Рішення

від 20.12.2024 по справі 755/14522/24

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 755/14522/24

Номер провадження 2/556/717/2024

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2024 Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Котик Л.О.

при секретарі - Соловей Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володимирець, заяву представника позивача - адвоката Герасимовської Н.М. про ухвалення додаткового рішення по справі №755/14522/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та відновлення становища, яке існувало до порушення прав,

в с т а н о в и в :

В провадженні Володимирецького районного суду Рівненської області перебувала цивільна справа №755/14522/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та відновлення становища, яке існувало до порушення прав.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 20 листопада 2024 року, позов задоволено частково. Визнано виконавчий напис № 6936 від 04.04.2020, складений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем, за яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь Товариства обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованість в розмірі 21500,00 гривень, таким, що не підлягав виконанню. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» безпідставно стягнуті за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 21 500 (двадцять одна тисяча п`ятсот) гривень на користь ОСОБА_1 .

10.12.2024від представника позивача - адвоката Герасимовської Н.М. надійшла заява в інтересах позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, а саме просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 8000 гривень, про що надала відповідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їхньої вартості.

Належним чином повідомлені сторони та третя особа в судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача - адвоката Герасимовської Н.М. надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, просить прийняти додаткове рішення.

Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомив.

Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши додані до неї докази та матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

19 липня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Герасимовською Н.М. укладено Договір про надання правової допомоги №19.07/24.

Відповідно до п.3 Договору, гонорар за надання правової допомоги - 8000 грн. Оплата проводиться за реквізитами Адвоката та складається з двох частин: попередня оплата 5000 гривень; наступна оплата після отримання ухвали про відкриття провадження у справі - 3000 гривень.

Згідно попереднього розрахунок вартості правової допомоги до Договору про надання правової допомоги №19.07/2024 від 19.07.2024 від 01 серпня 2024 року, Виконавець (Адвокат) планує надати Замовнику ОСОБА_1 юридичні (правові) послуги та виконати роботу відповідно до Договору про надання правової допомоги № 19.07/2024 від 19.07.2024 року: надання консультацій правового характеру 1000 грн; аналіз документів, наданих Клієнтом 500 грн; аналіз виконавчого провадження № НОМЕР_1 - 1000 грн; складення та направлення до суду позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -3000 грн; формування додатків до позовної заяви та сплата судового збору за кошти Клієнта 500 грн; участь у судову засіданні в суді першої інстанції у разі необхідності 1000 грн за судове засідання. Отримання рішення суду 1000 грн. Вартість зазначених послуг за домовленістю сторін становить - 8000 гривень.

Відповідно до платіжної інструкції №@PL265885 від 19.07.2024, №@2PL592785 від 15.10.2024, ОСОБА_1 перерахував на рахунок адвоката - 5000 грн. та 3000 грн. Призначення платежу - плата за договором №19.07/24 від 19.07.2024.

Таким чином, відповідачем надано документальне підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок, що є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

А як зазначено в ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Верховний суд у постанові від 08.04.2021 у справі № 161/20630/18 вказав, що аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку до суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Таким чином, неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Преставник позивача у своїй заяві від 20.11.2024 повідомила, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, буде подано заяву про винесення додаткового рішення.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України не встановлено вимог до форми заяви про надання доказів щодо витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Тому такі заяви можуть подаватись суду як в усній, так і в письмовій чи електронній формі. Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2021 року у справі № 755/4466/20-ц (провадження № 61-16762св21).

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19, постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (висновки Верховного Суду у постановах від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19)).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А отже, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні позову.

Європейський суд з прав людини зазначає, що присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п.269).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на наведене, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, враховуючи суб`єктний склад справи, суд прийшов до висновку, що визначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, обставинам справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони, тому вимоги відповідача про стягнення судових витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню, що відповідатиме вищезгаданим критеріям.

Керуючись ст. ст. 2, 81, 141, 258, 263-265, 268, ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву представника позивача - адвоката Герасимовської Н.М. про ухвалення додаткового рішення по справі №755/14522/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та відновлення становища, яке існувало до порушення прав, задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі №755/14522/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та відновлення становища, яке існувало до порушення прав.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,понесені витрати на надану професійну правничу допомогу в сумі 8000 (вісім тисяч) гривень.

Дане рішення є невід`ємною частиною рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 20.11.2024 у справі №755/14522/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та відновлення становища, яке існувало до порушення прав.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня проголошення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручене у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Суддя: Котик Л.О.

Учасники процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», код ЄДРПОУ: 41346335, адреса: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12-А, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни,Адреса: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4-А, офіс 71-А,

Третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович,07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 15, під`їзд 5, прим. 6,