Рішення

від 19.12.2024 по справі 918/894/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2024 р. Справа № 918/894/24

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Шандалюк А.А.,

розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41"

про визнання рішення загальних зборів недійсними

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Макєєва Л.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12.12.2024 року (суддя Селівон А.О.) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

16.12.2024 року до господарського суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" надійшла заява про стягнення судових витрат відповідно до якої просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Млинівська 41" понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Рівненської області від 17.12.2024 року № 03-04/58/24, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.О. у відпустці, відповідно до п. 2.3.25, п. 2.3.49, п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/894/24, за результатами якого справу передано на розгляд судді Романюку Р.В.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.12.2024 року справу № 918/894/24 прийнято до провадження суддею Романюком Р.В. та розгляд заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу призначено на "19" грудня 2024 р.

18.12.2024 року до господарського суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява відповідно до якої просить суд судове засідання у справі, що призначено на 19.12.2024 р. перенести на інший день, у зв`язку із необхідністю ознайомитися із матеріалами справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, яка гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення у справах "Union Alimentaria Sanders SA v. Spain", "Смірнова проти України", "Красношапка проти України").

Розглянувши подану заяву про відкладення судового засідання щодо розгляду заяви, суд з урахуванням строків визначених ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України для розгляду такого виду заяв, у задоволенні заяви про відкладення розгляду судового засідання щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовляє.

Суд зазначає, що представник позивача - адвокат Луцик К.В., має електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та має доступ до справи у електронній формі. Відповідно, представник позивача не позбавлена можливості ознайомитися із матеріалами справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної систем. Окремо слід відзначити, що станом на день проведення судового засідання, заяву про ознайомлення з матеріалами справи позивачем (представником позивача) суду не подано.

Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" (заявника стосовно судових витрат) в судовому засіданні 19.12.2024 року підтримала заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача - Казанської Світлани Тофілівни в судове засідання 19.12.2024 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 17.12.2024 р.) надіслано одержувачу Луцик Катерині Василівні (представнику позивача - Казанської С.Т.) в її електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 17.12.2024 року о 23:59 год.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, враховуючи що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду заяви, суд дійшов висновку розглянути заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за відсутності представника Казанської Світлани Тофілівни.

Розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У відзиві на позовну заяву відповідачем - Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс відповідач, і які очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи, складає 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано суду копії: Договору № 34 про надання правничої допомоги від 17.10.2024 року, укладеного між адвокатом Голуб Валентином Анатолійовичем (Адвокат) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" (Клієнт); додатку № 1 до Договору № 34 від 17.10.2024 року про надання правничої допомоги "Порядок обчислення гонорару"; акту № 1 приймання передачі від 17.10.2024 року; акту № 2 приймання передачі від 12.12.2024 року; платіжної інструкції № 1579 від 17.10.2024 року; платіжної інструкції № 1608 від 12.12.2024 року.

Відповідно до п. 1. Договору № 34 про надання правничої допомоги від 17.10.2024 року, адвокат зобов`язується надавати кваліфіковану правничу допомогу та здійснювати представництво інтересів клієнта в господарській справі № 918/894/24 за позовом ОСОБА_1 до клієнта про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Згідно п. 2. Договору № 34 про надання правничої допомоги від 17.10.2024 року, зміст правничої допомоги: ведення справи в судах першої та апеляційної інстанцій, надання інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід, складання та подання процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Порядок обчислення гонорару адвоката обумовлене в додатку № 1 до цього договору. Сума понесених витрат на правничу допомогу адвоката буде визначена сторонами за результатами виконання цього договору та зафіксована в актах приймання - передачі (п. 5. та п. 6. Договору № 34 про надання правничої допомоги від 17.10.2024 року).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання кожною зі сторін взятих на себе зобов`язань (п. 23. Договору № 34 про надання правничої допомоги від 17.10.2024 року).

Відподідно до п. 2 "Порядку обчислення гонорару" (додатку № 1 до Договору № 34 від 17.10.2024 року про надання правничої допомоги), винагорода адвоката за надану правову допомогу (крім послуг участі адвоката у судових засіданнях) визначається шляхом множення кількості затраченого адвокатом часу на надання послуг на погодинні ставки, наведені нижче:

- 1/4 від розміру однієї мінімальної заробітної плати за одну годину наданих послуг щодо ознайомлення з матеріалами справи в суді, складання письмових заяв, клопотань чи заперечень з процесуальних питань, адресованих суду;

- 1/3 від розміру однієї мінімальної заробітної плати за одну годину підготовки відповіді на відзив, відзиву на апеляційну скаргу, мирової угоди, заяви про забезпечення доказів або позову;

- винагорода адвоката за підготовку відзиву на позовну заяву складає 4000 грн;

- винагорода адвоката за надану правову допомогу щодо представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції становить 6000 грн;

- винагорода адвоката за підготовку апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (відзиву на апеляційну скаргу) складає 4000 грн;

- винагорода адвоката за надану правову допомогу щодо представництва інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції становить 6000 грн.

Згідно Акту № 1 приймання - передачі від 17.10.2024 року, на виконання договору про надання правничої допомоги № 34 від 17.10.2024 року адвокат надав клієнту правову допомогу з підготовки відзиву на позов ОСОБА_1 по справі № 918/894/24. За згодою сторін сума гонорару за надану правову допомогу складає 4000 грн 00 коп. без ПДВ.

Згідно Акту № 2 приймання - передачі від 12.12.2024 року, на виконання договору про надання правничої допомоги № 34 від 17.10.2024 року адвокат надав клієнту правову допомогу з представництва інтересів останнього в Господарському суді Рівненської області по справі № 918/894/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ "Млинівська 41" про визнання рішення загальних зборів недійсними. За згодою сторін сума гонорару за надану правову допомогу складає 6000 грн 00 коп. без ПДВ.

Як вбачається з платіжної інструкції № 1579 від 17.10.2024 року, ОСББ "Млинівська 41" перераховано ОСОБА_2 4000,00 грн.

Згідно платіжної інструкції № 1608 від 12.12.2024 року, ОСББ "Млинівська 41" перераховано ОСОБА_2 6000,00 грн.

Згідно з частинами 1 - 3 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 4 ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Згідно ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою та необхідною.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас необхідно зазначити, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:

1) за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);

2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. За таких умов, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;

4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Судом враховано п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009, яким передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ч. 4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 4 статті 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що судом при ухвалені рішення від 12.12.2024 року не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач поніс при розгляді справи № 918/894/24, враховуючи критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України (за відсутності обґрунтованого клопотання позивача про їх зменшення), суд дійшов висновку про задоволення заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача у справі 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" (33030, м. Рівне, вул. Млинівська, буд. 41, код ЄДРПОУ 40539006) 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягувач стосовно судових витрат: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Млинівська 41" (33030, м. Рівне, вул. Млинівська, буд. 41, код ЄДРПОУ 40539006).

Боржник стосовно судових витрат: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено і підписано "20" грудня 2024 р.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк