоволено частково, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих відповідачу ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, судова колегія дійшла висновку, що справедливим буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 8498,25 грн., в ході апеляційного перегляду справи.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Заяву Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» про ухвалення додаткового рішення, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» (ЄДРПОУ: 33096208 м.Київ вул. Грушецька, 9) 8498,25 грн. судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу за наслідками розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123925430 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Стрижеус Анатолій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні