Рішення

від 20.12.2024 по справі 916/5119/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5119/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.., розглянувши матеріали за позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (пл. Митна, 1,м. Одеса, Одеська обл., Одеський р-н, 65082) До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АРОВАНА - ТУР" (вул. Туристична, 13 Б, Одеса, Одеська область, 65076) про стягнення 109406,21грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

ВСТАНОВИВ: Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОВАНА - ТУР" про стягнення 109406,21грн.

Ухвалою суду від 25.11.2024 позовну заяву залишено без руху.

28.11.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.12.2024 року позовна заява ДП «Одеський порт» прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5119/24, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа є малозначною, адже ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Запропоновано Відповідачу ТОВ «АРОВАНА-ТУР» подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено Відповідачу строк для подання заперечень протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

12 грудня 2024 року через канцелярію суду надійшов відзив ТОВ «АРОВАНА-ТУР» на позовну заяву, в якому Відповідач позов не визнав в повному обсязі та просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неможливість використання майна (пасажирського катера «Сплит») за цільовим призначенням, а саме, для морських прогулянок (перевезення пасажирів) вздовж одеського узбережжя, через обставини форс-мажору, а саме, збройну агресію російської федерації проти України, мінну небезпеку та загрозу піратства з боку суден російської федерації, обмеження вільного доступу громадян на територію Морського вокзалу Одеського морського порту на підставі розпоряджень військового командування. Тому, на думку Відповідача, існують підстави для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Також у відзиві Відповідачем ТОВ «АРОВАНА-ТУР» - зроблено застереження про намір подати додаткові докази після подання відзиву, оскільки Відповідач звернувся із заявою до Одеської регіональної торгово-промислової палати про видачу сертифікату про форс-мажорні обставини за договором №КД-6037 від 01.09.2004 року.

Також Відповідач зазначив у відзиві, що з метою представництва інтересів ТОВ «АРОВАНА-ТУР» ним було укладено договір про надання професійної правничої допомоги із АО «АНК. МОРСЬКА ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА», відповідно до якого гонорар Радника визначається через погодинну ставку, у зв`язку з чим попередній розрахунок суми судових витрат Відповідача складає 124 500 гривень.

16 грудня 2024 року через канцелярію суду надійшло клопотання Відповідача ТОВ «АРОВАНА-ТУР» - про долучення доказів до матеріалів справи, в якому Відповідач просить суд долучити до матеріалів справи засвідчену копію сертифіката про форс-мажорні обставини №5100-24-2273 від 11.12.2024 року, а також супровідний лист ТОВ «АРОВАНА-ТУР» від 13.12.2024 року, який свідчить про надсилання сертифікату на адресу Позивача ДП «Одеський порт».

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб належать до категорії малозначних справ. Станом на 01.01.2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в Україні складає 3028 гривень. Враховуючи, що ціна позову складає 109 406,21 гривень, суд дійшов висновків про те, що згадана справа є малозначною.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч. 6 ст. 252 ГПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У відзиві відповідача на позовну заяву міститься клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Обґрунтовуючи клопотання, Відповідач посилається на надсилання адвокатських запитів до ДП «Одеський порт», Адміністрації Одеського морського порту, Командуючого ВМС ЗСУ, Начальника Одеської ОВА та Начальника Регіонального управління Морської охорони ДПСУ, а також на значення справи для Відповідача.

Розглядаючи згадане клопотання, суд зауважує, що до відзиву на позовну заяву були додані відповідь ДП «Одеський порт» на адвокатський запит (додаток 10), відповідь Командування ВМС ЗСУ на адвокатський запит (додаток 11), відповідь Одеської філії ДП «АМПУ» на адвокатський запит від 06.12.2024 року (додаток 22). Отже, на момент подання відзиву представник відповідача вже отримав відповіді на адвокатські запити та додав їх до позовної заяви. Враховуючи викладене, суд відмовляє Відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та розглядатиме справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в порядку ч. 13 ст. 8 ГПК України.

Розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи, надані докази, суд встановив наступне.

