Рішення

від 12.12.2024 по справі 922/2553/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024м. ХарківСправа № 922/2553/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Юрченко В.С.

при секретарі судового засідання: Трофименко С.В.

за участю представників учасників процесу:

позивача: Дубровська Ганна Володимирівна, адвокат.

першого відповідача: Чумаченко Андрій Васильович, адвокат.

другого відповідача: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК», місто Київ,

до:

першого відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства «Патріот», село Рясне,

другого відповідача ОСОБА_1 , селище міського типу Золочів,

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство «ОТП БАНК», звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача 1 - Приватного сільськогосподарського підприємства «Патріот» та відповідача 2 - ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у сумі 3 349 619,03 грн. та суму заборгованості по відсоткам у сумі 645 946,02 грн.

З метою виконання вимог статті 176 Господарського процесуального кодексу України судом здійснено запит до Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради на отримання інформації з приводу місця реєстрації ОСОБА_1 , на що 31 липня 2024 року надійшла відповідь про відсутність інформації з приводу зареєстрованого місця ОСОБА_1 , що має своїм наслідком його інформування шляхом опублікування повідомлення на офіційній сторінці державного органу.

Крім того, в порядку частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суд також звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із запитом від 25 липня 2024 року за № 012658 щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

05 серпня 2024 року ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до розгляду та відкрито позовне провадження у справі № 922/2553/24. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/2553/24 підготовче провадження і призначити підготовче засідання на 03 вересня 2024 року.

16 серпня 2024 року до суду надійшла відповідь від Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області за № 6301.4.3-13627/63.3-24 від 15 серпня 2024 року в якій зазначено, що ОСОБА_1 по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_1 )

03 вересня 2024 року, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, було відкладено підготовче засідання, із визначенням, що наступне підготовче засідання відбудеться 10 вересня 2024 року.

10 вересня 2024 року, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, було відкладено підготовче засідання, із визначенням, що наступне підготовче відбудеться 03 жовтня 2024 року.

10 вересня 2024 року до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 22680) із клопотанням про визнання поважними причини пропущення строку на подання відзиву та поновити пропущений процесуальний строк.

Надалі, 11 вересня 2024 року відповідачем-1 через систему «Електронний суд» скеровано заяву про долучення доказів (вх. № 22792) та заяву про долучення до матеріалів справи доказів відправлення відзиву (вх. № 22875).

12 вересня 2024 року, ухвалою суду, визнано поважними причини пропуску першим відповідачем, Приватним сільськогосподарським підприємством «Патріот», строку на подання відзиву на позовну заяву (вх. № 22680 від 10 вересня 2024 року). Поновлено строк на подання першим відповідачем, Приватним сільськогосподарським підприємством «Патріот», відзиву на позовну заяву (вх. № 22680 від 10 вересня 2024 року). Прийнято до розгляду із залученням до матеріалів справи відзив на позовну заяву (вх. № 22680 від 10 вересня 2024 року) першого відповідача, Приватного сільськогосподарського підприємства «Патріот» та заяву про долучення доказів (вх. № 22792 від 11.09.2024 року) та заяву про долучення до матеріалів справи доказів відправлення відзиву (вх. № 22875 від 11.09.2024 року). Встановлено позивачу, Акціонерному товариству «ОТП БАНК», строк для подання до суду відповіді на відзив до 19.09.2024 року (включно). В разі подання відповіді на відзив, встановлено відповідачам, Приватному сільськогосподарському підприємству «Патріот» та ОСОБА_1 , строк для подання заперечень до 26.09.2024 року (включно).

03 жовтня 2024 року, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, було відкладено підготовче засідання, із визначенням, що наступне підготовче відбудеться 17 жовтня 2024 року.

25 вересня 2024 року позивачем, через систему «Електронний суд» скеровано до матеріалів справи відповідь на відзив із клопотанням про поновлення процесуального строку на вчинення відповідної процесуальної дії (подання заяви по суті справи) (вх. № 24067). Документ сформований у системі "Електронний суд" 24.09.2024 року.

03 жовтня 2024 року, ухвалою суду, в задоволені клопотання позивача, яке сформовано у прохальній частині відповіді на відзив (вх. № 24067 від 25.09.2024 року) про поновлення процесуального строку на вчинення відповідної процесуальної дії відмовити. За ініціативою суду продовжено позивачу процесуальний строк для подання відповіді на відзив до 03 жовтня 2024 року. Прийнято до розгляду із залученням до матеріалів справи відповідь на відзив (вх. № 24067 від 25.09.2024 року).

03 жовтня 2024 року, ухвалою суду, задоволено усне клопотання першого відповідача щодо продовження строку підготовчого провадження. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/2553/24 до 04.11.2024 року.

03 жовтня 2024 року першим відповідачем скеровано через систему «Електронний Суд» клопотання про призначення у справі № 922/2553/24 судової (економічної) експертизи (вх. № 24861 від 03 жовтня 2024 року), проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса. Обґрунтовуючи необхідність проведення експертизи перший відповідач вважає, що складність справи, особливості правового регулювання порядку наданих розрахунків за договором про надання банківських послуг, значний період та обсяг виникнення заборгованості, а також беручи до уваги те, що для правильного вирішення спору мають значення правильність розрахунку позовних вимог, зумовлюють застосування спеціальних знань. На вирішення судової (економічної) експертизи перший відповідач пропонує поставити такі питання: Чи відповідає умовам договору про надання банківських послуг № CR21-1044/700-2 від 22.12.2021 року з урахуванням додаткових угод до нього, та чи підтверджується документально наведений в додатках до позовної заяви Акціонерного товариства «ОТП БАНК» розрахунок заборгованості за кредитом, процентами; Якщо подані позивачем у судову справу розрахунки заборгованості по тілу кредиту, процентам проведені невірно і не відповідають умовам договору про надання банківських послуг № CR21-1044/700-2 від 22.12.2021 року, первинним документам, проведені з помилками, то яким є правильний розрахунок за спірний період з визначенням суми заборгованості по тілу кредиту, процентам.

11 жовтня 2024 року позивач скерував через систему «Електронний Суд» заперечення на клопотання (заяву) (вх. № 25695) в якому вказав, що задоволення клопотання першого відповідача про призначення експертизи призведе до порушення принципу процесуальної економії та безпідставного нівелювання права позивача на ефективний судовий захист у розумні строки.

17 жовтня 2024 року, ухвалою суду, в задоволенні клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства «Патріот» про призначення судової (економічної) експертизи (вх. № 24861 від 03 жовтня 2024 року) - відмовлено.

17 жовтня 2024 року, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження, визначено дату першого судового засідання по суті на 14 листопада 2024 року.

14 листопада 2024 року, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 28 листопада 2024 року

28 листопада 2024 року, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202, статті 216 ГПК України, відкладено розгляд справи по суті на 12 грудня 2024 року.

Присутній у судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача 12 грудня 2024 року надав усні пояснення щодо позовних вимог, та просив суд, позов задовольнити у повному обсязі. Присутній в судовому засіданні 12 грудня 2024 року представник першого відповідача заперечував проти задоволення позову, та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник другого відповідача свого представника в судове засідання 12 грудня 2024 року не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, від другого відповідача не надходив відзиву на позовну заяву.

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (частина 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Оскільки другий відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, а неявка другого відповідача не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні по розгляду справи по суті, явка останнього не була визнана обов`язковою, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Харкові у Господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

12 грудня 2024 року, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вказує позивач у позові, 22 грудня 2021 року між ПСП "Патріот" (надалі позичальник/відповідач-1) та Акціонерним товариством «ОТП Банк» (надалі позивач/банк) був укладений договір про надання банківських послуг № CR 21-1044/700-2 зі змінами та доповненнями (надалі кредитний договір).

Відповідно до вказаного вище договору про надання банківських послуг № CR 21-1044/700-2 від 22 грудня 2021 року зі змінами та доповненнями, першому відповідачу було надано кошти на загальну суму 5 212 443,15 грн. на підставі кредитних заявок та меморіальних ордерів, з процентною ставкою індекс UIRD 3 міс. + 7% річних.

Обґрунтовуючи свою позицію, Банк вказує, що в порушення зазначених вище умов кредитного договору, відповідачем 1 не було погашено належні до сплати суми кредиту та відсотки.

Крім того, Банк вказує, що в забезпечення договору про надання Банківських послуг № CR 21-1044/700-2 від 22 грудня 2021 року було укладено договір поруки № SR 21-1417/700 від 22 грудня 2021 року (надалі договір поруки) між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (надалі Поручитель/Відповідач 2), у відповідності до пункту 2 якого Поручитель поручається перед Банком за виконання клієнтом боргових зобов`язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) боргових зобов`язань клієнтом. Порукою забезпечується виконання боргових зобов`язань у повному обсязі. Порука та солідарний обов`язок Поручителя перед Банком виникають з моменту укладення договору поруки та є чинними протягом всього строку (терміну) дії боргових зобов`язань.

04 липня 2024 року Банк направив на адресу відповідача 1 досудову вимогу за вих. № 73-3-2/1135 від 04 липня 2024 року, за якою вимагав погасити заборгованість за Кредитним договором протягом 7 (семи) банківських днів з дня її пред`явлення банком.

Як вказує позивач, вказана вимога виконана не була.

Крім того, Банком на адресу відповідача 2 було направлення повідомлення про порушення за вих. № 73-3-2/1136 від 04 липня 2024 року, за яким позивач вимагав виконати порушене зобов`язання у триденний строк з моменту направлення цієї вимоги.

Однак, як зазначає позивач, вказана вимога виконана не була.

У зв`язку з порушенням клієнтом взятих на себе зобов`язань за договором про надання Банківських послуг № CR 21-1044/700-2 від 22 грудня 2021 року, через не сплату сум кредиту та відсотків, банк звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів (як позичальника так і поручителя) заборгованості, яка складає: - 3 349 619, 03 грн. сума заборгованості за кредитом; - 645 946, 02 грн. сума заборгованості по відсоткам.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ПСП «Патріот», вказує, що не зважаючи на те, що умови договору про надання банківських послуг № CR 21- 1044/700-2 від 22 грудня 2021 року та договору про зміну № 1 від 24 січня 2023 року до договору про надання банківських послуг № CR 21-1044/700-2 від 22 грудня 2021 року, які передбачають надання державної підтримки у вигляді компенсації процентів, позивач нарахував проценти за користування кредитними коштами без врахування державної підтримки у вигляді компенсації процентів.

Також відповідач 1 вказує, що позивачем у позовній заяві не зазначено пункти договорів, які ним були застосовані при нарахування процентів та визначенні строку користування кредитним лімітом, що є визначальним в контексті підстав та предмету позову.

На думку відповідача 1 позовна заява не містить обґрунтування застосування процентної ставки у 2024 році незважаючи на положення договору про зміну № 2 від 02 серпня 2023 року до договору про надання банківських послуг № CR 21-1044/700-2 від 22 грудня 2021 року, яким визначено дату припинення чинності Лімітом банківської послуги 25 грудня 2023 року.

Відповідач 1 стверджує, що згідно виписки по рахунку НОМЕР_1 відповідачем позивачу переплачено 10 514,70 грн за кредитним договором № CR 21-1044/700-2_1 від 22 грудня 2021 року.

Також відповідач 1 звертає увагу на ту обставину, що позивачем не зазначено дати повернення відповідачем кредитних коштів за кредитним договором № CR 21- 1044/700-2_1 від 22 грудня 2021 року, що унеможливлює здійснення законного розрахунку нарахованих та сплачених процентів за кредитним договором № CR 21-1044/700-2_1 від 22 грудня 2021 року, а нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку чинності кредитного ліміту суперечить правовим висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеним в постанові від 25.07.2023 у справі № 910/19891/20.

Зазначаючи про свої заперечення з приводу позову, відповідач 1 зазначає, що позивачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували активні дії по обслуговуванню та супроводжуванню кредитного ліміту у 2024 році, а відтак на думку ПСП «Патріот», банківська послуга припинила чинність 25 грудня 2023 року.

У відповіді на відзив Банк, зазначає про безпідставність позиції відповідач 1, щодо рахунку № НОМЕР_2 , де вбачається передплата у сумі 10 514,70 грн. за кредитним договором № CR 21-1044/700-2 від 22 грудня 2021 року, оскільки виписка по рахунку № НОМЕР_2 надана позивачем на підтвердження видачі заявлених до стягнення траншів, та містить відомості про строкову заборгованість по тілу кредиту, тоді як погашення заявлених до стягнення у цій справі траншів, за винятком одного погашення, відбувалися по рахунку № НОМЕР_3 . Позивач, свою позицію обґрунтовує тим, що за кредитним договором № CR 21-1044/700-2 від 22 грудня 2021 року неодноразово надавалися різні транші в межах визначеного Генерального ліміту та відбувалися погашення таких траншів.

На думку позивача, відповідач 1 безпідставно зазначає про відсутність дати повернення відповідачем кредитних коштів за кредитним договором № CR 21- 1044/700-2_1 від 22 грудня 2021 року, оскільки розрахунок заборгованості, доданий до позову, містить вказану інформацію.

Позивач також вказує, що строк про який зазначає відповідач 1 (25 грудня 2023 року) стосується припинення чинності окремої банківської послуги, що надана на підставі вказаного Кредитного договору, а саме кредитної лінії з лімітом 5 222 957, 85 грн. з урахуванням змін відповідно до додаткової угоди № 2 від 02 серпня 2023 року, тоді як «строк договору», погоджений сторонами згідно пунктом 4 - до « 15» грудня 2025 року, й, відповідно, ще не сплинув.

Крім того, позивач вказує, що по рахунку № НОМЕР_2 заборгованість позичальника перебуває на прострочці з 01 вересня 2023 року (згідно змін до кредитних заявок від 09 серпня 2023 року, датою повернення всіх траншів - є дата 01.09.2023 року), тож, відповідно, до наведених вище умов Кредитного договору, право на компенсацію Фондом Відповідач 1 втратив з цієї дати. Також Банк зазначає, що кошти, що надійшли до Банку на рахунок ескроу, згідно наявних у матеріалах справи меморіальних ордерів, у повному обсязі були спрямовані Банком на компенсацію відсотків Відповідача 1.

Відповідач - 1 не скористався правом, в порядку статті 167 ГПК України, на формування заперечення

Відповідач 2, як вже вказано вище, не представив до матеріалів справи відзив.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Предметом судового розгляду у справі є вимога про солідарне стягнення з відповідачів суми кредиту та процентів, а предметом доказування у справі, відповідно, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що другим відповідачем по даній справі є ОСОБА_1 фізична особа, без статусу підприємця.

ОСОБА_1 є стороною договору поруки № SR 21-1417/700 від 22 грудня 2021 року, укладеного в забезпечення договору про надання Банківських послуг №CR 21-1044/700-2 від 22 грудня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ПСП "Патріот".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову в цій справі, банк як кредитор подав до господарського суду позов, в тому числі до фізичної особи, як поручителя за договорами поруки, який укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридична особа. Тобто, між позивачем та відповідачем 2 наявний спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором, стороною якого є юридична особа, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

Згідно з нормами статті 11 Циільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 625, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В частині 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно частини 2 статті 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, 22 грудня 2021 року між ПСП "Патріот" (надалі позичальник/відповідач-1) та Акціонерним товариством «ОТП Банк» (надалі позивач/банк) був укладений договір про надання банківських послуг № CR 21-1044/700-2 зі змінами та доповненнями (надалі договір).

У відповідності до пункту 9 договору Банк зобов`язався надати Банківську послугу Клієнту відповідно до положень Кредитного договору.

Згідно до пункту 1.1.1.1. договору вид Банківської послуги Кредитна лінія.

Відповідно до пункту 1.1.1.2., пункту 1.2. договору, ліміт Банківської послуги, Генеральний ліміт становить 9 000 000,00 грн., п.1.1.1.4. (у редакції договору № 1 від 24 січня 2023 року про внесення змін до Договору про надання банківських послуг № CR 21-1044/700-2) та визначено дату припинення чинності Лімітом Банківської послуги до 25 грудня 2023 року включно.

Відповідно до пункту 1.1.1.3. договору цільове призначення Банківської послуги: фінансування оборотного капіталу Клієнта (для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 2 пункту 12 Порядку № 28).

Пунктом 5 кредитного договору встановлено, що Банк здійснює надання Банківських послуг за плату, що має сплачуватися Клієнтом Банку в порядку та на умовах Договору виключно в безготівковій формі. Видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода. Розмір плати визначається Сторонами в Договорі. Залежно від Банківської послуги проценти можуть розраховуватися від розміру Боргових зобов`язань, їх частини або будь-якої іншої суми, що погоджена Сторонами та/або відома Сторонам, оскільки є загальнодоступною (загальновідомою). База нарахування Банківської послуги становить 365 днів. Розрахунок та нарахування процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти щодо такої банківської послуги як Кредит та/або Кредитна лінія, виконання зобов`язань відносно якої здійснюється Клієнтом вчасно, без будь-яких порушень, нараховані станом на День нарахування процентів, повинні сплачуватися Клієнтом Банку протягом 1 (першого) банківського дня наступного за таки Днем нарахування процентів. При цьому дата здійснення платежу щодо сплати процентів припадає на не Банківський день, Платіж здійснюється в 1 (перший) Банківський день, наступний за таким Банківським днем.

Відповідно до пункту 1.1.1.6. кредитного договору стандартний розмір процентної ставки змінювана процентна ставка (до якої відносяться Базова процентна ставка / компенсаційна процентна ставка. Стандартний розмір Базової процентної ставки: Індекс UIRD (3 міс.) +7 % річних. Стандартний номер компенсаційної процентної ставки: 0/7% річних.

Пунктом 6 договору передбачено, що Банк здійснює надання кожної Банківської послуги Клієнту відповідно до Заяви про надання Банківської послуги, яка кожного разу надається Клієнтом Банку в письмовому вигляді. Після отримання будь-яка Заява про надання Банківської послуги розглядається Банком, і, якщо Банк погодився її виконати, вона має бути виконана згідно з умовами, зазначеними в такій Заяві про надання Банківської послуги. За обставини, що Банк погоджується надати Клієнту Банківську послугу відповідно до наданої Клієнтом Банку Заяви про надання Банківської послуги, Банк направляє Клієнту копію (або оригінал, якщо надавалось декілька примірників) Заяви про надання Банківської послуги відносно такої Банківської послуги, засвідчену відбитком штампу та підписом відповідального співробітника Банку та/або відбитком печатки та підписами уповноважених осіб Банку. Після надання Банку Заяви про надання Банківської послуги, Клієнт зобов`язаний виконувати Боргові зобов`язання, що виникають у зв`язку з наданням Банком Банківської послуги, зазначеної в такій Заяві про надання Банківської послуги.

Згідно пунктом 11 договору Клієнт зобов`язаний належним чином (без будь-яких порушень) виконувати Боргові зобов`язання у відповідності до положень Договору.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 02 серпня 2023 року, строк дії договору погоджений сторонами згідно пунктом 4 - до 15 грудня 2025 року.

Даний договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками. Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.

Суд, оцінивши зміст договору про надання банківських послуг № CR 21-1044/700-2 від 22 грудня 2021 року, зі змінами та доповненнями, встановив, що за своєю правовою природою даний договір є кредитним договором, предметом якого є грошові кошті в національній валюті. При цьому, суд зазначає, що з огляду на встановлений у договорі обов`язок позичальника сплатити кредитодавцю проценти за користування кредитними коштами, даний договір кредитування є оплатним.

Як свідчить дані з виписки по рахунку № НОМЕР_2 , яка міститься в матеріалах справи, в межах дії договору позивачем відповідачу-1 видано наступні кредитні кошти, а саме:

1. Згідно кредитної заявки № 1 від 25 січня 2023 року та меморіального ордеру № 31986067 від 25 січня 2023 року на суму 1 170 760,00 грн., із датою повернення траншу 24 лютого 2023 року, процентна ставка індекс UIRD 3 міс. + 7% річних;

У відповідності до виписки № 20635000375120 надання траншу відбувалось за призначенням «Надання кредиту за кредитним договором № CR 21-1044/700-2_1 від 22.12.2021. Транш 144989/1 та його подальший облік».

Перше погашення за тілом кредиту траншу відбулося 14 липня 2023 року, згідно виписки по рахунку № НОМЕР_3 на суму 212 443, 15 грн. за призначенням «Повернення кредиту (ПСП "ПАТРІОТ"), кред. дог. 144989/1_F вiд 25.01.2023». Вказана сума була сторнована 09 серпня 2023 року, а погашення було проведено по рахунку № НОМЕР_2 .

У подальшому, зазначені у розрахунку погашення за тілом кредиту відбувалися по рахунку № НОМЕР_3 :

23 січня 2024 року - 921 423,00 грн. - Повернення кредиту (ПСП "ПАТРІОТ"), кред. дог. 144989/1_FV вiд 25.01.2023

30 січня 2024 року - 36 893,85 грн. - Повернення кредиту (ПСП "ПАТРІОТ"), кред. дог. 144989/1_FV вiд 25.01.2023

Залишок заборгованості за траншем 144989/1 - 0 грн.

2. Згідно кредитної заявки № 2 від 30 січня 2023 року та меморіального ордеру № 37416301 від 30 січня 2023 року на суму 1 351 000,00 грн., із датою повернення траншу 01 березня 2023 року, процентна ставка індекс UIRD 3 міс. + 7% річних;

З виписки № 20635000375120 вбачається надання траншу відбувалось за призначенням: «Надання кредиту за кредитним договором № CR 21-1044/700-2_1 від 22.12.2021. Транш 145469/1».

Наступне погашення за тілом кредиту відбулося 12 лютого 2024 року на суму 492 064.12 грн. з призначенням платежу: «Повернення кредиту (ПСП "ПАТРІОТ"), кред. дог. 145469/1_FV вiд».

Згодом, погашення за тілом кредиту відбулося 30 січня 2024 року на суму 100 000.00 грн. з призначенням платежу: «Повернення кредиту (ПСП "ПАТРІОТ"), кред. дог. 145469/1_FV вiд 30.01.2023» та 18 червня 2024 року га суму 100 000.00 грн.з призначенням платежу «Повернення кредиту (ПСП "ПАТРІОТ"), кред. дог.145469/1_FV вiд 30.01.2023»

Залишок заборгованості за траншем 145469/1 становить 658 935, 88 грн.

3. Згідно кредитної заявки № 3 від 07 лютого 2023 року та меморіального ордеру № 7466713 від 07 лютого 2023 року на суму 148 308,15 грн., із датою повернення траншу 09 березня 2023 року, процентна ставка індекс UIRD 3 міс. + 7% річних;

З виписки № 20635000375120 вбачається надання траншу відбувалось за призначенням: «Надання кредиту за кредитним договором № CR 21-1044/700-2_1 від 22.12.2021. Транш 146282/1».

Жодних погашень траншу 146282/1 не відбувалося.

Залишок заборгованості за траншем 146282/1 становить 148 308,15 грн.

4. Згідно кредитної заявки № 5 від 14 лютого 2023 року та меморіального ордеру № 16484853 від 14 лютого 2023 року на суму 25 600,00 грн., із датою повернення траншу 16 березня 2023 року, процентна ставка індекс UIRD 3 міс. + 7% річних;

З виписки № 20635000375120 вбачається надання траншу відбувалось за призначенням: з призначенням платежу: «Надання кредиту за кредитним договором № CR 21-1044/700-2_1 від 22.12.2021. Транш 147187/1».

Жодних погашень траншу 147187/1 не відбувалося.

Залишок заборгованості за траншем 147187/1 становить 25 600,00 грн.

5. Згідно кредитної заявки № 6 від 21 лютого 2023 року та меморіального № 25733691 від 21 лютого 2023 року на суму 178 325,00., із датою повернення траншу 23 березня 2023 року, процентна ставка індекс UIRD 3 міс. + 7% річних;

З виписки № 20635000375120 вбачається надання траншу відбувалось за призначенням: «Надання кредиту за кредитним договором № CR 21-1044/700-2_1 від 22.12.2021. Транш 147897/1».

Жодних погашень траншу 147897/1 не відбувалося.

Залишок заборгованості за траншем 147897/1 становить 178 325,00 грн.

6. Згідно кредитної заявки № 7 від 21 лютого 2023 року та меморіального ордеру № 26039619 від 21 лютого 2023 року на суму 320 000,00 грн., із датою повернення траншу 23 березня 2023 року, процентна ставка індекс UIRD 3 міс. + 7% річних;

З виписки № 20635000375120 вбачається надання траншу відбувалось з призначенням платежу: «Надання кредиту за кредитним договором № CR 21-1044/700-2_1 від 22.12.2021. Транш 147941/1».

Жодних погашень траншу 147941/1 не відбувалося.

Залишок заборгованості за траншем 147941/1 становить 320 000,00 грн.

7. Згідно кредитної заявки № 8 від 07 березня 2023 року та меморіального ордеру № 8092166 від 07 березня 2023 року на суму 216 400,00 грн., із датою повернення траншу 06 квітня 2023 року, процентна ставка індекс UIRD 3 міс. + 7% річних;

З виписки № 20635000375120 вбачається надання траншу відбувалось з призначенням платежу: «Надання кредиту за кредитним договором № CR 21-1044/700-2_1 від 22.12.2021. Транш 149535/1».

Жодних погашень траншу 149535/1 не відбувалося.

Залишок заборгованості за траншем 149535/1 становить 216 400,00 грн.

8. Згідно кредитної заявки № 9 від 16 березня 2023 року та меморіального ордеру № 20302593 від 16 березня 2023 року на суму 792 050,00 грн., із датою повернення траншу 16 березня 2023 року, процентна ставка індекс UIRD 3 міс. + 7% річних;

З виписки № 20635000375120 вбачається надання траншу відбувалось з призначенням платежу: «Надання кредиту за кредитним договором № CR 21-1044/700-2_1 від 22.12.2021. Транш 150463/1».

Жодних погашень траншу 150463/1 не відбувалося.

Залишок заборгованості за траншем 150463/1 становить 792 050,00 грн.

9. Згідно кредитної заявки № 10 від 20 березня 2023 року та меморіального ордеру № 25109538 від 20 березня 2023 року на суму 100 000,00 грн., із датою повернення траншу 19.04.2023 року, процентна ставка індекс UIRD 3 міс. + 7% річних;

З виписки № 20635000375120 вбачається надання траншу відбувалось з призначенням платежу: «Надання кредиту за кредитним договором № CR 21-1044/700-2_1 від 22.12.2021. Транш 150952/1».

Жодних погашень траншу 150952/1 не відбувалося.

Залишок заборгованості за траншем 150952/1 становить 100 000,00 грн.

10. Згідно кредитної заявки № 11 від 27 березня 2023 року та меморіального ордеру № 34525421 від 27 березня 2023 року на суму 110 000,00 грн., із датою повернення траншу 26 квітня 2023 року, процентна ставка індекс UIRD 3 міс. + 7% річних;

З виписки № 20635000375120 вбачається надання траншу відбувалось з призначенням платежу: «Надання кредиту за кредитним договором № CR 21-1044/700-2_1 від 22.12.2021. Транш 151855/1».

Жодних погашень траншу 151855/1 не відбувалося.

Залишок заборгованості за траншем 151855/1 становить 110 000,00 грн.

11. Згідно кредитної заявки № 12 від 31 березня 2023 року та меморіального ордеру № 40402566 від 31 березня 2023 року на суму 800 000,00 грн., із датою повернення траншу 27 квітня 2023 року, процентна ставка індекс UIRD 3 міс. + 7% річних.

З виписки № 20635000375120 вбачається надання траншу відбувалось з призначенням платежу: «Надання кредиту за кредитним договором № CR 21-1044/700-2_1 від 22.12.2021. Транш 152370/1».

Жодних погашень траншу 152370/1 не відбувалося.

Залишок заборгованості за траншем 152370/1 становить 800 000,00 грн.

Загальна сума заборгованості в межах генерального ліміту складає 3 349 619,03 грн.

Додаткового суд зауважує, що відомості по рахунку № НОМЕР_2 надають дані про строкову заборгованість відповідача 1 по тілу кредиту, тоді як погашення траншів, за винятком одного погашення від 14 липня 2023 року на суму 212 443,15 грн., відбувалися по рахунку № НОМЕР_3 , оскільки на момент цих погашень, останні вже були віднесені на рахунок простроченої заборгованості (а с.43-53, том 1).

За практикою Верховного Суду, яка висвітлена у постанові по справі № 298/825/15 від 12 грудня 2024 року, банківські виписки з рахунків є належними та допустимими доказами у справі щодо заборгованості за кредитним договором, оскільки підтверджують рух коштів по банківському рахунку, а також вміщуюють записи про операції між банком та кредитором.

Також в матеріалах справи наявні кредитні заявки, які слугували підставою для надання відповідачу 1 кредитних траншів за кредитним договором № CR 21- 1044/700-2_1 від 22 грудня 2021 року (а. с. 54-65, том 1).

З огляду на представлені матеріали справи, беручи до уваги кредитні заявки, які слугували підставою для надання відповідачу 1 кредитного траншу, а також відомості по рахунку № НОМЕР_2 , з даних яких можна прослідкувати рух кредитних коштів та їх суму, суд доходить до висновку про те, що Банк, як зобов`язання сторона договору, в повній мірі виконав свої обов`язки, надавши відповідачу-1 кредит в сумі визначених кредитних заявок. Відповідач -1 не заперечував проти факту виконання Банком своїх обов`язків по наданню кредитних коштів в межах виконання умов договору.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

За приписами частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом пункту 1.1.1 кредитного договору максимальний строк траншу 365 днів.

Згідно змін до кредитних заявок від 09 серпня 2023 року, датою повернення всіх траншів - є дата 01 вересня 2023 року.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач-1 отримавши кредитні кошти у повному обсязі, належним чином не виконував зобов`язань за договором щодо повернення кредиту до 01 вересня 2023 року, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 3 349 619,05 грн.

04 липня 2024 року Банк направив на адресу відповідача 1 досудову вимог за вих. № 73-3-2/1135 від 04 липня 2024 року (трекінг для відстеження 0103333570584), за якою вимагав погасити заборгованість в розмірі 3 995 565,05 грн. за кредитним договором протягом 7 (семи) банківських днів з дня її пред`явлення банком.

За даними сайту АТ "Укрпошта" (трекінг для відстеження 0103333570584) дана судова вимога була повернута Банку у зв"язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення.

У відповідності до приписів статті 530 Цивільного кодексу України, та змісту досудової вимоги, відповідач-1 зобов`язаний був погасити заборгованість за банківською послугою протягом 7 банківських днів з дня пред`явлення вимоги банком. Однак, зазначене боргове зобов`язання позичальником не було виконане у встановлений банком строк (протилежного матеріали справи не містять), у зв`язку з чим заборгованість відповідача-1 є простроченою у повному обсязі та на момент розгляду справи цієї справи, строк виконання грошового зобов`язання з повернення кредитних коштів, є таким, що настав.

Заперечуючи проти позову, відповідач 1 зазначає, що позивачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували активні дії по обслуговуванню та супроводжуванню кредитного ліміту у 2024 році, а відтак на думку ПСП «Патріот», банківська послуга припинила чинність 25 грудня 2023 року.

Суд не погоджується із такою позицією відповідача-1 з огляду на те, що відповідно до пункту 1.2. кредитного договору, де визначено терміни, які застосовуються у договорі, зокрема, вказано, що «Дата припинення чинності Лімітом Банківської послуги відносно окремого виду Банківської послуги» цей термін означає дату, коли Клієнт за будь-яких обставин повинен припинити отримувати (користуватися) таку(ою) Банківську(ою) послугу(ою), в тому числі зобов`язаний виконати всі Боргові зобов`язання стосовно такої Банківської послуги не пізніше такої дати.

При цьому, пункт 1 договору («Визначення термінів та понять») визначає, що генеральним строком є максимальний допустимий (дозволений) строк (термін) правовідносин Сторін згідно з Договором при умові (обставині) відсутності випадку невиконання умов Договору.

З вищевикладеного вбачається, що період чинності ліміту банківської послуги - це строк, протягом якого Банк може надавати відповідні транші Клієнту, а датою припинення чинності лімітом банківської послуги є дата закінчення строку дії цього Договору та припинення усіх зобов`язань сторін за цим Договором.

Строк (25 грудня 2023 року) про який веде мову відповідач 1 стосується припинення чинності окремої банківської послуги, що надана на підставі кредитного договору, а саме кредитної лінії з лімітом 5 222 957, 85 грн. з урахуванням змін відповідно до додаткової угоди № 2 від 02 серпня 2023 року, тоді як «строк договору», погоджений сторонами згідно пунктом 4 - до « 15» грудня 2025 року, й, відповідно, ще не сплинув.

При цьому у постановах Верховного суду, на які посилається відповідач - 1 на підтвердження своєї позиції, мова йде про саме про закінчення «строку кредитування», а не «строку чинності ліміту банківської послуги», тож ці судові рішення не є подібними до спірних правовідносин та відповідно не можуть бути застосовані в цих правовідносинах.

За змістом статті 525 та статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частини 3 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на фактичні обставини справи та положення умов кредитного договору, врахувавши мету договору, відносини між сторонами, їх поведінку та обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з огляду на відсутність активного реагування відповідача-1 на досудову вимогу банку про погашення заборгованості за кредитом, суд погоджується з позицією позивача, яка викладена у позові, про те, що відповідач є таким, що прострочив виконання обов`язку по поверненню частини кредитних коштів, які вчасно не були повернуті, у зв`язку з чим обліковується заборгованості за тілом кредиту у сумі 3 349 619,05 грн.

Оплатний характер укладеного договору кредиту, передбачає нарахування Банком відсотків за надану ним банківську послугу. З тексту позовної заяви вбачається, що позивач нарахував до стягнення суму відсотків у сумі 645 946,02 грн. за період з 23 січня 2023 року (дата надання кредиту) по 02 липня 2024 року.

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 5 кредитного договору встановлено, що Банк здійснює надання Банківських послуг за плату, що має сплачуватися Клієнтом Банку в порядку та на умовах Договору виключно в безготівковій формі. Видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода. Розмір плати визначається Сторонами в Договорі. Залежно від Банківської послуги проценти можуть розраховуватися від розміру Боргових зобов`язань, їх частини або будь-якої іншої суми, що погоджена Сторонами та/або відома Сторонам, оскільки є загальнодоступною (загальновідомою). База нарахування Банківської послуги становить 365 днів. Розрахунок та нарахування процентів здійснюється на щоденній основі. Проценти щодо такої банківської послуги як Кредит та/або Кредитна лінія, виконання зобов`язань відносно якої здійснюється Клієнтом вчасно, без будь-яких порушень, нараховані станом на День нарахування процентів, повинні сплачуватися Клієнтом Банку протягом 1 (першого) банківського дня наступного за таки Днем нарахування процентів. При цьому дата здійснення платежу щодо сплати процентів припадає на не Банківський день, Платіж здійснюється в 1 (перший) Банківський день, наступний за таким Банківським днем.

Відповідно до пункту 1.1.1.6. кредитного договору стандартний розмір процентної ставки змінювана процентна ставка (до якої відносяться Базова процентна ставка / компенсаційна процентна ставка. Стандартний розмір Базової процентної ставки: Індекс UIRD (3 міс.) +7 % річних. Стандартний номер компенсаційної процентної ставки: 0/7% річних.

Отже, Банк уклавши кредитний договір, який в силу статті 1054 ЦК України є оплатним, мав право розраховувати на отримання від кредитора (відповідача-1) проценти за користування тілом кредиту. Призумпція оплатності договору може мати особливості регулювання, визначені умовами договору.

Пунктом 5.2. кредитного договору передбачено умови та порядок надання державної підтримки у вигляді компенсації процентів. Компенсація процентів надається Фондом Клієнту протягом Строку дії Програми з метою зниження його фактичних витрат та сплату встановленої Договором Базової процентної ставки за Кредитом, внаслідок чого Клієнт має сплачувати лише частину Базової процентної ставки, яка становитиме 0 (нуль) або 3 (три), або 5 (п`ять), або 7 (сім), або 9 (дев`ять) процентів річних. Для Кредитів з цільовим призначенням, визначеним п. 1.1. Договору та підпунктом 2 пункту 12 Порядку № 28 (надалі - Група 1), Компенсація процентів надається на користь Клієнта з метою зниження його фактичних витрат на сплату Базової процентної ставки до рівня 0 (нуль) відсотків річних на період строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або обмежувальних заходів, пов`язаних з її поширенням, та протягом 90 днів з дня його (іх) відміни, а після їх скасування -до рівня 7 (сім) відсотків річних. Фонд, з метою сплати Клієнту суми Компенсації процентів за Кредитом, відкриває Ескроу рахунок в Банку, на який перераховує кошти, призначені для реалізації Програми, у сумі, яка згідно з плановим (прогнозним) розрахунком Банку, необхідна для виплати Компенсації процентів на користь відповідних Клієнтів протягом наступного (за звітним) півріччя кредитування (сума авансування). Компенсація процентів за Кредитом Клієнта надається, шляхом перерахування Банком з Ескроу рахунку суми коштів в рахунок часткової компенсації (оплати) Базової процентної ставки за Кредитом Клієнта. Перерахування Банком з Ескроу рахунку суми Компенсації процентів, в рахунок часткової оплати нарахованих процентів за Кредитом Клієнта, здійснюється щомісяця, в день / період оплати Клієнтом процентів відповідно до умов Договору. Надання Фондом Державної підтримки Клієнту, шляхом часткової Компенсації процентів, призупиняється (Державна підтримка у вигляді компенсації процентів не надається) за період (календарний місяць), в якому має місце порушення Клієнтом умов Договору (прострочення виконання Клієнтом зобов`язання зі сплати частини/ повної суми основної заборгованості за Кредитом та/або прострочення виконання Клієнтом зобов`язання зі сплати частини нарахованих процентів за Кредитом (за Компенсаційною процентною ставкою, що підлягає застосуванню протягом місяця, за який сплачуються проценти). У випадку припинення порушення Клієнтом умов Договору (погашення простроченої заборгованості за Кредитом) та, відповідно, відсутності підстав для призупинення надання Фондом Державної підтримки Клієнту, сплата Компенсації процентів за Кредитом Клієнта відновлюється з наступного календарного місяця за місяцем в якому Клієнтом було усунене зазначене порушення умов Договору, в т.ч. внаслідок реструктуризації простроченої заборгованості за Кредитом Клієнта. Банк, у випадку невчасного перерахування / не перерахування коштів Компенсації процентів Клієнту на Ескроу рахунок, має забезпечити безперервність кредитування Клієнта на умовах Програми та Договору. Неможливість здійснення Банком перерахування коштів для Компенсації процентної ставки за Кредитом Клієнта, у зв`язку із відсутністю на Ескроу рахунку необхідної суми коштів, впродовж не більше 6 (шість) місяців поспіль (надалі Період відсутності коштів), не має бути підставою для Банку визнавати таку заборгованість Клієнта зі сплати процентів за Договором, простроченою. Нараховані Банком проценти за Кредитом Клієнта за Період відсутності коштів, підлягають обов`язковій сплаті Клієнтом Банку. У випадку надходження на Ескроу рахунок необхідної суми коштів для виплати Компенсації процентів за Кредитом Клієнта за Період відсутності коштів, Банк зобов"язаний перерахувати протягом 2 (двох) Банківських днів з Ескроу рахунку кошти, в розмірі нарахованих Банком процентів за Кредитом Клієнта протягом Періоду відсутності коштів на поточний рахунок Клієнта, якщо Клієнт самостійно сплатив Банку суму нарахованих процентів за Кредитом Клієнта (в т.ч. з урахуванням належної до перерахування суми Компенсації процентів) за Період відсутності коштів або в оплату процентів, в т.ч. прострочених процентів, за відповідним Кредитом Клієнта, якщо Клієнт не сплатив Банку суму нарахованих процентів за Кредитом за Період відсутності коштів. На підтвердження отримання Позивачем від Фонду часткові компенсації відсотків за період кредитування до позову надаються відповідні меморіальні ордери з Ескроу рахунку. Фонд має право припинити/призупинити здійснення виплат Державної підтримки через Банк у випадку настання будь-якої з подій:

- припинення фінансування Програми з боку держави;

- прийняття нормативно-правових актів, обов`язкових до виконання Фондом, що унеможливлюють здійснення Фондом виплат Державної підтримки. У такому випадку, Банк не несе відповідальності перед Клієнтом за відсутність виплат Державної підтримки у вигляді Компенсації процентів, а Клієнт зобов`язаний забезпечити безперервність сплати Боргових зобов`язань протягом дії Договору.

Клієнт позбавляється права на отримання Державної підтримки за Програмою з дати виявлення Банком та/або Фондом будь-якої з подій:

а) надання Клієнтом недостовірної / недійсної інформації, що призвело до виплати коштів Державної підтримки на користь Клієнта, який не мав права за умовами Програми на отримання такої Державної підтримки та/або ненадання Клієнтом інформації, яка є необхідною для отримання Державної підтримки відповідно до умов Програми;

б) використання Клієнтом кредитних коштів, отриманих від Банку в рамках Програми, не за цільовим призначенням;

в) визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги Державної підтримки, наданої Фондом на користь ММСП, державною допомогою недопустимою для конкуренції;

г) виявлення інформації, що Клієнт підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені статтею 13 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні»;

ґ) невідповідність вимогам або не виконання вимог, встановленими Договором та/або Програмою, та/або Постановою № 28;

д) з урахуванням умов Програми призупиняється надання Компенсації процентів Клієнту, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 (п`ятнадцять) календарних днів виконання зобов`язань зі сплати Процентів (їх частини) та/або з повернення Кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами Програми;

е) в інших випадках, встановлених Програмою.

У разі виявлення будь-якої із перелічених в пп. а) г) цього пункту подій, Клієнт виключається з Програми та втрачає право на подальше отримання Державної підтримки за Програмою та зобов`язаний повернути Фонду незаконно отриману ним Компенсацію процентів, про що Банк надсилає повідомлення (Повідомлення) Клієнту та Фонду.

З огляду на визначені вище умови договору, визначальною умовою для надання державної підтримки по компенсації кредитору базової процентної ставки за Кредитом, є - належне виконання (тобто відсутність прострочення з повернення тіла кредиту) умов договору з боку кредитора.

Як свідчать матеріали справи, а саме дані по рахунку № НОМЕР_2 , заборгованість позичальника (відповідача-1) перебуває на прострочці з 01 вересня 2023 року (згідно змін до кредитних заявок від 09 серпня 2023 року, датою повернення всіх траншів - є 01 вересня 2023 року), тож, відповідно, умов договору, відповідач-1 втратив право на компенсацію Фондом розвитку підприємництва з нарахованих процентів за користування кредитними коштами, з 01 вересня 2023 року.

Кошти, що надійшли до Банку на рахунок ескроу, згідно наявних у матеріалах справи меморіальних ордерів, у повному обсязі були спрямовані на компенсацію відсотків відповідача 1. Зважаючи на те, що відповідач-1 допустив прострочення по кредитному договору, Фонд розвитку підприємництва компенсував лише ті відсотки, які були до дати порушення строку повернення тіла кредиту - 01 вересня 2023 року.

Матеріали справи не містять, а відповідачами не надано доказів того, що відповідач-1 усунув порушення кредитного договору та відновив своє право на компенсацію від Фонду розвитку підприємництва.

Позивачем наданий розрахунок процентів за користування кредитними коштами з 25 січня 2023 року по 02 липня 2024 року, щодо якого суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 навела висновок про те, що припис абзац 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За сталою практикою Верховного Суду право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13 та від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

А відтак, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України.

Суд підкреслює, що кредитор не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування процентів, зокрема до пред`явлення вимоги про погашення кредиту. Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за "користування кредитом" можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати

Як свідчать матеріали справи, 04 липня 2024 року Банк направив на адресу відповідача 1 досудову вимог за вих. № 73-3-2/1135 від 04 липня 2024 року, за якою вимагав погасити заборгованість за Кредитним договором протягом 7 (семи) банківських днів з дня її пред`явлення банком.

Перевіривши розрахунок нарахованих процентів, враховуючи, що період їх нарахування визначений Банком у межах строку кредитування, та до пред`явлення вимоги про погашення кредиту (крайній строк нарахування процентів 02 липня 2024 року), суд доходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок заборгованості по відсотками відповідає положенням договору, а тому визнається правильним. Оскільки доказів погашення заборгованості по відсоткам матеріали справи не містять, то наявні підстави для задоволення такої вимоги позивача.

При цьому, позивач заявив позовні вимоги про стягнення суми заборгованості та процентів з ОСОБА_1 , як солідарного поручителя, з огляду на те, що в забезпечення договору про надання Банківських послуг №CR 21-1044/700-2 від 22 грудня 2021 року було укладено договір поруки № SR 21-1417/700 від 22 грудня 2021 року (надалі договір поруки) між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (надалі Поручитель/Відповідач 2), у відповідності до пункту 2 якого Поручитель поручається перед Банком за виконання клієнтом боргових зобов`язань. Поручитель відповідає перед Банком за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) боргових зобов`язань клієнтом. Порукою забезпечується виконання боргових зобов`язань у повному обсязі. Порука та солідарний обов`язок Поручителя перед Банком виникають з моменту укладення договору поруки та є чинними протягом всього строку (терміну) дії боргових зобов`язань.

Пунктом 3 договору поруки визначено, що клієнт та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку і строках, що і клієнт. Банк має право вимагати виконання боргових зобов`язань частково або в повному обсязі як від клієнта та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк, у разі одержання виконання боргових зобов`язань клієнтом та/або поручителем не в повному обсязі, має право вимагати/отримати неодержані/невиконані боргові зобов`язання від клієнта та/або поручителя.

Пунктом 14 договору поруки сторони визначили виконання зобов`язань клієнта, а саме, що за вимогою банку, банк вимагає від поручителя як солідарного боржника за борговими зобов`язаннями виконувати боргові зобов`язання в порядку та строки, передбачені договором. Сторони підтверджують, що положення цього пункту є достатньою підставою для цілей здійснення поручителем виконання боргових зобов`язань згідно договору без необхідності направлення банком поручителю будь-якої додаткової вимоги, так само як без необхідності наявності будь-якого порушення договору. У разі порушення боргових зобов`язань та/або умов договору поруки, тобто невиконання та/або неналежне виконання боргових зобов`язань клієнтом та/або поручителем в порядку та строки, встановлені договором, банк направляє/надсилає клієнту/поручителю письмове(і) повідомлення про порушення, (надалі - повідомлення про порушення), суттєво за формою, що наведена у пункті 19 договору поруки. В повідомленні про порушення, зокрема, зазначається стислий зміст порушених зобов`язань/умов, а також вимога про виконання порушених зобов`язань/умов протягом певного строку. Якщо протягом встановленого в повідомленні про порушення строку вимога про виконання порушеного/них зобов`язання/умов залишається без задоволення, банк вправі звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

У договорі поруки сторони також досягли домовленості, що генеральний строк складає - до 15 грудня 2025 року.

Відповідно до статті 543 Цивільного України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Обсяг відповідальності поручителя (в даному випадку відповідача-2) визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, якими визначено обсяг зобов`язань відповідача-1, забезпечення виконання якого здійснює поручитель (частина 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Враховуючи положення зазначеного чинного законодавства, а також умови договору поруки № SR 21-1417/700 від 22 грудня 2021 року, позовні вимоги банку до поручителя ОСОБА_1 , як солідарного боржника за зобов`язаннями Приватного сільськогосподарського підприємства «Патріот» за договором Банківських послуг №CR 21-1044/700-2 від 22 грудня 2021 року суд вважає обґрунтованими.

За змістом частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 2-1169/11 зазначено, що строк, передбачений частиною 4 статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений вказаним приписом, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін.

З огляду на зміст другого речення частини 4 статті 559 ЦК України можна зробити висновок, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 червня 2018 року в справі № 408/8040/12).

Як свідчать матеріали справи, з метою досудового врегулювання спору позивач 04 липня 2024 року на адресу відповідача 2 було направлення повідомлення про порушення за вих. № 73-3-2/1136 від 04 липня 2024 року (трекінг для відстеження 0103333570576), за яким позивач вимагав виконати порушене зобов`язання у триденний строк з моменту направлення цієї вимоги.

За даними сайту АТ "Укрпошта" (трекінг для відстеження 0103333570576) дана судова вимога була повернута Банку у зв"язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення.

Пред`явлення вимоги про повне погашення заборгованості за кредитним договором обумовлює зміну строку виконання зобов`язання та початок перебігу позовної давності за договором поруки.

Судом встановлено, що позивач, АТ «ОТП Банк», звернувся до суду в липні 2024 року,тобто в межах встановленого частиною 4 статті 559 ЦК України шестимісячного строку звернення з позовом до поручителя, а отже, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог, пред`явлених банком до поручителя.

Враховуючи, що ані позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, ані поручителем своїх зобов`язань за договором поруки, не виконано, доказів зворотного суду під час розгляду справи не надано.

У зв"язку з відсутністю доказів належного виконання взятих на себе зобов"язань за кредитним договором відповідачем-1 та відповідачем - 2, суд дійшов висновку про наявність у відповідача -1 та відповідача -2, обов"язку солідарно сплатити боргові зобов`язання позичальника, в сумі, яка є доведеною, про що судом встановлено вище.

Рішення суду про стягнення заборгованості, у тому числі з поручителя, не змінює змісту у відповідного правовідношення - характер та обсяг прав і обов`язків сторін залишаються незмінними, додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов`язання продовжує існувати.

Отже, саме по собі набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника або поручителя заборгованості за кредитним договором не змінює та не припиняє ані кредитного договору, ані відповідного договору поруки, доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц.

Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року). Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати (сплачений судовий збір), понесені позивачем, покладаються повністю на відповідачів.

Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Приватного сільськогосподарського підприємства «Патріот» (62233, Харківська область, Золочівський район, село Рясне, вулиця Підлісна, будинок 2-А; код ЄДРПОУ: 31165583), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43; код ЄДРПОУ: 21685166) суму заборгованості за кредитом у розмірі 3 349 619 (три мільйони триста сорок дев`ять тисяч шістсот дев`ятнадцять) грн. 03 коп., суму заборгованості по відсоткам у розмірі 645 946 (шістсот сорок п`ять тисяч дев`ятсот сорок шість) гривень 02 копійки, а також судові витрати (сплачений судовий збір) судовий збір у розмірі 47 946 (сорок сім тисяч дев`ятсот сорок шість) грн.78 коп.

Видати наказ після набрання законної сили рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "20" грудня 2024 р.

СуддяВ.С. Юрченко

справа № 922/2553/24