1 вересня 2009 року між ДП «Одеський порт» та ТОВ «АРОВАНА-ТУР» було укладено договір №КД-6037, відповідно до якого ДП «Одеський порт», виступаючи в якості Судновласника, передав, а ТОВ «АРОВАНА-ТУР», виступаючи в якості Фрахтувальника, прийняв у бербоут-чартер пасажирський катер «Сплит» (прапор Україна, порт приписки Одеса). Відповідно до п. 1.1. Договору, фрахтова ставка (орендна плата) складає 84,39 гривень на добу, в т.ч. ПДВ. Відповідно до п. 1.2. Договору, судно використовується Фрахтувальником для здійснення законних операцій із перевезення пасажирів в територіальних водах України в межах районів плавання, визначених для цього судна класифікаційним товариством з урахуванням режиму роботи для даного типу судна та зазначених в суднових документах.

Як вбачається з класифікаційного свідоцтва №315-03147-21, доданого до відзиву, класифікаційним товариством катера «Спліт» є Регістр судноплавства України, яке видало класифікаційне свідоцтво на пасажирське безкойкове судно «СПЛИТ», яке підтверджує, що судно задовольняє застосовним вимогам Правил Регістра і відповідає класу КМ+1R3 пасажирське. Відповідно до класифікаційного свідоцтва райони плавання пасажирського катера «Сплит» визначені наступним чином: «в літній сезонний період (з 15 квітня до 15 жовтня) дозволяється перевезення 150-ти пасажирів з віддаленням від берега не більше 1 милі та від місця укриття не більше 20 миль; в зимовий сезонний період (з 15 жовтня до 15 квітня) дозволяється перевезення 36 пасажирів з віддаленням від берега не більше 1 милі, та від місць укриття не більше 20 миль». Отже, згідно класифікаційного свідоцтва пасажирський катер «Сплит» можна використовувати для перевезення пасажирів, при цьому як в літній, так і в зимовий період віддалення від берега не може перевищувати 1 милю.

Обов`язки Фрахтувальника за договором КД-57 визначені у розділі 4 Договору. Так, згідно п. 4.1. Договору, Фрахтувальник зобов`язаний утримувати судно, його агрегати та пристрої у справному експлуатаційному стані, своєчасно надавати та, у випадку необхідності, підтверджувати класифікаційні документи, суднові сертифікати та свідоцтва. Фрахтувальник зобов`язаний проводити необхідні роботи щодо поточного ремонту судна та роботи, які підтверджують клас судна, своєчасно та за власний рахунок. Відповідно до п. 4.2. Договору, з моменту приймання судна в чартер та до його повернення Судновласнику Фрахтувальник зобов`язаний здійснювати постачання на судно паливно-мастильних та витратних матеріалів. Відповідно до п. 4.3. Договору, Фрахтувальник зобов`язаний здійснювати оплату портових зборів, податків та інших платежів, обумовлених експлуатацією судна, не допускати виникнення заборгованостей перед третіми особам. Відповідно до п. 4.8. Договору, Фрахтувальник бере на себе зобов`язання із забезпечення роботи судна згідно вимог Міжнародного кодексу з управління безпекою (МКУБ).

Відповідно до п. 5.4. Договору, судно повинно бути зайняте тільки законною діяльністю в межах районів плавання, визначених у суднових документах, виключаючи райони воєнних дій. Фрахтувальник зобов`язаний за вказівкою Судновласника своєчасно виконувати необхідні ремонтно-профілактичні роботи в обсязі, достатньому для підтримання класу судна. Оплата таких робіт здійснюється за рахунок Фрахтувальника.

Відповідно до п. 6.1. Договору, добова ставка фрахту (орендна плата) встановлюється в розмірі 84,39 гривень за кожну повну добу перебування судна в чартері. Фрахтувальник здійснює оплату фрахту на умовах передплати шляхом перерахування необхідної суми на рахунок Судновласника, зазначений у пункті 1.1. цього Договору, за кожні 15 днів перебування судна у Фрахтувальника. Фрахтова ставка включає ПДВ. Відповідно до п. 6.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати належних Судновласнику платежів Фрахтувальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки ПДВ, яка діяла в періоді, за який сплачується пеня, за період прострочення. Датою оплати платежів вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Судновласника.

Відповідно до п. 8.3. Договору, з усіх питань, не врегульованих цим договором, Сторони керуються чинним законодавством України, застосуванню підлягають відповідні правові норми, які регулюють питання найму (оренди) та спеціальні питання найму (оренди) транспортних засобів.

Судом встановлено, що за період з 26 грудня 2022 року по 26 вересня 2024 року Позивачем ДП «Одеський порт» виставлено Відповідачу ТОВ «АРОВАНА-ТУР» 22 (двадцять два) рахунки з формулюванням «фрахтування суден бербоут-чартер» та зазначенням назви судна («Сплит») та прапору (Україна). Згадані рахунки охоплюють період з січня 2023 року по жовтень 2024 року. Загальна сума рахунків складає 92 460 гривень.

26 січня 2023 року Відповідач ТОВ «АРОВАНА-ТУР» вручив Позивачу ДП «Одеський порт» лист, в якому, посилаючись на збройну агресію російської федерації, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, та призвела до блокування морських пасажирських перевезень у територіальних водах України, в тому числі, у районі плавання катера «Сплит», у зв`язку з мінною небезпекою, заявила про припинення нарахування та оплату фрахтової ставки до моменту відновлення безперешкодної можливості використовувати пасажирський катер «Сплит» за його договірним призначенням. Крім того, у згаданому листі ТОВ «АРОВАНА-ТУР» послалося на ч. 1 ст. 617 ЦК України, яка звільняє особу від відповідальності, якщо неможливість виконувати зобов`язання викликане обставинами непереборної сили (форс-мажору). Також ТОВ «АРОВАНА-ТУР» послалося на лист ТПП України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, в якому ТПП України підтвердила, що збройна агресія російської федерації проти України та введення воєнного стану є обставинами непереборної сили (форс-мажору).

11 травня 2023 року ДП «Одеський порт» було надіслано претензію на адресу ТОВ «АРОВАНА-ТУР», в якій Позивач вимагав від Відповідача сплати заборгованості, яка виникла за договором №КД-6037 в загальному розмірі 33 089,19 гривень, з яких 29 520 гривень це сума основного боргу, 3 367,16 гривень неустойка у вигляді пені та 202,03 гривень 3% річних.

31 травня 2023 року ТОВ «АРОВАНА-ТУР» надіслало на адресу ДП «Одеський порт» відповідь на претензію, в якій відмовило у її задоволенні, пославшись на повідомлення про настання форс-мажорних обставин від 26.01.2023 року та ч. 6 ст. 762 ЦК України, яка звільняє наймача від оплати за майно, яким він не міг користуватися через обставини, за які він не відповідає.

Як вбачається з відповіді Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» на адвокатський запит адвоката Волкова А.С. від 06.12.2024 року, відповідно до даних інформаційного сервісу VTMIS ODESSA філії Дельта-лоцман ДП «АМПУ», пасажирський катер «Сплит» перебуває біля причалу №19 Одеського порту з 24 лютого 2022 року по теперішній час, а починаючи з 24 лютого 2022 року на території Одеського морського порту діють певні обмеження, які відповідають вимогам Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з урахуванням обмежень, введених відповідним військовим командуванням. Факт місцезнаходження катера «Сплит» біля причалу №19 Одеського порту підтверджений і відповіддю ДП «Одеський порт» на адвокатський запит від 04.12.2024 року.

Як вбачається з відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 на адвокатський запит адвоката Волкова А.С. від 04.12.2024 року, з метою створення умов, необхідних для відвернення воєнних загроз з боку російської федерації з морського напрямку, збереження життя та майна цивільних судновласників Командуванням ВМС ЗСУ було ініційовано оголошення ДУ «Держгідрографія» прибережних попереджень мореплавцям (ПРИП) №92/22 від 24.02.2022 року та ПРИП №108/22 від 19.03.2022 року, якими оголошено воєнну загрозу у північно-західній частині Чорного моря; та ПРИП №96/22 та ПРИП №97/22 від 27.02.2022 року, якими оголошено мінну небезпеку та заборону плавання у визначених районах північно-західної частини Чорного моря. У зв`язку з високим рівнем мінної небезпеки (у тому числі дрейфуючих мін) та високою вірогідністю нанесення вогневого ураження противником, який розцінює судна, що слідують до/з портів України, як фактичну терористичну загрозу та неодноразово застосовував зброю по цивільних суднах, що призвело до їх затоплення та загибелі членів екіпажу, у північно-західній частині Чорного моря цивільне судноплавство обмежене зазначеними вище прибережними попередженнями. Командування ВМС ЗСУ наказів про заборону (обмеження) на вихід та навігацію прогулянкових катерів, прогулянкових яхт, пасажирських катерів, маломірних суден в акваторії Одеського морського порту та в Одеській затоці, включаючи райони пляжів «Дельфін», «Ланжерон», «Аркадія» в період з 24 лютого 2022 року по теперішній час не видавало. Водночас, з урахуванням положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військовим командуванням було реалізовано повноваження щодо посилення охорони об`єктів критичної інфраструктури на території України, у тому числі Одеського морського порту. Бойовими розпорядженнями оперативного угруповання військ «Примор`я» від 11.03.2022 року №186дск, від 08.04.2022 року №619дск, та бойовим розпорядженням військового коменданта міста Одеса від 12.07.2022 року №67/дск, з метою виконання заходів з оборони міста Одеса та Одеського морського порту, було встановлено обмеження доступу громадян на територію порту, у тому числі на територію Морського вокзалу, включаючи причали №15, 16, 17, 18 та 19.

Як вбачається з Циркуляру Об`єднаного Комітету з військових ризиків №JWLA-030 від 4 квітня 2022 року, води Азовського та Чорного морів, а також внутрішні води, як визначено на наступній сторінці, включені до Переліку небезпечних територій для судноплавства через війну, піратство, тероризм та пов`язані з ними загрози (далі «Перелік»). Зокрема, до Переліку включені усі внутрішні води України, а також води Азовського та Чорного морів, обмежені кордонами, координати яких наведені у Циркулярі. Суд враховує, що згадані райони охоплюють Північно-західний регіон Чорного моря та територіальні води України, включаючи води Одеського морського порту.

Як вбачається з довідки з платформи «ЛІГА» від 25.11.2024 року, основним видом діяльності ТОВ «АРОВАНА-ТУР» є пасажирський морський транспорт (КВЕД 50.10).

Дослідивши в письмовому провадженні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що правовідносини Позивача та Відповідача виникли на підставі договору №КД-6037, який за своєю правовою природою є договором бербоут-чартера пасажирського катера «Спліт».

Відповідно до ст. 1 КТМ України, Кодекс торговельного мореплавства України регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства. Під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов`язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибогосподарської діяльності, розвідки та видобування корисних копалин, пошуку і рятування людей, що зазнали лиха на морі, виконання буксирних, криголамних і аварійно-рятувальних операцій, навігаційно-гідрографічних робіт, прокладання кабелю, а також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Відповідно до ст. 203 КТМ України, за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов`язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час. Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер). Відповідно до ст. 212 КТМ України, фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт в порядку і терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на певний час.

При цьому, суд враховує, що за змістом договору №КД-6037, правовідносини сторін щодо використання пасажирського катера «Сплит» містять ознаки орендних правовідносин, що підтверджується відсиланням до правових норм, які регулюють відносини оренди (найму) у пункті 8.3. Договору. Також суд враховує, що договір №КД-6037 не містить застереження про форс-мажор та не регулює питання щодо звільнення від відповідальності у випадку настання обставин непереборної сили (форс-мажору), а тому підлягають застосуванню акти цивільного законодавства України.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години тощо. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 січня 2023 року ТОВ «АРОВАНА-ТУР» повідомило ДП «Одеський порт» про настання обставин непереборної сили (форс-мажору) через збройну агресію російської федерації проти України, яка призвела до блокування морських портів та зробила неможливим використання пасажирського катера «Сплит» для перевезення пасажирів. Також у цьому повідомленні ТОВ «АРОВАНА-ТУР» запропонувало припинити нарахування орендної ставки за користування пасажирським катером «Сплит» на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України.

11 грудня 2024 року Одеська регіональна торгово-промислова палата видала ТОВ «АРОВАНА-ТУР» сертифікат №5100-24-2273 від 11.12.2024 року, яким засвідчила настання обставин непереборної сили (форс-мажору), а саме: збройної агресії російської федерації проти України, яка стала підставою для введення правового режиму воєнного стану; встановлення рівня охорони 3 (вищий) у морських та річкових портах України; воєнна загроза у Північно-західному регіоні Чорного моря; мінна небезпека та заборона плавання у визначених районах Північно-західної частини Чорного моря; встановлення обмеження доступу громадян на територію Одеського морського торговельного порт, у тому числі на територію Морського вокзалу.

Суд погоджується з Відповідачем, що ці форс-мажорні обставини зробили неможливим для ТОВ «АРОВАНА-ТУР» виконання своїх обов`язків як Фрахтувальника за Договором №КД-6037, зокрема, наступні: використовувати судно (пасажирський катер «СПЛИТ») для законних операцій із перевезення пасажирів у територіальних водах України у межах районів плавання, визначених класифікаційним товариством з урахуванням режиму роботи для цього типу судна та зазначених у суднових документах; утримувати судно, його агрегати та пристрої у робочому експлуатаційному стані; забезпечити роботу судна відповідно до Міжнародного кодексу з управління безпекою (МКУБ); здійснювати діяльність в межах районів плавання, визначених у суднових документах; за вказівкою судновласника своєчасно виконувати необхідні ремонтно-профілактичні роботи.

13 грудня 2024 року ТОВ «АРОВАНА-ТУР» повідомило ДП «Одеський порт» про отримання сертифікату про форс-мажорні обставини листом, до якого було додано оригінал сертифікату про форс-мажорні обставини №5100-24-2273 від 11.12.2024 року.

Таким чином, Відповідач повідомив Позивача про настання обставин форс-мажору (обставин непереборної сили) за договором №КД-6037 та в подальшому отримав та пред`явив Позивачу сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Одеською регіональною ТПП, що є належним підтвердженням (доказом) настання обставин форс-мажору у розумінні ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року та триває до теперішнього часу, військовим командуванням було запроваджено обмеження вільного доступу громадян на територію Одеського морського порту, включаючи причал №19 Морського вокзалу Одеського морського порту, біля якого відшвартований катер «Спліт». Крім того, судноплавство у Північно-західному регіоні Чорного моря, до якого належать і територіальні води України (12-ти мильна зона), обмежене прибережними попередженнями мореплавцям ПРИП №92/22 від 24.02.2022 року, №108/22 від 19.03.2022 року (воєнна загроза у Північно-західній частині Чорного моря) та №96/22, №97/22 від 27.02.2022 року (мінна небезпека та заборона плавання у Північно-західній частині Чорного моря). Також суд враховує, що Комітет військових ризиків Асоціації страховиків Ллойда включив Північно-західну частину Чорного моря та усі внутрішні води України до Переліку небезпечних територій для судноплавства через війну, піратство, тероризм та пов`язані з ними загрози. Всі ці докази у своїй сукупності підтверджують неможливість використання Відповідачем пасажирського катера «Сплит» для здійснення морських прогулянок (пасажирських перевезень) вздовж одеського узбережжя на віддаленні від берега не більше 1 милі, як передбачено класифікаційним свідоцтвом на катер «Спліт», виданим Регістром судноплавства України.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. При цьому, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі №910/7495/16 викладений висновок, згідно з яким норма права, закріплена у ч. 6 ст. 762 ЦК України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у ч. 6 ст. 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже, на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім, не обмежуються ними. У даному випадку Відповідач ТОВ «АРОВАНА-ТУР» - посилається на обставини збройної агресії російської федерації проти України, яка призвела до запровадження воєнного стану в Україні, виникнення воєнної загрози, заборони плавання та мінної небезпеки в Північно-західній частині Чорного моря, обмеження вільного доступу громадян до причалу №19 Морського вокзалу Одеського порту, біля якого відшвартований катер «Спліт».

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Посилання позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

При цьому господарський враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.06.2018 у справі №922/3946/16, згідно з яким Верховний Суд, виходить з того, що загальновідомі факти не потребують доказування тоді, коли вони визнані такими судом. Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об`єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту. Але, крім, об`єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб`єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу.

Отже, господарським судом визнано загально відомим факт мінування Чорного моря та заборони виходу будь-яких плавзасобів в акваторії Одеси, крім рятувальних суден, у зв`язку з мінною небезпекою за спірний період.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОВАНА - ТУР" про стягнення 109406,21грн. - відмовити.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов